exit
search
1 лютого 2016

Що українці думають про Конституцію, реформу суду і прокуратури

Центр політико-правових реформ представив результати загальнонаціонального опитування населення, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва. Соціологія стосувалась проінформованості населення щодо конституційних змін в частині правосуддя.

Дослідження проведено в рамках проекту «Спідометр конституційної та судової реформ», фінансованого Європейським Союзом.

Повний текст дослідження

Загалом в Україні доволі низька обізнаність громадян зі змістом Основного Закону країни – Конституції. Половина населення взагалі не читала її текст, а близько третини читали лише окремі її підрозділи. З усіма розділами знайомі лише близько 10% населення. Переважна більшість опитаних (70%) розглядають Конституцію як засіб закріплення прав та свобод громадян, тобто наголошують на її практичній, а не формальній цінності. Водночас лише 14% опитаних вважають, що вона має закріплювати обовʼязки громадян. Досить невелика частка населення знає про плани внесення змін до Конституції. Лише 10% опитаних добре знають про це, тоді як 47% мають обмежену інформацію, а 42% нічого про це не знають.

“Близько 30% вважає, що головним носієм влади в Україні є Президент, а не народ. У Росії цей показник в рази вищий. Тож не все так погано в нас”, – директор Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, член Ради РПР Ірина Бекешкіна.

Юлія Кириченко, керівник інформаційної кампанії “КонституціЯ”, експерт РПР та ЦППР продовжує: “На Донбасі 22% громадян читали Конституцію. Це найвищий показник по Україні! На інших територіях – лише 10%”.

Абсолютна більшість українських громадян (80%) підтримує необхідність проведення судової реформи в Україні, причому 48% вважають, що ця реформа є одним із найбільш нагальних завдань і має розпочинатися якнайшвидше. Лише близько 6% українців вважають, що зміни в судовій системі мають бути часткові та обережні. Переважна ж частина суспільства (близько 79%) вважає, що судова система в рамках реформи повинна зазнати серйозних змін. При цьому 47% вважають, що такі заходи мають носити радикальний характер, з кардинальною перебудовою всієї системи. Катастрофічним є показник довіри громадян до суддів – лише 8%, що менше, аніж у 2015 році. Опитувані переконані, що в українських судах є поширеною корупція (85%). Крім того, більшість респондентів вважають, що має місце залежність суддів від політиків (65%) та олігархів (67%), ухвалення замовних рішень (55%), кругова порука в системі правосуддя (51%). Якщо розглядати способи власне оновлення суддівського корпусу, думки розділилися між повним його оновленням (30%), набором суддів за конкурсом, зі звільненням суддів, які цей конкурс не пройшли (29%), та проведенням оцiнювання (переатестацiї) усiх суддiв (21%).

Стабільною залишається недовіра до української прокуратури (76% населення більшою чи меншою мірою недовіряють цьому органу). “Така недовіра ймовірно є результатом неефективної роботи цього органу, адже 77% опитаних вважає, що він працює неефективно, тоді як ефективною його роботу вважають лише 9% опитаних”, – зазначає Олександр Банчук, експерт РПР та ЦППР. Переважна більшість опитаних (73%) нічого не знає про здійснення конкурсного відбору на посади в прокуратурі. З тих же, хто поінформований з цього питання, 51% не  довіряють результатам такого відбору.

“Цікавим є той факт, що відповідно до соціологічного дослідження “Ставлення до діяльності громадянського суспільства, реформ та корупції”, виконаного на замовлення Pact UNITER, 4% громадян бачать позитивний ефект від змін в Україні. Утім лише 5% бажають щось робити заради реформ”, – підсумовує Ольга Решетова, програмний менеджер проекту “UNITER”.