Зміни в системі надання адмінпослуг та інших питань зі сфери публічного адміністрування (16 – 31 жовтня)

Уряд ухвалив три постанови, розроблені МВС України, зокрема щодо адміністративних послуг у сфері міграції

Міністерство внутрішніх справ України, опубліковано 16 жовтня 2024 року о 08:47 

Першою ухваленою Урядом постановою приводиться у відповідність Перелік адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість до Закону України від 9 травня 2024 р. № 3709-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих адміністративних послуг громадянам України, у тому числі за кордоном».

Перелік доповнюється платною послугою з одночасного оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон (не пізніше ніж через 20 робочих днів вартістю 478 грн (якщо id-картка оформлюється вперше, тоді вартість дорівнює 352 грн).

Через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо id-картка оформлюватиметься вперше, сума буде складати 496 грн та повна вартість 744 грн; не пізніше 7 днів – 1488 грн, якщо id-картка оформлюється вперше – 992 грн).

Також скорочується строк з 10 до 7 робочих днів за надання адміністративної послуги з термінового оформлення та обміну паспорта громадянина України.

Наразі послугою щодо одночасного оформлення документів, в рамках реалізації експериментального проекту, передбаченого постановою Уряду від 07.05.2022 № 541, як в Україні так і за кордоном, скористалися загалом майже 720 тисяч осіб.

Обсяг надходжень від зазначеної адміністративної послуги буде спрямовуватись до місцевих бюджетів та до державного бюджету спеціального фонду Державної міграційної служби, що сприятиме розвитку територіальних громад та на організацію вдосконалення процесу надання адміністративних послуг ДМС.

Наступна постанова, ухвалена Урядом з ініціативи МВС, вносить зміни до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576. Ними вводиться облік предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, їх власників, об’єктів, документів, пов’язаних з обігом таких предметів, матеріалів і речовин, а також фактів викрадень та втрат предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, засобами єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.

Також цією постановою впроваджується електронна інформаційна взаємодія МВС та Державної податкової служби щодо верифікації засобами Державного реєстру фізичних осіб – платників податків РНОКПП осіб, які звертаються для отримання послуг у сфері дозвільної системи органів внутрішніх справ.

Третя постанова, розроблена МВС України та ухвалена Урядом, передбачає вдосконалення системи освітніх та наукових установ ДСНС шляхом реорганізації Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту та приєднання його до Національного університету цивільного захисту України.

Проблемні питання, які покликана вирішити ця постанова:

• виключення дублювань окремих функцій Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту та Національного університету цивільного захисту України;
• покращення якості надання освітніх послуг (підготовки наукових кадрів) шляхом залучення до цього процесу практикуючих науковців;
• підвищення наукового рівня робіт за рахунок обʼєднання наукових та освітніх процесів;
• скорочення чисельності адміністративного персоналу;
• покращення матеріально-технічної бази та підвищення оплати праці (грошового забезпечення) наукових працівників за рахунок коштів, отриманих від проведеної оптимізації та економії.

Прийняття постанови забезпечить оптимізацію мережі закладів освіти із специфічними умовами навчання, а також науково-дослідних установ, що належать до сфери управління ДСНС.

Збільшився мінімальний розмір допомоги по безробіттю

Державна служба зайнятості, опубліковано 17 жовтня 2024 року о 18:28 

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс від 2500 до 3600 грн для деяких категорій населення. Це рішення зафіксовано постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 19.09.2024 № 74. Текст постанови офіційно оприлюднений сьогодні, нові правила вже діють з 1 жовтня.

Нововведення стосується:

• людей, які не мали 7 місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного та отримували до підвищення 1 500 грн;
• людей, які працювали не менше 7 місяців перед настанням безробіття та отримували до підвищення 2 500 грн; 
• внутрішньо переміщених осіб, які не мають документів про страховий стаж, та отримували до підвищення 2 500 гривень.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю залишився незмінним — 1 500 грн. 

Таку допомогу отримує молодь до 35 років, яка не має страхового стажу.

А також особи, звільнені за окремими статтями трудового законодавства: систематичне невиконання обов’язків без поважних причин, прогул, крадіжки за місцем роботи тощо.

Під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, а особам передпенсійного віку — не більше 360 календарних днів. 

Мінсоцполітики розробило новий інструмент підтримки ВПО: переселенці зможуть отримувати від держави субсидію на оренду житла

26 Жовтня 2024, 16:12

Щоб забезпечити допомогу переселенцям, які не мають достатньо коштів, аби самостійно винаймати індивідуальне житло, Мінсоцполітики розробило, а Уряд ухвалив постанову, якою для підтримки ВПО запроваджується субсидія на оренду житла. 

Завдяки цій субсидії ВПО, які не мають достатньо коштів для оплати оренди житла, можуть отримати від держави фінансову допомогу.

Право на субсидію матимуть родини ВПО, які витрачають на оренду житла понад 30% своїх сукупних доходів. Якщо родина має доходи менші, ніж 2 прожиткових мінімумів на одну особу (5840 грн), то субсидія покриватиме вищий відсоток вартості оренди. 

Як і житлово-комунальні субсидії, субсидія на оренду житла призначатиметься Пенсійним фондом України. Отримувати субсидію на оренду житла можна буде одночасно із субсидією на житлово-комунальні послуги. 

Призначення субсидії на оренду житла для ВПО розпочнеться з середини січня 2025 року. Відтак, родини ВПО, які потребують підтримки в оренді житла, зможуть звертатися по призначення субсидії на оренду, починаючи з середини січня 2025 року. Мінсоцполітики додатково повідомить громадян про початок прийому заяв на призначення цього виду підтримки. 

Розмір субсидії на оренду розраховуватиметься індивідуально для кожної сім’ї ВПО. На розмір субсидії впливатимуть рівень доходи родини, кількість членів сімʼї, та вартість оренди житла. Оскільки вартість оренди суттєво відрізняється у різних регіонах, а також у великих містах і невеликих населених пунктах, це враховуватиметься при визначенні розміру субсидії на оренду житла (через коефіціенти вартості житла у різних регіонах, які затверджено постановою). 

Аби ВПО, які орендують житло, мали передбачуваність і захист від різких змін умов у наданні оренди, субсидія на оренду призначатиметься за умови наявності орендного договору. Типовий договір на оренду можна буде отримати і підписати (заповнивши відповідні поля) у відділеннях Пенсійного фонду або онлайн, на сайті ПФУ. 

Аби стимулювати орендодавців укладати офіційні договори про найм житла з родинами ВПО, держава буде компенсовувати для орендодавця вартість податків, що мають бути сплачені з доходу, отриманого з оренди (у сумі, пропорційній розміру субсидії). 

Таким чином, держава бере на себе більше зобовʼязань, аби підвищити захист ВПО, і убезпечити їх від неочікуванних змін умов орендного договору. 

«Для нас дуже важливо підтримати українців, які не виїхали за кордон, прагнуть жити і працювати в Україні, але через війну, втратили житло і змушені витрачати значну частину своїх доходів на його оренду. На жаль, неможливо швидко відбудувати, тим більше в умовах війни, таку кількість житла, яку наразі потребують наші ВПО. Проте можливо допомогти ВПО оплачувати частину орендної вартості житла, допоки родини ВПО знову не стануть на ноги, не відновлять власні джерела доходів, і не матимуть змоги отримати власне житло», – підкреслила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

На першому етапі субсидія на оренду житла буде впроваджуватись у 9 пілотних регіонах – тих, до яких перемістилась найбільша частина внутрішньо переміщених осіб. Це Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська, Херсонська, Луганська, та Донецька області (крім окремих територій регіонів, що включені до переліку територій , на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані рф).

Парламент підтримав цифровізацію соціальної сфери: за основу прийнято законопроєкт про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

30 Жовтня 2024, 16:27

Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт № 11377  про Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС), який розробило Мінсоцполітики. «За» проголосували 252 народних депутатів. 

«Йдеться про спрощення та об’єднання даних: замість складних, розрізнених реєстрів буде єдина база, що охоплює всі види соціальної підтримки. Також важливою є зручність для громадян: підтримка буде доступною швидше, як онлайн, так і при особистому зверненні.

Полегшення роботи для фахівців: нові, сучасні програми дозволять ефективніше обслуговувати кожного, хто потребує допомоги.
Ця реформа спростить доступ до підтримки, особливо для ВПО та тих, хто потребує швидкої допомоги, наближаючи Україну до зручного та сучасного соціального обслуговування», — зазначила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович. 

 Так, серед нововведень планується:

• об’єднання усіх реєстрів та баз даних соціальної сфери в ЄІССС та побудова інформаційних обмінів з усіма іншими реєстрами та базами країни, щоб легко та своєчасно верифікувати людину та надати їй соціальну підтримку;
• розвиток Єдиного соціального реєстру (ЄСР), що є ядром ЄІССС.
  Це дозволить сформувати єдину «соціальну історію» людини, як аналог медичної картки, де буде зібрана повна інформація про надану соціальну підтримку для конкретної людини від громади та держави. Людина зможе відслідковувати, яким чином їй надаватиметься послуга, а згодом оцінити її якість. Водночас такий підхід унеможливлює виникнення ситуацій із «подвоєнням» соціальної допомоги або навпаки тих випадків, коли її не надають тим, хто її потребує;
• фахівці соціальної сфери та всі верифіковані користувачі працюватимуть в одній сучасній системі — застарілі ресурси, створені ще у 2000-х, зовсім припинять своє існування;
• мінімізація корупційних ризиків та зловживань на місцях під час оформлення соціальних допомог і послуг. 

Важливо: законопроєкт передбачає багатоступеневий захист персональних даних та їхнє зберігання у «хмарному» середовищі. 

Прийняття законопроекту, зокрема, дозволить розбудовувати Єдину інформаційну систему соціальної сфери відповідно до принципів:

• Стандартизації даних: ЄІССС допоможе впровадити єдині стандарти для збору та обробки даних, що відповідають європейським нормам. Це полегшить обмін інформацією між державними установами та органами ЄС.
• Прозорості та підзвітності: система забезпечить прозорість у витрачанні бюджетних коштів на соціальні програми, що надасть громадянам можливість легше контролювати діяльність держави.
• Покращення якості соціальних послуг: завдяки інтеграції даних різних установ, соціальні послуги стануть ще більш доступними та якісними.
• Адаптації до європейських стандартів: розбудова системи враховуватиме вимоги ЄС щодо захисту даних та прав людини, а отже сприятиме кращій адаптації українського законодавства до європейських стандартів.
• Можливості моніторингу та оцінки: система дозволить ефективно моніторити соціальну політику та оцінювати її вплив, що допоможе в ухваленні рішень на всіх рівнях.
• Співпраці з міжнародними партнерами: Єдина система створить платформу для співпраці з міжнародними організаціями та фондами, що працюють у соціальній сфері, залучаючи додаткові ресурси та експертизу. 

Докладніше про те, як законопроєкт № 11377 змінить систему соціальної підтримки, читайте за посиланням .

Довідково: Розвиток Єдиної інформаційної системи соціальної сфери можливий за підтримки міжнародних партнерів — Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Програми розвитку ООН (UNDP), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), Програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що виконується Фондом Східна Європа, DT4UA, Міжнародної організації з міграції (МОМ) та проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. 

Чи була ця стаття корисна?