preloader

Що вас цікавить?

Як зберегти демократію в Україні під час війни? Ключові тези онлайн-конференції від експертів

31.10.2022
Загальні новини

Ми  зібрали думки експертів та народних депутатів, озвучені під час обговорення на онлайн-конференції «Зберегти та розвинути демократію в Україні: які виклики в демократичній трансформації?». 


Ми  зібрали думки експертів та народних депутатів, озвучені під час обговорення на онлайн-конференції «Зберегти та розвинути демократію в Україні: які виклики в демократичній трансформації?». 

Нагадуємо, раніше ми публікували підсумки конференції в зручній графіці. 

ПЕРША ПАНЕЛЬ. Конституціоналізм, врядування, правосуддя

Майкл Мейер-Ресенде, виконавчий директор Democracy Reporting International

Зараз співпраця між Європейським Союзом та Україною значно ближча, ніж була кілька років тому. Зокрема, це стосується економічної та військової підтримки, допомога біженцям, які перебувають в країнах ЄС. Фактично сьогодні відбувається те, що ми обговорювали багато років. 

Ми отримали новий контекст. Ця війна – це виклик демократії не лише для України, а й для країн-членів ЄС. Історія України може стати історією важливих перетворень, що вплине на країни ЄС, щоб там знову почали цінувати демократію і працювали над її збереженням. 

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ

Загалом, загроза демократії з’явилась ще з початку 2000х років у різних країнах. Перший фактор – це збільшення дистанції між бідними та багатими. Другий чинник – нові форми ідентичності. По-третє, діджиталізація, яка дає додатковий інструмент контролю за громадянами.

Війна несе додаткові загрози. Це збільшення рівня бідності, прояви якої ми побачимо через деякий час; Збройні сили, які у майбутньому можуть переслідувати певні політичні цілі та досягати їх недемократичними методами. Проте, на цьому етапі ці два фактори не становлять прямих ризиків для демократії в Україні.

Що ще може складати загрозу? Влада. В нашій країні вона сконцентрована в руках монобільшості, яку очолює президент, а воєнний стан створює додаткову можливість для використання такого потужного ресурсу для прийняття тих чи інших рішень. 

Єдиний інформаційний марафон, створення нових паралельних неконституційних структур, кримінальні справи проти волонтерів без очевидних підстав, повільна реформа судової влади – теж проблеми, які можуть становити додаткові ризики для розвитку демократії в Україні.  

Втім, реальних загроз наразі немає. Подекуди з’являються тривожні дзвіночки, але громадянське суспільство активно відстежує ситуацію. 

Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР

Треба віддати належне владі. Незважаючи на війну, на безпекові загрози, особливо в перший місяць війни, коли столиця була оточена, вони впорались з викликами і забезпечили сталу роботу. 

Одна із найбільших загроз демократії в роботі парламенту під час війни – це межа між забезпеченням безпеки для його членів та прозорістю діяльності. 

Щодо конституційних реформ: наразі вони неможливі під час воєнного стану, але ці питання точно виникнуть після перемоги. До повномасштабного вторгнення ми не завершили з комплексною конституційною реформою, тому зараз маємо можливість підготувати підґрунтя для змін після війни. І цей процес має бути максимально відкритим.

Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції

У поточній ситуації є можливість узурпації влади, щоб максимізувати свій вплив на різні сфери. Найбільшим запобіжником цього в демократичному суспільстві виступають суди. Тому наше найважливіше завдання – переконатись, що наші суди незалежні. Рік тому парламент прийняв важливі закони, завдяки яким був запроваджений відкритий конкурс на основні позиції в суддівському самоврядувані. 

Менш оптимістична ситуація в Україні з правоохоронними органами. Ми не можемо гарантувати незалежність прокуратури чи Державного бюро розслідувань, чи Національної поліції. Звичайно, вони добре спрацьовують у розрізі розслідування військових злочинів, але в нас досі присутні політичні переслідування.

Щодо протидії корупції є певні результати. Вищий антикорупційний суд продовжує приймати рішення у справах топ-корупції, НАБУ розслідує нові справи. У нас є новий керівник САП, з його обранням були певні проблеми, процес виявився довшим, ніж ми очікували, але зрештою було призначено незалежного кандидата. 

Нам важливо завершити відбір членів судових органів самоврядування, тому що суди загальних юрисдикцій та КС – це основні гаранти незалежності та демократії в Україні. 

ДРУГА ПАНЕЛЬ. Вибори, медіа, політичні партії

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, перший заступник голови комітету ВРУ з питань антикорупційної політики

Наразі близько шести мільйонів українців перебувають закордоном. Станом на сьогодні іноземна виборча інфраструктура неспроможна охопити таку кількість. Навіть у мирний час Україна мала таку проблему. 

Тут напрошуються механізми онлайн-голосування, але постійні атаки Росії та рівень захисту поки не дає гарантій, що ми зможемо організувати чесний процес в такий спосіб.

Друге питання – це заборонені політичні партії, точніше їх колишні члени, які “перевзулись”. Вони досі мають право на участь у голосуванні. 

Об’єктивно провести вибори за відкритої пропорційної системи на територіях, які були окуповані і потребують відбудови, ми не можемо, доки не будемо мати остаточних гарантій безпеки. Найбільш оптимальний шлях – це повернення до закритої партійної системи.

Однак громадськость має сама задати вектор: що є червоною лінією, що є предметом дискусії, а що точно потрібно впровадити. Наразі чітко можна сказати, що ми точно не повернемось до мажоритарної системи, що є найбільш корумпованим елементом.

Нам важливо провести демократичні вибори після перемоги з усіма гарантіями, забезпеченням відкритого процесу. Тому краще піднімати ці питання сьогодні, прогнозуючи можливі сценарії та мінімузуючи ризики.

Вікторія Подгорна, народна депутатка України, членкиня комітету ВРУ з питань цифрової трансформації

Наразі ми можемо говорити про запровадження машинного голосування. У цьому є досвід інших країн, який ми можемо перейняти та впровадити. Водночас є великий запит на онлайн-голосування, особливо він загострився під час війни, коли маємо багато ВПО та біженців закордоном.

Свого часу Мінцифри робило глибоке дослідження компаній, які теоретично можуть забезпечити такий процес. Micrisoft та Cisco винайшли доволі безпечну технологію, вже були певні апробації, але про їх впровадження в Україні ми зможемо говорити лише після війни. 

Ірина Констанкевич, народна депутатка України, членкиня комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики

Зараз ми маємо час, щоб працювати над якісними виборами, а їх якість напряму залежить від партійної розбудови. Якщо ми закріпимо в законах норми, якщо партійна система України буде предметом суспільного обговорення, то ми підготуємо основу, щоб після війни імплементувати це у вибори.

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації

Нам потрібно зберегти незалежні медіа за рахунок незалежного медійного регулятора. Поки триває війна, максимум, що ми можемо зробити, це прописати в законопроєкті, щоб членів Нацради призначав президент лише після рекомендацій незалежної комісії. Загалом, після закінчення воєнного стану систему призначення Нацради потрібно міняти на рівні Конституції. 

Війна негативно позначилась на незалежних медіа в плані фінансування, багато з них на межі закриття. Тому нам потрібно підтримуваи їх, щоб “на ринку” не залишились лише олігархічних ЗМІ. 

Ігор Розкладай, заступник директора, головний експерт з медіаправа Центру демократії і верховенства права 

Технології розвиваються надзвичайно швидко. Якщо проаналізувати крайні вибори, то на facebook-рекламу витрачали п’яти- та шестизначні суми. Це робить соціальні медіа серйозною платформою для гри. І це ще одне питання, яке нам потрібно врегулювати до виборів.

ТРЕТЯ ПАНЕЛЬ. Виклики парламентаризму під час війни та після перемоги

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради

Ми можемо говорити про баланс в роботі парламенту між безпекою та між можливістю контролю з боку супсільстві. Громадянське суспільство, усі профільні організації, обізнані про те, що відбувається в роботі Верховної Ради, та мають можливість впливати на усі процеси.

Щодо парламенстької реформи: поки її поставили на паузу, але напрацьовуємо пропозиції, про які говорили раніше. З осені запустили робочу групу з питань реформування парламентськгого законодавства та регламенту. 

Також паралельно діється багато процесів, пов’язаних з євроінтеграцією. Ми створили профільні підкомітети з питань європейської інтеграції у кожному комітеті. Збільшилась роль і вага комітету євроінтеграції, але водночас збільшилась і роль уряду у законодавчому процесі. Статистично збільшився відсоток прийнятих урядових ініціатив. 

Зараз точно можна говорити про три виклики, які постануть перед парламентом після перемоги: завершити євроінтеграційний процес, реформування Конституційного Суду, збереження балансу в бюджетній політиці. 

Запис конференції можна подивитись тут. 

__________________________

Конференція організована DRI Україна, Центром політико-правових реформ, у межах Програми USAID «Рада: наступне покоління», і Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ. За результатами події буде представлена дискусійна записка для подальшого доопрацювання та адвокації.