exit
search
23 березня 2020

1. У 2019 році суди першої інстанції розглянули на 60 тис. справ менше, ніж у 2018 році. Суди першої інстанції у 2019 році розглянули 1 769 967 справ. З-поміж усіх справ, розглянутих у 2019 році, 44% становлять цивільні справи, 37% – справи про адміністративні правопорушення, 9% – адміністративні, 6% – кримінальні та 4% – господарські справи.

2. Потенціал простих судових проваджень зростає. Кожна четверта цивільна та кожна десята господарська справи розглянуті у швидкому наказному провадженні.

Для порівняння, у 2018 році в наказному провадженні суди розглянули лише кожну п'яту цивільну справу. У цивільних справах суди скасовують лише 4% виданих наказів, а в господарських – учетверо більше (17%).

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк пояснює:

Наказне провадження істотно економить час учасників справи та судді, є простим і не вимагає особистої участі сторін. У цивільному судочинстві зростання застосування цього інструменту можна пояснити поширення його на стягнення аліментів. У господарському судочинстві ще є великий нереалізований потенціал. Зважаючи на зростання «попиту» та відносно невисокий відсоток скасування наказів, доцільно розглянути можливість розширення в законодавчому порядку категорії справ, що розглядаються в наказному провадженні. Також – це справи, які найлегше перевести в електронну форму.

3. Шанси на виграш у суді досить високі. В адміністративних та господарських справах суди першої інстанції задовольняють майже 80% розглянутих позовів, тоді як у цивільних справах – аж 93%. Щоправда, не всі судові рішення залишаються без змін у вищій інстанції. Найчастіше апеляційні суди скасовують рішення в цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення (35% переглянутих рішень) та вироки в кримінальних справах (31%). В адміністративних та господарських справах суди скасовують кожне четверте рішення (25-26%).

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк пояснює:

Незважаючи на високий відсоток задоволення позовів, скасування кожного третього/четвертого рішення вищою інстанцією свідчить про відсутність єдності судової практики, тобто послідовності тлумачення і застосування одних і тих же норм права.

4. У цивільних, господарських та адміністративних справах суди стягнули 442,6 млрд грн, з яких 94% – присуджені господарськими судами.

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда пояснює:

Цікаво, що господарські суди розглядають лише 4% від усіх судових справ, але при цьому ціна позовів у них найбільша. Більшість господарських справ – це спори між підприємствами.

5. Навантаження на Вищий суд з питань інтелектуальної власності, який заплановано створити, буде цілком посильним. У 2019 році на розгляді судів першої інстанції перебувало 1 008 спорів щодо права інтелектуальної власності (369 – цивільних, 639 – господарських справ).

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк пояснює:

До виключної компетенції цього суду будуть віднесені спори щодо прав інтелектуальної власності як у першій інстанції, так і апеляційній. За конкурсом, який триває ще з вересня 2017 року, мають відібрати 21 суддю в першу та 9 суддів в апеляційну інстанції. Зважаючи на кількість спорів щодо інтелектуальної власності, розглянутих звичайними судами у 2019 році, навантаження на суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності буде мінімальним – близько чотирьох справ на місяць на одного суддю. Доцільно розглянути можливість розширення предметної юрисдикції цього суду або ж переглянути рішення про необхідність його створення.

6. Потенціал суддів як медіаторів не розкрито. Судді рідко вдаються до примирення сторін. У 2019 році суди постановили 117 ухвал про проведення врегулювання спору за участі судді. Примирення було досягнуто в кожній четвертій справі. Адміністративні справи: постановлено 11 ухвал про проведення врегулювання за участі судді, сторони досягли примирення в одній справі. Цивільні справи: постановлено 50 ухвал про проведення врегулювання, сторони примирилися в 12 справах. Господарські справи: постановлено 56 ухвал про проведення врегулювання, сторони досягли примирення в 15 справах.

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда пояснює:

― Врегулювання спору за участі судді – новий інститут у судочинстві (запроваджений з кінця 2017 року). Суддя в цій процедурі стає медіатором – тим, хто допомагає сторонам самостійно врегулювати спір. У разі успішності виграють обидві сторони і суд також. Багато суддів скептично налаштовані до цього механізму – їм за звичкою легше ухвалити рішення, ніж вдаватися до чогось нового. З іншого боку, за даними деяких суддів, ця статистика є сумнівною. Просто ці дані збиралися «вручну». За їхнім враженням, кількість урегулювань спору за участі судді значно більша.

7. Майже три тисячі дітей знайшли нових батьків. У 2019 році було усиновлено 2 973 дитини, 331 з них – іноземними громадянами.

8. У 2019 році з усіх вироків лише 1,17% були виправдувальними. Кожний четвертий виправданий обвинувачувався у вчиненні службового злочину. Упродовж останніх п’яти років частка виправдувальних вироків залишається стабільно низькою (0,78% – у 2015 році, 0,97% – у 2016 році, 0,92% – у 2017 році, 1,01% – у 2018 році).

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда пояснює:

― Кількість виправдувальних вироків залишається мізерно низькою. При цьому значна частка виправдувальних вироків припадає на справи про службові злочини. Не виключено, що в цих справах може проявлятися корпоративна солідарність у її поганому значенні.

9. Упродовж останніх п'яти років більше половини з усіх засуджених осіб засуджені за злочини проти власності. У 2019 році таких було 54,2%. Далі в переліку найпоширеніших злочинів, за які засуджують осіб, злочини у сфері обігу наркотичних речовин (13,3%), проти життя та здоров'я (8,6%), проти громадської безпеки та безпеки руху та експлуатації транспорту (3-5%).

10. У 2019 році до адміністративної відповідальності притягнуто 406 507 осіб, що на 12,5 тис. більше, ніж у 2016 році, на 22,8 тис. – ніж у 2017 році та на понад 30 тис. – ніж у 2018 році.

11. Позбавлення волі не є найпоширенішим покаранням – його отримав кожен п’ятий засуджений у 2019 році (з 70 375 осіб, обвинувальний вирок щодо яких набрав законної сили у 2019 році, покарання у виді позбавлення волі призначене 13 230 особам).

12. Позбавлення волі отримав кожний десятий неповнолітній (283). Обвинувальні вироки набрали законної сили у 2019 році щодо 2 406 неповнолітніх (3,4% з усіх засуджених). До 426 осіб суди застосували примусові заходи виховного характеру, з них 256 осіб притягувалися до кримінальної відповідальності за крадіжки. 1 787 неповнолітніх стали жертвами злочинів, з них трохи більш як половина – злочини проти власності.

13. Суди постановили 14 282 ухвали про надання органом пробації досудової доповіді (на 35% більше, ніж у 2018 році), з них щодо неповнолітніх 902 (6,3%). Доповідь допомагає суду обрати щодо обвинуваченого оптимальне рішення, яке б забезпечило його виправлення, зміну поведінки і ставлення до неї. Доповідь містить соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, оцінку ризиків повторного вчинення злочину, висновок про можливість виправлення без обмеження чи позбавлення волі. Інститут пробації впроваджується в Україні з 2015 року, проте активно розвивається лише з 2017 року.

14. 74% всіх клопотань щодо застосування запобіжних заходів у кримінальних справах, які розглядали суди у 2019 році, становили клопотання про тримання під вартою (44 384 з 59 727) і лише 0,7% про заставу (438). Суди задовольняли майже кожне друге розглянуте клопотання про тримання під вартою (усього розглянуто – 36 201, задоволено – 15 774). Апеляційні суди скасовують кожну п'яту ухвалу про тримання під вартою та майже кожну третю – про заставу.

15. Суди не є самоокупними. Зважаючи на закладені в бюджеті кошти, вартість розгляду однієї справи місцевим судом становить 3 486 грн, вартість перегляду одного судового рішення апеляційний судом – 14 932 грн, а вартість розгляду одного процесуального звернення Верховним Судом – 20 571 грн.

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк пояснює:

― Сплачений сторонами судовий збір за розгляд справи покриває витрати на утримання місцевих судів на 32%, а апеляційних судів 26%. Зрештою, у жодній країні Європи, крім Австрії, судовий збір не покриває всі видатки судів.

16. Cередньомісячне навантаження судді місцевого загального суду майже втричі вище, ніж судді адміністративного суду, та аж у 5 разів вище, ніж судді господарського суду (87 справ і матеріалів – суддя місцевого загального суду; 34 – окружного адміністративного; 18 – місцевого господарського суду). Натомість навантаження на суддів апеляційних загальних та адміністративних судів істотно не відрізняється (48 та 45 справ і матеріалів) на одного суддю в місяць відповідно, проте воно втричі більше, ніж навантаження на суддів апеляційних господарських судів (14 справ і матеріалів). У Верховному Суді найбільше середньомісячне навантаження на суддів Касаційного адміністративного суду та Касаційного цивільного суду (63 та 47 справ і матеріалів відповідно). Найменшим є навантаження на суддів Касаційного кримінального суду та Великої палати (21 та 10 справ та матеріалів відповідно).

! Розрахунок здійснено на основі показників надходження справ до суду протягом 2019 року, без урахування нерозглянутих на початок звітного періоду справ.

17. 52% справ, які перебували на розгляді у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду як суді першої інстанції, це справи щодо оскарження дій Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. По суті було розглянуто лише 187 справ (62%), а позов було задоволено в кожній п'ятій справі.

18. За результатами розгляду кожної п'ятої касаційної скарги Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасовує судове рішення. Для Касаційного адміністративного та господарського судів цей показник істотно нижчий (близько 15%).

19. У 2019 році суд присяжних розглянув 11 459 цивільних справ окремого провадження (13% з усієї кількості справ відповідної категорії). Також суд присяжних розглянув 56 кримінальних проваджень.

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк пояснює:

У цивільному судочинстві суд присяжних (суддя і двоє присяжних) розглядають справи щодо недієздатності особи (обмеження, визнання недієздатною або поновлення дієздатності), визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою, усиновлення, а також надання особі примусово психіатричної допомоги або примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу. У кримінальному провадженні суд присяжних (два судді і три присяжних) розглядає лише справи про злочини, за які передбачене довічне позбавлення волі.

20. Істотну частку всіх справ розглядають столичні суди. Зокрема, київські суди розглядали: 11% справ, підсудних місцевим загальним судам; 18% адміністративних справ, підсудних окружним судам (Окружний адміністративний суд м. Києва); 24% господарських справ (Господарський суд м. Києва).

Апеляційний розгляд кожної п'ятої справи здійснював Київський апеляційний суд, кожної четвертої адміністративної справи – Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ). Апеляційний перегляд 39% господарських справ здійснював Північний апеляційний господарський суд.

Підготували:

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ
Роман Смалюк, експерт Центру політико-правових реформ

Джерело: дані судової статистики за 2019 рік.