exit
search
6 березня 2020

Верховна Рада України звільнила Генерального прокурора з політичних мотивів

Подія

5 березня Верховна Рада України висловила недовіру Генеральному прокурору Руслану Рябошапці, ухваливши постанову №3154, що тягне за собою його відставку.

За постанову проголосували 263 народні депутати, для ухвалення рішення була потрібна проста більшість від конституційного складу (226 голосів). Напередодні Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності утримався від оцінки проекту постанови, рекомендувавши депутатам розглянути її на власний розсуд.

Основні аргументи ініціаторів постанови полягали в тому, що “Генеральний прокурор не розслідує, гальмує розслідування найбільш резонансних кримінальних проваджень, що свідчить про небажання, неможливість або неспроможність Генерального прокурора забезпечити виконання завдань, поставлених законом перед Офісом прокурора, зокрема, й перед прокуратурою в цілому”.

Оцінка ЦППР

Відповідно до Конституції України, законів “Про прокуратуру” та “Про Регламент Верховної Ради України” в Україні існує два порядки звільнення Генерального прокурора: 

1) у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, набрання сили щодо нього обвинувального вироку суду, вибуття з громадянства держави тощо (професійний порядок) (рішення ухвалює Парламент, розглянувши подання Президента України, до якого своєю чергою звернулися ВРП чи КДКП); 

2) політичний порядок, який полягає у висловленні недовіри простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (рішення ухвалює Парламент).

Політичний порядок звільнення був розкритикований Венеційською комісією Ради Європи у 2013 році. Комісія зазначила, що Генеральний прокурор "...не входить до складу Уряду, відповідно, Парламент не повинен мати права висловлювати недовіру, що є виключно політичним інструментом. Можливо, це можна розглядати як інструмент застосування системи стримувань та противаг в організації державних органів, але виникають сумніви, що це забезпечить винесення справедливого рішення" (п. 14 Висновку Венеційської комісії щодо закону про прокуратуру № 735 / 2013).

Понад те, після внесення змін до Закону “Про прокуратуру” (2019) політичний порядок звільнення не потребує оцінки ефективності Генерального прокурора на посаді з боку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Таким чином, складається ситуація, за якої мотиви звільнення можуть бути лише політичними, що негативно впливає на незалежність Генерального прокурора.

На думку експерта ЦППР Євгена Крапивіна, “...ані постанова про висловлення недовіри, ані тим паче виступ з трибуни Верховної Ради її ініціатора не містили жодного професійного (фахового) обґрунтування неефективності Генерального прокурора, того, що "він не впорався", як висловився Президент України. Радше можна було переконатися, що Рябошапка винен у тому, що він недостатньо "контрольований" з боку Офісу Президента”.

Політичний порядок призначення і звільнення Генерального прокурора має бути змінений, а реформування органів прокуратури – продовжене.