exit
search
3 березня 2020

Щотижневий аналіз подій 24 лютого – 2 березня 2020 року

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

Громадськість закликала Президента розблокувати судову реформу

1. Подія

28 лютого Центр політико-правових реформ разом з іншими громадськими організаціями закликав Президента внести до Парламенту законопроект, який забезпечить прозорий конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та розблокує створення Комісії з питань доброчесності та етики, яка очистить Вищу раду правосуддя (ВРП) від недоброчесних членів. Крім того, у законопроекті слід врахувати застереження Венеційської комісії щодо необґрунтованого скорочення Верховного Суду, передбачивши прозору та зрозумілу процедуру перевірки суддів на доброчесність за участі міжнародних експертів.

2. Оцінка ЦППР

Новий етап судової реформи, який розпочався після набрання чинності в листопаді 2019 року законом № 193-ІХ, досі не втілений. ВРП заблокувала реалізацію ключових новел реформи – формування ВККС за новими принципами та створення Комісії з питань доброчесності та етики. Наразі імплементація цього закону перебуває в тупиковій ситуації та вимагає корективів через ухвалення нового закону.

На думку експертів ЦППР, під час розроблення нового законопроекту щодо судової реформи Президенту важливо не повторити попередню помилку, коли він доручив втілення реформи об'єкту реформування.

 

Профільний комітет Верховної Ради планує послабити незалежність прокурорів

1. Подія

Низка членів парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності зареєструвала законопроект № 3062. Як зазначено в пояснювальній записці до нього, він має на меті підвищення ефективності діяльності органів прокуратури шляхом встановлення додаткових стимулів для результативної роботи прокурорів, достатніх вимог щодо досвіду роботи до кандидатів на посади прокурорів окружних, обласних прокуратур, Офісу Генерального прокурора.

2. Оцінка ЦППР

Проте проект закону жодним чином не відповідає своїй назві. Адже насамперед він покликаний лише відродити кілька типово радянських практик у прокуратурі.

Повернення класних чинів (погон) та форменого одягу. Формений одяг є ознакою чітко організованої, тобто керованої, служби й традиційно вводився задля надання єдиного вигляду певній групі. Але в першу чергу однострій запроваджується з метою нав'язування чіткої субординації. Для підсилення правил субординації переважно використовуються звання (ранги, чини тощо) та, відповідно, погони або інші знаки розрізнення.

Раніше в українській прокуратурі формений одяг, класні чини та погони були нічим іншим, як збереженням цієї традиції – вони укорінювали переконання в обов'язковості наказів «згори», тобто нав'язували субординацію. Іншими словами, така практика суттєво підважує незалежність прокурорів, яка є наріжною гарантією їхньої діяльності, та базовим запобіжником проти вибіркового правосуддя.

Запровадження дисциплінарної відповідальності за невиконання рішення координаційних нарад. Це положення також насамперед спрямовано проти гарантій незалежності прокурорів. Адже координаційні наради скликаються та проводяться винятково керівниками прокуратури. Відповідно, рішення на координаційних нарадах будуть інструментом позапроцесуального впливу керівників на «рядових» прокурорів. Узаконення такої практики матиме наслідком посилення ручного управління досудовими розслідуваннями та перебігом розгляду обвинувачень у суді.

Встановлення додаткових кваліфікаційних вимог для роботи в органах прокуратури. У разі запровадження таке положення стане суттєвою перешкодою для залучення правників, які не мали прокурорського досвіду, для роботи в прокуратурі. Своєю чергою це перешкодить реалізації комплексу заходів з реформи прокуратури, які вже були розпочаті. При цьому належного обґрунтування такого кроку законопроект не містить та суперечить візії реформи Офісу Генерального прокурора.

У підсумку, втілення згаданих пропозицій суттєво послабить організаційні, процедурні та інші інструменти, призначені для забезпечення принципу незалежності прокурорів і прокуратури загалом. Тобто перекреслить багаторічні зусилля України, спрямовані на імплементацію європейських стандартів у сфері кримінального судочинства.

25 лютого Генеральний прокурор Руслан Рябошапка під час «Форуму реформ: на шляху до Вільнюса» наголосив, що він не підтримує законопроект і радий тому, що півроку тому прокуратурі вдалося відмовитися від таких архаїзмів, як класні чини та формений одяг.

 

Зловживання владою фактично не карається. Але ситуацію можна змінити

1. Подія

Кількість осіб, засуджених за статтями 364, 364-1 і 365-2 Кримінального кодексу України (КК України), з 2012 до 2019 рр. зменшилася з 583 до 2 осіб, тобто майже у триста разів, при цьому кількість засуджених за цими статтями до позбавлення волі зі 127 осіб до 0, а до штрафу – з 76 до 2.

Отже, численні зловживання владою, службовим становищем та повноваженнями фактично стали некараними, а тому службовим особам утримуватися від вчинення таких діянь стає усе важче.

Що цьому передувало? Відповідно до Закону від 13 травня 2014 року № 1261-VII пункти 3 і 4 примітки до ст. 364 КК України були викладені у редакції, яка виключила можливість притягнення службових осіб та осіб, які надають публічні послуги, до кримінальної відповідальності за зловживання владою чи службовим становищем, якщо завдана шкода не є майновою. Тому зазначені зловживання, якщо вони спричинили істотну чи тяжку шкоду життю або здоров’ю, правам і свободам людини та громадянина, законним інтересам фізичних, юридичних осіб чи держави, нині взагалі не розглядаються як злочини.

27 лютого Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності надав подання про розгляд ВРУ проекту Закону «Про внесення зміни до статті 364 Кримінального кодексу України щодо уточнення ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності» (реєстр. №2621). Ініціатором законопроекту є Президент України, який визначив його як невідкладний. Проект Закону №2621 в частині істотної шкоди повертає редакцію пункту 3 примітки до ст. 364 КК України у попередній стан.

2. Оцінка ЦППР

Як бачимо, ситуацію, що склалася, необхідно і можна змінити, зокрема через ухвалення проекту Закону № 2621. Проте цей законопроект потребує доопрацювання.

Насамперед аналогічні зміни слід внести і до пункту 4 примітки до ст. 364 КК України. Можливо, про це автори законопроекту просто забули.

Крім того, з метою узгодження ст. 364 КК України із ст. 19 Конвенції ООН проти корупції відповідне зловживання слід визначити як «вчинення службовою особою будь-якої незаконної дії чи бездіяльності шляхом використання влади, службового становища або службових повноважень з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи або в інших особистих інтересах, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб».

Потрібно також:

1) закріпити у КК України правило, згідно з яким будь-яке діяння, що вчинюється службовою особою зазначеним способом і з вказаною метою, підлягає кваліфікації за статтею цього Кодексу, яка передбачає таке діяння, і за відповідною частиною ст. 364 КК України; покарання за ці кримінальні правопорушення не може бути призначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

2) виключити ознаку «вчинення злочину з використанням службового становища» з тих статей Особливої частини КК України, де вона передбачена.

Нарешті, як альтернативне покарання за зловживання владою чи службовим становищем у частинах 1 і 2 ст. 364 КК України передбачити штраф у розмірах, відповідно, 10 тисяч і 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пропорційно та з урахуванням положень статей 12 і 53 КК України збільшити розміри штрафів у статтях 364-1 і 365-2 КК України.

Усі щотижневі аналізи