exit
search
2 березня 2020

Роман Куйбіда: «Судову реформу потрібно розглядати як набір проектів, за кожний з яких відповідає конкретна особа та орган»

25 лютого відбувся «Форум реформ: на шляху до Вільнюса», організований у межах підготовки до Ukraine Reform Conference (URC), яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні. У липні 2020 року URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка.

Під час форуму обговорювали прогрес впровадження реформ за перші півроку діяльності Уряду та Парламенту, а також визначали пріоритети реформ в Україні на 2020–2021 роки.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда виступив під час панельної дискусії «Верховенство права: як побудувати справедливу систему правосуддя та органів правопорядку».

Основні тези виступу.

  • Фахівці Міжнародного валютного фонду нещодавно повідомили, що оптимістичний сценарій зростання економіки України неможливий без змін у судовій системі. Що це означає? Очевидна річ, що рівень розвитку економіки залежить від того, чи є суди справедливими. Які меседжі сьогодні лунають від представників влади? Як на мене, не ті, що свідчать про намір реформувати суди. Так, наприклад, створення недержавних судів для іноземних інвесторів. Таким меседжем влада фактично розписується і перед зовнішнім світом, і перед власними громадянами у своїй неспроможності реформувати судову систему.
  • Президент мав би бути більш наполегливим в ініціативах, які він розпочав, але які зараз заблоковані. І заблоковані тому, що обов’язок проводити реформу покладено на сам об’єкт реформи – Вищу раду правосуддя. ВРП потрібно реформувати, вона не стала агентом змін. Президент України та Парламент разом можуть виправити помилки, допущені в процесі швидкого ухвалення змін.
  • Закон №193-ІХ – це не реформа, а спосіб вийти з критичної ситуації, яка склалася з кваліфікаційним оцінюванням та добором суддів. Через закон потрібно забрати лідерство в реформі від ВРП, після цього зміни мають піти швидше.
  • Сьогодні відсутній озвучений концепт судової реформи. Думаю, він міг базуватися на продовженні тих процесів, які вже розпочалися і показали певну тенденцію до успіху (реформі юридичної освіти, запуску Вищого антикорупційного суду), слід підтримувати агентів змін – представників громадськості чи міжнародної спільноти, суддів-викривачів, створювати нові інституції замість вдосконалення тих, що себе дискредитували, впроваджувати заходи для покращення сервісної орієнтованості судів.
  • Судову реформу потрібно розглядати як набір проектів. За кожний проект має бути відповідальна особа, відповідальний орган, який проведе його від початку – створення закону чи внесення змін до законодавства до належної імплементації. Такими проектами можуть стати, зокрема, нові органи суддівського врядування, моніторинг способу життя суддів, суд присяжних, мирові суди, електронне судочинство тощо.

До форуму експерти підготували проекти галузевих брифів, у яких оцінили політику органів влади в цій галузі за останні півроку, а також окреслили пріоритети на 2020–2021 рр. Експерт ЦППР Роман Куйбіда та директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко розробили проект брифу «СУДОВА РЕФОРМА».

Галузевий бриф "Судова реформа" from Centre of Policy and Legal Reform