exit
search
19 лютого 2020

Політичний аналіз подій 10 – 17 лютого 2020 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


Народні депутати хочуть урівняти грошове забезпечення суддів у відставці

1. Подія

7 лютого група народних депутатів з фракцій «Слуга народу», «Опозиційна платформа – за життя» внесла до Парламенту законопроект № 3032, що передбачає право судді на отримання високого щомісячного довічного грошового утримання незалежно від того, чи пройшов він кваліфікаційне оцінювання.

Зараз суддя у відставці може розраховувати на підвищений розмір довічного грошового утримання, якщо він пройшов кваліфікаційне оцінювання та відпрацював після щонайменше три роки.

2. Оцінка ЦППР

Автори законопроекту пропонують урівняти суддів, які не пройшли/пройшли кваліфікаційне оцінювання. Слід нагадати, що представники української влади у 2015 році пояснювали потребу в такому оцінюванні поширеністю корупції та некомпетентністю серед суддів, майже повною відсутністю довіри до судової системи в громадян, а також негативним досвідом політичного втручання в процедуру призначення суддів у минулому.

Реалізація запропонованих змін призведе до значного збільшення бюджетних витрат на утримання суддів, частина з яких мала би бути звільнена або була звільнена за результатами кваліфікаційного оцінювання, що вочевидь спотворює ідеї очищення судового корпусу, закладені в 2016 році.

Тягар, який несуть платники податків на утримання суддів у відставці, значно зросте. Передбачене законом зростання виплат з Пенсійного фонду України не закладені в державному бюджеті.

У зв’язку з цим законопроект доцільно відхилити.

Зареєстровано законопроект щодо підсудності справ з тимчасово окупованого Криму

1. Подія

10 лютого народні депутати з фракції «Слуга народу» Р. Горбенко та Т. Тарасенко внесли до парламенту законопроект № 3048 про встановлення альтернативної підсудності для цивільних справ, підсудних судам розташованим в тимчасово окупованому Криму. Наразі такі справи розглядають суди м. Києва.

Автори законопроекту пропонують встановити, що якщо одна із сторін спору – фізична особа постійно проживає в тимчасово окупованому Криму, то розгляд справи за її клопотанням може здійснювати будь-який місцевий загальний суд Херсонської області, а якщо справа підсудна апеляційному суду – Херсонський апеляційний суд. Таке клопотання може подаватися одночасно з позовною заявою або після відкриття провадження у справі.

2. Оцінка ЦППР

Запропонований авторами механізм містить недоліки. Зокрема, право сторони подати клопотання про передання спору після відкриття провадження у справі на практиці може призвести до зловживання цим механізмом для затягування розгляду справи, оскільки фактично сторона може подати відповідне клопотання перед виходом суду до нарадчої кімнати, що зумовить необхідність повторного розгляду справи. Крім того, така можливість суперечить положенням Цивільного процесуального кодексу України, який визначає, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду (ч. 2 ст. 31).

Загалом ідея покращити доступ до правосуддя для осіб, які постійно проживають на тимчасово окупованій території, є правильною. Проте спосіб, у який автори законопроекту № 3048 намагаються це здійснити, вимагає доопрацювання.

Уряд пропонує відновити третейське судочинство в Україні

1. Подія

10 лютого Уряд вніс до Парламенту законопроект № 3045 щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського суду.

Проектом запропоновано:

  • вдосконалити порядок реєстрації постійно діючих третейських судів (єдиним органом реєстрації запропоновано зробити Міністерство юстиції);
  • посилити вимоги до організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди (неприбутковий характер та принаймні 5 років діяльності до створення третейського суду);
  • розширити повноваження Третейської палати, зокрема, віднести до її повноважень встановлення відповідності засновника третейського суду вимогам закону;
  • розширити компетенцію третейських судів, зокрема повернути повноваження розглядати спори щодо нерухомості.

2. Оцінка ЦППР

У законопроекті закладено ідеї, які дійсно можуть справити позитивний вплив на розвиток третейського судочинства в Україні, що з часом призведе до зменшення навантаження на суди.

Раніше внаслідок надто ліберальних вимог було утворено багато «кишенькових» третейських судів, які використовувалися для рейдерського заволодіння майном. Після цього законодавець значно звузив компетенцію третейських судів, що нівелювало їх роль як способу вирішення спорів, альтернативного судовому.

Суттєве підвищення вимог до засновників третейських судів із розширенням компетенції цих судів зможе вирішити зазначені проблеми. 

Парламент вчергове може заполітизувати конкурс з обрання директора ДБР

1. Подія

Минулого тижня, 12 лютого, парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності визначився з кандидатами, яких буде рекомендовано Верховній Раді для включення до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань. Рекомендації комітету отримали двоє його ж членів – народні депутати Юлія Яцик та Владлен Неклюдов (обоє є членами фракції «Слуга народу»), а також Юрій Пономаренко, викладач Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків).

2. Оцінка ЦППР

Подібна ситуація вже мала місце під час минулого конкурсу з обрання директора ДБР, коли до складу відповідної конкурсної комісії Верховна Рада делегувала народних депутатів (минулого разу – одразу трьох). У результаті минулий конкурс відзначився низкою скандалів через вплив політиків на роботу конкурсної комісії. Адже делегування представників як Верховної Ради, так і Кабінету Міністрів та Президента України було обумовлене лише логікою політичної боротьби. Відповідно, принцип відбору директора ДБР був похідним від політики, а не права.

Задля уникнення подібних ситуацій в окремих законах були запроваджені запобіжники. Для прикладу, у Законі «Про Національне антикорупційне бюро України» міститься положення, що до конкурсної комісії з відбору директора НАБУ не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Аналогічне положення міститься в самому Законі «Про запобігання корупції» – у статті, яка визначає порядок відбору голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Незважаючи на те, що аналогічне положення відсутнє в Законі «Про Державне бюро розслідувань», Верховній Раді доцільно просто застосувати аналогічний підхід і щодо делегатів до конкурсної комісії з обрання директора ДБР. Іншими словами, Верховна Рада може відхилити рекомендацію профільного комітету, а профільний комітет – повторно подати рекомендації лише з числа осіб, які не уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Чи буде платити штраф Президент України?

1. Подія

14 лютого Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило на своєму веб-сайті про проведення перевірки своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані Президентом України Володимиром Зеленським.

Перед цим також повідомлялося, що народний депутат з фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко звернувся до НАЗК щодо порушення Президентом України Володимиром Зеленським вимог законодавства про обов’язкове декларування витрат на відпочинок, зазначивши, що під час перебування в Омані Президент проживав разом з дружиною та дітьми в 5-зірковому готелі «Al Bustan Palace Ritz-Carlton Hotel», вартість проживання в люксі якого становить близько 100-135 тис. грн на добу, а загалом за період відпустки не менше 2,5 млн грн. Окрім того, вартість перельоту чартерним рейсом становить від 63 до 75 тис. дол. США.

15 лютого прес-служба Президента України повідомила, що під час панелі «Townhall on Ukraine» в межах 56-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки Володимир Зеленський закликав не називати Україну корумпованою державою, бо це вже неправда.

Нарешті, програма «Схеми» поширила інформацію, що Володимир Зеленський повернувся з Оману тим самим літаком, яким перед цим у той же день в Оман прилетів секретар російської РНБО Микола Патрушев.

2. Оцінка ЦППР

Як випливає з примітки до ст. 50 та ч. 2 ст. 52 Закону «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані Президента України, зокрема здійснення ним видатку або отримання ним подарунку на суму понад 105,1 тис. грн, він у 10-денний строк з моменту здійснення видатку чи отримання подарунку зобов’язаний повідомити про це НАЗК. Ця інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Згідно із ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, яке тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Складати протоколи про зазначене правопорушення уповноважене НАЗК, а розглядають справу про його вчинення судді місцевих судів (статті 221, 255 КУпАП).

Ні Закон «Про запобігання корупції», ні КУпАП не роблять винятків для Президента України щодо неможливості притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Примітка до ст. 172-6 КУпАП суб’єктом правопорушень у цій статті визначає осіб, які відповідно до частин 1 та 2 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частини 1 та 2 ст. 45 указаного Закону, незважаючи на існування досить абстрактної конституційної норми про недоторканність Президента України (ст. 105), вказують, що декларацію зобов’язані подавати особи, зазначені в підпункті 1 пункту 2 частини 1 статті 3, а у цьому підпункті прямо згадується Президент України.

Якби зазначена недоторканність мала на увазі імунітет Президента України від адміністративної відповідальності, то Верховна Рада України не повинна була включати згадку про Президента України до статей 3, 50, 56 Закону «Про запобігання корупції» при ухваленні цього Закону, а Президент України, відповідно, не повинен був підписувати його. Проте цього не ставалося жодного разу, коли цей Закон ухвалювався і коли до нього вносилися зміни. Тому слід вважати, що недоторканність Президента має на увазі лише імунітет від кримінальної відповідальності, адже ст. 111 Конституції України передбачає, що Президент України може бути усунений з поста в порядку імпічменту лише у разі вчинення ним злочину.

Відповідно до ст. 59 Закону «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення пов’язаних з корупцією правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться НАЗК.

Усі політичні аналізи