exit
search
20 січня 2020

Висновок ЦППР на законопроект Президента України Володимира Зеленського "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" № 2598-Д

ВИСНОВОК
Центру політико-правових реформ
на законопроект Президента України Володимира Зеленського «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)»
№ 2598-Д

Завантажити

Законопроект внесений 13 грудня 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським був ним відкликаний, а 27 грудня 2019 року внесений в новій редакції. Щодо його змісту, якості та порядку підготовки можна зробити такі висновки:

1. Законопроект загалом відповідає поставленим завданням і приводить конституційне регулювання адміністративно-територіального устрою України, місцевого самоврядування та територіальної організації виконавчої влади до цілей визначених Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, затвердженої Кабінетом Міністрів України 01.04.2014 року. Проте посилання на дану Концепцію в пояснювальній записці до Законопроекту відсутнє.

2. Законопроект готувався закрито від суспільства, до його підготовки не були залучені провідні науковці в сфері конституційного права та експерти з питань реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Проект не був оприлюднений і представлений для обговорення громадськості до внесення його Президентом у Верховну Раду. Очевидно через це в Законопроекті містяться численні недоліки юридичної техніки, зокрема неоднозначні за своїм змістом та незрозумілі за призначенням норми. На жаль, це є системною проблемою у діяльності нової влади. Аналогічна закритість та брак якості мали місце і в ситуації із сімома законопроектами Президента про внесення змін до Конституції від 29 серпня 2019 р. Результатом чого стали висновки Конституційного Суду про невідповідність уже двох із них статті 157 Конституції та вказання на юридичну невизначеність чи суперечливість регулювання у ще двох законопроектах.

3. Назва законопроекту «щодо децентралізації влади» не зовсім коректна. Даними змінами створюються лише умови для децентралізації. Власне децентралізація має здійснюватися подальшими законами та їх виконанням. Тому краще і точніше назвати Законопроект згідно з назвою Концепції, на реалізацію якої він готувався і ухвалюватиметься – «щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади».

4. Законопроект вносить до пункту 16 статті 92 зміни, які означають, що виключно законами визначається статус адміністративно-територіальних одиниць. Це правильна норма, але незрозуміло чому вона вноситься в пункт 16, а не в пункт 13, який встановлює, що виключно законами визначається територіальний устрій України. При цьому пункт 13 не вилучається. Так, територіальний устрій поняття ширше, ніж адміністративно-територіальний, але все, що може бути регульоване законом, якраз і складає обсяг поняття адміністративно-територіальний устрій. Адже законами не регулюються розташування гірських хребтів чи русел річок. Конституційний Суд в одному з рішень сказав, що пункт 13 про територіальний устрій «означає, що правовий режим адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою України повинен визначатися законами України.» (Рішення КСУ №11-рп/2001).

Ще одне застереження стосується дискусій про те, що відтепер законом можна буде встановити особливості для певних адміністративно-територіальних одиниць. По-перше, це можна зробити й сьогодні на основі пункту 13. Так вже було, наприклад, із запровадженням військово-цивільних адміністрацій у двох областях України. По-друге, це можливо робити лише з врахуванням інших положень Конституції України, зокрема щодо унітарності нашої держави (стаття 2). По-третє, інакше в Конституції поступити неможливо. У вище згаданому Рішенні Конституційний Суд зазначив, що регулювання територіального устрою виключно законами «є однією з важливих гарантій єдності й цілісності державної території України». Якщо цих положень у статті 92 не буде, то це означатиме можливість регулювання статусу адміністративно-територіальних одиниць підзаконними актами та рішеннями органів місцевого самоврядування.

5. Також пункт 16 статті 92 доповнюється нормою про статус міста Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України. Цього не було в першій редакції законопроекту і на наш погляд це було правильно. Невключення Севастополя до Автономної Республіки Крим і особливий статус цього міста (насправді агломерації міст і сіл, фактично району) було спадщиною радянських часів і зберігалося у зв’язку з перебуванням на його території іноземної військової бази – Чорноморського флоту Російської Федерації. Згідно Перехідних положень Конституції України це було можливо тимчасово на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України (пункт 14). Договір передбачав оренду до 2017 року. Крім того, згідно пункту 10 цих Перехідних положень до прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в місті Севастополі, виконавчу владу там здійснює державна адміністрація. Оскільки закон про Севастополь так і не був прийнятий, то Севастопольська міська державна адміністрація була єдиним органом публічної влади в цьому місті. Фактично його жителі були позбавлені права на місцеве самоврядування. Наявність іноземних військ виправдовувала таке становище. Тепер же окупація та анексія Криму Російською Федерацією фактично унеможливила продовження такого статус-кво. Важко уявити, що після припинення окупації Криму там залишиться російська військова база. Тоді для чого залишати в Конституції норми про фактично дискримінацію мешканців Севастополя щодо права на місцеве самоврядування? Навпаки з політичної точки зору сьогодні коректно і вигідно задекларувати в змінах до Конституції України, що ми готові після деокупації Криму, виведення з нього всіх іноземних військ і завершення якогось перехідного адаптаційного періоду включити Севастополь до складу Автономної Республіки Крим і надати його мешканцям право на самоврядування на загальних для всіх громадян України підставах.

6. Недоліком Законопроекту, проте не критичним, можна вважати нерозмежованість статусів префектів областей і префектів округів. У принципі це можна буде зробити в законі, але не настільки глибоко, як вартувало б. Без сумніву є логіка в призначенні префектів областей Президентом за поданням Уряду. Президент як гарант суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина має потребу і можливість взаємодіяти з префектами областей. Але щодо взаємодії з префектами округів, як і з головами РДА сьогодні, він не має і не матиме насамперед можливості. Тому в нас часто якість кадрових рішень щодо призначення на посади голів РДА була низькою. Ефективнішим рішенням може бути визначення у Конституції, що префектів округів призначає Кабінет Міністрів, перед ним вони відповідальні і він скасовує в разі потреби їхні рішення.

7. Є застереження щодо визначення у Законопроекті повноважень префектів. Цьому присвячена стаття 119. По-перше, її пункт 1 невиправдано розширює сферу нагляду префектів за місцевим самоврядуванням – замість нагляду за відповідністю Конституції і законам України актів органів місцевого самоврядування, він передбачає нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, хоч і зазначає, що у випадках та порядку, визначених законами України.

По-друге, пункт 4 статті 119 надає префекту повноваження вносити Президенту подання про зупинення дії ухваленого органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає Конституції та створює загрози… Але ж частина друга статті 144 в редакції Законопроекту визначає, що «дію актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду». Незрозуміло коли префект має зупиняти сам, а коли вносити подання Президенту. Якщо й шукати тут логіку і розмежовувати ці випадки, то вона виходить алогічна – коли дрібні порушення, префект діє оперативно сам, а коли великі загрози, то вносить подання Президенту і держава очікує на його реагування. Тому пункт 4 у статті 119 має бути змінений або вилучений.

Загрозливим є пункт 5 частини першої статті 119. Він встановлює, що префект «здійснює інші повноваження, визначені законами України». На основі такої норми в законах можна надати йому стільки повноважень, що для місцевого самоврядування вже не залишиться місця. Такі юридично невизначені норми шкідливі в Конституції, вони породжують як мінімум бажання невиправдано перерозподіляти повноваження, а як максимум узурпувати їх. Даний пункт міг би формулюватися таким чином, що префект може мати інші наглядові та координаційні повноваження, визначені законом. Оскільки саме для цього запроваджується інститут префектів.

8. Запропонована Законопроектом назва нової адміністративно-територіальної одиниці субрегіонального рівня – округ – є дуже невдалою через поширене вживання цього терміну в якості родового поняття різноманітних територіальних утворень – військовий округ, госпітальний округ, освітній округ, прокурорський округ, виборчий округ … Це призводитиме до плутанини у вживанні всіх цих термінів. Крім того стане неможливо використовувати абревіатури, оскільки і область і округ починаються на букву «о». Цих труднощів можна легко уникнути, назвавши цю адміністративно-територіальну одиницю властивою їй історичною назвою – повіт. Це відповідало б історичним традиціям як Східної України, так і Західної. За результатами обговорення на круглих столах в більшості областей України термін «повіт» був підтриманий як основний варіант. Іншим історичним варіантом назви АТО субрегіонального рівня може бути «округа», але вона також має недоліки.

9. У частині першій статті 133 Законопроекту всупереч пропозиціям експертів не вводиться поняття «регіон», з подальшим визначенням у цій статті, що регіонами України є Автономна Республіка Крим та області. Це не дозволяє легалізувати та визначити для вживання в законодавстві терміни регіон, регіональний, та однозначно їх розуміти. Хоча про це багато років пишеться в науковій та експертній літературі. В Україні вживаються терміни регіональна політика, регіональний розвиток, але кожен раз їх треба конкретно визначати, пояснюючи що саме мається на увазі. У зарубіжній теорії та літературі важливе місце займає регіональне самоврядування, а в Україні часто неправильно розуміється зарубіжне законодавство і наукова література через невизначення у нас терміну «регіон».

Крім того, наприклад, на сьогодні неможливо зареєструвати нову політичну партію, оскільки в Законі про політичні партії сказано, що рішення про створення політичної партії «має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, … зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим». Коректніше в подібних випадках оперувати терміном «регіон», який охоплює і області і АРК. При цьому, звичайно, самі терміни АРК і області не зникають із вжитку.

10. Невдалою є норма про те, що «декілька громад становлять округ», частина третя статті 133. Це невластиво адміністративно-територіальному поділу країни на субрегіональному рівні. Субрегіональні адміністративно-територіальні одиниці не виникають природним чином, як поселення, наприклад, а створюються державою. Тому територія країни ділиться на адміністративно-територіальні, військові, госпітальні, освітні та інші округи для відповідних потреб державного управління. Зокрема для потреб організації ефективного державного управління та місцевого самоврядування на всій території країни, територія України має бути поділена приблизно на 125 повітів чи округів. До складу більшості з них входитиме не декілька, а 10-12, а часом і більше 20 громад. Отже, цю норму доцільно вилучити з тексту законопроекту, оскільки вона суперечить завданням реформи, визначеним у Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

11. У частині першій статті 140 Законопроекту сказано, що місцеве самоврядування здійснюється громадою «безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб», а в частині 5 цієї статті в переліку органів місцевого самоврядування відсутній голова громади, незважаючи на те, що згідно частини першої статті 144 голова громади відповідно до закону ухвалює акти, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Сукупність цих норм породжує проблеми для практики. Можливо, на думку авторів Законопроекту посадові особи в частині першій 140 статті з’являються на позначення саме голів громад, проте це значно ширший термін, він охоплює і посадових осіб органів місцевого самоврядування. Крім того, саме наявність повноваження видавати акти має бути ознакою органу влади чи місцевого самоврядування, а не колегіальність чи одноособовість. Мабуть автори Законопроекту вирішили відтворити радянське розуміння поняття органу влади, коли саме – колегіальний спосіб ухвалення рішень був ознакою органу влади, не було тоді одноособових органів влади. Проте в європейському адміністративному просторі це не так. І ми давно мали б легалізувати одноособові органи влади, раз ми їх створюємо за європейським взірцем. Отже, і голова громади, і префект мають визнаватися відповідно органом місцевого самоврядування та органом виконавчої влади. Відтак згадка про посадових осіб у частині першій статті 140 та частині другій статті 144 мають бути вилучені, а голова громади доданий до переліку органів місцевого самоврядування в частині п’ятій статті 140.

12. У частині першій статті 141 Законопроекту визначається, що право голосу на місцевих виборах обмежується новою нормою «які постійно проживають на території громади». Як це буде встановлюватися, які критерії постійного проживання? В Україні є мільйони людей, які зареєстровані в одній громаді, а реально живуть в іншій. Тисячі людей взагалі ніде не зареєстровані. Така норма не відповідає європейським тенденціям щодо надання права голосу на місцевих виборах всім хто має відношення до життя громади, навіть іноземцям, як правило, тим хто проживає, чи володіє нерухомістю, чи є почесним громадянином міста тощо. В окремих західних країнах є можливість мати кілька місць проживання. І це робиться саме для надання можливості активної участі особи у житті кількох територіальних громад, де особа має життєві інтереси. Отже, доцільно не записувати таке неоднозначне визначення в Конституцію, а віддати це на регулювання законом.

13. У частині четвертій статті 141 Законопроекту появилася норма про рівне представництво громад при формуванні окружних і обласних рад. Це означає, що велике місто і сільська громада будуть представлені однаковою кількістю депутатів у відповідних радах. Таке вже було в нашій історії і породжувало великі проблеми. Крім того як забезпечити рівне представництво всіх громад в обласних радах навіть важко уявити. Очевидно тільки по одному депутату від кожної. А значить не буде шансів очікувати ефективної діяльності обласних рад щодо регіонального розвитку.

14. Також у цій же статті 141 змінено строк повноважень органів місцевого самоврядування – замість чотирьох років записано п’ять років. І світова практика і наш досвід, і, особливо кризовий період розвитку, який переживає зараз наша держава, вказують на необхідність скорочення строку повноважень органів місцевого самоврядування і частішого оновлення їхнього персонального складу.

15. Законопроект передбачає прямі вибори окружних (повітових) рад. На сьогодні більшість експертів не бачать достатнього обсягу самоврядних повноважень для формування і утримання окружних рад. А представники самоврядування в громадах побоюються, що в разі їх наявності знову почнеться перетягування каната повноважень між радами громад і округів. Проте в перспективі ситуація може змінитися, тому в Конституції є сенс говорити про представницькі органи на цьому рівні. На нашу думку, добрим є варіант з непрямими виборами цих рад, який був у попередньому варіанті Законопроекту. Проте такий спосіб формування органу місцевого самоврядування не відповідає статті 71 Конституції України. Отже, вихід можна шукати в зміні статусу окружних (повітових) рад. Якщо їх назвати не органами місцевого самоврядування, а органами міжмуніципального співробітництва, то суперечності з статтею 71 не буде. Або передбачити утворення координаційних рад на рівні округу (повіту) з числа делегованих туди депутатів рад громад, не називаючи їх окружними радами. Формування цих рад з числа депутатів рад громад суттєво здешевить їх утворення та функціонування і усуне конкуренцію з їх боку стосовно рад громад.

16. Частиною другою статті 144 Законопроекту встановлюється право префекта зупиняти дію акта органу місцевого самоврядування та ще й їхніх посадових осіб з одночасним зверненням до суду. Так, дійсно, повинно бути, коли в Україні сформується корпус гарантовано правослухняних префектів і найбільша загроза порушення законодавства виходитиме від органів місцевого самоврядування. Але якщо станеться так, що префекти більше порушують закон, зловживають своїми повноваженнями, неправомірно тиснуть на місцеве самоврядування? В цьому випадку префект не повинен мати права самостійно зупиняти дію акта, а має лише звертатися в суд, який вирішить чи зупиняти його дію в якості забезпечення позову. Але такий розвиток подій потребуватиме нових змін у Конституцію. Тому пропонується відкласти це визначення на регулювання законом, сформулювавши частину другу статті 144 таким чином: «Дію актів органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє суд, а у випадках встановлених законом – префект одночасно із зверненням до суду».

Крім того, категорично не варто поширювати це право префекта на посадових осіб органів місцевого самоврядування (звичайно, мається на увазі, що голова громади є органом місцевого самоврядування). Це і перевантажить префектів, і створить надмірну можливість для них втручатися в діяльність місцевого самоврядування.

17. Законопроект знову, як і той що вносився Президентом Порошенком у 2015 році, передбачає наділення Президента правом достроково припиняти повноваження органів місцевого самоврядування у разі ухвалення ними акта, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Як і тоді це право маскується під рішення Конституційного Суду та Верховної Ради, хоча насправді зупинка повноважень органу місцевого самоврядування та призначення тимчасового державного уповноваженого виконувати функції цього органу відбувається одномоментно за рішенням Президента. І в 2015 році, і тепер ці норми викликають чималу тривогу. Є підстави побоюватися, що можливі серйозні зловживання такими повноваженнями.

18. Якщо ж ці повноваження Президента все ж залишати, то їх варто суттєво скоригувати. По-перше, префект повинен вносити подання не про зупинку акта (це він робить самостійно або робить суд в якості забезпечення позову), а про зупинку повноважень органу місцевого самоврядування, який ухвалив неконституційне рішення, яке створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Президент, відповідно в цьому випадку має не акт зупиняти, а видавати указ про зупинення повноважень органу місцевого самоврядування з одночасним зверненням до Конституційного Суду. Конституційний Суд має перевіряти не акти місцевого самоврядування (це принижує авторитет Конституційного Суду, опускає його до рівня префекта округу), а перевіряти указ Президента на конституційність, тобто на наявність конституційних підстав для його видання. Такий підхід, по-перше, суттєво спрощує конституційне регулювання цих процесів, а по-друге, чітко показує суспільству хто приймає рішення, а хто його лише перевіряє. При такому підході непотрібно вносити зміни до статті 150 Конституції.

Усі альтернативні редакції, запропоновані у цьому Висновку, можна подивитися в порівняльній таблиці, яка додається.

Порівняно з першою редакцією законопроекту №2598 друга редакція містить менше загрозливих положень, проте все рівно залишається далекою від досконалості. Фактично в нього внесено 14 змістовних змін, не рахуючи змін до перехідних положень. 4 – позитивних, 3 – негативних і 7 – нейтральних.

Таким чином, хоча законопроект і досягає цілей, але в разі його ухвалення в такій редакції, все ж породить проблеми. Тому він потребує доопрацювання. Найпростіше і найшвидше це можна зробити, якщо Президент організує оперативну комунікацію авторів цього законопроекту, провідних конституціоналістів і експертів з питань реформи місцевого самоврядування і за результатами спільного опрацювання оперативно внесе новий варіант законопроекту на заміну зареєстрованому.

Інший варіант – після висновку Конституційного Суду, Верховна Рада може внести до Законопроекту поправки і повторно відправити його на висновок Конституційного Суду. Краще внести зміни пізніше, ніж внести їх неякісно.

І, звичайно, Законопроект потребує широкої комунікації. Насамперед потрібний діалог з його авторами. Не виключено, що якихось глибинних їхніх задумів ми просто не зрозуміли.

Висновок підготовлений експертом з питань конституційного та адміністративного права Ігорем Коліушком на основі Висновку ЦППР на законопроект №2598 від 19.12.2019.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо місцевого самоврядування та територіальної організації влади децентралізації влади"
(реєстр. № 2598)

Завантажити

Чинна редакція

Пропонована редакція
від 13.12.2019 р.

Пропонована редакція
від 27.12.2019 / 14.01.2020 р.

Пропонована
редакція
від ???

Пропозиції та зауваження від ЦППР

1

2

3

4

5

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

 

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

29) утворення і ліквідація громад, округів, областей, встановлення і зміна їхніх меж, віднесення поселень до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування поселень, громад, округів, областей за поданням Кабінету Міністрів України;

29) утворення і ліквідація громад, округів, областей, встановлення і зміна їхніх меж, віднесення громад до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування громад, округів, областей за поданням Кабінету Міністрів України;

 

29) за поданням Кабінету Міністрів України утворення і ліквідація адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміна їхніх меж, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць, віднесення поселень до відповідної категорії;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

30) призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

30) дострокове припинення повноважень голови громади, ради громади, окружної, обласної ради у випадках, передбачених Конституцією України;

 

Виключити.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

 

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, правовий статус префекта, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, статус префекта, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

 

Не вносити змін до п.12, оскільки префект також має відноситися до органів виконавчої влади.

13) територіальний устрій України;

     

13) адміністративно-територіальний устрій, статус адміністративно-територіальних одиниць;

16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

16) адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць; правовий статус міста Києва як столиці України;

16) статус адміністративно-територіальних одиниць; статус міста Києва як столиці України та міста Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України;

 

16) статус міста Києва як столиці України;

Стаття 106. Президент України:

Стаття 106. Президент України:

Стаття 106. Президент України:

 

Стаття 106. Президент України:

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

Пункт відсутній

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

8-1) тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради за поданням префекта та призначає тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

8-1) тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради за поданням префекта та призначає тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених цією Конституцією;

 

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

Не включати цієї норми або включити в такій редакції:

8-1) зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, повітової, обласної ради за поданням префекта у випадках і порядку, визначених цією Конституцією, та призначає тимчасового державного уповноваженого;

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

 

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

9) спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; …

9) спрямовує та координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та префектів; …

9) спрямовує та координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та префектів; …

 

Не вносити змін до п.9, оскільки префект також відноситься до органів виконавчої влади.

Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Стаття 118. Виконавчу владу в областях і округах здійснюють територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

Стаття 118. Виконавчу владу в округах і областях, містах Києві та Севастополі здійснюють префекти та територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

 

Стаття 118. Виконавчу владу в областях, місті Києві та повітах здійснюють територіальні органи центральних органів виконавчої влади та префекти.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Представниками держави в округах і областях, у місті Києві є префекти.

     

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Склад офісу префекта формує префект.

Склад офісу префекта формує префект.

 

Поставити останньою частиною цієї статті.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Префект призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Префект призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

 

Префект області та міста Києва призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Префект повіту призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Строк перебування префекта на посаді в одному окрузі, області, місті Києві не може перевищувати трьох років.

 Строк перебування префекта на посаді в одному окрузі, області, місті Києві та місті Севастополі не може перевищувати трьох років.

 

Строк перебування префекта на посаді в одній адміністративно-територіальній одиниці не може перевищувати трьох років.

Частина відсутня

Префект є державним службовцем.

Префект є державним службовцем.

 

Префект є державним службовцем.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Префект під час здійснення своїх повноважень підзвітний та підконтрольний Президентові України та Кабінетові Міністрів України.

Префект під час здійснення своїх повноважень підзвітний та підконтрольний Президентові України та Кабінетові Міністрів України.

 

Префект області та міста Києва під час здійснення своїх повноважень підзвітний та підконтрольний Президентові України та Кабінетові Міністрів України, а префект повіту – Кабінетові Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Виключається

   

Склад офісу префекта формує префект.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Виключається

     

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.

Виключається

     

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Виключається

     

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

Стаття 119. Префект на відповідній території:

Стаття 119. Префект на відповідній території:

 

Стаття 119. Префект на відповідній території:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

1) здійснює адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;

1) здійснює адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування у випадках та порядку, визначених Конституцією та законами України;

 

1) здійснює адміністративний нагляд за відповідністю Конституції і законам України актів органів місцевого самоврядування;

2) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює адміністративний нагляд за додержанням ними Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

2) спрямовує і координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює адміністративний нагляд за додержанням ними Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

 

2) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює адміністративний нагляд за додержанням ними Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

3) спрямовує і координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади, забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;

3) забезпечує взаємодію територіальних органів центральних органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;

 

3) спрямовує і координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади, забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;

4) вносить Президенту України подання про зупинення дії ухваленого радою, головою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці;

4) вносить Президенту України подання про зупинення дії ухваленого радою громади, головою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, та про тимчасове зупинення у зв’язку з цим повноважень голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради;

 

Не включати цей пункт або включити його в такій редакції:

4) вносить Президенту України подання про зупинення повноважень голови громади, ради громади, повітової чи обласної ради громад у разі ухвалення ними акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці;

5) здійснює інші повноваження, визначені законами України.

5) здійснює інші повноваження, визначені законами України.

 

5) здійснює інші наглядові та координаційні повноваження, визначені законами України.

Частина відсутня

Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території. 

Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.

 

Префект видає визначені законом акти, які є обов’язковими на відповідній території. Підстави та порядок видання актів префекта визначаються законом.

Частина відсутня

Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, можуть бути скасовані Президентом України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті, – Кабінетом Міністрів України.

Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, можуть бути скасовані Президентом України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті, – Кабінетом Міністрів України.

 

Акти префектів можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 1 і 3 частини першої цієї статті – також Президентом України.

Варіант: Акти префектів області можуть бути скасовані Президентом України. Акти префекта повіту можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України.

Частина відсутня

Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Президентом України, а у визначених законом випадках – Кабінетом Міністрів України.

Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Президентом України, а у визначених законом випадках – Кабінетом Міністрів України.

 

Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Кабінетом Міністрів України, а у визначених законом випадках – Президентом України.

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, префекти не можуть мати представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, префекти не можуть мати представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

 

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, префекти, не можуть мати представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Розділ IX

Територіальний устрій України

Розділ IX

Територіальний устрій України

Розділ IX

Територіальний устрій України

 

Розділ IX

Адміністративно-територіальний устрій України

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах унітарності, єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, субсидіарності і повсюдності місцевого самоврядування, збалансованості і стійкого соціально-економічного розвитку територій з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах унітарності, єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, субсидіарності і повсюдності місцевого самоврядування, збалансованості і стійкого соціально-економічного розвитку територій з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

 

Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах унітарності, єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, субсидіарності і повсюдності місцевого самоврядування, збалансованості і стійкого соціально-економічного розвитку територій з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, округи, області, Автономна Республіка Крим.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, округи, області, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь.

 

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, повіти та регіони.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Виключається

Виключається

 

Виключається

Частина відсутня

Територію України складають громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

Декілька суміжних громад становлять округ.

Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

Декілька громад становлять округ.

 

Регіонами України є області та Автономна Республіка Крим.

Повіт є адміністративно-територіальною одиницею субрегіонального рівня.

Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України, територіальною основою для місцевого самоврядування.

Частина відсутня

     

Межі адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня встановлюються за межами адміністративно-територіальних одиниць нижчого рівня.

Частина відсутня

Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом.

     

Частина відсутня

Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, округів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень до категорії сіл, селищ, міст визначаються законом.

Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, округів, областей, віднесення громад до категорії сіл, селищ, міст визначаються законом.

 

Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, повітів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень до категорії сіл, селищ, міст визначаються законом.

Частина відсутня

 Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом.

Зміна меж, найменування і перейменування громад здійснюються із з'ясуванням думки їх жителів у порядку, визначеному законом.

 

Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

 

Статус міста Києва як столиці України та міста Севастополь у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються законами України.

 

Статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом.

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом та спроможністю громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом та спроможністю громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

 

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом та спроможністю громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Виключається

Виключається

   

Частина відсутня

Громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування.

Громада є юридичною особою.

Громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування.

 

Громада є первинним суб’єктом місцевого самоврядування.

Громада є юридичною особою з особливим статусом визначеним законом.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом.

Громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом.

 

Громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган та виконавчі органи ради громади.

Органами місцевого самоврядування громади є рада громади та виконавчі органи ради громади.

 

Органами місцевого самоврядування громади є рада громади, голова громади та виконавчі органи ради громади.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

 

Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Окружна, обласна рада є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні, визначені законом, інтереси громад відповідно округу, області.

Окружна, обласна рада є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні, визначені законом інтереси громад відповідно округу, області.

 

Повітова, обласна рада є органами місцевого самоврядування, що представляють і реалізують спільні, визначені законом, інтереси громад відповідно повіту, області.

Варіант: Повітова рада є органом міжмуніципального співробітництва громад.

Відсутня частина

Статус голів громад, депутатів рад громад, окружних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів ради громади, виконавчих комітетів окружних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.

Статус голів громад, депутатів рад громад, окружних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів ради громади, виконавчих комітетів окружних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.

 

Статус голів громад, депутатів рад громад, повітових, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів ради громади, виконавчих комітетів повітових, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.

Відсутня частина

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції рад відповідних громад.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції рад міських громад.

 

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції рад відповідних громад.

         

Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади, окружної, обласної ради мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної громади, досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.

Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади, окружної, обласної ради мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної громади, досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.

 

Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади обласної ради мають громадяни України, які відповідно до закону представляють відповідну громаду, досягли на день проведення вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.

Варіант: Депутати повітової ради обираються радами громад із числа депутатів ради відповідної громади.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Головою громади, депутатом ради громади, окружної, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, окружної, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину.

Головою громади, депутатом ради громади, окружної, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, окружної, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

 

Головою громади, депутатом ради громади, повітової, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, повітової, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення умисного злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину.

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

 

Громада на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирає голову громади, який очолює виконавчий орган ради громади.

 

Голова громади очолює виконавчий орган ради громади.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Виключається

Виключається

   

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Порядок обрання депутатів окружних і обласних рад забезпечує представництво громад у межах відповідного округу, області і визначається законом.

Порядок обрання депутатів окружних і обласних рад забезпечує рівне представництво громад у межах відповідного округу, області і визначається законом.

 

Порядок обрання депутатів повітових і обласних рад громад забезпечує представництво громад у межах відповідного повіту, області і визначається законом.

Відсутня

Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, окружної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.

Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, окружної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить п’ять років.

 

Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.

Відсутня

Строк повноважень голови окружної, обласної ради становить один рік. Обрання голови окружної, обласної ради відбувається на основі ротації.

     

Відсутня

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, окружної, обласної ради визначаються Конституцією і законами України.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, окружної, обласної ради визначаються Конституцією і законами України.

 

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, повітової, обласної ради громад визначаються Конституцією і законами України.

Відсутня

Чергові вибори депутатів голів громад, депутатів усіх рад громад, окружних, обласних рад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Чергові вибори голів громад, депутатів усіх рад громад, окружних, обласних рад відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

 

Чергові вибори депутатів усіх рад громад, голів громад, повітових, обласних рад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Відсутня

Позачергові вибори голови громади, ради громади, окружної, обласної ради призначаються Верховною Радою України не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради, а у разі дострокового припинення повноважень у порядку, передбаченому статтею 144 цієї Конституції, – не пізніше 120 днів з дня такого припинення.

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, окружної, обласної ради призначаються не пізніше 120 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради.

 

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, повітової, обласної ради призначаються Верховною Радою України не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, повітової, обласної ради.

Відсутня

Окружна, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову окружної ради, голову обласної ради.

Окружна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову окружної ради, голову обласної ради.

 

Повітова, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову повітової ради, голову обласної ради.

Відсутня

Окружна, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.

Окружна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.

 

Повітова, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.

Відсутня

Голова громади, депутати ради громади, окружної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, окружної, обласної ради визначаються законом.

Голова громади, депутати ради громади, окружної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, окружної, обласної ради визначаються законом.

 

Голова громади, депутати ради громади, повітової, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, повітової, обласної ради визначаються законом.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:

1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти комунальної власності громади;

2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:

1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти комунальної власності громади;

2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

 

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:

1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти комунальної власності громади;

2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Об'єкти спільної власності громад перебувають в управлінні окружної чи обласної ради.

     

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

Держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

 

Держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

Відсутня

Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

 

Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Відсутня

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.

 

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.

Відсутня

Громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

 

Громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття 143. Громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади та їх посадових осіб відповідно до закону:

1) управляє майном, що є в комунальній власності;

2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;

3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;

4) приймає рішення щодо місцевих податків і зборів;

5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;

6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;

7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

Стаття 143. Громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади та їх посадових осіб відповідно до закону:

1) управляє майном, що є в комунальній власності;

2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;

3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;

4) приймає рішення щодо місцевих податків і зборів;

5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;

6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;

7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

 

Стаття 143. Громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону:

1) управляє майном, що є в комунальній власності;

2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;

3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання; 4) приймає рішення щодо місцевих податків і зборів;

5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів; 

6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;

7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Компетенція обласних, окружних рад визначається Конституцією України і законом.

Компетенція окружних, обласних рад визначається Конституцією і законом.

 

Компетенція обласних, повітових рад визначається Конституцією України і законом.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Виключається

Виключається

   

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Виключається

Виключається

   

Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 144. Ради і голови громад, виконавчі органи рад громад, окружні і обласні ради, виконавчі комітети окружних і обласних рад відповідно до закону ухвалюють акти, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 144. Ради і голови громад, виконавчі органи рад громад, окружні і обласні ради, виконавчі комітети окружних і обласних рад відповідно до закону ухвалюють акти, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

 

Стаття 144. Ради і голови громад, виконавчі органи рад громад, повітові і обласні ради, виконавчі комітети повітових і обласних рад відповідно до закону ухвалюють акти, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Дію актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду.

Дію актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України призупиняє префект з одночасним зверненням до суду.

 

Дію актів органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє суд, а у випадках встановлених законом – префект з одночасним звернення до суду.

Відсутня

У разі ухвалення радою, головою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України за поданням префекта зупиняє указом дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів ради громади, виконавчого комітету окружної, обласної ради.

У разі ухвалення радою громади, головою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України за поданням префекта зупиняє указом дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів ради громади, виконавчого комітету окружної, обласної ради.

 

Не вставляти цю частину або вставити її в такій редакції:

У разі ухвалення радою, головою громади, повітовою, обласною радою, акта, що не відповідає Конституції України та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України за поданням префекта зупиняє указом повноваження відповідного органу місцевого самоврядування з одночасним зверненням до Конституційного Суду України та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів громади, виконавчого комітету повітової, обласної ради громад.

Відсутня

Правовий статус тимчасового державного уповноваженого визначається законом.

Правовий статус тимчасового державного уповноваженого визначається законом.

 

Правовий статус тимчасового державного уповноваженого визначається законом.

Відсутня

Конституційний Суд України розглядає такий указ Президента України не довше семи календарних днів.

Конституційний Суд України розглядає такий указ Президента України не довше семи календарних днів.

 

Конституційний Суд України розглядає такий указ Президента України не довше чотирнадцяти календарних днів.

Відсутня

У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що відповідає Конституції України, акти Президента України, видані відповідно до частини третьої цієї статті, втрачають чинність.

У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що відповідає Конституції України, акти Президента України, видані відповідно до частини третьої цієї статті, втрачають чинність.

 

У разі визнання Конституційним Судом України указу Президента України таким, що відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження відповідного органу чи органів місцевого самоврядування і призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.

Відсутня

У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.

У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, окружної, обласної ради.

 

У разі визнання Конституційним Судом України указу Президента таким, що не відповідає Конституції України, він втрачає чинність і відповідний орган чи органи місцевого самоврядування продовжують виконувати свої повноваження.

Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України;

актів Кабінету Міністрів України;

Пункт відсутній

Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України;

актів Кабінету Міністрів України;

11) вирішення за зверненням Президента України питання про відповідність Конституції України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради;

Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України;

актів Кабінету Міністрів України;

11) вирішення за зверненням Президента України питання про відповідність Конституції України акта голови громади, ради громади, окружної, обласної ради;

 

Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України;

актів Кабінету Міністрів України;

Даних змін вносити не потрібно, оскільки Конституційний Суд має розглядати указ Президента, а не акти органів місцевого самоврядування.

Розділ XV

Перехідні положення

Розділ XV

Перехідні положення

Розділ XV

Перехідні положення

 

Розділ XV

Перехідні положення

Положення відсутні

 16-2. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)":

1) одне або декілька поселень (сіл, селищ, міст) з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі та в порядку, визначеному законом;

2) перші місцеві вибори голів громад, до рад громад, окружних, обласних рад проводяться протягом 90 днів після набрання чинності законом, яким встановлюється адміністративно-територіальний устрій;

3) повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на перших, чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)", припиняються з дня набуття повноважень головами громад, відповідними радами громад, окружними, обласними радами, обраними на перших місцевих виборах після набрання чинності законом, яким встановлюється адміністративно-територіальний устрій;

4) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів;

5) місцеві державні адміністрації продовжують здійснювати свої повноваження на відповідній території до створення окружними, обласними радами виконавчих комітетів на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів окружних, обласних рад, але не пізніше ніж до 1 березня 2021 року;

6) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України вперше здійснює призначення префектів після створення відповідними окружними, обласними радами виконавчих комітетів, але не пізніше 1 березня 2021 року;

7) акти голів місцевих державних адміністрацій діють до набрання чинності відповідними актами місцевого самоврядування, актами префектів, інших органів виконавчої влади, ухваленими відповідно до Конституції та законів України.

16-2. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)":

1) одне або декілька сіл, селищ, міст з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі та в порядку, визначеному законом;

2) протягом 60 днів приймається закон, яким визначається адміністративно-територіальний устрій;

3) перші місцеві вибори голів громад, депутатів рад громад, окружних, обласних рад проводяться протягом 90 днів після набрання чинності законом, яким визначається адміністративно-територіальний устрій;

4) повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)", припиняються з дня набуття повноважень головами громад, відповідними радами громад, окружними, обласними радами, обраними на перших місцевих виборах після набрання чинності законом, яким визначається адміністративно-територіальний устрій;

5) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України вперше здійснює призначення префектів після створення відповідними окружними, обласними радами виконавчих комітетів, але не пізніше 1 березня 2021 року;

6) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів;

7) місцеві державні адміністрації продовжують здійснювати свої повноваження на відповідній території до створення окружними, обласними радами виконавчих комітетів на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів окружних, обласних рад, але не пізніше ніж до 1 березня 2021 року.