exit
search
17 січня 2020

Для оцінки діяльності ДБР потрібна об’єктивна інформація – експерти ЦППР

«Зараз об’єктивно говорити про те, наскільки успішне чи неуспішне ДБР, – неможливо, тому що у нас немає зваженого джерела інформації», – зазначив експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський під час прес-конференції «ДБР: результати роботи за 2019 рік і плани на 2020», яка відбулася 17 січня.

За словами експерта, існує кілька джерел, на основі інформації яких можна оцінювати роботу Державного бюро розслідувань. Зокрема, ідеться про звіти, які публікує сама державна установа, оцінки представників політичних сил, громадськості тощо. Якщо в першому випадку зазвичай акцентується на позитивних результатах та говориться про успіх, то в другому – часто лунають звинувачення та критика.

Більш-менш об’єктивним джерелом інформації про діяльність ДБР могли б стати висновки представників професійного середовища – експертів та, наприклад, працівників органів прокуратури чи інших органів. На жаль, станом на сьогодні таких висновків або звітів немає.

На переконання експерта, оцінюючи діяльність ДБР, не варто впадати в крайнощі, схиляючись лише до позитивного чи негативного полюсу. Потрібний глибокий та багатошаровий аналіз. Саме над цим зараз працюють експерти Центру політико-правових реформ.

 «Ми аналізуємо, як працювала інституція і які виклики стоять перед нею. Є багато проблем і чинників, які не дозволяють Бюро працювати ефективно. Кінцева мета цього дослідження – не розкритикувати, а зробити цю інституцію ефективнішою і незалежною», – зазначив Володимир Петраковський.

На думку експерта Центру політико-правових реформ Євгена Крапивіна, ефективність роботи Державного бюро розслідувань слід порівнювати із ситуацією до створення цієї інституції. До запуску ДБР його функції досудового розслідування виконували органи прокуратури. Вони робили це неефективно, на що звертали увагу як українські фахівці, так і Європейський суд з прав людини у своїх пілотних рішеннях стосовно катувань та інших грубих порушень прав людини, вчинених українськими правоохоронцями.

«Ті службові злочини, задля розслідування яких створювалося ДБР – перевищення службових повноважень правоохоронцями, незаконні затримання, фальсифікація доказів тощо – це були “мертві статті” Кримінального кодексу України. Фактично правоохоронці були безкарними – все завершувалося максимум дисциплінарною відповідальністю, – наголосив експерт. – За останні 1,5 роки статистика демонструє гарну тенденцію у сфері розслідування співробітниками ДБР катувань правоохоронцями: вже зареєстровано близько 400 проваджень, що приблизно в 40 раз більше, ніж реєструвалося до створення бюро».

Відеозапис прес-конференції.