exit
search
5 листопада 2019

Рекомендації суддям щодо розгляду кримінальних проваджень, відкритих за ст. 159-1 КК України, та справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 212-15 та 212-21 КУпАП України

1. Суддям місцевих загальних судів, а також суддям апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду цих категорій справ слід ретельно вивчати регулятивне законодавство у цій сфері: законодавство про політичні партії, законодавство про вибори, бюджетне законодавство тощо.

 

2. Під час розгляду кримінальних проваджень, відкритих за ст. 159-1 КК України, суддям слід брати до уваги, що частинами 1, 2 ст. 159-1 КК наразі передбачено кримінальну відповідальність за вчинення шести різних злочинів, які відрізняються між собою за низкою об’єктивних і суб’єктивних ознак:

2.1. Подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ч. 1 ст. 159-1 КК).

Загальний порядок подання партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру наразі встановлюється частинами 6–12 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні», а деталізується приписами Положення про порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового, затвердженого рішенням НАЗК від 28 липня 2016 року № 2. Подання завідомо недостовірних відомостей у такому звіті вважається найбільш грубим порушенням цього порядку.

Під поданням завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у ч. 1 ст. 159-1 КК слід розуміти те, що:

а) у такому звіті міститься інформація, яка не відповідає дійсності. У законі не уточнюється вид такої інформації, а тому кримінальна відповідальність може наставати за подання недостовірної інформації будь-якого характеру: щодо доходів і витрат партії, щодо їхнього розподілу, щодо майна партії у вигляді рухомого та нерухомого майна, щодо загальної інформації про партію тощо);

б) особа, яка відповідає за підготовку та/або подання такого звіту, достовірно знала про те, що у звіті, поданому до НАЗК, містилася інформація, яка не відповідає дійсності. Якщо особа не знала про те, що у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру містилася інформація, яка не відповідає дійсності, або дізналася про це вже після подання такого звіту, то вона не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 159-1 КК України.

Суб’єктом цього злочину є офіційний представник партії, на якого її внутрішніми документами (зокрема, статутом) покладено обов’язок забезпечувати підготовку та подання до НАЗК звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Якщо внутрішніми документами партії така особа не встановлена, то до кримінальної відповідальності притягається керівник партії.

Із суб’єктивної сторони цей злочин може характеризуватися виключно умисною формою вини – особа достовірно знає про те, що у підготовленому звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру міститься інформація, яка не відповідає дійсності, але все рівно приймає рішення про подання цього звіту до НАЗК.

Подання недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, вчинене через необережність, є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 212-21 КУпАП. Всі інші прояви порушення порядку подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру також мають кваліфікуватися за ст. 212-21 КУпАП.

2.2. Подання завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду партії, місцевої організації партії, кандидата на виборах (ч. 1 ст. 159-1 КК).

Загальний порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів різних виборчих фондів встановлюється виборчим законодавством (ст. 42 Закону «Про вибори Президента України», ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України», ст. 71 Закону «Про місцеві вибори») та деталізується у відповідних актах ЦВК[1].

Під поданням завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду у ч. 1 ст. 159-1 КК мається на увазі те, що хоча б до одного з передбачених законодавством адресатів (залежно від видів виборів ним може бути ЦВК, НАЗК, ОВК, ТВК та/або партія) було подано звіт, в якому міститься інформація, яка не відповідає дійсності, а особа, яка відповідала за підготовку та/або подання такого звіту, достовірно про це знала на момент його подання.

У ст. 159-1 КК не уточнюється вид таких відомостей, а тому кримінальна відповідальність може наставати за подання недостовірних відомостей будь-якого характеру (щодо надходження чи щодо їхнього використання, щодо осіб, які здійснювали добровільні внески, щодо повернення добровільних внесків тощо).

Суб’єктом цього злочину є розпорядники виборчих фондів, на яких відповідним виборчим законодавством покладено обов’язок подання таких звітів до ЦВК, НАЗК, ОВК, ТВК та/або партії.

Питання про притягнення до кримінальної відповідальності розпорядників поточних рахунків виборчих фондів, які подають такі звіти лише до розпорядника накопичувального рахунку виборчого фонду є дискусійним.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

Вчинення цього правопорушення з необережності, а також всі інші прояви порушення порядку подання фінансової звітності про надходження і використання коштів різних виборчих фондів (незалежно від форми вини) є підставою для притягнення розпорядника відповідного виборчого фонду до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП.

2.3. Умисне здійснення внеску на підтримку партії особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права; умисне здійснення внеску на користь партії фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі (ч. 2 ст. 159-1 КК).

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону «Про політичні партії в Україні» внеском на підтримку партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані партією, її зареєстрованою в установленому порядку місцевою організацією, пов’язаною особою партії чи її місцевої організації, висунутим партією чи її місцевою організацією кандидатом на виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах (шляхом перерахування або переказування до виборчого фонду на відповідних виборах) або надані партії, зареєстрованій в установленому порядку місцевій організації партії, пов’язаній особі партії чи її місцевої організації, висунутому партією чи її місцевою організацією кандидату на виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах (шляхом перерахування або переказування до виборчого фонду на відповідних виборах).

Порядок надання таких внесків визначається статтями 14–15 Закону «Про політичні партії в Україні».

Загальний перелік фізичних та юридичних осіб, яким заборонено здійснювати внески підтримку партій, наведено у ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні»

Під здійсненням внеску на підтримку партії особою, яка не має на те права, слід розуміти фактичне надання такого внеску: а) іноземцями та особами без громадянства; б) громадянами України, які не досягли 18-річного віку; в) громадянами України, яких судом визнано недієздатними; г) анонімними особами або під псевдонімом; д) фізичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади згідно із Законом «Про здійснення державних закупівель», – протягом строку дії такого договору та протягом 1 року після припинення його дії (крім випадків, якщо загальна сума коштів, отримана за таким договором протягом строку дії договору та протягом 2 років після припинення його дії, не перевищує 10 відсотків загальної суми доходу фізичної або юридичної особи за відповідний період); е) фізичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Під здійсненням внеску на підтримку партії від імені юридичної особи, яка не має на те права, слід розуміти факт прийняття відповідного рішення чи вчинення певних дій повноваженим представником юридичної особи (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), в результаті яких на користь партії надійшов внесок від: а) органу державної влади чи органу місцевого самоврядування; б) державного або комунального підприємствама, установи чи організації; в) юридичної особи, в якій не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі чи органам місцевого самоврядування; г) юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є особа, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону «Про запобігання корупції»; д) іноземної держави чи іноземних юридичних осіб; е) юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є іноземець чи особа без громадянства; є) юридичної особи, в якій не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать нерезидентам; ж) благодійних або релігійних об’єднань (організацій); з) інших партій; і) юридичних осіб, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади згідно із Законом «Про здійснення державних закупівель», – протягом строку дії такого договору та протягом 1 року після припинення його дії (крім випадків, якщо загальна сума коштів, отримана за таким договором протягом строку дії договору та протягом 2 років після припинення його дії, не перевищує 10 відсотків загальної суми доходу фізичної або юридичної особи за відповідний період); ї) юридичних осіб, які мають непогашений податковий борг.

Здійснення внеску на користь партії у великому розмірі має місце в тому випадку, якщо на підтримку однієї партії протягом одного календарного року:

а) від однієї фізичної особи надійшли внески на загальну суму, що дорівнює або перевищує 800 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески;

б) від однієї юридичної особи надійшли внески на загальну суму, що дорівнює або перевищує 1 600 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески.

Суб’єктами зазначених злочинів є:

1) фізичні особи, які не мають права здійснювати внески на користь партії, – у разі здійснення ними будь-яких внесків на користь партій;

2) фізичні особи, які мають право здійснювати внески на користь партії, – у разі здійснення ними внесків на користь партії у великому розмірі;

3) фізичні особи – офіційні представники юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю) – у разі забезпечення ними здійснення внеску від імені юридичної особи, яка не має права здійснювати внески на користь партії, або хоч і має право здійснювати внески на користь партії, але надала таких внесків на загальну суму, що дорівнює або перевищує 1 600 розмірів МЗП.

Суб’єктивна сторона обох цих злочинів характеризується умислом.

Вчинення цих правопорушень з необережності, а також будь-яких інших порушень порядку надання внеску на підтримку партії (незалежно від форми вини) є підставою для притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП.

2.4. Умисне отримання внеску на користь партії від особи, яка не має права здійснювати такий внесок, або у великому розмірі (ч. 2 ст. 159-1 КК).

Загалом Закон «Про політичні партії в Україні» встановлює лише три вимоги для представників партій, які лише з певною долею умовності можна віднести до процедури отримання внесків:

1) за будь-яких умов представникам партій не можна отримувати грошові внески у готівковій формі;

2) у разі отримання внеску у формі робіт, товарів або послуг уповноважені на те особи партії повинні здійснити оцінку такого внеску;

3) у разі фактичного отримання внеску від особи, яка не має права його здійснювати, або якщо його розмір перевищує встановлений законом розмір, уповноважена особа партії (її місцевої організації) зобов’язана повернути цей внесок, а якщо це неможливо, то перерахувати цей внесок або відповідну частину до державного бюджету (протягом 3 днів від дня, коли стало про це відомо).

Із зазначеного вище випливає, що умисне отримання внеску на користь партії від особи, яка не має права здійснювати такий внесок, або у великому розмірі може мати місце лише у випадку:

1) фактичного отримання представником партії грошового внеску готівкою від фізичної або юридичної особи, яка відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» не має права здійснювати внески на користь партії, і про цю обставину представнику партії було достовірно відомо;

2) фактичного отримання представником партії від фізичної або юридичної особи грошового внеску готівкою, якщо його розмір у два чи більше разів перевищує встановлений законом максимальний розмір внеску на підтримку партії, і про цю обставину представнику партії було достовірно відомо;

3) свідомого невиконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», якою визначено строки та процедуру відмови від внеску, отриманого від особи, яка не має права здійснювати такий внесок, або у великому розмірі. При цьому в останньому випадку (п. 3) не має значення був цей внесок грошовим чи негрошовим (у вигляді товарів, робіт чи послуг), грошовий внесок було отримано у готівковій чи безготівковій формі, чи було порушено процедуру оцінки негрошового внеску тощо.

Суб’єктом цього злочину може бути лише офіційний представник партії (керівник, бухгалтер, член партії, особа за довіреністю), який у таких стосунках діє «від імені» партії.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього правопорушення має бути доведено, що представник партії усвідомлював те, що:

а) конкретна фізична чи юридична особа не мала права здійснювати внесок на користь партії (варіант – того, що розмір такого внеску перевищує встановлений законом обмеження у два чи більше разів);

б) за цих обставин він повинен був відмовитися від цього внеску (зокрема, шляхом виконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні»).

Якщо ж офіційний представник партії не усвідомлював того факту, що партія отримала внесок від особи, яка не має права здійснювати такий внесок (наприклад, одна й та сама особа здійснила кілька внесків під різними прізвищами), або отримала його у великому розмірі (наприклад, якщо оцінку негрошового внеску не було здійснено взагалі або було здійснено неправильно), то кримінальна відповідальність такої особи виключається.

Необережне отримання внеску у великому розмірі або від особи, яка не має права його здійснювати, а також всі інші порушення порядку отримання внеску на підтримку партії (незалежно від форми вини) є підставою для притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП.

2.5. Умисне надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі чи особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права (ч. 2 ст. 159-1 КК).

Порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації встановлюється законодавством про вибори та Законом «Про політичні партії в Україні».

Особами, які не мають права надавати підтримку для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, є фізичні та юридичні особи, зазначені у ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» (ОДВ, ОМС, іноземці, особи без громадянства, особи, які не досягла 18-річного віку, недієздатні особи, анонімні особи, особи під псевдонімом, особи, що мають непогашений податковий борг, тощо).

Особами, які не мають права надавати підтримку для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах, є: а) юридичні особи; б) іноземці, особи без громадянства, анонімні жертводавці (ч. 1, 3 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори»).

Надання підтримки у великому розмірі для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України та виборах народних депутатів України має місце в тому випадку, якщо до одного виборчого фонду:

а) від однієї фізичної особи надійшли добровільні внески на загальну суму, що дорівнює або перевищує 800 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески;

б) від однієї юридичної особи надійшли добровільні внески на загальну суму, що дорівнює або перевищує 1 600 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески (ч. 2 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 2 ст. 50 Закону «Про вибори народних депутатів України», ч. 5, 6 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні»).

Надання підтримки у великому розмірі для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах має місце в тому випадку, якщо сумарний розмір добровільного внеску однієї фізичної особи до одного виборчого фонду перевищує 10 розмірів МЗП (ч. 2 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори»).

Переліку осіб, які не мають права надавати підтримку для здійснення агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, а також обмежень щодо розмірів такої підтримки наразі не існує, адже станом на 1 січня 2019 року в Україні відсутнє правове регулювання проведення референдумів.

Суб’єктами зазначених злочинів є:

1) фізичні особи, які не мають права здійснювати добровільні внески до відповідних виборчих фондів, – у разі здійснення ними будь-яких добровільних внесків на цих фондів;

2) фізичні особи, які мають право здійснювати добровільні внески до відповідних виборчих фондів, – у разі здійснення ними таких добровільних внесків у великому розмірі;

3) фізичні особи – офіційні представники юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю) – у разі забезпечення ними здійснення добровільного внеску від імені юридичної особи, яка не має права здійснювати добровільні внески до відповідних виборчих фондів, або хоч і має право здійснювати добровільні внески до відповідних виборчих фондів, але надала їх у великому розмірі.

Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується умислом.

Вчинення цих правопорушень з необережності, а також будь-яких інших порушень порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (незалежно від форми вини) є підставою для притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП.

2.6. Умисне отримання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, умисне отримання такої фінансової (матеріальної) підтримки від особи, яка не має права надавати таку фінансову (матеріальну) підтримку (ч. 2 ст. 159-1 КК).

Про «осіб, які не мають права» надавати підтримку у здійсненні передвиборної агітації, а також про надання такої підтримки «у великому розмірі» див. попередній пункт.

Оскільки як такої процедури отримання підтримки у здійсненні передвиборної агітації не існує (добровільні грошові внески надходять на рахунки виборчих фондів поза волею партії, кандидатів чи розпорядників виборчих фондів), то під умисним отриманням підтримки у здійсненні передвиборної агітації у великому розмірі чи від осіб, які не мають права надавати таку підтримку, слід розуміти свідоме невиконання розпорядником виборчого фонду вимог законодавства щодо відмови від добровільних внесків, здійснених особами, які не мають права їх здійснювати, або якщо їх розмір перевищує встановлені законодавством обмеження.

Порядок відмови від таких добровільних внесків наразі встановлюється частинами 7, 8 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України», частинами 7, 8 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори».

При цьому слід мати на увазі, що чинне законодавство не покладає на партію, кандидата чи розпорядника виборчого фонду обов’язок здійснювати моніторинг правомірності надання всіх добровільних внесків на рахунки виборчих фондів (це сфера відповідальності НАЗК та ЦВК). Тобто, розпорядник виборчого фонду повинен виконати вимоги ч. 7, 8 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України», ч. 7, 8 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори» лише в тому випадку, якщо така інформація стала йому відома в межах загальної (поточної) діяльності виборчого фонду. Якщо ж розпоряднику виборчого фонду не було відомо про те, що певна особа не мала права здійснювати добровільний внесок чи зробила його з порушенням встановлених законом обмежень щодо розмірів, то відповідальність за невиконання цих вимог виключається.

Суб’єктом цього злочину є розпорядник виборчого фонду, на якого законодавством покладено обов’язок відмовитися від добровільних внесків, здійснених особами, які не мають права їх здійснювати, або якщо їх розмір перевищує встановлені законодавством обмеження.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

 

3. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-15 КпАП України, суддям слід брати до уваги, що статтею 212-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення шести різних адміністративних правопорушень, які відрізняються між собою за низкою об’єктивних і суб’єктивних ознак:

3.1. Порушення порядку надання внеску на підтримку партії.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону «Про політичні партії в Україні» внеском на підтримку партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані партією, її зареєстрованою в установленому порядку місцевою організацією, пов’язаною особою партії чи її місцевої організації, висунутим партією чи її місцевою організацією кандидатом на виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах (шляхом перерахування або переказування до виборчого фонду на відповідних виборах) або надані партії, зареєстрованій в установленому порядку місцевій організації партії, пов’язаній особі партії чи її місцевої організації, висунутому партією чи її місцевою організацією кандидату на виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах (шляхом перерахування або переказування до виборчого фонду на відповідних виборах).

Порядок надання внеску на підтримку партії уявляє собою систему правил щодо здійснення таких внесків, виписаних у Законі «Про політичні партії в Україні». Йдеться про такі правила:

1) внески на користь партії можуть здійснювати лише ті фізичні та юридичні особи, яких немає у переліку осіб, яким заборонено здійснювати внески підтримку партій.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» не допускається здійснення внесків на підтримку партій:

- органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями;

- юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі чи органам місцевого самоврядування;

- юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону «Про запобігання корупції»;

- іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями та особами без громадянства;

- юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці чи особи без громадянства;

- юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать нерезидентам;

- незареєстрованими громадськими об’єднаннями[2];

- благодійними та релігійними об’єднаннями (організаціями);

- громадянами України, які не досягли 18-річного віку;

- громадянами України, яких судом визнано недієздатними;

- анонімними особами або під псевдонімом;

- іншими партіями;

- фізичними та юридичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади згідно із Законом «Про здійснення державних закупівель», – протягом строку дії такого договору та протягом 1 року після припинення його дії (крім випадків, якщо загальна сума коштів, отримана за таким договором протягом строку дії договору та протягом 2 років після припинення його дії, не перевищує 10 відсотків загальної суми доходу фізичної або юридичної особи за відповідний період)[3];

- фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг;

2) загальний розмір (сума) внеску (внесків) на підтримку партії від громадянина України протягом одного року не повинен перевищувати 400, а від юридичної особи – 800 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески (частини 2, 3 ст. 15).

3) грошові внески на підтримку партії повинні здійснюватися виключно у безготівковій формі через банківські операції (ч. 6, 8 ст. 14);

4) разом з платіжним документом на здійснення грошового внеску на підтримку партії до установи банку України чи відділення зв’язку фізична особа чи представник юридичної особи повинні подати письмову заяву про відсутність обставин, наявність яких є підставою для відмови у прийнятті платіжного документа на здійснення грошового внеску (ч. 6 ст. 15);

5) громадяни України, які бажають здійснити грошовий внесок на користь партії, повинні пройти ідентифікацію шляхом надання до установи банку чи відділення зв’язку такої інформації: прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, номер та (за наявності) серію паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії, дату і місце народження (ч. 9 ст. 14).

Недотримання будь-якого з цих правил слід вважати порушенням порядку надання внеску на підтримку партії. За загальним правилом за такі порушення має наставати адміністративна відповідальність, передбачена ст. 212-15 КУпАП. Утім, якщо порушення порядку надання внеску на підтримку партії полягло в умисному здійсненні внеску на підтримку партії фізичною особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права, чи умисному здійсненні внеску на користь партії фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі[4], то має наставати кримінальна відповідальність за ст. 159-1 КК.

Таким чином, за ст. 212-15 КУпАП має кваліфікуватися порушення встановленого законом порядку надання внеску на підтримку партії, якщо воно полягало в:

1) умисному чи необережному[5]:

– неподанні до установи банку України чи відділення зв’язку письмової заяви про відсутність обставин, наявність яких є підставою для відмови у прийнятті платіжного документа на здійснення грошового внеску;

– здійсненні грошового внеску з порушенням правил ідентифікації фізичної особи (наприклад, надання недостовірної інформації про своє ПІБ, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер, номер та серію паспорта громадянина);

– здійснення грошового внеску на користь партії у готівковій формі;

– здійснення внеску на користь партії з порушенням обмежень щодо максимальної суми внесків на користь однієї партії менше ніж у два рази (в контексті фізичних осіб йдеться про суму більшу за 400 НМДГ, але меншу за 800 НМДГ, а в контексті юридичних – про суму більшу за 800 НМДГ, але меншу за 1600 НМДГ);

2) виключно необережному:

– здійсненні внеску фізичною особою або від імені юридично особи, які не мають на це права (ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні»);

– здійсненні внеску фізичною особою або від імені юридично особи у великому розмірі (в контексті фізичних осіб йдеться про суму, що дорівнює або перевищує 800 НМДГ, а в контексті юридичних – про суму що дорівнює або перевищує 1600 НМДГ).

Суб’єктами зазначених порушень є:

1) особи, які порушили порядок здійснення внесків на користь партій з боку фізичних осіб;

2) офіційні представники юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які порушили порядок здійснення внесків на користь партій з боку юридичних осіб.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-15 КУпАП) та кримінально караного (ч. 2 ст. 159-1 КК) порушення порядку надання внеску на підтримку партії.

Здійснення внеску на користь партії особою, яка не має на те права, а також здійснення внеску у великому розмірі може кваліфікуватися за ст. 212-15 КУпАП лише в тому випадку, якщо воно було вчинене через необережність. Умисне вчинення таких порушень є підставою для настання кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 159-1 КК України.

Форма вини, з якою вчиняються всі інші прояви порушення встановленого законом порядку надання внеску на підтримку партії для кваліфікації вчиненого значення не має (всі вони мають кваліфікуватися за ст. 212-15 КУпАП), хоча й має враховуватися під час індивідуалізації адміністративної відповідальності.

На фізичних осіб, які порушили порядок здійснення внесків на користь партій з боку фізичних осіб накладається штраф розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень.)

На фізичних осіб – представників юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які порушили порядок здійснення внесків на користь партій з боку юридичних осіб накладається штраф:

1) розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень), якщо порушення було допущене представником партії, який не є її посадовою (службовою) особою (наприклад, юрист чи бухгалтер, що діє на підставі доручення);

2) розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень), якщо порушення було допущене посадовою (службовою) особою цієї юридичної особи.

Із санкції ст. 212-15 КУпАП випливає, що одночасно із застосуванням штрафу до конкретної фізичної особи (винного) суд зобов’язаний конфіскувати суму внеску на підтримку партії, яка була надана/отримана з порушенням закону.

З нашої точки зору, санкція ст. 212-15 КУпАП в цій частині грубо суперечить базовим положенням КУпАП України (статті 9–14, 24, 29), адже вимагає конфіскувати те майно (гроші), які в межах адміністративно-деліктного законодавства конфіскованими бути не можуть.

Зокрема, конфіскація суми внеску, здійсненого на користь партії юридичною особою, є неприпустимою, оскільки виходить, що за адміністративне правопорушення, вчинене конкретною фізичною особою (керівником, бухгалтером, особою за довіреністю), на правопорушника накладається незначний штраф, а на юридичну особу, яка взагалі не є суб’єктом правопорушень, описаних Особливою частиною КУпАП (див. статті 10-14), – суворе стягнення, яке може призвести до втрати нею сотень тисяч, а інколи й кількох мільйонів гривень.

Між тим, у ч. 1 ст. 29 КУпАП чітко визначено, що конфіскованим може бути лише майно, яке є «у приватній власності порушника». Майно юридичної особи не є та не може бути приватною власністю його керівника, бухгалтера чи іншого її офіційного представника (навіть, якщо він є єдиним засновником цією юридичної особи), а тому й не повинно підлягати конфіскації. Інша справа, що партія все ж таки повинна повернути цей внесок тій юридичній особі, які його здійснила з порушенням процедури.

Конфіскація суми внеску, здійсненого на користь партії фізичною особою, також є необґрунтованою.

По-перше, слід звернути увагу на те, що у ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» йдеться про те, що у випадку отримання внеску, наданого з порушенням процедури (зокрема, від особи, яка відповідно до закону не має права здійснювати такий внесок, або якщо розмір внеску перевищує встановлені законом обмеження), партія повинна забезпечити повернення такого внеску чи його відповідної частини особі, яка його здійснила. Отже, виходить так, що відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» такі внески мають бути повернені особам, котрі їх здійснили, а відповідно до санкції ст. 212-15 КпАП України – конфісковані.

З нашої точки зору, ця колізія має вирішуватися за загальновідомим конституційним принципом, який говорить про те, що будь-які суперечності чи неузгодженості в законодавстві мають тлумачитися на користь особи, яка може бути притягнута до юридичної відповідальності (див., зокрема, ч. 3 ст. 62 Конституції). Тобто, якщо такий внесок на момент розгляду справи в суді ще знаходиться у партії, то суд має не конфісковувати його, а зобов’язати партію повернути такий внесок чи його відповідну частину особі, яка його здійснила з порушенням встановленої законом процедури.

По-друге, зі змісту статей 24 і 29 КУпАП випливає, що конфіскованим може бути лише: а) предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; б) гроші, одержані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Разом із тим, внесок, здійснений у безготівковій формі не є річчю матеріального світу (предметом), а внески певними речами (предметами) не можна визнати ні знаряддям, ні предметом відповідного адміністративного правопорушення. Крім того, зміст порушення порядку надання внеску на користь партії говорить про те, що йдеться про гроші, отримані фізичною чи юридичною особою на законних підставах.

Суто теоретично можна було б говорити про конфіскацію такого внеску вже у партії (як суб’єкта, який одержав такі гроші «внаслідок вчинення адміністративного правопорушення»), проте в абсолютній більшості випадків мають місце ситуації, коли такі гроші просто «зараховуються» на рахунок партії, яка не має жодного відношення до цієї процедури (тобто, не вчиняє жодних протиправних дій).

Варто звернути увагу й на те, що за ст. 212-15 КУпАП майже завжди настає відповідальність за необережне порушення правил надання внесків на користь партії. На сьогодні найбільш поширеним випадком такого порушення є здійснення внесків фізичними особами, які мають непогашений податковий борг, але самі особи про це, навіть, й не здогадуються (інколи йдеться про податковий борг, який обраховується десятками гривень). Той факт, що такі порушення як правило мають необережний характер і не спроможні завдати істотної шкоди правоохоронюваним інтересам (антисоціальний зміст порушення), говорить про те, що жодної реальної потреби у конфіскації цілком законно набутого особою майна немає.

Якщо ж суд все таки дійде висновку про законність та доцільність застосування конфіскації суми внеску на підтримку партії, яка була надана/отримана з порушенням закону, то він має враховувати таке:

- конфіскація суми внеску на підтримку партії, яка була надана/отримана з порушенням закону може бути застосована як за порушення порядку надання внеску на підтримку партії, так і за порушення порядку його отримання. Це означає, що питання про конфіскацію такого внеску може поставати у двох різних справах, відкритих за ст. 212-15 КУпАП (одна щодо особи, яка здійснила внесок з порушенням закону, інша – щодо керівника партії, який не вжив заходів щодо його повернення). Утім слід мати на увазі, що внесок у такому випадку лише один, а тому його «подвійна» конфіскація є не припустимою. Тому при прийнятті рішень у цих справах судам слід брати до уваги стан розгляду іншої (кореспондуючої) справи та фактичне місце перебування внеску (суми внеску) на момент прийняття рішення;

- якщо партія, виконуючи вимоги ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», повернула внесок особі, яка його здійснила, то конфіскації підлягають кошти, які знаходяться у правопорушника в готівковій чи безготівковій формі. Якщо ж цей внесок фактично залишається у партії (наприклад, гроші залишаються на рахунках, товари вже було спожито, послуги отримано, роботи прийняті тощо), то конфіскації підлягає відповідна сума з рахунків партії;

- конфіскація не застосовується, якщо партія, керуючись ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», незаконно отриманий внесок вже перерахувала до державного бюджету.

3.2. Порушення порядку отримання внеску на підтримку партії.

Порушення встановленого законом порядку отримання внеску на підтримку партії може полягати у вчиненні таких діянь:

1) отримання партією грошового внеску у готівковій формі. Відповідно до частин 6, 8 ст. 14 Закону «Про політичні партії в Україні» грошові внески на підтримку партії повинні здійснюватися виключно у безготівковій формі через банківські операції;

2) невизначення чи неправильне визначення партією розміру (суми) внеску у формі робіт, товарів або послуг. Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» розмір (сума) внеску у формі робіт, товарів або послуг визначається на основі ринкової вартості ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку за методологією, розробленою та затвердженою НАЗК за погодженням з ЦОВВ, що забезпечує формування державної фінансової політики;

3) невиконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні». Згідно з цією нормою партія чи її місцева організація, розпорядник виборчого фонду партії, її місцевої організації чи кандидата від партії (місцевої організації партії) зобов’язані відмовитися від внеску особи, яка відповідно до закону не має права здійснювати такий внесок, або якщо розмір внеску (сумарний розмір внесків) особи (групи осіб) перевищує встановлений законом розмір, протягом трьох днів від дня, коли уповноваженій особі партії, місцевої організації партії чи розпоряднику коштів виборчого фонду стало відомо про це[6].

Будь-яких інших вимог щодо процедури отримання внесків на партію чинним законодавством не покладено, а тому в усіх інших випадках порушення відповідної процедури (наприклад, коли внесок у безготівковій формі зроблено недієздатною особою, особою, яка має непогашений податковий борг і т.д.) представники партії не можуть бути притягнуті до відповідальності, адже в таких випадках має місце порушення порядку надання, а не отримання внеску.

Крім того, слід мати на увазі, що чинне законодавство не покладає на партію обов’язок здійснювати моніторинг правомірності надання всіх внесків на її користь (це сфера відповідальності НАЗК). Тобто, партія повинна виконати вимоги ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» лише в тому випадку, якщо така інформація стала їй відома в межах загальної (поточної) діяльності партії. Якщо ж представникам партії не було відомо про те, що певна особа не мала права здійснювати внесок чи зробила його з порушенням встановлених законом обмежень, то відповідальність за невиконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» виключається.

Суб’єктом порушення порядку отримання внеску на підтримку партії може бути лише офіційний представник партії (керівник, бухгалтер, член партії, особа за довіреністю), який  у таких стосунках діє «від імені» партії.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-15 КУпАП) та кримінально караного (ч. 2 ст. 159-1 КК) порушення порядку отримання внеску на підтримку партії.

Тому важливо підкреслити, що за ст. 212-15 КУпАП кваліфікується:

1) як умисне, так і необережне: а) невизначення чи неправильного визначення партією розміру (суми) внеску у формі робіт, товарів або послуг; б) отримання партією грошового внеску готівкою, якщо його розмір не є великим;

2) виключно необережне: а) отримання грошового внеску готівкою у великому розмірі; б) невиконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» (наприклад, керівник партії знав, що внесок здійснила особа, яка не має на те права, але не знав, що у такому випадку він повинен був забезпечити його повернення).

Умисне отримання грошового внеску готівкою у великому розмірі, а також умисне невиконання вимог ч. 7 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» слід кваліфікувати за ст. 159-1 КК.

На фізичних осіб – офіційних представників партій (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які вчинили адміністративно каране порушення порядку отримання внеску на підтримку партії накладається штраф:

1) розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень), якщо порушення було допущене представником партії, який не є її посадовою (службовою) особою (наприклад, юрист чи бухгалтер, що діє на підставі доручення);

2) розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень), якщо порушення було допущене посадовою (службовою) особою цієї юридичної особи.

Із санкції ст. 212-15 КУпАП випливає, що одночасно із застосуванням штрафу до конкретної фізичної особи (винного) суд зобов’язаний конфіскувати суму внеску на підтримку партії, яка була отримана партією з порушенням закону. З нашої точки зору, санкція ст. 212-15 КУпАП в цій частині грубо суперечить базовим положенням КУпАП України (статті 9–14, 24, 29), адже вимагає конфіскувати те майно (гроші), які в межах адміністративно-деліктного законодавства конфіскованими бути не можуть (детальніше про це йшлося вище).

3.3. Порушення порядку надання державного фінансування статутної діяльності партії.

Порушення порядку надання державного фінансування статутної діяльності партії може полягати в таких діяннях:

1) надання державного фінансування статутної діяльності партії з порушенням правил і процедур, виписаних у Законі «Про політичні партії в Україні», а саме:

- партії, яка не має на це права «в принципі» (зокрема, не подолала на парламентських виборах 2% бар’єр);

- партії, яка подала до НАЗК заяву про відмову від державного фінансування її статутної діяльності;

- з порушенням встановлених законом строків (згідно з існуючою нині процедурою таке фінансування має бути надано у п’ятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів);

- партії, яка не має окремого рахунку для зарахування державного фінансування статутної діяльності, або хоч і має такий рахунок, але не надала до НАЗК відповідної довідки;

- шляхом перерахування коштів не на окремий (спеціальний) рахунок, призначений для зарахування державного фінансування статутної діяльності;

- партії щодо якої було застосовано заходи кримінально-правового характеру, передбачені КК України;

- партії, яка повторно протягом року: а) не подала до НАЗК звіт партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру чи подала його з порушенням встановлених строків; б) подала до НАЗК звіт партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформлений з грубим порушенням встановлених вимог; в) подала до НАЗК звіт партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, який містить недостовірні відомості про майно партії (в тому числі кошти) або витрати партії в розмірі більше 20 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня відповідного календарного року; г) умисно отримала внесок від особи, яка не мала права здійснювати такий внесок, або в розмірі, що перевищує встановлені законодавством розміри; д) зарахувала на окремий (спеціальний) рахунок, призначений для зарахування державного фінансування статутної діяльності, будь-які інші кошти;

- партії, яку було реорганізовано (крім злиття і приєднання до інших партій) чи ліквідовано (здійснено саморозпуск); 

- партії, діяльність якої було заборонено в порядку, встановленому законом; 

- партії, реєстраційне свідоцтво якої було анульовано в порядку, встановленому законом; 

- партії, яка допустила нецільове використання бюджетних коштів і цей факт було встановлено судом (за позовом НАЗК чи РП);

- партії, яка не використала кошти, отримані на фінансування статутної діяльності, протягом одного року з дня, коли такі кошти вперше були зараховані на окремий рахунок партії в установі банку.

2) ненадання державного фінансування статутної діяльності партії, яка мала всі підстави для його отримання. Йдеться про випадки, коли партія відповідно до закону набула право на отримання державного фінансування статутної діяльності, виконала всі умови для його фактичного отримання, а НАЗК протиправно відмовило цій партій у реалізації цього права.

Суб’єктом порушення порядку надання державного фінансування статутної діяльності партії може бути лише та фізична особа, на яку законом покладено певні повноваження щодо надання партіям такого фінансування. Виходячи з існуючої нині процедури надання державного фінансування статутної діяльності партій, такими особами є й усі члени НАЗК, які проголосували за рішення, яким було порушено порядок надання такого фінансування, або не проголосували за рішення, яке мало бути прийнято відповідно до існуючої процедури.

Із суб’єктивної сторони зазначені порушення можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

Кримінальної відповідальності за порушення порядку надання державного фінансування статутної діяльності партії наразі не передбачено.

На особу, визнану винною у порушенні порядку надання державного фінансування статутної діяльності партії, має бути накладено штраф розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень).

Адміністративне стягнення у виді конфіскації внеску в цьому випадку не застосовується, оскільки державне фінансування статутної діяльності партії в розумінні ст. 14 Закону «Про політичні партії в Україні» не є «внеском на підтримку партії». Тому питання про повернення незаконно перерахованих партії коштів вирішується в загальному порядку (шляхом звернення до суду).

3.4. Порушення порядку отримання державного фінансування статутної діяльності партії

Системний аналіз Закону «Про політичні партії в Україні» та іншого законодавства в цій сфері дозволяє стверджувати, що насправді ніякого встановленого законом «порядку» отримання державного фінансування статутної діяльності партії не існує.

Єдине, що від партії вимагається, – відкрити спеціальний рахунок для отримання коштів з державного бюджету та надати до НАЗК відповідну довідку. При цьому партії заборонено зараховувати на цей рахунок будь-які інші ніж бюджетні кошти (див. ст. 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні»).

Тому, до числа порушень встановленого законом порядку отримання державного фінансування статутної діяльності партії (ст. 212-15 КпАП України) з певною долею умовності можна віднести такі діяння:

1) невиконання вимог щодо відкриття партією окремого рахунку для отримання коштів з державного бюджету, що виділяються на державне фінансування статутної діяльності партії (наприклад, партія надала до НАЗК реквізити не спеціального, а загального рахунку, який використовується партією для отримання та використання всіх видів доходів і витрат);

2) надання до НАЗК неактуальної чи несправжньої довідки з банку про відкриття спеціального рахунку для отримання коштів з державного бюджету;

3) зарахування на спеціальний рахунок партії для отримання коштів з державного бюджету будь-яких інших коштів.

Всі ці порушення є дрібними та більшою мірою шкодять самій партії, ніж державі чи суспільству. Тому незалежно від обставин (зокрема, форми вини) тягнуть за собою лише адміністративну відповідальність. Порушення порядку отримання державного фінансування статутної діяльності партії не є підставою для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ст. 159-1 КК України.

Суб’єктом порушення порядку отримання державного фінансування статутної діяльності партії може бути лише офіційний представник партії (керівник, бухгалтер, член партії, особа за довіреністю), який у таких стосунках діє від її імені.

Із суб’єктивної сторони зазначені порушення можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

На представників партій (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які є винними у порушенні встановленого законом порядку отримання державного фінансування статутної діяльності партії накладається штраф:

1) розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень), якщо порушення було допущене представником партії, який не є її посадовою (службовою) особою (наприклад, юрист чи бухгалтер, що діють на підставі доручення).

2) розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень), якщо порушення було допущене посадовою (службовою) особою відповідної партії.

Адміністративне стягнення у виді конфіскації внеску в цьому випадку не застосовується, оскільки державне фінансування статутної діяльності партії в розумінні ст. 14 Закону «Про політичні партії в Україні» не є «внеском на підтримку партії». Тому питання про повернення незаконно перерахованих партії коштів вирішується в загальному порядку (шляхом звернення до суду).

3.5. Порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

Аналіз ст. 212-15 КУпАП в контексті відповідальності за порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму через призму вимог законодавства про партії, про вибори та про референдум дозволяє стверджувати, що її приписами наразі охоплюються такі діяння:

1) порушення порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України.

Порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України встановлюється статтями 37, 41, 43, Закону «Про вибори Президента України» зі змісту яких випливають такі основні правила:

а) єдиною формою підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України є здійснення добровільних грошових внесків. Не допускається здійснення такої підтримки шляхом надання речей, нематеріальних активів чи товарів, виконання робіт чи надання послуг (безоплатно чи на пільгових умовах), шляхом надання будь-яких пільг чи переваг (в тому числі нематеріального характеру). Так само не допускається й фінансування заходів чи діяльності, що здійснюються на підтримку кандидата у Президенти України, адже тоді має місце внесок у виді так званого «спонсорства»;

б) добровільні грошові внески до виборчого фонду кандидата на пост Президента України можуть здійснювати як фізичні, так і юридичні особи (концептуально іншою є ситуація з підтримкою передвиборної агітації на місцевих виборах);

в) забороняється здійснювати добровільні внески до виборчого фонду кандидата на пост Президента України особам, які не мають права здійснювати внески на підтримку партій (перелік таких осіб наразі наведено у ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні»);

в) добровільні грошові внески до виборчого фонду кандидата на пост Президента України можуть надаватися виключно у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на накопичувальний рахунок виборчого фонду. Надання добровільних грошових внесків готівкою категорично заборонено. Не допускається й здійснення таких добровільних внесків шляхом перерахування відповідних сум на поточні рахунки виборчого фонду (гроші на останні надходять виключно з накопичувального рахунку);

г) для здійснення добровільного внеску фізична особа чи представник юридичної особи повинні особисто звернутися до банківської установи чи відділення зв’язку, в тому числі подати заяву про відсутність обставин, передбачених частинами 1–3 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», наявність яких є підставою для відмови у прийнятті платіжного документа на здійснення грошового внеску. Фізична особа також повинна надати оригінали документу, що посвідчує громадянство України (ч. 2 ст. 2 Закону «Про вибори Президента України») та документу, що засвідчує її реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

д) сумарний розмір усіх добровільних внесків до виборчого фонду одного кандидата на пост Президента України від однієї фізичної особи не повинен перевищувати 400, а від юридичної особи – 800 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески.

Порушення будь-якого з цих правил є порушенням порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України.

2) порушення порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах народних депутатів України.

Порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах народних депутатів України встановлюється статтями 45, 48, 50 Закону «Про вибори народних депутатів України», який у цілому збігається з порядком надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на виборах Президента України (див. вище).

3) порушення порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах.

Порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах встановлюється статтями 54, 70, 72 Закону «Про місцеві вибори» (він суттєво відрізняється від порядку надання таких внесків на загальнодержавних виборах) зі змісту яких випливають такі основні правила:

а) єдиною формою підтримки для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах є здійснення добровільних грошових внесків. Не допускається здійснення такої підтримки шляхом надання речей, нематеріальних активів чи товарів, виконання робіт чи надання послуг (безоплатно чи на пільгових умовах), шляхом надання будь-яких пільг чи переваг (в тому числі нематеріального характеру);

б) добровільні грошові внески до виборчих фондів на місцевих виборах можуть здійснювати лише фізичні особи. Здійснення таких внесків юридичними особами є порушенням порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації на місцевих виборах;

в) іноземцям, особам без громадянства та анонімним жертводавцям (без зазначення у платіжному документі відомостей, передбачених ч. 4 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори») забороняється здійснювати добровільні внески до виборчих фондів на місцевих виборах. Всім іншим категоріям осіб, в тому числі й тим, що перелічені у ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», дозволяється здійснення таких внесків;

г) добровільні грошові внески до виборчих фондів на місцевих виборах можуть надаватися виключно у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на накопичувальний (якщо йдеться про виборчий фонд місцевої організації партії) або поточний (якщо йдеться про виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови чи старости) рахунок відповідного виборчого фонду. Надання добровільних грошових внесків готівкою категорично заборонено. Не допускається й здійснення добровільних внесків шляхом перерахування відповідних сум на поточні рахунки виборчих фондів місцевих організацій партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі;

д) для здійснення добровільного внеску фізична особа повинна особисто звернутися до банківської установи чи відділення зв’язку. При цьому вона повинна надати оригінал документу, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах (ч. 2 ст. 3 Закону «Про місцеві вибори»)

е) сумарний розмір добровільного внеску однієї фізичної особи до одного виборчого фонду на місцевих виборах не може перевищувати 10 розмірів МЗП.

4) порушення порядку надання підтримки для здійснення агітації з всеукраїнського референдуму.

Станом 1 січня 2019 року порушити порядок надання підтримки для здійснення агітації з всеукраїнського референдуму неможливо, оскільки наразі відсутнє правове регулювання відповідної процедури (26 квітня 2018 року Закон «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року № 5475-VI, який до цього часу встановлював відповідний порядок, втратив чинність через визнання його неконституційним).

5) порушення порядку надання підтримки для здійснення агітації з місцевого референдуму.

Станом 1 січня 2019 року порушити порядок надання підтримки для здійснення агітації з місцевого референдуму неможливо, оскільки наразі відсутнє правове регулювання відповідної процедури (Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», який до цього часу встановлював відповідний порядок, втратив чинність ще у 2012 році у зв’язку із набранням чинності Законом «Про всеукраїнський референдум»).

Суб’єктами зазначених порушень є:

1) фізичні особи, які порушили порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму з боку фізичних осіб;

2) фізичні особи – офіційні представники юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які порушили порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму з боку юридичних осіб.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-15 КУпАП) та кримінально караного (ч. 2 ст. 159-1 КК) порушення порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

Надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму у великому розмірі (сума, що у два чи більше разів перевищує встановлений відповідним законодавством максимальний розмір такої підтримки) чи особою, яка не має на те права, може кваліфікуватися за ст. 212-15 КУпАП лише в тому випадку, якщо воно було вчинене через необережність. Умисне вчинення таких порушень є підставою для настання кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 159-1 КК України.

Форма вини, з якою вчиняються всі інші прояви порушення встановленого законом порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму для кваліфікації вчиненого значення не має (всі вони мають кваліфікуватися за ст. 212-15 КУпАП), хоча й має враховуватися під час індивідуалізації адміністративної відповідальності.

На фізичних осіб, які порушили порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму з боку фізичних осіб накладається штраф розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень.)

На фізичних осіб – представників юридичних осіб (керівник, бухгалтер, особа за довіреністю), які порушили порядок надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму з боку юридичних осіб накладається штраф:

1) розміром від 70 до 100 НМДГ (від 1190 до 1700 гривень), якщо порушення було допущене представником партії, який не є її посадовою (службовою) особою (наприклад, юрист чи бухгалтер, що діє на підставі доручення);

2) розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень), якщо порушення було допущене посадовою (службовою) особою цієї юридичної особи.

Сума добровільного внеску, наданого з порушенням порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, не може бути конфіскована на підставі ст. 212-15 КУпАП, оскільки в останній ідеться виключно про «суми внеску на підтримку партії, наданої або отриманої з порушенням закону.

3.6. Порушення порядку отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму

За нині чинним виборчим законодавством порядок отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації у цілому збігається, а тому порушення такого порядку розглядатимемо одночасно у контексті підтримки для здійснення передвиборної агітації на всіх видах виборів.

Порушення порядку отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації може полягати у вчиненні таких діянь:

1) фактичне отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації не у формі добровільних грошових внесків. Йдеться про випадки отримання такої підтримки шляхом отримання речей, нематеріальних активів чи товарів, виконання робіт чи надання послуг (безоплатно чи на пільгових умовах), шляхом отримання будь-яких пільг чи переваг (в тому числі нематеріального характеру), фінансування заходів чи діяльності, здійснюваних у межах відповідної передвиборної агітації;

2) отримання добровільних грошових внесків у готівковій формі. Законодавство про вибори чітко встановлює, що добровільні грошові внески повинні надходити виключно у безготівковій формі на відповідний рахунок виборчого фонду. На загальнодержавних виборах – виключно на накопичувальний рахунок виборчого фонду, а на місцевих виборах – за правилами ч. 1 ст. 70 Закону «Про місцеві вибори»;

3) невиконання обов’язку щодо відмови від добровільних внесків, здійснених особами, які не мають права їх здійснювати, або якщо розмір добровільного внеску перевищує встановлені законодавством обмеження.

Особи, які не мають права здійснювати внески на загальнодержавних виборах, перелічені у ч. 1 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні», а особи, які не мають права здійснювати внески на місцевих виборах – у ч. 1, 3 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори».

У випадку встановлення факту, що добровільний внесок здійснено особою, які не має права його здійснювати, розпорядник відповідного виборчого фонду зобов’язаний відмовитися від такого внеску у порядку, визначеному відповідним законом (ч. 8 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України», ч. 8 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори»). У подальшому на підставі цієї заяви банківська установа зобов’язана перерахувати такий добровільний внесок до державного бюджету.

Максимальний сумарний розмір добровільного внеску від однієї особи на загальнодержавних виборах визначено частинами 2, 3 ст. 15 Закону «Про політичні партії в Україні» (для фізичних осіб 400 МЗП, для юридичних 800 МЗП), а максимальний сумарний розмір добровільного внеску від однієї особи на місцевих виборах – ч. 2 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори» (10 МЗП).

Важливо підкреслити, що порядок дій розпорядників виборчих фондів у випадку отримання добровільного внеску перевищує встановлені законодавством обмеження у чинному виборчому законодавстві виписано неоднаково.

У ч. 7 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України» та ч. 7 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори» говориться про те, що у разі надходження добровільного внеску, що перевищує встановлені законодавством обмеження, розпорядник виборчого фонду повинен звернутися до банку із заявою про відмову від надлишкової частини внеску та платіжним документом на підставі яких банк має повернути ці кошти особі, яка здійснила такий внесок.

Згідно ж з ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України» у аналогічній ситуації розпорядник виборчого фонду має звернутися до банку лише з заявою про відмову від такого внеску, а банк – перераховувати такий добровільний внесок до державного бюджету.

Будь-яких інших вимог щодо процедури отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації на партію, кандидата чи розпорядника виборчого фонду чинним законодавством не покладено, а тому в усіх інших випадках порушення відповідної процедури ці особи не можуть бути притягнуті до відповідальності, адже в таких випадках має місце порушення порядку надання, а не отримання внеску.

Під час вирішення питання про наявність / відсутність факту порушення порядку отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації НАЗК, ЦВК та судам слід мати на увазі, що чинне законодавство не покладає на партію, кандидата чи розпорядника виборчого фонду обов’язок здійснювати моніторинг правомірності надання всіх добровільних внесків на рахунки виборчих фондів (це сфера відповідальності НАЗК та ЦВК). Тобто, розпорядник виборчого фонду повинен виконати вимоги ч. 7, 8 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України», ч. 7, 8 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори» лише в тому випадку, якщо така інформація стала йому відома в межах загальної (поточної) діяльності виборчого фонду. Якщо ж розпоряднику виборчого фонду не було відомо про те, що певна особа не мала права здійснювати добровільний внесок чи зробила його з порушенням встановлених законом обмежень щодо розмірів, то відповідальність за невиконання цих вимог виключається.

Суб’єктом порушення порядку отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації за загальним правилом є розпорядник виборчого фонду. Проте в окремих випадках (наприклад, у випадку отримання такої підтримки готівкою, речами, товарами, послугами тощо) до відповідальності за порушення цього порядку можуть притягатися самі кандидати, офіційні представники партій чи кандидатів.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-15 КУпАП) та кримінально караного (ч. 2 ст. 159-1 КК) порушення порядку отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

Умисне отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму у великому розмірі чи особою, яка не має на те права, має кваліфікуватися за ст. 159-1 КК.

За загальним правилом на винних у порушенні такого порядку накладається штраф розміром від 100 до 130 НМДГ (від 1700 до 2210 гривень).

Сума добровільного внеску, отриманого з порушенням порядку надання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, не може бути конфіскована на підставі ст. 212-15 КУпАП, оскільки в останній ідеться виключно про «суми внеску на підтримку партії, наданої або отриманої з порушенням закону.

Питання про долю такого внеску має вирішуватися судом, виходячи з вимог ч. 7, 8 ст. 43 Закону «Про вибори Президента України», ч. 7 ст. 48 Закону «Про вибори народних депутатів України», ч. 7, 8 ст. 72 Закону «Про місцеві вибори» та загальних правил надання / отримання підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

 

 

4. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КпАП України, суддям слід брати до уваги, що статтею 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення двох різних адміністративних правопорушень, які відрізняються між собою за низкою об’єктивних і суб’єктивних ознак:

4.1. Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду.

Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду може полягати у вчиненні одного з таких діянь:

1) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України.

Загальний порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України наразі встановлено ст. 42 Закону «Про вибори Президента України[7].

Загалом наразі існує два принципово різних порядки подання різних видів фінансової звітності щодо коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України.

Перший порядок – порядок подання фінансових звітів (проміжного та остаточного) про використання коштів поточних рахунків (ч. 4 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України»). Виходячи з вимог закону ці звіти розпорядники поточних рахунків виборчого фонду мають подавати лише розпоряднику накопичувального рахунку виборчого фонду (до державних органів вони не подаються), який у подальшому використовує їх для підготовки загального звіту по виборчому фонду. По суті йдеться про законодавчо врегульований процес внутрішнього документообігу у виборчих фондах, що має забезпечувати оперативне акумулювання фінансової інформації про надходження та використання коштів по всьому виборчому фонду[8].

Другий порядок – порядок подання фінансових звітів (проміжного та остаточного) про надходження та використання коштів виборчого фонду (ч. 5 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України»). Виходячи з вимог закону ці звіти є консолідованою формою офіційної фінансової звітності, сформованої по всьому виборчому фонду, що подаються розпорядником накопичувального рахунку виборчого фонду до партії (крім випадку, якщо кандидат на пост Президента України висунутий шляхом самовисування) та відповідних контролюючих органів (ЦВК та НАЗК)[9].

У ст. 212-21 КУпАП не уточнюється, про порушення порядку подання якої саме фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду йдеться.

З одного боку, з тексту ст. 212-21 КУпАП складається враження, що в ній йдеться лише про порушення другого із зазначених вище порядків подання фінансової звітності, оскільки у диспозиції цієї статті говориться про відповідальність за порушення порядку подання фінансового звіту «про надходження і використання коштів виборчого фонду» (дослівно збігається з тим звітом, про який ідеться у ч. 5 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України»), у той час як відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України» подаються фінансові звіти «про використання коштів поточного рахунку виборчого фонду». На користь такого підходу свідчить й та обставина, що за великим рахунком ч. 4 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України» та розділ 3 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3 регламентують процес внутрішнього документообігу у виборчих фондах (є формою внутрішньої взаємодії в середині виборчого фонду), який не потребує втручання держави у вигляді реалізації юридичної відповідальності.

З іншого боку, аналіз затверджених нині форм звітності як за ч. 4, так і за ч. 5 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України» говорить про те, що обидва види звітності по суті є фінансовою звітністю як про надходження, так і про використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України. Більше того, у підрозділі 1.1. Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3, обидва ці звіти називаються фінансовими звітами «про надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України» (що дослівно збігається з текстом ст. 212-21 КУпАП). За таких обставин притягнення порушників вимог ч. 4 ст. 42 Закону «Про вибори Президента України» (розпорядників поточних рахунків виборчого фонду) за ст. 212-21 КУпАП виглядає цілком логічним. Додатковим аргументом на користь застосування саме такого підходу може слугувати й та обставина, що в іншому випадку на практиці можуть виникати випадки, коли винні особи (розпорядники поточних рахунків виборчого фонду, які, наприклад, зазначили в своїх звітах неповну чи недостовірну інформацію) не нестимуть жодної відповідальності, а невинні особи (розпорядники накопичувальних фондів) нестимуть юридичну відповідальність за відсутності вини (оскільки в своїх звітах лише узагальнили інформацію, подану розпорядниками поточних рахунків виборчого фонду).

Порушеннями порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України слід вважати:

- неподання звіту до визначених законом адресатів, а також його подання не до всіх адресатів, про які йдеться у відповідних положеннях ст. 42 Закону «Про вибори Президента України»;

- подання звіту з порушенням строків, визначених ст. 42 Закону «Про вибори Президента України»;

- подання звіту не за формою (формами), встановленими постановою ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, порядок їх складання і проведення аналізу» від 3 січня 2019 року № 3;

- подання звіту без додавання до нього розшифровки (розшифровок) чи пояснювальної записки;

- подання звіту, який містить неповну інформацію (див., зокрема, п. 1.11. Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3);

- подання звіту, який містить недостовірну інформацію (див., зокрема, п. 1.4. Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3);

- подання звіту, з іншими порушеннями вимог Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3: подання звіту без підпису відповідного розпорядника виборчого фонду; незаповнення всіх позицій у відповідній формі фінансового звіту; подання звіту з включеними до нього додатковими статтями та показниками за ними; невиконання вимог щодо одночасного подання паперового та електронного варіантів одного й того ж звіту; подання паперового та електронного варіантів одного й того ж звіту, які є неідентичними; невиконання вимог щодо закриття персональних даних у сканованій копії звіту тощо.

2) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду партії, кандидати у народні депутати України від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі.

Порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі, наразі визначається ч. 5, абзацами 1 і 2 ч. 6, частинами 8, 9 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України» та деталізується приписами постанови ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, порядок їх складання, надсилання та проведення аналізу» від 10 червня 2016 року № 200[10].

Згідно з ч. 5 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України» розпорядник коштів поточного рахунку виборчого фонду партії зобов’язаний:

- за 8 днів до дня голосування подати розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії проміжний фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування;

- не пізніш як на 7-ий день після дня голосування подати розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії остаточний фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду[11].

У свою чергу розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії зобов’язаний:

- за 5 днів до дня голосування подати до відповідної партії, ЦВК та НАЗК проміжний фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування (на паперових носіях та в електронному вигляді);

- не пізніш як на 15-ий день після дня голосування подати до відповідної партії, ЦВК та НАЗК остаточний фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (на паперових носіях та в електронному вигляді) (ч. 6 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України»)[12].

Потенційні прояви порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі, збігаються з тими, про які йшлося в контексті подання такої звітності розпорядниками виборчого фонду кандидата на пост Президента України (див. вище).

3) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі.

Порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі визначається абзацами 3, 5, 7 ч. 6, частинами 8, 9 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України» та деталізується приписами постанови ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, порядок їх складання, надсилання та проведення аналізу» від 10 червня 2016 року № 200.

Слід звернути увагу на те, що таку звітність може подавати лише одна особа – розпорядник коштів єдиного поточного рахунку виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі (накопичувальний рахунок в такому випадку взагалі не відкривається), який використовується як для акумуляції коштів, так і для їх витрачання.

Відповідно до абзаців 3, 5 ч. 6 ст. 49 Закону «Про вибори народних депутатів України» за загальним правилом (крім випадків проведення повторного голосування) розпорядник коштів поточного рахунку виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі зобов’язаний:

- не пізніш як за 8 днів до дня голосування подати до партії, яка висунула відповідного кандидата у депутати (крім випадку, якщо кандидата висунуто шляхом самовисування), та до ОВК проміжний фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (на паперових носіях та в електронному вигляді) за період з дня відкриття поточного рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування;

- не пізніш як на 7-ий день після дня голосування подати до партії, яка висунула відповідного кандидата у депутати (крім випадку, якщо кандидата висунуто шляхом самовисування), та ОВК остаточний фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (на паперових носіях та в електронному вигляді)[13].

Потенційні прояви порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі у цілому збігаються з тими, про які йшлося в контексті подання такої звітності розпорядниками виборчого фонду кандидата на пост Президента України (див. вище).

4) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі (місцеві вибори).

Порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, наразі визначається частинами 4, 5 ст. 71 Закону «Про місцеві вибори» та деталізується приписами постанови ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, порядок їх складання та проведення аналізу» від 1 вересня 2015 року № 210.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 71 Закону «Про місцеві вибори» розпорядник коштів поточного рахунку виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі зобов’язаний:

- за 8 днів до дня голосування подати розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду місцевої організації партії проміжний фінансовий звіт за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування за формою, встановленою ЦВК;

- не пізніш як на 5-ий день після дня голосування подати розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду місцевої організації партії остаточний фінансовий звіт за формою, встановленою ЦВК[14].

У свою чергу розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі зобов’язаний:

- за 5 днів до дня голосування подати до відповідної ТВК проміжний фінансовий звіт за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування за формою, встановленою ЦВК;

- не пізніш як на 7-ий день після дня голосування подати до відповідної територіальної виборчої комісії ТВК остаточний фінансовий звіт за формою, встановленою ЦВК[15].

Потенційні прояви порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі, збігаються з тими, про які йшлося в контексті подання такої звітності розпорядниками виборчого фонду кандидата на пост Президента України (див. вище).

5) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости (місцеві вибори).

Порядок подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости визначається ч. 6 ст. 71 Закону «Про місцеві вибори» та деталізується приписами постанови ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, порядок їх складання та проведення аналізу» від 1 вересня 2015 року № 210.

Слід звернути увагу на те, що таку звітність може подавати лише одна особа – розпорядник коштів єдиного поточного рахунку виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости (накопичувальний рахунок в такому випадку взагалі не відкривається), який використовується як для акумуляції коштів, так і для їх витрачання.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Закону «Про місцеві вибори» за загальним правилом (крім випадків проведення повторного голосування) розпорядник коштів поточного рахунку такого виборчого фонду зобов’язаний:

- не пізніш як за 5 днів до дня голосування подати до відповідної ТВК проміжний фінансовий звіт за період з дня відкриття поточного рахунку виборчого фонду до 10-го дня до дня голосування за формою, встановленою ЦВК;

- не пізніш як на 7-ий день після дня голосування (у разі включення кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости до виборчого бюлетеня для повторного голосування - не пізніш як на сьомий день після дня повторного голосування) подати до відповідної ТВК остаточний фінансовий звіт за формою, встановленою ЦВК[16].

Потенційні прояви порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі у цілому збігаються з тими, про які йшлося в контексті подання такої звітності розпорядниками виборчого фонду кандидата на пост Президента України (див. вище).

Суб’єктами порушення порядку подання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів є розпорядники виборчих фондів, на яких виборчим законодавством покладено обов’язок подання таких звітів.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-21 КУпАП) та кримінально караного (ч. 1 ст. 159-1 КК) порушення порядку подання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів.

Подання недостовірних відомостей у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду може кваліфікуватися за ст. 212-21 КУпАП лише в тому випадку, якщо воно було вчинене через необережність. Подання завідомо недостовірних відомостей у таких формах фінансової звітності є підставою для настання кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 159-1 КК України.

Форма вини, з якою вчиняються всі інші прояви порушення порядку подання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів для кваліфікації вчиненого значення не має (всі вони мають кваліфікуватися за ст. 212-21 КУпАП), хоча й має враховуватися під час індивідуалізації адміністративної відповідальності.

На осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, накладається штраф розміром від 300 до 400 НМДГ (від 5100 до 6800 гривень).

4.2. Порушення порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Базові правила подання партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру сформульовані у частинах 6–12 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні». У розвиток цих положень 28 липня 2016 року НАЗК затвердило Положення про порядок подання Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового[17].

Основними різновидами порушення встановленого порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є:

а) неподання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

б) несвоєчасне подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру[18];

в) подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру не за формою, затвердженою НАЗК[19];

г) подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, який не містить чи містить неповну інформацію про:

- майно партії, її кожної МО, яка в установленому порядку набула статус юридичної особи, та його вартість; 

- внески на користь партії, її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статус юридичної особи, а також до виборчого фонду партії, її місцевої організації чи кандидата від партії (місцевої організації партії) на відповідних загальнодержавних або місцевих виборах (у разі проведення виборів);

- суму отриманих протягом звітного періоду коштів з державного бюджету, виділених на фінансування статутної діяльності партії та, окремо, на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням передвиборної агітації (у разі отримання партією таких коштів); 

- платежі, здійснені з рахунків партії, її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статус юридичної особи, рахунку (рахунків) виборчого фонду партії, її місцевої організації, кандидата від партії (місцевої організації партії) на відповідних загальнодержавних або місцевих виборах (у разі проведення виборів);

- фінансові зобов’язання партії, її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статус юридичної особи;

д) подання партією звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, в якому інформація зазначається не за наростаючим підсумком (ч. 10 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні»)[20];

е) невиконання вимог щодо обов’язкового додавання до звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру копій документів, що підтверджують відображені у звіті відомості (у тому числі копії платіжних документів, довідок установ банків про рух коштів на рахунках);

є) невиконання вимог щодо обов’язкового додавання до звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за четвертий квартал звітного року мають бути також додані висновки щорічного внутрішнього аудиту та незалежного зовнішнього фінансового аудиту партії (якщо його проведення є обов’язковим відповідно до Закону), які є невід’ємними частинами такого звіту;

ж) невиконання вимог щодо того, що звіт про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру має бути поданий до НАЗК як у паперовій формі, так і на електронному носії;

з) невиконання вимог щодо того, що звіт про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру має бути підписаний керівником партії та засвідчений її печаткою[21];

і) невиконання інших вимог, що стосуються порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (зокрема, встановлених підзаконними актами НАЗК)[22], якщо вони не суперечать вимогам Закону «Про політичні партії в Україні»[23];

ї) відображення у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру недостовірних (неправдивих, викривлених) відомостей.

Не можуть визнаватися порушенням порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру такі факти:

а) неподання місцевою організацією партії, яка набула статусу юридичної особи, окремого фінансового звіту;

б) подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру без підпису бухгалтера;

в) неподання партією консолідованого фінансового звіту за рік.

Зазначені вище вимоги випливають з Форми Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, Положення про порядок подання Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а також Положення про аналіз Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Утім, всі вони є такими, що грубо суперечать Закону «Про політичні партії в Україні», а отже є незаконними. Невиконання ж незаконних вимог не може бути підставою для притягнення представників партій до юридичної відповідальності.

Суб’єктом порушення порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є офіційний представник партії, на якого її внутрішніми документами (зокрема, статутом) покладено обов’язок забезпечувати підготовку та подання до НАЗК звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Якщо внутрішніми документами партії така особа не визначена, то до адміністративної відповідальності притягається керівник партії.

Суб’єктивна сторона має вирішальне значення у питанні відмежування адміністративного караного (ст. 212-21 КУпАП) та кримінально караного (ч. 1 ст. 159-1 КК) порушення порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Подання недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру може кваліфікуватися за ст. 212-21 КУпАП лише в тому випадку, якщо воно було вчинене через необережність. Подання завідомо недостовірних відомостей у такому звіті є підставою для настання кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 159-1 КК України.

Форма вини, з якою вчиняються всі інші прояви порушення порядку подання звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру для кваліфікації вчиненого значення не має (всі вони мають кваліфікуватися за ст. 212-21 КУпАП), хоча й має враховуватися під час індивідуалізації адміністративної відповідальності.

На осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, накладається штраф розміром від 300 до 400 НМДГ (від 5100 до 6800 гривень).


[1] Див. постанову ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, порядок їх складання і проведення аналізу» від 3 січня 2019 року № 3; постанову ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, порядок їх складання, надсилання та проведення аналізу» від 10 червня 2016 року № 200; постанову ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, порядок їх складання та проведення аналізу» від 1 вересня 2015 року № 210.

[2] При цьому слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством «незареєстрованих громадських об’єднань» в Україні не існує та існувати не може.

[3] У контексті цієї норми варто нагадати, що Закон «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність ще 1 серпня 2016 року. Питання про застосування аналогічних положень нині чинного Закону «Про публічні закупівлі» має вирішуватися НАЗК та судом у кожному конкретному випадку.

[4] Великим розміром у ст. 159-1 КК визнається розмір суми грошових коштів, вартість майна, пільг, послуг, позик, переваг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру, що у два чи більше разів перевищує встановлений законом максимальний розмір внеску на підтримку партії чи максимальний розмір фінансової (матеріальної) підтримки на здійснення передвиборної агітації або агітації з референдуму.

[5] Для кваліфікації цих правопорушень за ст. 212-15 КУпАП форма вини значення не має, оскільки кримінальної відповідальності за такі форми порушення порядку надання внеску на підтримку партії наразі не передбачено.

[6] На підставі заяви про відмову від внеску чи його відповідної частини з цієї причини за підписом керівника партії, місцевої організації партії, розпорядника виборчого фонду партії, місцевої організації партії чи кандидата від партії (місцевої організації партії) на відповідних виборах та платіжного документа установа банку, в якій відкрито рахунок, на який зараховано внесок, повертає такий внесок або його відповідну частину особі, яка його внесла, а в разі неможливості повернення перераховує такий внесок чи його відповідну частину до державного бюджету. Порядок повернення добровільного внеску чи його частини з підстав, зазначених у цій частині, та з інших встановлених законом підстав визначає НБУ.

[7] Ґрунтовної деталізації (з елементами часткової видозміни вимог закону щодо назв і змісту такої звітності) цей порядок набув у приписах постанови ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, порядок їх складання і проведення аналізу» від 3 січня 2019 року № 3.

[8] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі врегульована розділом 2 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3. Зокрема, з підрозділу 2.2. цього Порядку випливає, що фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду (проміжний і остаточний) подається розпорядником коштів поточного рахунку розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду за формою № 1 «Звіт про надходження коштів на поточний рахунок виборчого фонду кандидата на пост Президента України та їх використання» (додаток 1 до постанови ЦВК від 3 січня 2019 року № 3). Важливо підкреслити, що до цього звіту має додаватися розшифровка, яка є його невід’ємною частиною (за формою згідно з додатком 2 до постанови ЦВК від 3 січня 2019 року № 3) і пояснювальна записка

[9] Процедура складання та вимоги до розкриття елементів фінансового звіту, що подається розпорядником коштів накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України до відповідної партії, ЦВК та НАЗК врегульована розділом 3 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, затвердженого постановою ЦВК від 3 січня 2019 року № 3.

Зокрема, з підрозділу 3.2. цього Порядку випливає, що фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (проміжний і остаточний), що подається розпорядником коштів накопичувального рахунку виборчого фонду до відповідної партії (уразі висування кандидата партією), ЦВК та НАЗК, складається з:

- форми № 2 «Звіт про формування виборчого фонду кандидата на пост Президента України» (додаток 3 до постанови ЦВК від 3 січня 2019 року № 3);

- форми № 3 «Консолідований звіт про надходження коштів на поточні рахунки виборчого фонду кандидата на пост Президента України та їх використання» (додаток 5 до постанови ЦВК від 3 січня 2019 року № 3).

Крім того, до форм № 2 та № 3 додаються розшифровки, які є їх невід’ємними частинами (додатки 4 і 6 до постанови ЦВК від 3 січня 2019 року № 3 відповідно) та пояснювальна записка.

[10] Цей порядок практично повністю збігається з порядком подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України.

[11] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі деталізована нормами розділу 2 Порядку складання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, затвердженого постановою ЦВК від 10 червня 2016 року № 200.

Фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду (проміжний і остаточний) подається розпорядником коштів поточного рахунку розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду за формою № 1 «Звіт про надходження коштів на поточний рахунок виборчого фонду партії, кандидати в народні депутати України від якої зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та їх використання» (додаток 1 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200). До цього фінансового звіту додаються розшифровка (за формою згідно з додатком 2 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200) та пояснювальна записка.

[12] Процедура складання таких фінансових звітів деталізована нормами розділу 3 Порядку складання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, затвердженого постановою ЦВК від 10 червня 2016 року № 200.

Зокрема, з підрозділу 3.2. цього Порядку випливає, що фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (проміжний і остаточний), що подається розпорядником коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії до відповідної партії, ЦВК та НАЗК, складається з:

- форми № 2 «Звіт про формування виборчого фонду партії, кандидати в народні депутати України від якої зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі» (додаток 3 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200);

- форми № 3 «Консолідований звіт про надходження коштів на поточні рахунки виборчого фонду партії, кандидати в народні депутати України від якої зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та їх використання» (додаток 5 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200).

Крім того, до форм № 2 та № 3 додаються розшифровки (додатки 4 і 6 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200 відповідно) та пояснювальна записка.

[13] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі деталізована нормами розділу 4 Порядку складання фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, затвердженого постановою ЦВК від 10 червня 2016 року № 200.

Згідно з підрозділом 4.3. цього Порядку фінансовий звіт про надходження та використання коштів такого виборчого фонду (проміжний і остаточний) подається розпорядником коштів поточного рахунку за формою № 4 «Звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № __» (додаток 7 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200). До цього фінансового звіту додаються розшифровка (за формою згідно з додатком 8 до постанови ЦВК від 10 червня 2016 року № 200) та пояснювальна записка.

[14] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі деталізована нормами розділу 2 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, затвердженого постановою ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210.

Такий фінансовий звіт (проміжний і остаточний) подається розпорядником коштів поточного рахунку розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду за формою № 1 «Звіт про надходження коштів на поточний рахунок виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, та їх використання» (додаток 1 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210). До цього фінансового звіту додаються розшифровка (за формою згідно з додатком 2 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210) та пояснювальна записка.

[15] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі деталізована нормами розділу 3 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, затвердженого постановою ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210.

Зокрема, з підрозділу 3.2. цього Порядку випливає, що фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду (проміжний і остаточний), що подається розпорядником коштів накопичувального рахунку виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі до відповідної ТВК, складається з:

- форми № 2 «Звіт про формування виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі» (додаток 3 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210);

- форми № 3 «Консолідований звіт про надходження коштів на поточні рахунки виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, та їх використання» (додаток 5 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210).

Крім того, до форм № 2 та № 3 додаються розшифровки (додатки 4 і 6 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210 відповідно) та пояснювальна записка.

[16] Процедура складання та подання такої фінансової звітності наразі деталізована нормами розділу 4 Порядку складання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів місцевих організацій політичних партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, затвердженого постановою ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210.

Згідно з підрозділом 4.2. цього Порядку фінансовий звіт про надходження та використання коштів такого виборчого фонду (проміжний і остаточний) подається розпорядником коштів поточного рахунку за формою № 4 «Звіт про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища» (додаток 7 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210). До цього фінансового звіту додаються розшифровка (за формою згідно з додатком 8 до постанови ЦВК від 1 вересня 2015 року № 210) та пояснювальна записка.

[17] Положення про порядок подання Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру : затверджене рішенням НАЗК № 2 від 28 липня 2016 року [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/z1185-16.

[18] Ці звіти мають подаватися у такі строки: за І квартал – до 10 травня звітного року, за ІІ квартал – до 09 серпня звітного року, за ІІІ квартал – до 09 листопада звітного року включно, за ІV квартал та за рік – до 09 лютого наступного за звітним року включно.

[19] При цьому слід мати на увазі, що згідно з ч. 8 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні» така Форма має відповідати всім вимогам цього Закону в частині оформлення Звіту та включених до нього звітних даних (див. пункти 2–7). Із цього випливає закономірний висновок про те, що ті вимоги Форми Звіту (чи іншого документу НАЗК в цій сфері), що суперечать Закону, за будь-яких обставин, не можуть визнаватися «вимогами законодавства» у контексті перевірки відповідності оформлення Звіту, про яку йдеться у ч. 15 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні».

[20] Наразі відповідальність за це порушення не настає, оскільки реалізувати цю вимогу закону неможливо через особливості існуючої нині Форми звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

[21] Тут дуже важливо підкреслити, що відсутність підпису бухгалтеру на такому звіті не може розглядатися як порушення вимог законодавства, навіть попри те, що актами НАЗК встановлено обов’язковість такого підпису.

[22] Йдеться, передусім, про Форму Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затверджену рішенням НАЗК від 09 червня 2016 року № 3, а також Положення про порядок подання Звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, затвердженого рішенням НАЗК від 28 липня 2016 року № 2.

[23] Справа в тому, що деякі вимоги НАЗК, сформульовані ним у відповідних підзаконних актах, суперечать Закону «Про політичні партії в Україні», а тому їх порушення не може бути підставою для настання юридичної відповідальності (про це йтиметься нижче).