exit
search
14 січня 2020

Політичний аналіз подій 1 – 13 січня 2020 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


 

Конституційний Суд заборонив змінювати Конституцію в частині введення додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України

1. Подія

Конституційний Суд України 27.12.2019 р. надав негативний висновок у справі щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. № 1027) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Це вже третій ініційований Президентом України законопроект про внесення змін до Конституції України (із числа семи законопроектів, що були ініційовані 29 серпня 2019 р.), який не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Незважаючи на те, що запропоновані в законопроекті зміни не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, КСУ звертає увагу на таке:

- задля посилення парламентської дисципліни законопроект вводить багато оціночних понять, що не відповідає критеріям чіткості, однозначності та передбачності, як того вимагає юридична визначеність – складова принципу верховенства права. У зв’язку з цим такі поняття можуть стати вразливими щодо їх дискреційного (а в окремих випадках – свавільного) застосування парламентською більшістю на свою користь та на шкоду меншості вже на рівні звичайних законів;

- автоматична втрата мандата народним депутатом України без рішення Верховної Ради України на підставі встановлення судом лише самого факту будь-якого «неособистого голосування» —  безвідносно до характеру дії (дій) народного депутата України, обставин, за яких такий факт мав місце, без установлення природи особистої участі народного депутата України та без урахування того, що стосовно поведінки народного депутата України можуть виявитися обставини пом’якшувального характеру — не відповідатиме вимозі домірності, а будь-які обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що такі обмеження є домірними (пропорційними);

- ПАРЄ та Венеційська комісія вже неодноразово висловлювали своє занепокоєння з приводу фактичного збереження імперативного мандата в Україні, який суперечить європейським стандартам представницького мандата та порушує незалежність депутатів як представників народу: «у жодній європейській державі, крім України, не існує імперативного мандата, а вимога стосовно того, щоб депутатові було невільно виходити з будь-якої фракції, є безсумнівним і кричущим порушенням європейської традиції вільного мандата парламентарів»;  

- оскільки КСУ дійшов висновку, що запропоновані зміни до Конституції України, які передбачають додаткові підстави для припинення повноваження народного депутата України, не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України, то питання щодо процедури дострокового припинення повноважень народного депутата України за рішенням Верховного Суду в таких випадках дослідження вже не потребують.

2. Пропозиція ЦППР

Відповідно до Конституції України відсутність висновку КСУ щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України положенням статей 157, 158 Конституції України унеможливлює подальший розгляд і схвалення цього законопроекту ВРУ. Рекомендуємо Президенту України як суб’єкту права конституційної ініціативи, що вніс цей законопроект, його відкликати.

Задля уникнення випадків ініціювання Президентом України конституційних змін, що не узгоджуються із конституційними принципами верховенства права та поділу державної влади, засадами демократичної, правової держави та які в разі запровадження загрожуватимуть правам і свободам людини і громадянина, будь-які зміни Конституції мають готуватися у відкритому режимі з ґрунтовним експертним обговоренням.

 

Народний депутат з «групи Коломойського» пропонує «відкатати» судову реформу назад

1. Подія

2 січня народний депутат від партії «Слуга народу» М. Бужанський, якого Рух «Чесно» відносить до т. зв. «групи Коломойського», зареєстрував законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних стандартів судочинства)» (далі – законопроект).

Законопроектом запропоновано:

- виключити законодавче положення щодо максимальної кількості суддів Верховного Суду та передати вирішення цього питання до повноважень Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) і голови Державної судової адміністрації;

- змінити принцип формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС) (7 членів обиратиметься суддями, а 5 призначатиме ВРП за результатами конкурсу) та конкурсної комісії для відбору її членів (замість членів Ради суддів та міжнародних експертів, конкурсну комісію формувати з представників Ради суддів, омбудсмана, Національної академії правових наук, Ради адвокатів і Громадської ради доброчесності);

- змінити склад Комісії з питань доброчесності та етики, виключивши з її складу міжнародних експертів, та суттєво скоротити її повноваження (позбавити її права проводити перевірку кандидатів у члени ВРП і здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду). Також істотно ускладнюється процедура звільнення члена ВРП за поданням комісії (для звільнення необхідна буде кваліфікована більшість голосів членів ВРП);

- вилучити суддів і кандидатів у судді з числа осіб, які повинні проходити перевірку за Законом України «Про очищення влади»;

- збільшити строки дисциплінарного провадження щодо суддів;

- повернути завищені розміри заробітних плат суддів Верховного Суду, членів ВРП та ВККС, які існували до змін у 2019 році.

2. Оцінка ЦППР

На думку експертів ЦППР, законопроект за змістом є «контрреформою» не лише стосовно законодавчих змін, проведених у 2016 році та ініційованих Президентом П. Порошенком, а й щодо змін, ініційованих у 2019 році Президентом В. Зеленським. Більшість положень законопроекту спрямована на збереження стійких корупційних зв'язків у судовій системі та посилення механізмів залежності суддів.

Автор законопроекту пропонує повністю усунути міжнародних експертів від добору та перевірки доброчесності членів ВККС та ВРП. Законодавчі зміни 2019 року ініційовані, Президентом В. Зеленським, передбачили залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС, оцінки доброчесності кандидатів/членів ВРП та ВККС, що мало стати гарантією прозорості та чесності відповідних процедур. Натомість автор законопроекту на заміну міжнародним експертам пропонує надати вирішальне значення у цих процедурах суб'єктам (судді, науковці, адвокати, омбудсмен), діяльність яких призвела до «консервування» негативних явищ у судочинстві та змусила Президента В. Зеленського ініціювати нову судову реформу у 2019 році.

Автор законопроекту пропонує повернути квотний принцип формування ВККС, за якого більшість (7) членів комісії обиратимуть судді, а 5 – призначатиме ВРП за результатами конкурсу. Такий принцип формування ВККС уже дискредитував себе в попередні роки, оскільки став однією із перешкод для зменшення масштабів корупції в судовій системі.

За законопроектом буде знівельована роль Комісії з питань доброчесності та етики. Метою цієї комісії є забезпечення прозорості і підзвітності членів ВРП та ВККС, а також перевірка доброчесності кандидатів до складу ВРП. Згідно із законопроектом перевірку доброчесності кандидатів до складу ВРП комісія проводити не буде. Члена ВРП можна буде звільнити на підставі подання комісії кваліфікованою більшістю членів ВРП, а не на спільному засідання ВРП із комісією, як це передбачено тепер. Це унеможливить очищення ВРП від членів, які не відповідають вимогам доброчесності.

Автор законопроекту пропонує виключити суддів із числа осіб, на яких поширюється Закон України «Про очищення влади». Фактично це дасть змогу люстрованим у минулому посадовцям обіймати посади суддів в суді будь-якого рівня, що цілком суперечить логіці люстраційної процедури. Також законопроект повертає на посаду судді В. Татькова (голову Вищого господарського суду часів В. Януковича) – єдиного суддю, звільненого за Законом «Про очищення влади» через порушення вимог несумісності.

Автор законопроекту пропонує повернути завищені розміри заробітних плат суддів Верховного Суду, членів ВРП та ВККС (приблизно еквівалент 10 тис. дол. США щомісяця), які існували до змін у 2019 році. Прийняття цієї зміни відновить проблему величезного розриву заробітних плат суддів Верховного Суду та інших судів, а також необґрунтовано великих винагород членам ВККС та ВРП.

Усі політичні аналізи