Судова система України після Перемоги

15 вересня відбулося п’яте обговорення публічних політик України після Перемоги, яке організувала ГО «Агенція відновлення та розвитку» за підтримки «Європейського фонду за демократію» (European Endowment For Democracy) та в партнерстві з Центром політико-правових реформ. Темою обговорення стала сфера правосуддя України.

Експерт Центру із судівництва Роман Смалюк презентував концепцію реформи сфери правосуддя в Україні, яка була розроблена під його керівництвом громадською робочою групою в межах проєкту «Україна після перемоги: підготовка і комунікація реформ для реалізації “Бачення України – 2030”». Пан Роман озвучив основні проблеми та виклики, які стоять перед системою правосуддя України:

• низький рівень довіри до судів з боку громадян та бізнесу;
• неефективність механізмів забезпечення незалежності та доброчесності суддів;
• перевантаженість судів, у поєднанні з недостатнім фінансуванням та неефективним використанням коштів;
• нерозвиненість та непопулярність альтернативних методів вирішення спорів.

«Останні роки питання проведення судової реформи в Україні вийшло далеко за межі національної площини та стало предметом уваги міжнародного співтовариства. Не випадково перша рекомендація Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС стосувалася саме реформи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів – ключових для системи правосуддя органів. Попри це, головним бенефіціаром судової реформи є насамперед український народ. Саме тому, важливо, щоб бачення ключових напрямків реформи розроблялося та обговорювалося з якомога ширшим залученням усіх зацікавлених осіб, а не в затишних владних кабінетах», – зауважив Роман Смалюк на початку свого виступу.

Для публічного обговорення експерт запропонував розглянути кілька напрямів реформування системи правосуддя в рамках розробленої концепції. Серед них: відбір та діяльність органів суддівського врядування (ВККС та ВРП); розвиток альтернативних методів вирішення спорів; реорганізація системи судів; діджиталізація правосуддя.

Засадничим, на думку пана Романа, є вдосконалення механізмів добору членів ВРП та ВККС і механізмів забезпечення доброчесності членів цих органів. Адже вони є ключовими органами суддівського врядування і саме вони встановлюють стандарти доброчесності у суддівському корпусі, що безпосередньо впливає на авторитет правосуддя в державі загалом. Задля цього необхідно також нормативно врегулювати порядок дострокового припинення повноважень членів цих органів, якщо вони не відповідають критеріям доброчесності. Роман Смалюк підкреслив, що в законі порядок визначений, однак на практиці чіткого механізму його реалізації немає і це потрібно змінювати, аби закон запрацював як треба. Важливим маркером успішності судової реформи, на думку експерта, є забезпечення прозорості діяльності ВККС та ВРП (онлайн-трансляції засідань, публікації рішень).

Проте, у цьому напрямі є вже певні успіхи. У 2023 році ВРП була оновлена, а ВККС повністю перезавантажена, завдяки законодавчим змінам та впливу міжнародних партнерів. Оновлена ВККС вже з жовтня планує продовжити кваліфікаційне оцінювання суддів, яке не було завершене попереднім складом та відбувалось із багатьма порушеннями.

Стосовно реорганізації системи судів, то в цій частині важливим є формування нової мережі місцевих судів, з огляду на реформу децентралізації, розвиток регіонів та сучасну економічну ситуацію. У цьому розрізі важливим, за словами пана Романа, є створення в Україні системи мирового судочинства, де мирові суди розглядатимуть дрібні справи в територіальних громадах. Це дозволить розвантажити систему правосуддя, наблизити правосуддя до людей та отримати більш оперативне вирішення своїх правових проблем.

У частині популяризації альтернативних методів вирішення спорів концепція реформи сфери правосуддя пропонує:

• вдосконалення досудових процедур адміністративного оскарження;
• встановлення обов’язкового досудового врегулювання для окремих категорій спорів;
• розширення можливостей доступу до медіації;
• вдосконалення діяльності третейських судів.

Окремим напрямом реформи судової системи є диджиталізація правосуддя. Наразі в Україні вже доступний онлайн реєстр судових рішень, що є зовсім не типовою практикою для більшості держав Європи. Значної уваги тут потребує вирішення питання цифровізації процесів документообігу в судах та централізованого зберігання матеріалів судових справ у «хмарних» сервісах. Роман Смалюк зауважив актуальність цієї проблеми, адже внаслідок повномасштабного вторгнення та окупації низки територій, частина судової документації просто зникла.

Під час дискусії учасниками круглого столу підіймались питання доцільності існування певних судів, їхньої ліквідації. Голова правління ЦППР Ігор Коліушко поставив питання про доцільність існування господарських судів та висловив свою думку щодо вирішення цього питання. На його думку, рішення полягає не так у їх ліквідації, як у певній інституційній реорганізації. Пан Ігор переконаний, що новий цивільний процесуальний кодекс має синтезувати цивільний та господарський процеси: якщо спір між юридичними особами – вирішувати його задопомогою принципу письмового провадження, який застосовують господарські суди; а якщо між цивільними особами – шляхом цивільного процесу із заслуховуванням свідків. Відповідно, сьогоднішні господарські суди необхідно просто переформатувати в окружні цивільні суди, які могли би розглядати обидва види спорів.

Чи була ця стаття корисна?