Огляд корупції у світі. Травень 2024

У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі у травні 2024 року.

Депутат від Альтернативи для Німеччини позбавлений імунітету через кримінальне переслідування

Кандидата від правопопулістської «Альтернативи для Німеччини» (АдН) на вибори до Європарламенту Петра Бистрона підозрюють у підкупі та відмиванні грошей. Генеральна прокуратура Мюнхена розпочала розслідування щодо політика у зв’язку зі скандалом навколо платформи Voice of Europe.

Проведено обшуки у берлінському офісі депутата, а також за місцем проживання у Мюнхені, Деггендорфі, Ердінгу та на Майорці. В обшуках брали участь 11 прокурорів та близько 70 поліцейських Відомства з розслідування кримінальних злочинів федеральної землі Баварія. Були конфісковані документи та електронні носії, які можуть містити «докази й такі, що обтяжують, й такі, що виправдовують».

Бистрон перебуває на другому місці списку кандидатів АдН на вибори до Європарламенту. Раніше Бундестаг позбавив Бистрона депутатського імунітету. Фракції всіх партій, крім Альтернативи для Німеччини, підтримали таке рішення. Як повідомляє телеканал ZDF, комітет із парламентського імунітету сьогодні вранці був проінформований про заплановані обшуки.

Підозри щодо Бистрона були раніше висунуті чеськими спецслужбами у рамках розслідування можливого російського впливу на політиків у ЄС. Чеська газета Denik N із посиланням на джерело у колах спецслужб повідомляла про те, що Бистрон отримував гроші від проросійських організацій. Йшлося про кількасот тисяч євро. Видання Spiegel також писало про можливі платежі через проросійську платформу Voice of Europe, яка використовувалася як інструмент впливу на кандидатів на вибори до Європарламенту. Наприкінці березня чеська влада внесла фірму – власника цього ЗМІ до списку санкцій. Обговорюється також заборона цієї платформи у Європі.

Чеська спецслужба BIS, як стверджується, прослухала розмову Бистрона з бізнесменом Артемом Марчевським, якого називають правою рукою колишнього українського опозиційного політика та бізнесмена Віктора Медведчука, який нині живе в Росії. Під час їхньої зустрічі, яка відбулася у Празі, Бистрону було передано 20 тисяч євро. Бистрон відкидає висунуті проти нього звинувачення. Поки що, за інформацією прокуратури, діє презумпція невинності.

Через платформу Voice of Europe Бистрон, як стверджується, розповсюджував російські пропагандистські тези. ЗМІ було засновано у Чехії у 2023 році. За інформацією чеських спецслужб, за ним стоїть Медведчук, проти якого в Україні висунуто звинувачення у державній зраді. Бистрон підтримував контакти з Медведчуком протягом кількох років.

Проти головного кандидата АдН на вибори до Європарламенту Максиміліана Кра також розпочато попереднє розслідування генеральною прокуратурою Дрездена. Кра підозрюється в отриманні грошей із Росії та Китаю. Він також був пов’язаний із платформою Voice of Europe. Крім того, багаторічний співробітник Кра був заарештований за підозрою у шпигунстві на користь Китаю.

Розслідування, на думку німецьких коментаторів, можуть сильно нашкодити іміджу АдН напередодні виборів до Європарламенту та перед осінніми виборами до ландтагів трьох східнонімецьких федеральних земель. За попередніми рейтингами ця партія вже втратила близько шести відсотків голосів потенційних виборців.

Напередодні суд у місті Галле визнав голову фракції АдН у парламенті землі Тюрінгія Бйорна Хеке винним у «застосуванні символіки антиконституційних організацій». Політик використовував на одному із заходів нацистські гасла, які були у вжитку  підрозділу СА. Крім того, прокуратура міста Гера розпочала стосовно Хеке попереднє розслідування за підозрою у «нацьковуванні одного народу на інший». Не виключено, що він може бути позбавлений депутатського імунітету. Хеке є головним кандидатом від партії АдН на виборах у Тюрінгії.

Згідно із розслідуванням видання Spiegel, Бистрон, Кра та Хеке довгий час підтримували зв’язки з Росією. На одному із заходів у Гері у жовтні 2022 року Хеке дослівно цитував маніфест, який був написаний, як стверджується, за завданням високопоставленого кремлівського чиновника Сергія Кирієнка. У документі описується нібито катастрофічна ситуація у Німеччині та міститься заклик до зміни існуючого демократичного ладу.

Президент Колумбії повідомив про масштабні розкрадання збройних запасів

«Збройні сили Колумбії втратили мільйони куль, тисячі гранат і кілька ракет», — заявив президент країни Густаво Петро. У заяві йшлося, що зникнення речей було виявлено під час останніх інспекцій військових баз. Він пояснив це внутрішньою корупцією, заявивши, що військові продавали зброю торговцям зброєю. Міністр оборони Колумбії заявив, що розслідування зникнень триває.

«Єдиний спосіб пояснити цю нестачу [запасів] полягає в тому, що протягом тривалого часу існували мережі людей у ​​збройних силах і серед цивільних осіб, які займалися масовою комерціалізацією зброї, використовуючи легальну зброю колумбійської держави», — Густаво Петро заявив про це на пресконференції.

Він сказав, що зникнення багатьох речей було виявлено під час несподіваних візитів на дві військові бази — Толемайда і Ла-Гуахіра —12 лютого та 1 квітня відповідно. У Толемайді бракувало понад 808 000 куль і виявлено на майже 10 000 гранат менше, ніж було зазначено в офіційних документах. Тим часом у Ла-Гуахірі розбіжності включали майже 4,2 мільйона куль і понад 9300 гранат. Пан Петро також повідомив, що база втратила дві ракети Спайк, 37 ракет Німрод і 550 реактивних гранатометів.

Він повідомив журналістам, що військові запаси мали бути передані озброєним групам у Колумбії, але могли бути контрабандою переправлені на Гаїті або продані на міжнародному чорному ринку.

«Найсумніше в цьому те, що ці самі боєприпаси в кінцевому підсумку ранять і вбивають тих самих військовослужбовців», — сказав президент Колумбії. Колумбія постраждала від десятиліть конфлікту за участю урядових сил, лівих партизанських груп і правих воєнізованих формувань, у яких було вбито понад 450 000 людей.

У той же час члени її збройних сил були засуджені за низкою звинувачень у корупції та порушеннях прав людини. Міністр оборони Іван Веласкес заявив на тій же пресконференції, що розпочато розслідування зниклих предметів і що деяких посадових осіб було звільнено зі своїх посад.

Колишній прем’єр-міністр Мальти не визнає себе винним у справі про корупцію

Колишній прем’єр-міністр Мальти не визнав себе винним у хабарництві та інших звинуваченнях, пов’язаних з корупцією в лікарнях. Його колишній керівник апарату Кіт Шембрі та колишній міністр Конрад Міцці також не визнали себе винними. Усіх трьох звинувачують у корупції, пов’язаній з угодою про приватизацію управління трьома лікарнями країни.

Очікується, що інші фігуранти справи, зокрема Кріс Фірне, колишній віце-прем’єр-міністр, та Едвард Сциклуна, голова Центрального банку Мальти, постануть перед судом найближчим часом. Серед звинувачень, які їм пред’явлені, — відмивання грошей, змова і шахрайство, пов’язані з приватизацією лікарень.

За даними Associated Press, лікарні, про які йде мова, перейшли під приватне управління у 2015 році, а в 2018 році управління ними було передано іншій компанії. У 2023 році суд визнав цю передачу недійсною, посилаючись на шахрайство, після того, як колишній опозиційний лідер подав позов до суду. Рішення суду, як зазначає видання, призвело до падіння підтримки правлячої Лейбористської партії.

Згідно з повідомленням Politico, Фірне мали призначити наступним єврокомісаром Мальти, але він пішов у відставку з уряду після того, як проти нього були висунуті звинувачення. Деякі посадовці ставлять під сумнів, що ця судова справа була приурочена до виборів до Європейського парламенту, де Лейбористська партія має чотири з шести від Мальти. Чому через чотири роки розслідування «завершилося саме з початком висування кандидатів на виборах до Європейського парламенту» викликає підозри у Прем’єр-міністра Роберта Абели, який, як і Мускат, є членом Лейбористської партії.

Справи про хабарництво «Фет Леонард» розвалюються через помилки прокуратури

Один офіцер ВМС США зізнався у розкритті військової таємниці, за що він отримав $105 000 у вигляді хабарів і повій. Та замість того, щоб потрапити до в’язниці, він може уникнути покарання за свої злочини.

Мало хто з офіцерів ВМС був втягнутий у корупційний скандал з кораблем «Фет Леонард» більше, ніж Стів Шедд. У судових документах і свідченнях колишній капітан військового корабля зізнався, що 10 разів розголошував військову таємницю заради повій, відпусток, розкішних годинників та інших хабарів на загальну суму 105 000 доларів.

Даючи свідчення у пов’язаній справі у 2022 році, Шедд також зізнався, що неодноразово брехав федеральним агентам і зрадив присязі захищати Конституцію.

«Ви зрадник Сполучених Штатів, чи не так?» — запитав випускника Військово-морської академії адвокат Джозеф Манкано.

«Так, сер», — відповів Шедд, визнаючи, що він «ганьба» і «заслуговує на в’язницю».

Але через помилки Міністерства юстиції Шедд може уникнути покарання за свої злочини.

Два роки тому Шедд визнав себе винним у хабарництві та змові за отримання хабарів від Леонарда Гленна Френсіса, 350-кілограмового малайзійського оборонного підрядника, відомого як «Фет Леонард». За умовами угоди про визнання вини, Шедд погодився виплатити державі 105 000 доларів США у якості відшкодування збитків і йому загрожувало до 20 років ув’язнення.

Представники Міністерства юстиції США звернуться до окружного судді Дженіс Саммартіно в Сан-Дієго з проханням закрити всю справу проти Шедда. Причина: неправомірна поведінка прокурорів у розслідуванні справи «Фет Леонард», яка вже призвела до закриття кількох справ і загрожує підірвати ще більше.

Адвокати Шедда відмовилися від коментарів, але подали юридичні документи на підтримку звільнення. Окрім справи Шедда, федеральні прокурори Південного округу Каліфорнії пропонують відмовитися від обвинувачень трьох інших відставних офіцерів ВМС і одного відставного полковника морської піхоти, які зізналися в тому, що брали хабарі від Френсіса. Якщо суддя схвалить цю пропозицію, їм буде дозволено визнати себе винними у скоєнні проступків, що не тягнуть на тюремне ув’язнення.

Справи розвалилися після того, як адвокати захисту заявили, що прокурори з прокуратури США в Сан-Дієго покладалися на неспроможні докази та приховували інформацію, вигідну для захисту, під час судового процесу 2022 року у справі про хабарництво п’ятьох інших офіцерів, які служили в 7-му флоті ВМС США в Азії. Кожного з них звинувачували в тому, що вони приймали екстравагантні страви та подарунки від Френсіса, чия компанія з надання морських послуг колись уклала федеральні контракти на суму 200 мільйонів доларів на постачання кораблів ВМС у портах західної частини Тихого океану.

Брат президента Перу затриманий у справі про корупцію

Брат президента Перу Діни Болуарте був заарештований за підозрою у причетності до корупційної мережі. Прокурори стверджують, що Ніканор Болуарте використовував повноваження, надані йому сестрою, для виділення коштів регіональним лідерам і мерам в обмін на хабарі. Він заперечує свою провину. Ордери на арешт видані ще на 21 особу, в тому числі на адвоката президента Болуарте Матео Кастаньєду.

Це сталося через кілька тижнів після того, як у приватному будинку президента Болуарте був проведений обшук у зв’язку зі скандалом навколо годинника Rolex, який вона нібито не задекларувала. Її старшого брата, 64-річного Ніканора Болуарте, звинувачують у тому, що він очолював корупційну схему, яка полягала у призначенні чиновників на державні посади в різних частинах країни. Прокурори стверджують, що це відбувалося в обмін на гроші та домовленість про те, що чиновники допоможуть зібрати підписи для реєстрації політичної партії, відомої як «Громадяни за Перу», яку очолить пан Болуарте, повідомляє інформаційне агентство Associated Press.

Тим часом, прокуратура звинувачує пана Кастанеду у втручанні в розслідування проти Болуарте. Пан Кастанеда консультує президента Болуарте у розслідуванні корупції, яке отримало назву «Ролексгейт». Вона також заперечує свою провину. Арешти Болуарте і Кастанеди, а також поліцейські обшуки в їхніх будинках були зафіксовані на місцевому телебаченні.

У повідомленні на X, колишньому Twitter, судова влада Перу заявила, що видала наказ про «попереднє ув’язнення» Ніканора Болуарте та інших осіб терміном на 10 днів. На публічному заході в п’ятницю президентка Болуарте не згадувала про арешти, але сказала, що довіряє перуанській системі правосуддя.

«Ми не будемо відволікатися на дрібниці, ми віримо в правосуддя, ми віримо в розумність тих, хто здійснює правосуддя в країні, і в цьому відношенні уряд буде продовжувати робити ставку на демократію і поважати конституцію», — сказала вона.

Це остання сага в скандальній історії президентства пані Болуарте. У січні 2023 року, всього через кілька тижнів після вступу на посаду, проти пані Болуарте та деяких з її ключових міністрів було розпочато розслідування за звинуваченнями в «геноциді, кваліфікованому вбивстві та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень».

Це сталося після загибелі понад 50 прихильників екс-президента Педро Кастільйо під час розгону урядом демонстрацій, які вимагали її відставки і проведення нових виборів. Пан Кастільйо, лівий політик, був заарештований у грудні 2022 року за спробу розпуску Конгресу. Парламент відправив його у відставку, і зараз він перебуває у в’язниці під час розслідування за звинуваченням у корупції та заколоті. Правозахисні групи звинувачують військових і поліцію в надмірному застосуванні сили і невибірковій стрілянині по протестувальниках.

В’єтнамська влада заарештувала ще одного високопосадовця в рамках антикорупційної кампанії

В’єтнамська поліція заарештувала за підозрою у зловживанні владою колишнього міністра та голову канцелярії уряду Май Тієн Дунга, який став останнім високопосадовцем, що потрапив у пастку антикорупційної кампанії «палаючої печі» в країні.

На пресконференції в Ханої генерал-лейтенант То Ан Ксо, речник Міністерства громадської безпеки, заявив, що арешт відбувся у зв’язку з розслідуванням екотуристичного проєкту в Лам Донг, провінції в Центральному нагір’ї. Слідче поліцейське управління міністерства розпочало судовий розгляд справи проти Данга за «зловживання службовим становищем і повноваженнями при виконанні службових обов’язків», — сказав Ксо, як повідомляє державна газета «Туой Тре».

Данг пішов у відставку у квітні 2021 року після того, як обіймав посаду голови Урядового офісу — агентства на рівні міністерства, яке допомагає прем’єр-міністру та в’єтнамському уряду.

64-річний чиновник вже деякий час перебуває під прицілом слідчих, які займаються боротьбою з хабарництвом. Як повідомляє VnExpress, у січні 2023 року він отримав попередження від Секретаріату правлячої Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ) за недбалість у зв’язку зі скандалом з хабарництвом, пов’язаним з організованими урядом рейсами репатріації хворих на COVID-19, що призвело до арешту та ув’язнення десятків чиновників і керівників підприємств. Секретаріат постановив, що він порушив як партійні правила, так і закон, і «дозволив певним людям з урядового апарату давати і брати хабарі», за перефразуванням VnExpress.

Через рік після цього він отримав догану від Політбюро КПВ, вищого керівного органу партії, за «порушення в Міністерстві промисловості і торгівлі». Офіційна догана є найменш суворим з чотирьох покарань за неправомірну поведінку офіційних членів партії.

Данг — останній високопосадовець, який потрапив у пастку довготривалої антикорупційної кампанії КПВ, що розхитала вищі ешелони партії та уряду. Наприкінці минулого місяця Національні збори країни прийняли відставку 67-річного Вуонг Дінь Хюе, невдовзі після того, як його помічника було заарештовано за звинуваченням у зловживанні службовим становищем і владою з метою особистої вигоди. Відставка відбулася через місяць після того, як президент Во Ван Тхуонг пішов у відставку за «порушення», які «залишили поганий слід на репутації Комуністичної партії». Лише роком раніше Тхуонг змінив на посаді президента Нгуєн Суан Фука, який також подав у відставку, щоб взяти на себе політичну відповідальність за корупційні скандали, пов’язані з реакцією В’єтнаму на COVID-19, зокрема, скандал з репатріаційними рейсами.

Відставка Хюе і Тхуонга призвела до того, що два з «чотирьох стовпів» В’єтнаму — вищих керівних посад — стали вакантними, а також п’ять з 18 місць у Політбюро, що призвело до посилення особистого та фракційного суперництва, яким вже давно переплетена антикорупційна кампанія. Це суперництво вже починає набирати обертів, оскільки КПВ наближається до підготовки до наступного партійного з’їзду на початку 2026 року, на якому Нгуєн Фу Чонг, генеральний секретар партії та рушійна сила антикорупційної кампанії, піде у відставку.

Арешт Дунга свідчить про те, що, незважаючи на те, що список відомих жертв кампанії подовжується, вона триватиме й надалі й, імовірно, буде характерною рисою в’єтнамської політики аж до наступного партійного з’їзду, а можливо, і після нього.

Європарламент все ще засвоює уроки корупційних скандалів

Раніше цього року нідерландська платформа розслідувань Follow the Money повідомила, що 25 відсотків чинних членів Європейського парламенту з двадцяти двох країн-членів Європейського Союзу (ЄС) були причетні до певних порушень чи скандалів на національному або міжнародному рівнях. Спільною ниткою в розслідуванні є зв’язок депутатів Європарламенту з іноземними державними суб’єктами.

У звіті згадується сумнозвісний скандал «Катаргейт», коли кілька чинних і колишніх депутатів Європарламенту були заарештовані в грудні 2022 року за операцію «готівка за вплив». Однак, звіт також включає менш відомі випадки, такі як приватна поїздка двох ірландських депутатів Європарламенту до штаб-квартири Хашд аш-Шаабі, підтримуваної Іраном і союзної Росії бойової організації в Іраку, щоб критикувати військові дії США та Європи в Іраку.

Вибори до Європейського парламенту, що відбудуться в червні, посилюють нагальність захисту цієї інституції від іноземного втручання. Для цього інституції ЄС повинні кодифікувати більш суворі визначення іноземного впливу та втручання, а майбутні реформи повинні стати юридично зобов’язуючими нормами ЄС. Водночас посадовці ЄС повинні забезпечити, щоб реформи з прозорості та боротьби з корупцією в організації були розроблені таким чином, щоб вони не утискали організації громадянського суспільства країн-членів.

Це не лише Катаргейт

«Катаргейт» був найгучнішим скандалом, який останнім часом переслідував Європарламент. Основною метою схеми було реабілітувати імідж Катару перед Чемпіонатом світу з футболу 2022 року шляхом блокування резолюцій Європарламенту з критикою Дохи та підготовки промов для катарських міністрів на слуханнях в ЄС в обмін на неофіційні платежі.

Справа досягла апогею 9 грудня 2022 року, коли влада провела дев’ятнадцять рейдів і вісім арештів у Бельгії та Італії, конфіскувавши понад один мільйон євро готівкою. Найгучнішим став арешт грецького депутата Європарламенту і тодішньої віцепрезидентки парламенту Єви Кайлі. Її партнер, Франческо Джорджі, і його бос, колишній італійський євродепутат Антоніо Панцері, були заарештовані та зізналися у причетності до скандалу. Під час розслідування влада виявила докази трьохсот спроб маніпулювання Європарламентом, причому Катар був у центрі угоди про вплив, яка, як стверджується, коштувала чотири мільйони євро.

Парламент продовжує виявляти своїх нинішніх, колишніх і майбутніх депутатів у скандалах з іноземними урядами, почасти за участі Росії або Китаю, особливо у передвиборчі роки. У березні парламент розпочав розслідування щодо латвійського депутата Європарламенту Тетяни Жданок, яку звинувачують у діяльності в якості російського агента з 2004 року. Регіональні новинні сайти опублікували численні електронні листи, що пов’язують Жданок із куратором у Федеральній службі безпеки Росії.

Крім того, ультраправа євроскептична партія «Альтернатива для Німеччини», яка наразі посідає друге місце серед німецьких виборців, потрапила в заголовки газет у зв’язку з великими скандалами, пов’язаними з двома її головними кандидатами на європейських виборах — Петром Бистроном і Максиміліаном Крахом.

У березні з’явилися повідомлення про те, що Бистрон був пов’язаний з підтримуваним Росією пропагандистським каналом «Голос Європи» — платформою, яка поширює дезінформацію та надає фінансову підтримку проросійським політикам в ЄС. Чеські спецслужби стверджують, що Бистрон отримав «близько 20 000 євро» від оператора сайту, пов’язаного з Кремлем. Прокуратура Мюнхена оголосила про початок попереднього розслідування проти Бистрона у зв’язку з «можливим підкупом виборних посадових осіб».

Новинні репортажі «Голосу Європи» могли б злитися з типовою російською пропагандою, якби не політична легітимність, яку вони здобули завдяки участі в них, чинних депутатів Європарламенту. Крім того, деякі відеоматеріали «Голосу Європи», як видається, були зняті у VoxBox, внутрішній студії парламенту, використовуючи серце системи мовлення установи для поширення тез Кремля, включаючи аргументи проти вступу України до ЄС і на користь мирних переговорів із Росією.

Окрім розслідування проти «Бистрона», Крах був замішаний у численних скандалах. У квітні німецька поліція заарештувала Цзянь Го, помічника Кра, за звинуваченням у тому, що він використовував свою близькість до Кра для шпигунства на користь Китаю. Того ж тижня прокуратура Дрездена оголосила про початок двох попередніх розслідувань проти Краха за фактом ймовірних платежів з Росії та Китаю за його роботу в якості депутата Європарламенту.

Чи може ЄС захистити власну демократію?

Після «Катаргейту» Європейський парламент та Європейська комісія вирішили посилити правила для захисту демократичного процесу в ЄС. У вересні минулого року Європарламент ухвалив нові правила, що вимагають детальних декларацій про приватні інтереси членів Європарламенту, звітування про зовнішні доходи понад п’ять тисяч євро на рік, а також заборони на участь у платній лобістській діяльності, яка може безпосередньо впливати на процеси прийняття рішень в ЄС.

Виконавчий орган ЄС, Європейська комісія, ухвалила пакет «Захист демократії» у грудні 2023 року в тандемі з реформами Європарламенту, щоб підготуватися до європейських виборів 2024 року. План включає правила, покликані підвищити прозорість і захистити європейські інституції від корупції. Це розгортання є найбільш значущим пакетом реформ на рівні ЄС з часів «Катаргейту», але він міг би виграти від сильніших і суворіших визначень, щоб максимізувати його вплив.

Шлях до реформи

По-перше, ЄС має надати більш чіткі визначення для основних термінів у оборонному інструментарії. Стаття 2 Глави I Директиви про прозорість представництва інтересів від імені третіх країн (2023/0463) не містить робочих визначень іноземного «впливу» та «втручання», що є предметом гострих дебатів у цій сфері, а також поняття «прозорість». Відсутність цих визначень шкодить зусиллям ЄС із правозастосування, оскільки в рамках блоку немає єдиної думки щодо того, що ці категорії включають і що виключають, і чи можна їх використовувати як взаємозамінні. У короткостроковій перспективі такий брак ясності зрозумілий. Створення вузького визначення, пов’язаного лише із загальновживаними тактиками, може бути занадто обмежувальним. У той же час, занадто широке визначення може перешкоджати політичній участі. Однак у довгостроковій перспективі ЄС повинен припинити покладатися на принцип, подібний до принципу судді Верховного суду США Поттера Стюарта щодо невизначення непристойності — «я знаю, що це, коли я це бачу» — і натомість створити конкретні, дієві визначення, які держави-члени зможуть застосовувати на практиці.

По-друге, ЄС повинен враховувати правові прецеденти при створенні законодавства, що стосується громадянського суспільства. У 2020 році Європейський суд справедливості (ЄСС) скасував угорський закон про прозорість неурядових організацій (НУО). Закон передбачав, що НУО, включені угорським урядом до переліку отримувачів іноземного фінансування, повинні щороку декларувати свої доходи державі та включати відмову від відповідальності у всіх публікаціях із зазначенням їхнього призначення. Європейський суд постановив, що закон в цілому має «стримуючий вплив» на НУО. У рішенні зазначається, що хоча підвищення прозорості є законною метою, держави повинні встановити, як їхні додаткові правила сприяють підвищенню прозорості, чого Угорщина не зробила. Рішення Суду ЄС демонструє, що ЄС має збалансувати потребу в законодавстві про прозорість без надмірного регулювання, яке може призвести до пригнічення громадянського суспільства.

По-третє, ЄС має ухвалювати майбутні реформи як юридично обов’язкові регламенти ЄС, а не як директиви, які вимагають від держав-членів лише створення законодавства на національному рівні. Наприклад, пакет «Захист демократії» видавав директиви, а це означає, що держави-члени мають гнучкість у тлумаченні та застосуванні кожного з його положень, що збільшує ймовірність того, що вони будуть застосовуватися по-різному в усьому блоці. Таким чином, для забезпечення справедливого застосування майбутньої політики прозорості та боротьби з корупцією на всій території ЄС важливо, щоб вона була юридично обов’язковим нормативно-правовим актом.

Разом ці реформи антикорупційного законодавства допоможуть інституціям ЄС захистити свою репутацію, доброчесність та підзвітність, особливо у рік виборів.

Чи була ця стаття корисна?