08 Січ, 2025
Розділи статті
У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі в грудні 2024 року
Прем’єр-міністр Хорватії витримав вотум недовіри уряду через справу про хабарництво
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович витримав вотум недовіри в парламенті його проєвропейському уряду, другий цього року, розпочатий через резонансну справу про ймовірну корупцію за участю колишнього міністра.

Вотум був ініційований опозиційною Соціал-демократичною партією, посилаючись на причетність урядових міністрів і чиновників правлячої Хорватської демократичної спілки до низки корупційних справ за останні роки.
76 із 140 присутніх депутатів проголосували проти подання, а 64 – за.
Останній випадок корупції стосується арешту та звільнення міністра охорони здоров’я Вілі Бероса минулого місяця за підозрою у хабарництві. Європейські прокурори звинуватили його в отриманні хабаря.
Під час парламентських дебатів щодо подання Пленкович сказав, що уряд підтримав роботу антикорупційних агентств і Офісу державного прокурора у справі Бероса. Берос заперечує будь-які правопорушення.
Це вже другий вотум недовіри уряду цього року. У травні 79 депутатів відхилили пропозицію опозиції на голосуванні в парламенті.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху вперше постає перед судом у справі про корупцію
Біньямін Нетаньяху став першим чинним прем’єр-міністром Ізраїлю, який постає перед судом як обвинувачений у кримінальному провадженні, після того, як розпочався судовий процес за звинуваченнями у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою понад чотири роки, повідомляє euronews.
75-річний чоловік наполягає на своїй невинуватості, стверджуючи, що три окремі справи проти нього є політично мотивованими.
Лідера Ізраїлю з найдовшим терміном служби звинувачують у наданні регулятивних послуг в обмін на позитивне висвітлення в пресі та в отриманні дорогих подарунків в обмін на дипломатичну підтримку. Якщо його визнають винним, йому можуть загрожувати роки ув’язнення.
Зокрема, його підозрюють у тому, що під час роботи на посаді міністра зв’язку він просував інтереси найбільшої телекомунікаційної компанії Ізраїлю «Безек», акціонером якої був медіамагнат Шауль Елович, і втручався в роботу новинного порталу Wallа, яким керував Елович, щоб вплинути на висвітлення ними подій. Також Нетаньягу звинувачують у тому, що в період з 2007 по 2016 роки він, його дружина та син приймали розкішні подарунки, включаючи ювелірні вироби, сигари, шампанське та авіаквитки на суму близько 174 000 євро, зокрема від голлівудського продюсера Арнона Мілчена.
У залі суду в Тель-Авіві у вівторок він назвав звинувачення «океаном абсурду». Багато міністрів і політичних союзників Нетаньяху прийшли до суду у вівторок, щоб висловити йому свою підтримку, а політик Лікуду Аміт Галеві назвав судовий процес «злочином на ґрунті ненависті» проти Нетаньяху.
Тим часом, виступаючи напередодні дачі показань Нетаньяху, політичні опоненти Нетаньяху заявили, що прем’єр-міністр неодноразово підривав репутацію своєї країни, намагаючись захистити себе від судового переслідування.
«Усі хитрощі та маневри, які Нетаньягу намагався використати, щоб уникнути суду, провалилися, і він також зазнає невдачі під час самого судового процесу. Ізраїль переможе», – наголосив Яїр Голан, голова партії демократів.
Судовий процес у справі про корупцію відкладався кілька разів, спочатку через пандемію COVID-19, а нещодавно через війну в Газі.
Ізраїльський суд відхилив останній запит Нетаньяху про відстрочку з міркувань безпеки. Тепер йому доведеться давати свідчення три дні на тиждень у той час, коли Ізраїль зайнятий веденням війни в Газі, збереженням крихкого перемир’я з підтримуваною Іраном “Хезболою” в Лівані та боротьбою з наслідками падіння режиму Асада в сусідній Сирії».
Юридичні проблеми Нетаньяху змусили деяких його колишніх союзників відійти від нього. У подальших політичних потрясіннях протягом п’яти років було проведено чотири вибори, і нинішній прем’єр-міністр повернувся до влади в 2022 році завдяки своїй коаліції з ультраправими.
До смертельної атаки ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року Нетаньягу намагався провести реформу судової системи, що призвело до масових протестів ізраїльтян, стурбованих підривом демократії.
Нетаньяху дає свої свідчення в бункері в Тель-Авіві, а не в звичайній залі суду в Єрусалимі за порадою служби безпеки країни.
Екс-президент Франції Саркозі програв апеляцію у справі про корупцію
Вищий суд Франції залишив у силі обвинувачення колишнього президента Ніколя Саркозі в корупції, відхиливши його апеляцію. Рішення Касаційного суду означає, що Саркозі, який був при владі з 2007 по 2012 рік, тепер повинен носити електронний браслет моніторингу протягом року.

69-річний Саркозі заявив, що не готовий погодитися з «глибокою несправедливістю» і тепер звернеться до Європейського суду з прав людини, щоб оскаржити вирок.
Спочатку його засудили до трьох років ув’язнення в 2021 році, але два роки було умовними, а третій замінили на електронний контроль замість в’язниці.
Саркозі був засуджений за спробу підкупу судді в 2014 році. Він запропонував судді престижну роботу після залишення суддівської посади в обмін на інформацію щодо певної справи.
У рішенні від 2021 року суддя Крістін Мі зауважила, що консервативний політик «знав, що його дії були неправильними», додавши, що його дії та дії його адвоката створили «дуже поганий імідж правосуддя».
Злочини кваліфікували як зловживання впливом і порушення службової таємниці.
Виступаючи після винесення вироку Касаційним судом у середу, адвокат Саркозі Патріс Спінози заявив, що його клієнт виконуватиме умови вироку.
Наразі Саркозі вичерпав усі свої правові можливості у Франції, і його заплановане звернення до Європейського суду з прав людини не затримає виконання вироку.
Вирок 2021 року став юридичною віхою для післявоєнної Франції, адже це лише другий випадок судового переслідування французького президента в сучасній історії. Єдиним прецедентом був суд над попередником Саркозі Жаком Шираком, який у 2011 році отримав два роки умовно за те, що влаштував фіктивні робочі місця в мерії Парижа для союзників, коли він був мером Парижа. Ширак помер у 2019 році.
У звіті Пентагону йдеться, що корупція могла перешкодити досягненню цілей модернізації китайських військ
Корупція в армії Китаю, можливо, завадила досягненню цілей військової модернізації до 2027 року, заявив Пентагон у своєму щорічному звіті про армію Пекіна, повідомляє Reuters.
Починаючи з минулого року, китайська армія зазнала масштабної антикорупційної чистки, і минулого місяця міністерство оборони Китаю заявило, що високопоставлений військовий чиновник був відсторонений від посади та перебуває під слідством за «серйозні порушення дисципліни».
У широкомасштабній доповіді Пентагону йдеться, що в період з липня по грудень 2023 року принаймні 15 високопоставлених китайських військових і керівників оборонної промисловості були звільнені зі своїх посад.
«У 2023 році НВАК пережила нову хвилю розслідувань, пов’язаних з корупцією, і звільненнями вищого керівництва, що могло завадити її просуванню до заявлених цілей модернізації до 2027 року», — йдеться у звіті з використанням абревіатури Народно-визвольної армії (НВАК).
Офіційні особи США, включаючи голову Центрального розвідувального управління, заявили, що президент Китаю Сі Цзіньпін наказав своїм військовим бути готовими до вторгнення на Тайвань до 2027 року.
Офіційні цілі модернізації Китаю до 2027 року включають збільшення використання нових технології, механізацію, пришвидшення модернізації військових теорій, підготовку особового складу, оновлення озброєння та обладнання, заявив Пентагон.
Міністерство закордонних справ Китаю назвало цей звіт “безвідповідальним” і заявило, що він слугує виправданням США для збереження своєї військової гегемонії.
«Звіт США, як і попередні подібні звіти, ігнорує факти, сповнений упередженості», — заявив речник міністерства Лінь Цзянь на брифінгу в четвер, закликаючи США припинити публікацію таких звітів, а натомість вжити практичних заходів для підтримки стабільності в Китаї.
Звільнення 15 високопоставлених чиновників, ймовірно, було «верхівкою айсберга», – сказав вашингтонському аналітичному центру Елі Ратнер, помічник міністра оборони США з питань безпеки Індо-Тихоокеанського регіону, після публікації звіту. За його словами, керівництво Китаю не вживатиме таких екстремальних антикорупційних заходів, якщо не відчує, що це вплине на оперативну ефективність НВАК. Репресії, ймовірно, створять період страху перед ризиками та «параліч» нижчих рангів, додав він. Високопоставлений чиновник з питань оборони США сказав журналістам, що антикорупційне полювання також може сповільнити військові проекти, в тому числі в оборонній промисловості Китаю.
У листопаді Китай заявив, що адмірал Мяо Хуа, який служив у Центральній військовій комісії, вищому військовому командному органі країни, перебуває під слідством за “серйозні порушення дисципліни”. Мяо був провідним військовим політичним офіцером у комісії з шести осіб, яку очолює Сі. Пекін заявив, що повідомлення ЗМІ про те, що міністр оборони Дон Цзюнь, який займає посаду нижче Мяо, був відсторонений від розслідування, є «чистою вигадкою».
«НВАК досягла нерівномірного прогресу на шляху до своєї цілі модернізації у 2027 році, яка, якщо її реалізувати, може зробити НВАК більш надійним військовим інструментом для зусиль КПК щодо об’єднання Тайваню», — йдеться в документі, що додається до звіту Пентагону.
У головному військовому аналітичному звіті Тайваню, опублікованому в жовтні, вказано, що більшість тайванців вважають, що Китай навряд чи вторгнеться в найближчі п’ять років, але вважають Пекін серйозною загрозою для демократичного острова.
Ратнер сказав, що, незважаючи на зусилля з модернізації, незрозуміло, чи НВАК наближається до своїх цілей, пов’язаних з Тайванем, враховуючи кроки США, спрямовані на те, щоб йти в ногу та забезпечувати стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Міністра безпеки Боснії затримали за звинуваченням у хабарництві
Міністр безпеки Боснії Ненад Нешич і ще шість осіб були заарештовані за звинуваченнями в організованій злочинності, включаючи відмивання грошей, зловживання службовим становищем і отримання хабарів, повідомляє Reuters.
Державний прокурор і Міністерство внутрішніх справ децентралізованої автономної Сербської Республіки (РС) Боснії розслідують підозру в корупції в державній компанії Roads of RS, де Нешич був генеральним директором у 2016-20 роках.
Нинішній генеральний директор компанії Мілан Дакіч також був заарештований, як і Младен Лучіч, член партії Демократичний народний альянс, яку очолює Нешич. Місцеві ЗМІ повідомили, що Лучіч був звинувачений у зловживанні службовим становищем під час роботи депутатом у муніципальних зборах.