Що вас цікавить?

Зміни до Конституції: тонкощі процедури та проблемні питання

28.04.2020
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

24 квітня відбувся черговий конституційний бранч для народних депутатів та їхніх помічників


Процедуру внесення змін до Конституції України, останні законодавчі ініціативи в цій сфері та дискусійні питання обговорювали 24 квітня під час конституційного бранчу. У заході взяли участь народні депутати України, їхні помічники, фаховою позицією ділилися експерти Центру політико-правових реформ та конституціоналісти з різних куточків України.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та керівниця проектів з конституційного права Юлія Кириченко зупинилися на самій процедурі внесення змін до Конституції України, зауваживши, що вона відрізнятиметься залежно від розділу: так, у випадку 1, 3 та 13 розділів зміни потребують затвердження на всеукраїнському референдумі.

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк розповів про процедури внесення змін до конституцій різних держав світу, детальніше зупинившись на пострадянських країнах. Фахівець зробив три висновки: 1) на пострадянському просторі немає єдиного підходу до внесення змін до конституції; 2) більш демократичні держави звертають більше уваги на процедуру внесення змін до конституції, більш авторитарні – намагаються винести ці питання «за дужки»; 3) багато держав мають чіткий перелік питань, з яких не можна вносити зміни до конституції.

Не обійшлося і без обговорення сучасного конституційного процесу: у перший день роботи Парламенту 9 скликання Президент України подав сім законопроектів про внесення змін до Конституції України, а згодом – ще один, який потім відкликав на доопрацювання. За цей час накопичилося чимало питань: і наскільки виправдано внесення змін сімома окремими законопроектами, і наскільки вони відповідають засадам змішаної форми правління в Україні, і як сприймати висновки Конституційного Суду України із застереженнями. Окрім того, торкнулися й питання можливості змінювати Конституцію під час надзвичайного стану.

Сергій Різник, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, наголосив, що Конституція – це інструмент довготривалої дії, а не інструмент розв’язання поточних проблем. З цією думкою погодився й адвокат з Одеси Дмитро Терлецький. Він зауважив, що в наш час політики часто сприймають Конституцію як перепону на шляху реалізації своїх амбіцій. На небезпечній тенденції кожної влади «переписати» Конституцію під себе наголосила й доцентка Харківського національного університету імені Каразіна Юлія Градова.

Особливості внесення змін до Конституції України, як це відбувалося в різні роки незалежності України та досвід зміни конституцій у пострадянських країнах – наші експерти описали в аналітичній записці «Порівняльний аналіз процедури внесення змін до Конституції: досвід України та пострадянських країн».

Завантажити

Порівняльний аналіз процедури внесення змін до Конституції: досвід України та пострадянських країн from Centre of Policy and Legal Reform

Окрім того, для зручності ми підготували кілька інфографік, які допоможуть краще розібратися в процедурі зміни Конституції України.

Захід та всі матеріали підготовлено в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі експертної громадськості у процесі зміни Конституції в Парламенті», що є частиною Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», яка виконується Фондом Східна Європа.



Вам може бути цікаво