Що вас цікавить?

Дискусія: реформа прокуратури – дві сторони однієї медалі

10.11.2021
Кримінальна юстиція /
Органи кримінальної юстиції

Дискусія експерта ЦППР Володимира Петраковського та представника Офісу Генерального прокурора Олексія Бонюка щодо реформи органів прокуратури


Сьогодні ми розпочинаємо нову серію інтерв’ю «Аверс та реверс», куди ми запрошуватимемо представників державного сектору, з одного боку, та експертів з громадянського суспільства, з іншого, щоб продемонструвати, що, незважаючи на часто протилежні інтереси, між ними багато спільного. Перший випуск присвячено реформі органів прокуратури. Дякуємо Олексію Бонюку, начальнику Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора та Володимиру Петраковському, викладачу Києво-Могилянської академії, експерту Центру політико-правових реформ, за чудовий початок серії.

Олена Кушаковська, КМЄС: Що наразі ви вважаєте найбільшим викликом (проблемою) у вашій роботі?

Олексій Бонюк: Найбільший виклик у нашій роботі вже перетворено в низку можливостей реформи в органах прокуратури. Так ми опікуємось і переатестацією прокурорів усіх рівнів, і тим сектором, що стосується зміни правил роботи прокуратури загалом. Проте, не можна сказати, що це виклики. Це – величезні можливості розбудови прокуратури європейського зразка.

О.К.: Що потрібно для вирішення цієї проблеми?

О.Б.: Потрібно продовжувати плідну співпрацю з нашими партнерами, одним з найважливіших серед яких є Консультативна місія Європейського Союзу. Ми повинні орієнтуватися на сучасні методи організації процесів реформ. Як приклад – запровадження нового механізму оцінювання діяльності прокурорів. Ми запропонували проводити оцінювання діяльності прокурорів у два цикли: щорічний (беручи до уваги сталі показники роботи прокурора) і чотирирічний (щоб оцінити якість роботи). Попередньо ми плануємо вибудувати цей механізм за принципом “peer review”, коли більш досвідчений прокурор може надати експертну оцінку менш досвідченому. Саме з цією метою ми розробляємо стандарт якості роботи прокурорів, який буде відповідати галузевим стандартам.

О.К.: Який може бути ваш внесок у вирішення цієї проблеми?

О.Б.: Наш внесок як підрозділу, відповідального в цілому за реформу прокуратури, полягає в тому, що ми можемо координувати зусилля експертів і представників громадянського суспільства. Зараз ми розробляємо концепцію розвитку кримінальної юстиції та органів правопорядку, що є новою ініціативою Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Ті ідеї, які ми закладаємо в концепцію, можуть наблизити нас до бажаної справедливості, якої прагне суспільство. У прокуратурі зараз крок за кроком змінюється усвідомлення того, що може бути реальним показником ефективної діяльності. На нашу думку, таким результатом повинен бути, серед іншого, вирок.

О.К.: Ваша найкраща порада для вашого опонента.

О.Б.: У нас дуже багато секторальних майданчиків, на яких ми відкрито обговорюємо діяльність органів прокуратури, адже саме через відкритість та прозоре інформування про свою діяльність можна завоювати довіру громадян. Ми почали роботу над запровадженням спеціалізації, зокрема у сфері злочинів, вчинених щодо журналістів та громадських активістів, протидії домашньому та гендерно обумовленому насильству.

О.К.: Що наразі ви вважаєте найбільшим викликом у своїй роботі?

Володимир Петраковський: Погоджуюсь з Олексієм, що найбільшим викликом і для прокуратури, і для громадянського суспільства, і експертного середовища, яке залучене і вболіває за реформу прокуратури, є перехід від прокуратури радянського зразка до прокуратури європейського типу. Цей процес тривалий, і розпочався він ще до моменту призначення Ірини Венедіктової Генеральним прокурором. Найбільший виклик, на мій погляд, полягає в тому, щоб змінити модель управління органами прокуратури. Це дуже складний і довгий процес.

О.Б.: Пріоритизація – ще один виклик для сектору кримінальної юстиції на сьогодні. У прокуратури одні пріоритети, у Державного бюро розслідувань – інші. Тож ми працюємо над налагодженням координації між усіма учасниками сектору кримінальної юстиції. Можливо, треба буде підписувати спільні документи, прагнути до єдиного бачення, але, думаю, що це істотно покращить міжвідомчу співпрацю.

О.К.: Що потрібно для вирішення цієї проблеми?

В.П.: Окрім координації, важливо встановити партнерські зв’язки між усіма учасниками, тобто залучити якомога більше стейкхолдерів (у тому числі незалежних експертів) до обговорення пріоритетів.

О.Б.: Я думаю, що дуже важливо в ролі експертів залучати представників академічного середовища. Завдяки цьому, а також враховуючи практику, науковці зможуть відігравати одну з ключових ролей.

О.К.: Якщо ця проблема буде вирішена, якою буде найбільша користь для українського суспільства?

В.П.: Найбільша користь полягає в тому, що суспільство отримає дійсно прокуратуру європейського зразка, тобто ту, яка розуміє інтереси цього суспільства та виклики, що стоять перед ним й інституціями кримінальної юстиції загалом. Як результат, у нас буде інституція, зрозуміла у своїх цілях та засобах їх досягнення, інституція, яка в усіх справах керується єдиними стандартами. Суспільству важливо знати, що закон застосовується однаково для всіх, і якщо людина скоїла злочин, то, незважаючи на статус цієї особи, закон буде застосований однаково.

О.К.: Якою буде ваша порада для пана Олексія?

В.П.: Замість поради, дозвольте підтримати нещодавню ініціативу Генеральної прокурорки щодо відновлення органів прокурорського самоврядування. У цьому контексті порадив би рухатися до її реалізації максимально швидко, адже, мені здається, це один із найважливіших компонентів, яких бракує прокуратурі, у тому числі, щоб стати прокуратурою європейського зразка.

О.Б.: Зараз є величезна потреба в якісних напрацюваннях, наприклад, у розробці інституту доброчесності. Ми зіштовхнулися з тим, що на рівні законодавства він взагалі відсутній. Коли об’єднаємося навколо якісного контенту, думаю, у нас будуть дуже непогані результати. Це підвищуватиме й довіру, і значимість прокуратури в очах і громадянського суспільства, і державних інституцій.

В.П.: Одними з найважливіших компонентів діяльності органів прокуратури є прокурорське самоврядування та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Кодекс етики затверджуватиме всеукраїнська конференція прокурорів, тобто всі представники професії. Подивимося, як це запрацює, і лише згодом дамо оцінку. У цьому процесі, мені здається, діалог і взаємодія всередині важливіші, ніж те, як цей стандарт виглядатиме ззовні.

О.Б.: Ми дуже розраховуємо на допомогу наукової та експертної спільноти. Уявлення про етику суттєво трансформувалося. Загалом ми маємо шанс вибудувати в Україні новітній інститут доброчесності.

Інтерв’ю Володимира Петраковського
спеціально для EUAM Ukraine