Що вас цікавить?

Судоустрій і статус суддів
Судоустрій і статус суддів
icon-bee

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

У червні 2016 року Верховна Рада України прийняла два фундаментальні законодавчі акти у судовій сфері: Закон про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), а також Закон «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції.

Однією з цікавих новел законодавства є перспектива створення в Україні Вищого корупційного суду як суду першої інстанції у справах про високопосадову корупцію. Але, сказавши «А», законодавець не зробив наступного кроку й фактично відклав створення цього суду на невизначений строк. Адже чинним законом не передбачено ані вимог до майбутніх суддів, ані особливого процесу добору суддів, не визначено також додаткових гарантій незалежності для суддів, підвищених зарплат і інших гарантій, необхідних для того, щоб новостворений суд став дійсно ефективним.

На практиці виникло чимало ситуацій, коли судді усупереч законодавчому обмеженню обіймають посади голови суду чи заступника голови суду більш, ніж два строки поспіль.

Такій ситуацій посприяло Рішення Ради суддів України «Щодо нового порядку обрання суддів на адміністративні посади» від 2 квітня 2015 року №34.

Судді, які два роки тому кидали за грати євромайданівців та відбирали водійські права в автомайданівців, здебільшого продовжують спокійно працювати в судах. Адже знайшли підтримку у своїх колег з Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України.

Не встигла Вища рада юстиції (ВРЮ) запрацювати на повну силу, як деякі її члени почали отримувати від Президента Петра Порошенка високі державні нагороди та звання. Кому вони дісталися та за що? Спробуємо розібратися.

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко заявив про тривалі та систематичні втручання керівництва цього суду в його роботу як судді. Це чи не перший випадок звернення судді до правоохоронних органів про факт тиску на нього з боку голови суду.

Говорячи про актуальну для українського сьогодення тематику люстрації судової влади, ми зазвичай згадуємо досвід Польщі, Чехії та Литви. Однак важливо згадати, що такі ж процеси не так давно відбулися у колишніх республіках Югославії – Боснії і Герцеговині та Сербії, що пережили затяжну громадянську війну. Що ж спонукало ці країни розпочати суддівську люстрацію, та якими виявилися її результати? Спробуємо знайти відповідь на ці запитання.

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Центр політико-правових реформ оприлюднив моніторингове дослідження дисциплінарної практики Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради юстиції, здійснене за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» і програми «Матра» Королівства Нідерландів.

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Відшукайте матеріал по тегам