Що вас цікавить?

Адміністративна юстиція
Адміністративна юстиція
icon-bee

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Досвід багатьох посттоталітарних країн показує, що адміністративна юстиція стає тим демократичним інститутом, який покликаний гарантувати захист прав людини державою в особі адміністративних судів від можливого свавілля та зловживань з боку її органів та чиновників. На жаль, неспроможність держави повністю втілити ці ідеї у життя засвідчує те, що Україна й досі не досягла належного рівня демократичного розвитку.

Створення ефективного судового механізму для захисту прав особи від порушень з боку влади є одним з ключових завдань як судової, так і адміністративної реформ. Це завдання проголошене в Україні п’ятнадцять років тому. Спочатку в Концепції судово-правової реформи 1992 року Верховна Рада передбачила поступове запровадження адміністративної юстиції: починаючи від спеціалізації суддів і утворення спеціалізованих судових колегій і закінчуючи створенням вертикалі адміністративних судів [1]. Згодом, у 1998 році, Президент у схваленій ним Концепції адміністративної реформи в Україні визнав необхідність створення системи адміністративних судів з метою повноцінного судового захисту прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади [2].

Володимир Перепелюк

кандидат юридичних наук,

експерт Центру політико-правових реформ

 

З набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства у вересні минулого року проблеми впровадження цього виду судочинства стали у центрі уваги як науковців, так і юристів-практиків. Для оцінки ефективності практики застосування цього Кодексу Центр політико-правових реформ здійснює моніторинг судової практики у низці районних судів міста Києва. При дослідженні нас цікавить насамперед наскільки судді перейнялися ідеологією адміністративної юстиції. Особливу увагу звертаємо на реалізацію принципів адміністративного судочинства, зокрема змагальності, диспозитивності та офіційності, оскільки насамперед через них проявляється специфіка розгляду публічних спорів. Хочемо поділитися першими результатами спостереження.

1. Адміністративними судами в контексті КАС України є суди загальної юрисдикції, до компетенції яких цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Зокрема такими судами є місцеві та апеляційні загальні суди (крім військових) і місцеві та апеляційні господарські суди, які здійснюють адміністративне судочинство на підставі пунктів 5 і 6 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України.

Становлення адміністративної юстиції в Україні, на жаль, відбувається з великими труднощами і перешкодами. Тому не знаємо, чи будемо гордитися тим, що стояли біля витоків адміністративної юстиції в Україні, чи навпаки соромитимемося цього. Буде дуже погано, якщо дії щодо запровадження адміністративного судочинства та адміністративних судів приведуть до розчарувань. Все буде залежати від того, наскільки послідовно ми будемо проводити у життя ті новаторські ідеї, які закладені у Кодексі адміністративного судочинства.

Суть питання

 Згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів. Потрібно з‘ясувати, чи стосується цей пункт спорів, які виникають з приводу укладення договорів купівлі-продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств у процесі приватизації.   

Від першого вето нового Президента України постраждав Кодекс адміністративного судочинства

20 квітня цього року Президент ветував Кодекс адміністративного судочинства і повернув його зі своїми пропозиціями на повторний розгляд парламенту. Це перший законодавчий акт, не підписаний новим Президентом. Нагадаємо, Кодекс адміністративного судочинства було ухвалено парламентом 17 березня цього року після майже десятирічної роботи багатьох фахівців. Він мав стати процесуальною основою для діяльності адміністративних судів і гарантувати належний судовий захист прав людини від порушень з боку влади. З набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства пов‘язувалося набуття чинності і новим Цивільним процесуальним кодексом від 18 березня 2004 року.

Прийняття Адміністративного процесуального кодексу – одне з першочергових завдань парламенту.

Прийняття нового Закону “Про судоустрій України”, а також Кримінального, Цивільного, Господарського, Сімейного кодексів дало можливість перейти до наступного етапу правової реформи – оновлення процесуального законодавства.

Завдання адміністративного судочинства має полягати у захисті прав, свобод та правових інтересів особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку публічної адміністрації (органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо). Це завдання обумовлює особливості адміністративного судочинства, які насамперед проявляються через засади судового процесу.

Відшукайте матеріал по тегам