Що вас цікавить?

Адміністративні делікати
Адміністративні делікати
icon-bee

Центр політико-правових реформ — це недержавний аналітичний центр, створений у 1996 році після прийняття Конституції України. Наша місія — сприяння інституційним реформам в Україні задля утвердження демократії, правовладдя та належного врядування.

Одним із основних лейтмотивів попередньої національної конференції з адміністративного права (Сімферополь-Ялта, 2005 рік) стала думка про необхідність створення науково обґрунтованих основ для останніх революційних змін у сфері вітчизняної теорії адміністративного права – реформи інституту адміністративної відповідальності. Намагаючись реалізувати ці ідеї, Центр політико-правових реформ того ж року створив робочу групу з підготовки Концепції реформування інституту адміністративної відповідальності в Україні та нового Кодексу про адміністративні проступки.

Не буде помилковим твердження, що інститут адміністративної відповідальності в українському законодавстві та правовій науці залишається в своїй основі незмінним з часів існування Радянського Союзу. Він залишається «останнім бастіоном» в українському адміністративному праві, щодо змін якого відсутні концептуальні підходи. Це виглядає дивним з огляду на значні прогресивні кроки представників вітчизняної адміністративно-правової науки, спрямовані на європеїзацію адміністративного права, в тому числі за рахунок відродження окремих традицій дореволюційного російського адміністративного права, яке власне і формувалося в загальноєвропейському контексті.

З кінця 1980-х років почалися процеси демократизації, зміни законодавства, які характеризують перехід від тоталітарної до правової держави. Не зважаючи на це, велика кількість питань донині регулюється за допомогою застарілого, радянського законодавства або законодавства, ідеологічно-правові основи якого були закладені в радянську добу. Складається ситуація, коли до одних відносин можна застосувати різні за змістом та часом виникнення правові норми. Такі механізми «поєднання непоєднаного» є характерними нині для сфери адміністративної відповідальності. Метою цієї публікації є намагання описати проблеми поєднання інституту адміністративної відповідальності та адміністративної юстиції в механізмі забезпечення правопорядку та врегулювання відносин між особою та державою. Оскільки залишення й надалі такого стану, на нашу думку, негативно впливатиме на додержання прав людини.   

Не буде помилковим твердження, що інститут адміністративної відповідальності в українському законодавстві та правовій науці залишається в своїй основі незмінним з часів існування Радянського Союзу. Він залишається «останнім бастіоном» в українському адміністративному праві, щодо змін якого відсутні концептуальні підходи. Це виглядає дивним з огляду на прогресивні кроки вітчизняних представників адміністративно-правової науки, що спрямовані на відхід від радянського розуміння адміністративного права. Такий стан застарілості нинішнього домінуючого вчення про адміністративну відповідальність є характерним не тільки для України, а й для переважної більшості пострадянських країн-членів СНД. Єдиною суттєвою відмінністю можна назвати факт прийняття в цих країнах нових Кодексів про адміністративні правопорушення. Але новими вони можуть бути названі не з огляду на їхній зміст, а лише щодо часу їх прийняття – кінець 1990-х років і початок 2000-х років.

24 вересня 2008 року Верховна Рада України схвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Ним передбачається внесення змін до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Бюджетного кодексу, Законів «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт» та ін.

Відшукайте матеріал по тегам