Цими днями у Бразилії відбулась 15-та Міжнародна антикорупційна конференція. Перемогу здобула антикорупційна технологічна новинка, представлена українським офісом Transparency International. Та чи зможе вона подолати корупцію у сфері медицини – коментує Микола Хавронюк

25 жовтня у Міністерстві юстиції відбувся круглий стіл на тему: “Ефективність реалізації завдань, передбачених Державною програмою щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240”, у якому взяв участь директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк

“Положення статті 15 Закону “Про засади запобігання і протидії корупції” жодним чином не обмежують ні окремих фізичних і юридичних осіб, ні об’єднання громадян в їхньому прагненні проводити антикорупційні експертизи законодавчих актів. Ми живемо у вільній демократичній країні і маємо право робити все, що не обмежує права інших” – про це та інше зазначив Микола Хавронюк на круглому столі “Громадська антикорупційна експертиза: реалії сьогодення, перспективи розвитку”.

Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» – К.: Атіка, 2012.– 424 с.

Завантажити зміст коментаря 

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» разом («у пакеті») із ще одним Законом – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» – остаточно прийнято Верховною Радою України 7 квітня 2011 р. Набрали чинності (а також введені в дію) ці два закони з 1 липня 2011 р., крім статей 11 і 12 першого з названих Законів, які набирають чинності з 1 січня 2012 р. Якщо взяти до уваги, що підготовка цього «антикорупційного пакету» розпочалась ще у 2005 р., то його написання, подальше доопрацювання та удосконалення, у т. ч. з урахуванням висновків міжнародних експертів, тривало п’ять років.

Щоб дізнатися якою є та чи інша держава, не треба заглядати в її Конституцію. Набагато більше про справжню суть держави може розповісти її бюджет.

Усі останні роки, коли оцінював заходи, що вживались державою в сфері боротьби з корупцією, не залишала думка, ніби хтось невідомий навмисно робить так, щоб антикорупційне законодавство, як, до речі, і кримінальне, було якомога заплутанішим. Cui prodest? Кому це вигідно?

Крок зроблено. Але насправді у 2011 році успіхів в сфері боротьби з корупцією досягнуто не так багато. Справжні прогресивні новації Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» – це: заборона на одержання подарунків (ст. 8) і спільну роботу близьких осіб (ст. 9), декларування видатків (ст. 12) і щорічне інформування громадськості (ст. 19), Єдиний державний реєстр корупціонерів (ч. 2 ст. 21) і міжнародне співробітництво (статті 30–33 Закону) плюс встановлення у ст. 368-2 КК України відповідальності за незаконне збагачення, а також депеналізація деяких форм службового зловживання, хабарництва, інших злочинних діянь із встановленням за них адміністративної відповідальності (статті 172-2, 172-3, 172-5, 172-8 КУпАП) замість кримінальної.

У ЗМІ було поширено копію відповіді заступника Генерального прокурора України В. Занфірова на заяву народного депутата України Р. Забзалюка про факти хабарництва у парламенті. У цьому листі вказано, що зазначені у заяві дані не свідчать про факти вчинення злочинів, передбачених статтями 368, 369 Кримінального кодексу, і у зв’язку з цим відмовлено у порушенні кримінальної справи. Коментар ЦППР з приводу цієї позиції Генеральної прокуратури.