Висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні” щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій»

08.02.2023 Михайло Серебряков, Микола Харонюк

Запобігання корупції /
Стратегія, законодавство і коментарі

Михайло Серебряков та Микола Хавронюк проаналізували пропоновані зміни до ЗУ «Про політичні партії в Україні»

Виконавчий директор ГО «Разом проти корупції» Михайло Серебряков та член правління Центру політико-правових реформ, доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк проаналізували проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні” щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій» (реєстр. No5253-1 від 30.03.2021 р.).

Державне фінансування політичних партій було впроваджено в Україні у 2016 році як один із ключових заходів із запобігання та протидії політичній корупції та забезпечення незалежності політичних партій.

Питання державного фінансування політичних партій та їх фінансової звітності детально врегульовані статтею 17 та розділом IV-1 Закону України «Про політичні партії в Україні».

НАЗК самостійно та в окремих питаннях спільно з Рахунковою палатою здійснюють державний контроль за:

1) законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності (ч. 1 ст. 17-9);

2) своєчасністю подання та повнотою звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (п. 4 ч. 1 ст. 18);

3) своєчасністю подання та повнотою звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах (п. 4 ч. 1 ст. 18);

4) дотриманням політичною партією вимог законодавства щодо проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та проходження зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності (ст. 17).

Крім того, одним із завдань НАЗК є формування, ведення Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та забезпечення відкритого цілодобового доступу до нього на офіційному веб-сайті агентства (ст. 17).

Весною 2020 року законодавець доповнив заключні положення Закону України «Про політичні партії в Україні» пунктом 5, яким було фактично призупинено звітування політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, офіційно – у зв’язку з впровадженням карантинних заходів. Найближчий звіт має бути подано не пізніше ніж на сороковий день після закінчення здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з офіційним роз’ясненням НАЗК від 06.01.2023 р. стосовно строків подання звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за I – IV квартали 2020 року, за I – IV квартали 2021 року та за I – IV квартали 2022 року, подання таких звітів, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. No1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 No1423), встановлено до 30.04.2023 року.

Однак наведену вище дату відновлення звітування політичних партій не можна вважати остаточною не тільки у зв’язку з можливістю продовження карантинних заходів, а й враховуючи положення пп. 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», якою передбачено, що фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Якщо доцільність призупинення звітування політичних партій вбачалась сумнівною з самого початку, то на сьогоднішній день воєнний стан та фактичне послаблення карантинних обмежень по всій країні впевнено доводять, що зазначене вище відтермінування втратило актуальність та створює необґрунтовані загрози політичної корупції, надмірного втручання олігархів у політичний процес та посилення залежності політичних партій від них.

В свою чергу, пункт 15 Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. No1582-р (далі – План заходів), передбачає внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» в рамках мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії та виборчі кампанії. Зокрема, згідно з Планом заходів, відповідними змінами має бути:

– відновлено звітування політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;

– запроваджено новий механізм розподілу бюджетних коштів з метою фінансової підтримки партій, які не подолали встановленого законом прохідного бар’єру на виборах народних депутатів України;

– встановлено вичерпний перелік заборон щодо витрачання політичними партіями бюджетних коштів;

– визначено пріоритетні напрями використання таких коштів;

– усунено можливості здійснення внесків на користь політичних партій фізичними особами, які не мають достатніх легальних доходів для здійснення таких внесків.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні” щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій (реєстр. No5253-1 від 30.03.2021 р.) (далі – законопроєкт No5253-1) було прийнято ще 02.11.2021 р., але повернуто з пропозиціями Президента України 18.11.2021 р.

Мета законопроєкту
Суть змін, запропонованих законопроєктом
Щодо відновлення звітування політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
Щодо бухгалтерської звітності місцевих організацій політичних партій та заповнення звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
Щодо необґрунтованого звуження обсягу інформації про фінансові зобов’язання політичних партій у звіті про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
Щодо запровадження державної фінансової підтримки партій, які не подолали прохідного бар’єру на парламентських виборах
Щодо невиконання в повному обсязі пункту 15 Плану заходів
Щодо збільшення «планки» тяжкості порушення для зупинення/припинення державного фінансування політичних партій
Щодо посилення можливостей «самозахисту» політичних партій для запобігання необґрунтованому блокуванню їх державного фінансування
Щодо вимог до висновку НАЗК щодо зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії
Щодо ризиків «легалізації» підкупу виборців з міркувань «захисту» населення від COVID-19
Щодо можливості розміщення коштів політичної партії на банківському рахунку з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів
Рекомендації
Висновки

Мета законопроєкту

Метою законопроєкту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є:

1) удосконалення процедур зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій, а також усунення невизначеності деяких інших положень щодо фінансування діяльності політичних партій;

2) надання політичним партіям можливостей для усунення виявлених порушень або надання щодо відповідних обставин пояснень та необхідних документів (доказів);

3) вдосконалення процедури прийняття рішення про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, зокрема більш чітке та однозначне визначення підстав для прийняття такого рішення.

Суть змін, запропонованих законопроєктом

1) уточнення окремих підстав для зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

2) запровадження можливості політичним партіям у разі виявлення обставин, які є підставами для зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, усувати такі обставини або надавати письмові пояснення з необхідними документами, доказами до прийняття рішення про зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

3) встановлення додаткових вимог щодо обґрунтованості та оприлюднення рішень НАЗК про зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

4) підвищення до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб розміру розбіжностей між відомостями, зазначеними у звіті політичної партії про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру, та достовірними відомостями, для зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

5) встановлення можливості розміщення коштів політичної партії (у тому числі коштів державного фінансування статутної діяльності політичної партії) на вкладних (депозитних) рахунках з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів, а також визначення, що такий пасивний дохід не вважається внеском на користь політичної партії;

6) більш чітке визначення підстави для припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії у разі відсутності будь- яких видатків політичної партії протягом календарного року за рахунок відповідних коштів;

7) встановлення можливості перерахування не отриманих раніше коштів державного фінансування статутної діяльності політичної партії у разі набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення НАЗК про зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії;

8) встановлення, що тимчасово, на час здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не вважається внеском на підтримку політичної партії надання народним депутатом України, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, членом відповідної політичної партії безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку) товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України відповідно до абзацу першого п. 3-1 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі».

Нижче наводимо аналіз ключових положень законопроєкту No5253-1 щодо потенційного впливу олігархів на економічне, політичне та соціальне життя.

Щодо відновлення звітування політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

Критично важливим положенням законопроєкту No5253-1 є фактичне відновлення звітування політичних партій (викладення у новій редакції п. 5 заключних положень Закону України «Про політичні партії в Україні», після врахування відповідних зауважень Президента України).

Крім того, законопроєктом встановлюється, що звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, які не були подані політичними партіями за попередні звітні періоди у зв’язку з карантинними заходами проти коронавірусної хвороби (COVID-19), подаються до НАЗК до 28.02.2022 р. (має бути скориговано), із наступною їх перевіркою НАЗК протягом 120 днів з дня їх надходження.

Щодо бухгалтерської звітності місцевих організацій політичних партій та заповнення звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

На сьогодні бухгалтерську звітність мають вести всі місцеві організації політичних партій, навіть ті, які не мають статусу юридичної особи (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні»).

Крім того, відповідно до п.п. 4-6 Порядку подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (наказ НАЗК від 19.02.2021 р. No102/21), відповідні звіти заповнюють як уповноважені особи керівного органу політичної партії, так й уповноважені особи місцевих організацій, які мають статус юридичної особи, з використанням КЕП кожної такої особи.

Як вбачається з матеріалів доопрацювання законопроєкту No5253-1, в роботі НАЗК сформувалася практика притягнення уповноваженої особи політичної партії («центрального апарату») до адміністративної відповідальності за несвоєчасне та неповне подання звітності у випадках, коли така особа не вчиняла правопорушення. Зокрема, у випадках, коли уповноважена особа місцевої організації політичної партії зі статусом юридичної особи не внесла особисто з використанням свого КЕП звітну інформацію щодо такої організації до веб-порталу НАЗК або внесла її несвоєчасно.

Необхідно визнати: якщо політична партія має сотні місцевих організацій зі статусом юридичної особи, для неї видається нереалістичним забезпечити від кожного керівника такої місцевої організації оформлення КЕП та своєчасне особисте внесення звітної інформації до порталу НАЗК, у зв’язку з чим НАЗК «масово притягує до адміністративної відповідальності уповноважених осіб політичних партій» (порівняльна таблиця до ІІ-го читання, поправка No23) за неподання звітності місцевими організаціями. Отже, видається доцільним покласти обов’язок подання такої інформації до Звіту саме на політичну партію (центральний апарат).

Тож за результатами доопрацювання законопроєкту No5253-1 в ІІ-му читанні (поправка No23), обов’язок ведення бухгалтерської звітності збережено лише за тими місцевими організаціями політичних партій, які мають статус юридичної особи, а інформація зі Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, що стосується місцевих організацій партії, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи, підлягає внесенню до НАЗК самою політичною партією (центральним апаратом) щодо кожної такої організації окремим додатком. Відповідні положення законопроєкту, враховуючи наведені обставини, видаються слушними та доцільними.

Щодо необґрунтованого звуження обсягу інформації про фінансові зобов’язання політичних партій у звіті про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

Одним із найбільш спірних положень законопроєкту No5253-1 є нова частина 13 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в України», введена за результатами доопрацювання законопроєкту в ІІ-му читанні (поправка №24). Нею передбачено, що у звіті про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відображаються лише ті фінансові зобов’язання, строк виконання яких настав відповідно до умов договорів або інших правочинів.

Отже, у звіті мають відображатися лише ті фінансові зобов’язання, строк виконання яких настав і які не були виконані на кінець звітного періоду , тобто тільки не повернуті вчасно (прострочені) фінансові зобов’язання, тоді як решта фінансових зобов’язань, виплати за якими здійснюються до строку їх виконання або щодо яких строк виконання є віддаленим, у звіти не потраплятимуть.

Це означає, що законопроєкт No5253-1 необґрунтовано звужує обсяг інформації про фінансові зобов’язання, що має подаватися політичною партією та її місцевими організаціями, які набули статусу юридичної особи.

Як щодо цієї правки слушно зауважило НАЗК, на практиці таке положення дозволяло б політичним партіям отримувати та не звітувати перед суспільством про значні кошти, «заведені» під виглядом позик із віддаленим терміном повернення (на 10-20 років).

Також варто погодитись із зауваженням Президента України, що такий підхід призведе до обмеження доступу громадськості до інформації про фінансові зобов’язання політичних партій, можливостей здійснення громадського контрою за доходами та витратами політичних партій, а також ускладнить перевірку легітимності їх майна, доходів та витрат. В свою чергу, невідображення в звітності політичних партій усіх фінансових зобов’язань не відповідає міжнародним стандартам щодо посилення прозорості у фінансуванні політичних партій (ч. 3 ст. 7 Конвенції ООН проти корупції, п/п «с» п. 8 Рекомендацій ПАРЄ 1516 (2001) «Про фінансування політичних партій»).

За результатами опрацювання пропозицій Президента України головним комітетом відповідне положення із законопроєкту було вилучено.

Щодо запровадження державної фінансової підтримки партій, які не подолали прохідного бар’єру на парламентських виборах

Враховуючи 5-відсотковий прохідний бар’єр, за результатами парламентських виборів у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі кожного політичного циклу без політичного представництва за партійними списками можуть залишатись сукупно десятки відсотків виборців, які взяли участь у голосуванні. За таких обставин видається необґрунтованим залишати без державного фінансування всі політичні партії, які не подолали прохідного бар’єру, але сукупно представляють мільйони виборців.

Впровадження державної фінансової підтримки позапарламентських політичних партій, які не подолали 5-відсоткового прохідного бар’єру на парламентських виборах передбачене у п. 15 Плану заходів. Проте, законопроєкт No5253-1 не містить відповідних положень.

Більше того, за результатами доопрацювання законопроєкту No5253-1 в ІІ-му читанні були відхилені поправки, які передбачали впровадження державного фінансування політичних партій, на підтримку виборчих списків яких під час останніх виборів народних депутатів України у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі було подано від 2 до 5 відсотків дійсних голосів виборців (поправки No43 та No108).

Такий підхід не тільки напряму суперечить згаданому вище Плану заходів, а й сприяє консервації у Верховній Раді Україні обмеженого кола політичних суб’єктів, знижує репрезентативність у парламенті фактичного волевиявлення виборців, зберігає надмірну залежність непарламентських партій від приватних донорів (зокрема олігархів) та істотно обмежує партійну конкуренцію.

Щодо невиконання в повному обсязі пункту 15 Плану заходів

Хоча Закон України «Про політичні партії в Україні» (ст. 17-9) зобов’язує НАЗК та Рахункову палату здійснювати державний контроль за законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених їм з державного бюджету, цей же Закон вкрай абстрактно описує цільове призначення таких коштів – фінансування «статутної діяльності».

Єдина заборона на використання політичною партією бюджетних коштів встановлена у ч. 2 цієї ж статті та зводиться до недопустимості використання їх на фінансування участі у виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах або на цілі, не пов’язані зі статутною діяльністю.

Тим не менше, серед заходів, виконання яких передбачено пунктом 15 Плану заходів, у законопроєкті No5253-1 не враховані, зокрема, вимоги щодо:
1) встановлення вичерпного переліку заборон щодо витрачання політичними партіями бюджетних коштів;
2) визначення пріоритетних напрямів використання таких коштів;
3) усунення можливостей здійснення внесків на користь політичних партій фізичними особами, які не мають достатніх легальних доходів для здійснення таких внесків.

Щодо збільшення «планки» тяжкості порушення для зупинення/припинення державного фінансування політичних партій

Законопроєктом No5253-1 пропонується внести зміни до п. 2 ч. 1 ст. 17- 7 та п. 2 ч. 1 ст. 17-8 Закону України «Про політичні партії в Україні», якими передбачено збільшення розміру розбіжностей між відомостями, зазначеними у звіті політичної партії про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру, та достовірними відомостями, для зупинення/припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, з 20 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі 134 000 грн.) до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (268 400 грн.).

Таке збільшення порогу відповідальності не можна вважати критичним, і подібний підхід цілком узгоджується з останніми економічними змінами в країні, зокрема у вигляді високої інфляції. Крім того, подібна зміна відповідає одному з ключових правових принципів пропорційності між тяжкістю порушення та санкцією за нього.

Законопроєктом також конкретизується, що слід вважати грубим порушенням політичною партією вимог щодо оформлення звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру для зупинення/припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії (п. 3 ч. 1 ст. 17-7 та п. 4 ч. 1 ст. 17-8):

1) подання такого звіту за підписом не уповноваженої на те особи;

2) подання політичною партією зазначеного звіту без відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру місцевих організацій політичної партії, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи;

3) ненадання політичною партією копій звітів про проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та незалежного зовнішнього аудиту фінансової звітності політичної партії у випадках, встановлених Законом України «Про політичні партії в Україні».

Конкретизація, що вважається грубим порушенням вимог щодо оформлення звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, є виправданим кроком, який узгоджується з принципом правової визначеності та зменшує дискреційні можливості НАЗК щодо свавільного блокування фінансування політичних партій, маніпулюючи поняттям «грубе порушення».

Крім того, ч. 1 ст. 17-8 «Про політичні партії в Україні» пропонується доповнити новою підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії: відсутність будь-яких видатків (витрат) політичної партії за рахунок коштів, отриманих на фінансування статутної діяльності політичної партії, протягом одного календарного року з дня зарахування вперше зазначених коштів на рахунок політичної партії в установі банку. Ця пропозиція не викликає зауважень: якщо партія не використовує отримані від держави кошти (і, вірогідно, не проводить статутну діяльність), немає жодних причин їй таке фінансування надавати.

Щодо посилення можливостей «самозахисту» політичних партій для запобігання необґрунтованому блокуванню їх державного фінансування

Законопроєктом No5253-1 пропонується надати політичним партіям можливість усувати підстави для зупинення/припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії або надавати письмові пояснення з необхідними документами, доказами до прийняття рішення про зупинення/припинення державного фінансування їх статутної діяльності (ст. 17-7 Закону України «Про політичні партії в Україні»). Такі матеріали підлягають розгляду НАЗК протягом 15 робочих днів.

Таке нововведення фактично виконуватиме функцію «попередження» та дозволить політичним партіям усунути порушення, недоліки в їх роботі без обов’язкового зупинення/припинення державного фінансування. Навіть якщо, врешті, державне фінансування буде припинено, партії матимуть час для впорядкування своїх справ та підготовку, аби раптова втрата частини надходжень не підривала їх інституційну спроможність та функціональність.

Крім того, надання політичним партіям часу на «виправлення» зменшить стимули для зловживань з боку самого НАЗК шляхом обмеження інструментарію паралізувати їх роботу «зненацька».

Щодо вимог до висновку НАЗК щодо зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії

Законопроєкт No5253-1 у ст. 17-7 Закону України «Про політичні партії в Україні» деталізує вимоги до обґрунтованого висновку НАЗК про наявність підстав для зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, зокрема:

1) детальний виклад обставин, які є підставою для прийняття рішення про таке зупинення;

2) детальний виклад наданих політичною партією письмових пояснень щодо таких обставин із відповідними доказами (у разі їх надання);

3) відомості про врахування наданих політичною партією письмових пояснень щодо таких обставин із відповідними доказами (у разі їх надання) або обґрунтування причин неврахування, неповного врахування НАЗК наданих політичною партією письмових пояснень щодо таких обставин із відповідними доказами.

Такий крок не викликає зауважень та є важливим для досягнення правової визначеності в нормах законодавства про переривання державного фінансування статутної діяльності політичних партій.

Щодо ризиків «легалізації» підкупу виборців з міркувань «захисту» населення від COVID-19

У чому полягають ризики «легалізації» підкупу виборців з міркувань «захисту» населення від COVID-19?

Законопроєктом No5253-1 передбачається доповнити заключні положення Закону України «Про політичні партії в Україні» пунктом 6, яким встановити, що на час здійснення карантинних заходів у зв’язку з COVID-19 і до 31.12.2021 р. (буде скориговано, кінцева дата – врахування пропозиції Президента України) не вважається внеском на підтримку політичної партії надання народним депутатом України, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, який є членом політичної партії або був висунутий такою політичною партією на останніх місцевих виборах чи виборах народних депутатів України, членом відповідної політичної партії безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних товарів, робіт і послуг на відповідному ринку) товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України відповідно до абзацу першого п. 3-1 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі».

Обмеження дії такого положення кінцевим строку є суттєвим кроком вперед відносно початкової та схваленої редакції законопроєкту No5253-1. Але це не спростовує того, що така зміна сама по собі повністю втратила актуальність у зв’язку з воєнним станом та фактичним послабленням карантинних заходів у країні. Більше того, її впровадження на практиці стане прецедентом узаконення практики підкупу виборців та недоброчесної політичної конкуренції, одним із бенефіціарів якої стануть недоброчесні політичні діячі та ті ж олігархи.

Крім того, щодо цього положення обґрунтовані зауваження надав Президент України. Зокрема, що таке регулювання фактично виводить надання наведеними вище суб’єктами відповідних товарів, робіт, послуг з-під правового регулювання внесків на підтримку політичних партій. Такий підхід, в свою чергу, містить ризики невідображення політичними партіями відповідних даних у фінансовій звітності, що суперечить принципу прозорості фінансування, ігнорування встановленого у ч. 3 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» ліміту загального розміру (суми) внеску (внесків) на підтримку політичної партії від громадянина України протягом року.

Щодо можливості розміщення коштів політичної партії на банківському рахунку з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів

Законопроєктом No5253-1 у ст. 14 Закону України «Про політичні партії в Україні» пропонується встановити можливість розміщення коштів політичної партії (у тому числі коштів державного фінансування статутної діяльності) на поточному або вкладному (депозитному) банківському рахунку з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів, а також визначити, що такий пасивний дохід не вважається внеском на підтримку політичної партії.

Загалом поділяємо позицію, що статус політичної партії не є причиною забороняти їй користуватись перевагами банківських послуг на загальних підставах, за умови легального походження коштів на відповідних рахунках.

Висновки

1) Незважаючи на закладення в текст законопроєкту No5253-1 ряду позитивних нововведень та усунення частини його недоліків під час доопрацювання, його схвалення/підписання в нинішній редакції не забезпечить досягнення всіх ключових цілей в рамках мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії та виборчі кампанії, обумовлених Законом України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» та пунктом 15 Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. No1582-р.

2) Законопроєкт No5253-1 у нинішній редакції не створює цілісної системи запобігання і протидії політичній корупції та забезпечення незалежності політичних партій, лише вибірково реформує сфери державного фінансування політичних партій.

3) Для повноцінного забезпечення справжньої партійної конкуренції, досягнення незалежності політичних партій та істотного обмеження олігархічного впливу на них законопроєкт No5253-1 потребує удосконалення, зокрема, в частині запровадження державної фінансової підтримки партій, які не подолали прохідного бар’єру на останніх парламентських виборах.

Вам може бути цікаво

Експерт ЦППР Євген Школьний: Україна прагне стати сервісною державою. Якісні адміністративні послуги будуть її обличчям

Проведення моніторингу роботи Центрів надання адміністративних послуг — одне із завдань, яке передбачає стратегія реформування державного управління на 2022–2025 роки. Відповідно до документу, кількість електронних послуг в Україні щороку зростатиме й сягатиме двох сотень. Щоб впоратися з таким розмаїттям, необхідно побудувати ефективну інфраструктуру, у тому числі розширити мережу ЦНАП, яка має швидко і з комфортом […]

«Нічого про вас без вас»: навіщо нам адмінпроцедура?

Закон про адмінпроцедуру повторно прийняли з пропозиціями Президента. Що це змінює у відносинах громадянина і держави?

Що вас цікавить?