preloader

Що вас цікавить?

Чим є гуманітарна допомога відповідно до законодавства?

27.01.2023
Кримінальне право

Чим є гуманітарна допомога відповідно до законодавства коментує експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк


Переслідування волонтерів за незаконне використання гуманітарки: що не так із законодавством і як це можна змінити вирішили з’ясувати журналісти видання ZMINA та звернулися за коментарем до експерта Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка.

Згідно з визначенням закону «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога, по-перше, є цільовою, по-друге, — адресною, говорить доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

«Застосування обох цих слів ніби акцентує на тому, що вона не повинна виходити за межі цієї адреси і саме тому вона і є цільовою. Третя ознака — вона безоплатна. Четверта — грошова або натуральна формула. Далі визначається у якому вигляді надається гуманітарна допомога: безповоротна фінансова, добровільні пожертвування, виконання робіт чи надання послуг. Наступною ознакою є те, що гуманітарна допомога може надаватись як українськими, так і іноземними  донорами. Також важливою ознакою є те, що ця допомога надається з гуманних мотивів. Остання ознака гуманітарної допомоги — у зв’язку з чим вона може надаватись. Сюди ж належить причина – “збройна агресія“», —  каже Микола Хавронюк.

Чітко окреслити, які категорії товарів визнаються «гуманітарною допомогою», взявся Кабінет міністрів. 7 березня 2022 року уряд ухвалив постанову , яка надавала перелік категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану. Однак зараз ця постанова скасована, а тому лишається загадкою, як же чітко відрізнити одне від іншого.

Експерт зазначає, що ідея статті 201-2 зародилася у Міністерстві внутрішніх справ. Спочатку в ній пропонувалось встановити відповідальність за «використання під час дії воєнного стану гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги у значному розмірі не за цільовим призначенням, а саме з метою отримання прибутку або власного збагачення». Коли нарешті ця стаття потрапила до Верховної Ради, то в пояснювальній записці йшлося про те, що вона потрібна, тому що були внесені зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування і подання звітності стосовно гуманітарної допомоги.

«Я підняв ці зміни до Податкового кодексу. У них зазначено, що на період правового режиму воєнного стану не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі пального як гуманітарної допомоги. Також — зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо його надано як гуманітарну допомогу. Таким чином обґрунтування, взяте для внесення змін до Кримінального кодексу, до статті 201-2 або зовсім не підходить, або має дуже віддалене значення», — звертає увагу Микола Хавронюк.

Також у пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що проєктом пропонується встановити кримінальну відповідальність за використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням під час дії воєнного стану. Далі був висновок головного наукового експертного управління у якому зазначили, що, напевно, слова «не за цільовим призначенням» зайві і їх прибрали.

«Стаття втратила будь-який свій сенс. По-перше, “під час дії воєнного стану“ перемістилася у кваліфікуючі ознаки, по-друге, “не за цільовим призначенням“ виявилось не потрібним», —  каже Микола Хавронюк.

Водночас у законі про гуманітарну допомогу вказано, що «порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що може тягнути за собою кримінальну, адміністративні чи іншу відповідальність» і далі йде перелік. Зокрема, «використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням», «використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку».

«Щодо “не за цільовим призначенням” —  це мав би бути аналог існуючої у чинному Кримінальному кодексі статті 210, де йдеться про нецільове використання бюджетних коштів службовими особами у великих розмірах. При цьому відповідальність для таких осіб настає лише у випадку, якщо вони це зробили “у великих розмірах”. Яка відповідальність? Штраф”», — наголошує експерт.



Вам може бути цікаво