Що вас цікавить?

Політичні заяви про Олександра Тупицького та реформу Конституційного суду

01.06.2022
Конституціоналізм

Чи міг Конституційний суд і його ексголова легітимізувати Януковича? Чи очікувати на нову реформу цього органу та успішну справу проти Тупицького?


Минулого тижня пролунало одразу декілька заяв про Конституційний суд України (КСУ) та його суддю Олександра Тупицького, чий строк повноважень закінчився 15 травня. Крім того, у вересні 2019 року Тупицького обрали головою КСУ терміном на три роки, а в грудні 2020 розпочався тривалий і сумнівний з точки зору закону та Конституції процес його відсторонення.

Тепер колишнього суддю і голову КСУ Олександра Тупицького оголошено в міжнародний розшук за підкуп свідка та надання неправдивих показань. Наразі підозрюваний перебуває в Австрії, куди він 12 березня виїхав без законних підстав.

Більше того, секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Олександр Тупицький мав допомогти легітимізувати Януковича в Україні. «Ми почали готуватися до війни з лютого 2021 року. Коли перше рішення РНБО стосувалося пана Тупицького, який отримав у грудні минулого року заяву нібито від пана Януковича, який не має до нашої країни крайні 8 років взагалі ніякого стосунку». Участь у цьому мав так само взяти Окружний адміністративний суд м. Києва (ОАСК).

Конституційний суд України теж критикують. Відтак заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов вважає, що потрібно «переосмислити необхідність існування КСУ», оскільки проведена за президентства Порошенка реформа є «ганебним явищем, яке необхідно згортати». Вона, на думку посадовця, створила орган, який є повністю недоторканим в порівнянні з будь-яким іншим державним органом.

Ці заяви та події прокоментував експерт ЦППР Олександр Марусяк у прямому ефірі Espreso.TV.

– Чи погоджуєтесь Ви з думкою Андрія Смирнова про потребу реформувати Конституційний суд?

– Давайте згадаємо про те, що з 2019 року постійно звучали заяви про реформу КСУ. Особливо це загострилося у 2020 році, після ганебного рішення про електронне декларування. Тоді багато хто говорив про повну ліквідацію Конституційного суду. Зокрема й Президент Зеленський вніс законопроєкт з пропозицією звільнити всіх суддів у неконституційний спосіб. Тож заяви цього тижня – це відголосок минулих розмов.

Особисто я негативно ставлюся до таких підходів: змінити чи якимось чином реорганізувати Конституційний суд у спосіб, який непередбачений Конституцією. Якщо Президент або Верховна Рада бажають змінити статус Конституційного суду, необхідно ініціювати конституційну реформу, а для цього – зібрати 300 голосів. Тож теоретично це можливо, але, наскільки я розумію, голосів немає.

– Чи міг Конституційний Суд повернути правління Януковича, як заявив Олексій Данілов?

– Конституційний суд не міг ані повернути Януковича, ані відновити конституційний строк його повноважень.

Як би там не було, після Януковича ми обрали вже двох президентів. Навіть якби Суд вирішив, що Януковича незаконно відсторонили у 2014 році, строк його повноважень вже давним-давно завершився і реанімувати його без виборів жодним чином неможливо. Тому я вважаю, що подібні заяви – популізм і політичні спекуляції. Неможливо час відмотати назад, з юридичної точки зору.

– Як завершиться розслідування корупційних злочинів Олександра Тупицього?

– Щодо самого Тупицького, то тут ми теж пожинаємо плоди конституційної реформи 2016 року, під час якої суддям був гарантований величезний обсяг недоторканості, однак сам
Суд не був перезапущений. Був введений конкурс, але жоден із суддів, які були призначені ще до конкурсу, наново не були перепризначені за конкурсом. Таким чином Тупицький, призначений у 2013 році, залишився на своїй посаді. Як бачите, причино-наслідкові зв’язки часто повертаються назад на декілька років.

Щодо успіху справи, складно щось передбачити. У мене є більше питання: яким чином його випустили з України, коли він ще формально був суддею, навіть головою Конституційного суду? А по-друге, чому поки він був на території України, не розпочинались відповідні кримінальні розслідування? Чому його не притягували до відповідальності, коли він був на території України?

– Як у цілому просувається судова реформа? Що відбувається з ліквідацією ОАСК?

– У квітні 2021 року Президент вніс законопроєкт про ліквідацію ОАСК, визначив його як невідкладний, проте парламент дотепер його не розглянув. Знову-таки питання розбіжності публічних заяв і фактичного юридичного вирішення проблеми Верховною Радою.

Судова реформа складається з двох частин: реформа Конституційного суду – яка була проведена, та ми бачимо як саме – та реформа суддів загальної юрисдикції. В останній і нині є багато проблем. Наприклад, немає закону, який би визначав загальну мережу суддів, тобто поіменний список усіх суддів. Так само є питання до Вищої ради правосуддя і прозорості її конкурсів. Роботи ще непочатий край. Одна справа – критикувати попередників, хоча і заслужено, а інша – дивитися на свою роботу після трьох років перебування при владі.

Щодо Конституційного суду, то конкурсний відбір його суддів досі не проводився. Проводилися різні імітації цього конкурсу, але навіть Венеційська комісія рекомендувала створити спеціальний орган, який включав би в себе міжнародних експертів. Із цього ще нічого не зроблено, а рекомендації надходили ще в 2020 році, під час скандалу з е-декларуванням.

Коментар Олександра Марусяка
для Espreso.TV



Вам може бути цікаво