Чому в бійках на Святошині винний Міністр юстиції
Міністерство юстиції вже півтора роки гальмує внесення до парламенту законопроекту "Про адміністративну процедуру". Законопроект готувався більше 16 років спеціальною робочою групою. Наприкінці 2014 року він отримав позитивний висновок спеціальних європейських експертів (Програми ЄС SIGMA). І за ухвалення цього закону ЄС хоч зараз готовий давати дармові десятки мільйонів євро Україні, бо хоче зрозумілих правил.
Мін'юст півтора роки гальмує законопроект, який міг би розв'язати проблему із забудовниками. Останній тиждень із новинних стрічок не сходить черговий силовий конфлікт, що виник на будівництві. Місцеві мешканці воюють із забудовником у Святошинському провулку. Поставлене в заголовку запитання може здатися дивним, адже Міністерство юстиції ніяк не причетне до видачі дозволів у будівельній сфері. Це правда. Але це протистояння, як і багато інших (наприклад, минулорічні бійки на Осокорках і ще десятки подібних), зумовлені неприпустимими прогалинами у законодавстві, за яке відповідає Мін'юст. В Україні досі немає закону про загальну адміністративну процедуру.
Подібні закони є у всіх цивілізованих країнах. І одне із правил цих законів – орган влади не може ухвалити рішення (у даному випадку – дати дозвіл на будівництво), не повідомивши попередньо про наміри щодо забудови зацікавлених осіб (у даному випадку – мешканців, чиї права та законні інтереси порушуються) і не вислухавши їхньої думки. Як наслідок такого європейського підходу, дозволи на забудову дитячих майданчиків чи гаражів не падають громадянам як сніг на голову. Вони можуть висувати зауваження та пропозиції – і їх вислуховують. Хоча остаточне рішення звичайно за органом влади. Якщо можливо знайти компроміс, то його шукають. Наприклад, на побудованому паркінгу можуть виділити спеціальні місця для мешканців чи зробити додатково дитячий майданчик, у будинку – зменшити поверховість тощо.
У європейських стандартах загальної адміністративної процедури, крім обов'язку залучення до провадження зацікавлених осіб, є ще багато інших раціональних правил, як-от:
– право особи бути вислуханою перед загрозою прийняття несприятливого рішення;
– спрощення умов представництва (без нотаріальної довіреності);
– обов'язкового мотивування негативних рішень виконавчими органами;
– обов'язкового зазначення процедури оскарження рішень;
– ефективного механізму позасудового захисту (через залучення до розгляду скарг громадськості) тощо.
І подібні закони стосуються не лише будівельних справ, а всіх, коли виникають будь-які відносини між громадянами і органами влади.
На жаль, Міністерство юстиції вже півтора роки гальмує внесення до парламенту законопроекту "Про адміністративну процедуру". Законопроект готувався більше 16 років спеціальною робочою групою. Наприкінці 2014 року він отримав позитивний висновок спеціальних європейських експертів (Програми ЄС SIGMA). І за ухвалення цього закону ЄС хоч зараз готовий давати дармові десятки мільйонів євро Україні, бо хоче зрозумілих правил.
Але з того часу український Мін'юст робить все, щоб законопроект не рухався вперед. Його "доопрацьовують", хоча на мій погляд, швидше спотворюють. Тут є об'єктивні чинники. Українські юристи не вчили цієї проблематики у вишах, бо подібного регулювання не було в СРСР. Тому є просто страх перед невідомим. Вина ж міністра у тому, що цей законопроект мав би бути серед його пріоритетів. І шкода, що часу за 2,5 роки на це питання так і не знайшлося. Згідно останніх урядових планів законопроект взагалі відклали на 2018 рік.
Написано для ТСН.Блоги