29 вересня Координаційна рада з моніторингу реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку на 2023–2027 роки схвалила концепцію проєкту Закону України «Про органи правопорядку», яку представив радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, член правління ЦППР Олександр Банчук.

Українська модель такого закону вибудовується без прямого європейського аналога, і її положення стали предметом узгодження між усіма органами, яких стосуватиметься майбутнє регулювання, а також експертним середовищем.

Концепція передбачає, що закон:
▪️ визначить коло органів, на які поширюватимуться його положення, і цей перелік уперше буде закріплено на рівні закону;
▪️ встановить критерії належності органу до системи правопорядку та правила, за якими розподілятимуться повноваження між органами;
▪️ сформує спільну для всіх органів основу проходження служби та присвоєння звань, з урахуванням особливостей кожного органу в його спеціальному законі;
▪️ запровадить єдині сучасні підходи до притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності;
▪️ надасть суспільству працюючі інструменти демократичного цивільного контролю за діяльністю органів правопорядку.

 «Підготовка і ухвалення Закону про органи правопорядку зумовлена вимогами Конституції України, є необхідним етапом в процесі європейської інтеграції України і повинна зробити дієвішою систему забезпечення правопорядку в нашій державі», — наголошує Олександр Банчук, радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, член правління ЦППР.

Над текстом законопроєкту працюватиме окрема робоча група Координаційної ради за участі народних депутатів, після чого проєкт обговорять з Європейською Комісією і лише потім подадуть на розгляд Уряду.

Міністр внутрішніх справ, заступник голови Координаційної ради Іван Вигівський наголосив, що законодавчі рішення, механізми оцінювання загроз, технології та управлінські підходи, які вже запроваджено в межах реформи, мають запрацювати узгоджено: «Наступне наше завдання – зробити так, щоб усі ці елементи працювали як єдина система. Для цього потрібні послідовний моніторинг, чесна оцінка результатів, координація між усіма органами та синхронізація з євроінтеграційними зобов’язаннями України».

Реформа органів правопорядку входить до переговорного процесу щодо вступу України до ЄС за Розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека», і голова Координаційної ради, Віце-прем’єр-міністр Всеволод Ченцов визначив найближчий пріоритет цієї роботи: «Зараз дуже важливо сконцентрувати роботу на виконанні проміжних бенчмарків за розділами 23 і 24, які дозволять Європейській Комісії зафіксувати наш прогрес у межах першого кластера».

За даними МВС, на сьогодні виконано 58 заходів плану, що становить 29% від їхньої загальної кількості, а рамковий закон про органи правопорядку має створити правову основу для подальших змін у системі.