25 травня відбувся завершальний констиуційний бранч.
25 травня 2020 року відбувся останній із серії конституційних бранчів для народних депутатів України та їхніх помічників на тему «Незалежні регулятори: конституційні питання».
Незалежні регулятори – це переважно спеціалізовані органи державної влади, які здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання на ринках природних монополій (а також суміжних ринках) задля збалансування інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів.
Як зазначив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, початково Конституція України не передбачала існування незалежних регуляторів як окремого різновиду (класу) органів у системі виконавчої влади. Ідея їх створення запозичена наприкінці 1990-х років з європейських країн для регулювання тарифних відносин та природних монополій.
У результаті на сьогодні в Україні склалася практика утворення незалежних регуляторів Президентом України, хоча відповідно до Конституції України він таких повноважень не має.
Пропозиція ЦППР, як розв’язати це питання, – внести зміни до 116 статті України, розкривши в ній поняття «інші центральні органи виконавчої влади».
З таким підходом не погодилася народна депутатка Ольга Совгиря. На її думку, у Конституції України потрібно закріпити повноваження Президента України утворювати незалежні регулятори за згодою Верховної Ради України, внісши відповідні зміни до статей 85 та 106. Причому в одній з них дати визначення самому поняттю незалежних регуляторів.
Експерта ЦППР Юлія Кириченко торкнулася питання статусу НКРЕКП, утвореної Президентом України у 2016 році. Того ж року група народних депутатів звернулася до Конституційного Суду України з проханням перевірити на відповідність Конституції України Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». У результаті у 2019 році КСУ визнав неконституційними окремі положення закону, проте відтермінував втрату чинності ними до 31.12.2019 р. для того, щоб Парламент встиг узгодити чинне законодавство з Конституцією України.
Як зазначив доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник, це одне з рішень КСУ, яким він випереджає час, завчасно ставлячи питання про організацію влади та дотримання принципу влади в Україні.
Звичайно, не обійшлося й без порівняння. Експерт ЦППР Олександр Марусяк коротко розповів про правовий статус незалежних регуляторів в Литві, Польщі та Румунії, наголосивши, що в різних країнах світу не існує єдиних підходів до визначення їхнього правового статусу, функціоналу та порядку призначення членів.
Детально питання конституційного правового статусу незалежних регуляторів в Україні експерти ЦППР розкрили в аналітичній записці «Незалежні регулятори: конституційні питання». Окрім того, деяку інформацію ми візуалізували у формі інфографіки.
Незалежні регулятори: конституційні питання from Centre of Policy and Legal Reform
Захід та матеріали підготовлено межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі експертної громадськості у процесі зміни Конституції в Парламенті», що є частиною Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», яка виконується Фондом Східна Європа.