Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 18 – 24 січня 2022 року

25.01.2022


Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).



Конкурс до ВККС розпочнеться в лютому, а очищення ВРП вже стартувало – перші результати судової реформи


Подія

20 січня Вища рада правосуддя (далі – ВРП) звільнила з посад членів ради Олексія Маловацького та Павла Гречківського. Підставою звільнення стали подані ними заяви, а останнім днем їхніх повноважень є 26 січня.

Також 21 січня відбулося перше офіційне засідання Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі – ВККС), на якому було обрано голову (Тед Зажечни) та заступника голови комісії (Іван Міщенко), а також затверджено документи, необхідні для початку конкурсу до ВККС, зокрема: регламент Конкурсної комісії, положення про проведення конкурсу, методологію оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності, форму заяви особи про намір бути призначеною членом ВККС, оголошення про початок конкурсу. Крім того, Комісія затвердила підписаний меморандум про співпрацю та обмін інформацією з Національним антикорупційним бюро.

Оцінка ЦППР

  1. Звільнення Олексія Маловацького та Павла Гречківського актуалізувало питання про повноважність ВРП та можливість здійснення нею своїх повноважень, оскільки наразі у складі ради залишається 15 членів, з яких один (Голова Верховного Суду) входить до складу ради за посадою. Закон «Про Вищу раду правосуддя» однозначної відповіді на це питання не надає, оскільки в окремих випадках в законі чітко визначено скільки членів ВРП мають бути присутні на засіданні ради для його повноважності (наприклад, ч.2 ст.37) або для прийняття рішення (наприклад, ч.3 ст.37). В інших випадках закон визначає, що засідання є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП (наприклад, ч.2 ст.30). З іншого боку, ст.18 визначає, що ВРП набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше 15 членів. Втім питання тлумачення положень закону, а отже, і продовження ВРП виконання своїх повноважень, передусім залежатиме від інтерпретації членів ради. На думку члена правління ЦППР Миколи Хавронюка, після 26 січня ВРП все-таки зможе продовжувати виконувати більшу частину своїх повноважень.

Нагадаємо, що частину своїх повноважень ВРП вже не реалізовує, зокрема, з серпня 2021 року рада припинила розглядати дисциплінарні скарги на суддів через необхідність сформування служби дисциплінарних інспекторів.

У будь-якому випадку, очікується, що найближчим часом вакантні посади членів ВРП будуть заповнені, оскільки вже на наступному тижні Етична рада проводитиме співбесіди з кандидатами до ВРП за квотою суддів, науковців та Парламенту.

  1. Затверджені Конкурсною комісією документи дають змогу розпочати відбір членів ВККС, який почнеться 4 лютого, а приймання документів від конкурсантів триватиме до 4 березня. За «оптимістичними» прогнозами членів комісії, очікується, що переможці конкурсу будуть оголошені до початку літа цього року.

Конкурс відбуватиметься у декілька етапів:

  1. розгляд питання про допуск кандидатів до участі у конкурсі;
  2. перевірка та аналіз даних про кандидатів, за результатами яких складається перелік кандидатів, допущених до співбесіди;
  3. проведення співбесіди з кандидатами та формування списку рекомендованих до призначення (з розрахунку не менше два кандидати на кожну вакантну посаду члена ВККС).

Комісія має право на свій розсуд протестувати кандидатів на визначення інтелектуального рівня чи щодо загальних навичок. Як випливає з Положення, комісія не проводитиме тестування кандидатів на знання законодавства, як і не передбачено виставлення балів за результатами окремих етапів чи в цілому.

Як видно з методології, оцінювання кандидатів за критеріями доброчесності та професійної компетентності відбуватиметься на основі трьох принципів, закріплених в законі, а саме:

  • оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
  • кандидат не відповідає показникам у разі доведення невідповідності або наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності;
  • будь-який висновок чи оцінка національних/міжнародних органів не є наперед визначальними для комісії.

Оцінка за критерієм доброчесності здійснюватиметься на основі 8 показників: незалежність, чесність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, пристойність, бездоганна поведінка, фінансові справи. Враховуватиметься тяжкість проступку, а кандидат буде вважатися таким, що відповідає критерію доброчесності лише якщо він/вона «достатньо відповідає усім показникам».

Оцінка за критерієм професійної компетентності здійснюватиметься на основі 7 показників: знання у сфері права, знання судової системи, аналітичні навички, спроможність працювати наполегливо, навички письмових комунікацій, навички усних комунікацій, уміння взаємодіяти з колегами.

Надалі, з-поміж рекомендованих Конкурсною комісією переможців конкурсу, ВРП має призначити членів ВККС.


Очікуються зміни до Закону про державну службу


Подія

31 грудня 2021 р. у Верховній Раді був зареєстрований урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» № 6496. Цей законопроєкт був підготовлений Національним агентством з питань державної служби.

Оцінка ЦППР

Законопроєкт пропонує удосконалити конкурсну процедуру вступу на державну службу. Суб’єкт призначення, як і нині, визначатиме переможця конкурсу серед поданих Комісією з питань вищого корпусу державної служби кандидатів, які за результатами складання загального рейтингу набрали найбільшу загальну кількість балів (не більше трьох на одну посаду). Новелою є те, що на зайняття посади державної служби категорії «Б» або «В» конкурсною комісією буде визначений переможець конкурсу, а також другий за результатами конкурсу кандидат.

Як засвідчила практика, вимога про володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, яка наразі є обов’язковою вимогою для зайняття посад категорії «А», нині ускладнює пошук кандидатів на такі посади. Тому запропоновані зміни, відповідно до яких володіти іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, повинна особа, яка претендує на зайняття посади керівника державної служби в державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Вимога щодо володіння іноземною мовою до осіб, які претендують на інші посади категорії «А», встановлюватиметься за рішенням суб’єкта призначення.

Законопроєкт уточнює механізм залишення державного службовця категорії «А» на службі ще на один 5-річний строк.

Передбачена можливість переведення на вищі посади державної служби в межах категорії посад протягом одного року після отримання відмінної оцінки за результатами щорічного оцінювання. Тобто, це буде випадок позаконкурсного призначення на вищу посаду.

Створюватиметься кандидатський резерв, до якого включатимуться особи, які під час проведення конкурсу були включені до загального рейтингу кандидатів. Також буде створено кадровий резерв, що формуватиметься із кандидатів, які мають відкладене право на зайняття посади державної служби. Загалом цю ідею теж можна підтримати, хоча є ризики використання кадрового резерву для непрозорих призначень «в інші органи».

Запропоновано посилити дисциплінарну відповідальність державних службовців за повторне вчинення дисциплінарного проступку.

На етапі розробки законопроєкту експерти ЦППР подавали до нього свої пропозиції, які були частково враховані. Водночас серед ключових проблем у системі державної служби для вирішення цим або іншим законопроєктом залишається насамперед завдання формування політично неупередженого, професійного та стабільного вищого корпусу державної служби. Для цього потрібні:

  • зміна складу та порядку формування Комісії з питань вищого корпусу державної служби, що гарантуватимуть її професійність, політичну збалансованість (неупередженість) та суспільну легітимність;
  • визначення чіткого рейтингу кандидатів у конкурсі на посади категорії «А» та врахування такого рейтингу суб’єктом призначення;
  • повернення Комісії повноважень з надання згоди на переведення та звільнення з посад категорії «А»;
  • повернення до посад державної служб посад голів місцевих державних адміністрацій.

На нашу думку, в цілому цей законопроєкт покращує існуючий стан справ у системі державної служби, проте не вирішує всіх наявних проблем. Його варто брати за основу, але бажано доповнити до 2-ого читання.