exit
search

Травень

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка –прохання надіслати листа за адресою doboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації).

Політичний аналіз подій 27 травня – 3 червня 2019 року

Політичний аналіз подій 20–27 травня 2019 року

Політичний аналіз подій 13–20 травня 2019 року

Політичний аналіз подій 6–13 травня 2019 року

 

Політичний аналіз подій 27 травня – 3 червня 2019 року

КСУ відкрив провадження у справі щодо неконституційності розпуску Парламенту

1. Експертна думка ЦППР

24 травня народні депутати України поставили питання неконституційності Указу Президента про дострокове припинення повноважень Парламенту та призначення позачергових виборів перед Конституційним Судом України. Експерти ЦППР підтримують таке рішення і поділяють позицію неконституційності Указу.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Подання надійшло до КСУ та було розподілено судді-доповідачу. 29 травня 2019 року колегія КСУ відкрила конституційне провадження у справі. 4 червня на засіданні Великої палати КСУ було визначено усну форму конституційного провадження у справі за конституційним поданням та визнано конституційне провадження невідкладним. Розгляд справи призначено на 11 червня, 10:00.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Критично необхідно, щоб КСУ ухвалив Рішення до дня голосування, інакше за умови встановлення неконституційності президентського рішення про дострокове припинення повноважень Парламенту та призначення дострокових виборів, легальність і, як наслідок, легітимність, наступного скликання Парламенту буде під загрозою. Важливо не допускати такого розвитку подій. Саме зараз КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції має зайняти проактивну позицію та вирішити конфлікт між Парламентом і Президентом. Неприпустимо дійти до моменту, коли політична криза перетвориться на конституційну.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон «Про Конституційний Суд України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Дотриматися місячного терміну для розгляду невідкладних справ та відповідно до статті 75 Закону «Про Конституційний Суд України» ухвалити рішення до 29 червня.

 

Атака на ВККС продовжується. Суддя, що проходитиме оцінювання, у цивільній справі заборонив ВККС здійснювати оцінювання

1. Експертна думка ЦППР

27 травня 2019 року суддя Суворовського районного суду м. Одеси І. Шепітко постановив ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та низки фізичних осіб про визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати недійсну інформацію, визнання дій такими, що порушують право на справедливий суд, та зобов’язання їх припинити. Ухвалою суддя заборонив Козьякову С. Ю., Щотці С. О., Заріцькій А. О., Макарчуку М. А., Мішину М. І., Тітову Ю. Г., Устименко В. Є., Весельській Т. Ф., а також ВККС, у складі якої діють ці особи, вчиняти будь-які дії з проведення кваліфікаційного оцінювання до вирішення справи по суті. Будь-яких раціональних обґрунтувань ухвала не містить.

Суддя, забезпечивши позов у цивільній справі, своєю ухвалою створив перешкоди ВККС у здійсненні її владних повноважень.

Суддя, відкривши провадження у справі про визнання недостовірною інформації про строк повноважень членів ВККС, ігноруючи правила про визначення юрисдикції, забезпечив позов у спосіб, що паралізував діяльність державного органу.

29 травня 2019 року Одеський апеляційний суд зупинив дію ухвали судді І. Шепітка, мотивуючи це: «Сама по собі відсутність в національному законодавстві України чіткої процедури ефективного та своєчасного зупинення свавільних судових рішень, ухвалених в порядку забезпечення позову, не може створювати суду апеляційної інстанції розумних перешкод можливості запобігати їх виконанню шляхом зупинення дії таких рішень». Тобто апеляційний суд фактично виходив з того, що ухвала судді І. Шепітка є свавільною.

Нагадаємо, що раніше в політичних аналізах подій 1-8.04.2019 та 20-27.05.2019 рр. ми повідомляли про те, як різні суб’єкти своїми діями створюють підстави для того, щоб вважати чинний склад ВККС незаконним.

2. Контраргумент відповідного органу влади

-

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

-

 

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Згідно зі ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Спори з ВККС повинні розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Позови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ВККС підсудні відповідно до ч. 4 ст. 22, ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду. Закон (ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України) забороняє забезпечувати позов шляхом заборони встановлення для ВККС заборони вчиняти певні дії.

Зі змісту ухвали випливає, що суддя розглядав дифамаційний спір щодо поширення недостовірної, на думку позивача, інформації, про наявність 6-річного строку повноважень у членів ВККС. Натомість забезпечення позову стосувалося заборони членам ВККС здійснювати свої повноваження, що відповідно до норм статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Окрім того, обраний суддею захід забезпечення жодним чином не стосувався предмета позову і не впливав на можливості вирішення спору по суті. Таким чином, суддя в штучний спосіб у межах цивільного спору задовольнив вимогу, яка мала вирішуватися іншим судом у порядку адміністративного судочинства. Є також підстави стверджувати, що в цій справі була штучним чином змінена територіальна підсудність. Адже для того, щоб справа потрапила до Суворовського районного суду м. Одеси, позивач як одного зі співвідповідачів вказав свого сусіда.

Окрім того, як випливає з порядку денного засідань ВККС, співбесіда з суддею І. Шепітком має відбутися 4 червня 2019 року, тобто за тиждень до задоволення суддею ухвали про забезпечення позову. Таким чином, мотивом ухвалення суддею відповідного рішення могло стати прагнення уникнути кваліфікаційного оцінювання шляхом створення штучного конфлікту інтересів з членами ВККС.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Вважаємо, що в цій справі є всі підстави ініціювати дисциплінарне провадження щодо судді, а також звернутися із заявою про злочин до Державного бюро розслідувань для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 375 Кримінального кодексу України – постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

 

Директор ДБР звільнив керівництво територіального управління всупереч вимогам Закону

1. Експертна думка ЦППР

28 травня директор Державного бюро розслідувань звільнив з посад директора територіального управління у Полтаві, керівника Другого Управління організації досудового слідства, керівника Управління планово-фінансової діяльності та керівника Управління забезпечення діяльності. Їх було звільнено через невідповідність займаній посаді за результатами строкового випробування, передбаченого Законом «Про державну службу».

2. Контраргумент відповідного органу влади

Директор ДБР одразу ж прокоментував зазначене рішення про звільнення, зазначивши що «випробувальний термін – це нормальна практика як в державних органах, так і в приватних компаніях».

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Такий порядок звільнення не відповідає вимогам Закону «Про Державне бюро розслідувань». Адже закон визначає, що директор ДБР призначає та звільняє з посад директорів територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату ДБР за поданням Конкурсної комісії (стаття 13). Окрім того, Директор повинен погодити таке подання зі своїми заступниками (пункт 9 частини 1, частина 2 статті 12 Закону). Директор ДБР не навів юридичних аргументів на користь своєї позиції. Також проти його рішення публічно виступила перший заступник Директора Ольга Варченко.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон «Про державне бюро розслідувань».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Директору ДБР варто скасувати вказані рішення та в подальшому вирішувати кадрові питання винятково у визначений законом спосіб.

 

Президент України очікує відчутних результатів  у розслідуванні корупційних злочинів

1. Експертна думка ЦППР

31 травня цього року новообраний Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником та керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким. Як зазначається на офіційному веб-сайті Президента, метою зустрічі було обговорення пропозицій з покращення взаємодії спеціалізованих антикорупційних органів, пошук шляхів для підвищення ефективності їхньої роботи.

Президент запевнив, що забезпечуватиме незалежність цих органів та захищатиме від втручання в їхню діяльність, а також зазначив, що «наявність відчутних результатів у розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом найближчих трьох місяців буде показником спроможності САП і НАБУ відповісти на очікування українців».

2. Контраргумент відповідного органу влади

-

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Позиція новообраного Президента загалом є правильною, однак лише вчинки самого Президента та представників його команди зможуть засвідчити, якою мірою він готовий притримуватися задекларованих позицій. Наразі один з перших кроків Президента продемонстрував його підтримку спеціалізованих антикорупційних органів: Володимир Зеленський доручив МЗС невідкладно поінформувати Раду Європи та ООН про повноваження НАБУ здійснювати міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях з компетентними органами іноземних держав. Цю рекомендацію ще рік тому висловлювали експерти з США, Данії, України, які проводили експертний аналіз діяльності НАБУ.

Складно оцінити реалістичність вимоги Президента до керівництва НАБУ і САП продемонструвати відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом найближчих трьох місяців. Вочевидь, такого короткого періоду може бути недостатньо для повного, всебічного та об’єктивного розслідування складних корупційних схем. Трьох місяців може виявитися недостатньо для збору всієї необхідної доказової бази. Ускладнює ситуацію й те, що не відомо, що в розумінні Президента буде «досягненням відчутних результатів» – повідомлення осіб про підозру у вчиненні корупційних злочинів, скерування обвинувальних актів до суду або винесення вироків щодо відповідних осіб? Окрім того, раніше НАБУ і САП демонстрували свою спроможність ефективно розслідувати кримінальні провадження щодо високопосадовців (хоч і видається, що за останній рік динаміка таких розслідувань дещо погіршилася), а вироків у резонансних провадження дотепер немає через надмірно тривалий час судового розгляду.

Водночас викликає певне занепокоєння заява т. в. о. Голови СБУ Івана Баканова, який повідомив, що Президент поставив перед СБУ завдання «здолати корупцію». Це може привести до дублювання функцій різних органів досудового розслідування та не відповідає цілям реформування СБУ, відповідно до яких цей орган має бути позбавлений невластивих для нього функцій. Однією з них є протидія корупції. Більш дієвим кроком було б усунення проблем, через які наразі відсутня ефективна взаємодія НАБУ і САП з СБУ, зокрема, під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій. Наприклад, надзвичайно важливо забезпечити дієву співпрацю НАБУ та СБУ під час проведення прослуховування й усунення можливостей для витоку інформації.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

-

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Президенту слід дотримуватися задекларованих ним позицій щодо всебічної підтримки спеціалізованих антикорупційних органів та забезпечення їхньої незалежності. Перший крок на підтримку НАБУ вже зроблено, і на ньому команді Президента не слід зупинятися.

НАБУ і САП мають активізувати свою діяльність з розслідування корупційних злочинів високопосадовців, однак вищий рівень оперативності розслідувань не має досягатися ціною неповноти та погіршення якості досудових розслідувань.

Пріоритетом у діяльності СБУ має стати не протидія корупції відокремлено від усіх інших суб’єктів, а надання необхідної підтримки детективам НАБУ і прокурорам САП, зокрема в частині зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та усунення можливостей для витоків інформації про здійснення детективами НАБУ досудового розслідування конкретних корупційних злочинів.

Надалі Президент міг би запропонувати ухвалити нову Антикорупційну стратегію, яка визначила б основні цілі та пріоритети цієї державної політики на період його повноважень. Також слід приділити увагу відновленню довіри та посиленню спроможності Національного агентства з питань запобігання корупції і САП.

 

Політичний аналіз подій 20–27 травня 2019 року

62 народні депутати звернулися до КСУ щодо неконституційності розпуску Парламенту

1. Експертна думка ЦППР

24 травня народні депутати України поставили перед Конституційним Судом України питання про неконституційність Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів. Експерти Центру політико-правових реформ підтримують таку ініціативу і поділяють позицію неконституційності Указу

2. Контраргумент відповідного органу влади

Подання надійшло до КСУ та вже розподілено судді-доповідачу.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

КСУ має розглянути подання народних депутатів України та ухвалити рішення щодо (не)конституційності дострокового припинення повноважень Парламенту.

Критично необхідно, щоб КСУ ухвалив рішення до дня голосування, оскільки в іншому випадку, за умови встановлення неконституційності, легальність і, як наслідок, легітимність, наступного скликання Парламенту буде під загрозою. Важливо не допускати такого розвитку подій. Саме зараз КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції, має зайняти проактивну позицію та вирішити конфлікт між Парламентом і Президентом. Неприпустимо дійти до ситуації, у якій політична криза перетвориться на конституційну.

Для цього КСУ має визнати конституційне провадження невідкладним, та в порядку частини третьої статті 75 Закону України «Про Конституційний Суд України» розглянути конституційне провадження протягом одного місяця.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про Конституційний Суд України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Закликаємо Конституційний Суд України визнати конституційне провадження невідкладним та розглянути конституційне провадження протягом одного місяця.

 

Рівненський прецедент – повернення репресивної практики щодо учасників мирних зібрань?

1. Експертна думка ЦППР

За повідомленням ЗМІ, у м. Рівному двох учасників мирного зібрання на підтримку імпічменту Президента України Володимира Зеленського затримали співробітники поліції за проведення «несанкціонованого» мирного зібрання. Співробітники поліції склали на учасників акції адміністративні протоколи за статтею 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «Порушення порядку організації і проведення мирних зібрань». Притягнення до адміністративної відповідальності мотивоване тим, що учасники мирного зібрання не повідомили про його проведення у встановленому порядку. Окрім того, оскільки один з «правопорушників» неповнолітня дівчина, на її матір склали адмінпротокол за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей за ст. 184 КУпАП.

На думку експертів Центру політико-правових реформ, затримання учасників мітингу та складення щодо них адміністративного протоколу є проявом свавілля з боку поліції. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, розгін демонстрації тільки через відсутність попереднього повідомлення, за відсутності будь-яких протиправних дій з боку демонстрантів є таким, що не відповідає критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, у справі «Букта проти Угорщини» Європейський суд встановив: «У випадках, коли йдеться про негайну відповідь на політичну подію у формі демонстрації, рішення розпустити демонстрацію виключно через брак попереднього повідомлення, за відсутності жодних протиправних дій з боку демонстрантів, є непропорційним обмеженням свободи мирних зібрань» (п. 36).

Окрім того, хоча Конституція України передбачає загальне положення про необхідність повідомлення про проведення мирного зібрання органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, в Україні відсутні законодавчі норми, які конкретизують ці положення. Зокрема, у законах немає визначеності щодо того, які саме органи державної влади чи місцевого самоврядування слід повідомляти, наскільки своєчасним має бути таке повідомлення тощо. З огляду на наявність таких правових прогалин постає питання, чи можуть громадяни за чинного правового регулювання передбачити наслідки своїх дій щодо неповідомлення про проведення мирного зібрання. Відповідь на це питання дав Європейський суд з прав людини у справі «Вєренцов проти України». Згідно з позицією Суду «Конституція України передбачає певні загальні правила щодо можливих обмежень свободи зібрань, але ці правила вимагають подальшого розвитку у національному законодавствіПроаналізувавши національне законодавство щодо мирних зібрань, Європейський суд з прав людини вирішив, що «неможливо дійти висновку про те, що «порядок», зазначений у статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити, тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій» (п. 54).

2. Контраргумент відповідного органу влади

Речник Національної поліції України заявив, що в поліції проведуть службову перевірку дій поліцейських під час інциденту в Рівному, коли було складено адмінпротоколи на учасників мітингу за імпічмент Президента. За його словами, під кутом зору законодавчо-правового поля працівники поліції діяли в рамках покладених на них обов‘язків, однак тут могли застосувати м’якші методи впливу, наприклад провести профілактично-роз‘яснювальну бесіду і винести усне попередження. Речник Нацполіції також поінформував, що з особовим складом поліції проведуть роз’яснювальну розмову щодо одного з принципів реформування поліції, а саме – коли спочатку мають застосовуватися методи комунікації з громадянами про роз‘яснення щодо дотримання вимог законодавства.

На ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці відреагував також Президент України Володимир Зеленський: «З’ясував ситуацію щодо нібито затримання хлопця та дівчини, які влаштували проти мене протест у Рівному. Ніякого затримання не було, але правоохоронці могли діяти м’якше. В поліції проведуть службову перевірку. Закликаю МВС не вживати заходів проти політичних протестувальників, якщо люди не порушують правопорядок. Критики не боюся».

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Експерти Центру політико-правових реформ не погоджуються з оцінкою речника Національної поліції України дій поліцейських як таких, що були здійснені в межах покладених на них обов'язків. Коментар речника Національної поліції України та дії поліцейських свідчать про недостатній рівень поінформаваності поліції з питань законодавства України та міжнародних стандартів щодо права на мирні зібрання. Водночас можна привітати дії керівництва Національної поліції України з призначення службової перевірки за цим інцидентом.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 92 Конституції України передбачає, що лише законами можуть визначатися права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» «Конституція України передбачає певні загальні правила щодо можливих обмежень свободи зібрань, але ці правила вимагають подальшого розвитку у національному законодавстві… Проаналізувавши національне законодавство щодо мирних зібрань, Європейський суд з прав людини вирішив, що «неможливо дійти висновку про те, що «порядок», зазначений у статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити, тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій» (п. 54).

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

На думку експертів ЦППР, слід ухвалити закон про скасування відповідальності за статтею 185-1 КУпАП.

 

Політичний аналіз подій 13–20 травня 2019 року

Конституційні підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України відсутні

1. Експертна думка ЦППР

Президент Володимир Зеленський не має конституційних підстав достроково припинити повноваження Верховної Ради України VIII скликання.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Новообраний Президент України Володимир Зеленський з моменту складення присяги 20 травня 2019 року вступив на посаду та у своїй промові оголосив про «розпуск» Парламенту цього складання. Очікується Указ Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України», який набере чинність з дня офіційного опублікування.

Позачергові вибори до ВРУ призначаються Президентом у період 60 днів з дня опублікування Указу «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України».

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Новообраний Президент Володимир Зеленський за наявності конституційних підстав для дострокового припинення повноважень має право розпустити Верховну Раду України з моменту вступу на посаду 20 травня до 27 травня, тобто до моменту, коли це право вже не може бути реалізоване, оскільки в останні 6 місяців строку повноважень Парламенту не можна достроково припинити іі повноваження.

Очевидно, що єдиним вірогідним випадком для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України може бути відсутність парламентської більшості та неспроможність створити нову протягом місяця від моменту припинення її існування (ст. 90 Конституції України).

Голова Верховної Ради України оголосив про припинення діяльності парламентської більшості 17 травня. Отже, Верховна Рада України має час до 16 червня для формування нової парламентської більшості. Таким чином, у Президента з'явиться конституційна підстава припинити повноваження Парламенту VIII скликання лише після 16 червня і то за умови нестворення такої більшості. Проте така підстава для розпуску не може бути реалізована через обмеження права розпуску за 6 місяців до завершення строку повноважень Верховної Ради України.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Постанова Верховної Ради України «Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України»

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Новобраного Президента України – гаранта додержання Конституції України – просимо діяти виключно в межах своїх конституційних повноважень та, відповідно, відмовитися від дострокового припинення повноважень Верховної Ради України VIII скликання в неконституційний спосіб за відсутності для цього підстав.

У разі видання відповідного Указу – щонайменше 45 народним депутатам поставити питання конституційності Указу перед Конституційним Судом України.

 

Чергове загострення «кадрової» кризи у ВККС

1. Експертна думка ЦППР

Як повідомляли експерти ЦППР у політичному аналізі подій 1-8.04.2019 року, різні суб’єкти своїми діями створюють підстави для того, щоб вважати чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) незаконним. Новим етапом «кадрової» кризи стало вжиття Окружним адміністративним судом м. Києва 15.05.2019 року заходів забезпечення позовів шляхом встановлення:

- заборони С. Козьякову виконувати повноваження члена ВККС. Суд також ухвалив рішення, яким встановив відсутність в нього повноважень члена ВККС з 25.10.2018 року;

- обов'язку голови ВККС негайно ухвалити розпорядчий акт про включення С. Остапця до складу ВККС у зв'язку з припиненням повноважень члена ВККС С. Щотки. Рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлене.

Є підстави стверджувати, що ситуація з невизначеністю законодавчого регулювання строку повноважень членів ВККС, які призначені у 2014 році, використовується для дестабілізації роботи цього органу, посилення його залежності та, можливо, таким чином створюється правова основа для скасування результатів конкурсу до Вищого антикорупційного суду, другого набору до Верховного Суду та кваліфікаційного оцінювання окремих суддів, оскільки ці процедури відбулися за участю членів ВККС, строк повноважень яких зараз оскаржується в судовому порядку.

2. Контраргумент відповідного органу влади

ВККС відреагувала на вказані судові рішення, повідомивши, що «наявні у Комісії документи свідчать про інше, тобто, можна припустити, що ВККС не погодилася з висновками суду про сплив строку повноважень С. Козьякова та С. Щотки. При цьому в повідомленні міститься посилання на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2019 року у справі №640/2620/19, у якому суд встановив, що строк повноваження С. Щотки спливає 05.12.2020 року, та відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання відсутності повноважень у нього з 05.12.2018 року. Також у повідомленні згадується рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 25.04.2019 року в справі №9901/66/19, у якому в мотивувальній частині суд підтвердив висновок про 6-річний строк повноважень С. Козьякова та С. Щотки. Ці рішення наразі не набрали законної сили.

Окрім того, у своїх поясненнях від 15.03.2019 року в справі №640/2620/19 представник Державної судової адміністрації України стверджував, що строк повноважень С. Щотки становить 6 років з моменту його призначення на посаду. Проте, за декілька днів до цього, 12.03.2019 року голова ДСА України оголосив про проведення конкурсу на посаду члена Комісії, а вже 06.05.2019 року призначив С. Остапця членом ВККС та припинив повноваження С. Щотки. Тобто для цілей розгляду окремої судової справи ДСА України зайняла одну позицію, а згодом кардинально її змінила.

Масове надходження адміністративних позовів, які стосуються строку повноважень членів ВККС прослідковується з лютого 2019 року. Зокрема, 15.02.2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли позови щодо визнання відсутності повноважень у С. Козьякова, С. Щотки, Т. Весельської. У квітні надійшли позови щодо визнання відсутності повноважень у ще 5 членів ВККС (А. Заріцької, М. Макарчука, М. Мішина, Ю. Тітова, В. Устименко). До цього питання про строк повноважень окремих членів ВККС у судову площину не виносилося.

Тобто зараз саме Окружний адміністративний суд м. Києва вирішує долю персонального складу ВККС та значною мірою легітимності проведених нею процедур. Саме тому не видається випадковою неявка у квітні 2019 року 30 суддів цього суду для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Рішення у справах №640/2620/19 та №9901/66/19, на які посилається у своєму повідомленні ВККС, наразі не набрали законної сили. Водночас ухвала про вжиття заходів забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення незалежно від оскарження (ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України). Тобто з моменту ухвалення вказаної ухвали С. Козьяков та С. Щотка не можуть виконувати повноваження членів ВККС.

Водночас практика забезпечення позовів у такий спосіб, як це зробив Окружний адміністративний суд м. Києва, зокрема щодо включення до штату нового члена ВККС, є нетиповою і може також призвести до нелегітимності процедур за участю цього нового члена, якщо в подальшому суд встановить його неповноважність. Тобто забезпечення позову в такий спосіб має маніпулятивний характер і свідчить про політизацію роботи цього суду.

Застосування негативних наслідків до суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, наприклад, під час кваліфікаційного оцінювання може бути подане ними як помста за конкретні рішення.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Відповідно до ч. 2 ст. 92 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на момент призначення членів ВККС у 2014 – на поч. 2015 рр.) строк повноважень члена ВККС становив 6 років.

Відповідно до підпункту 5 п. 5 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року члени ВККС призначені Міністром юстиції України, головою ДСА України, здійснюють свої повноваження протягом 4 років з дня призначення на посаду.

Згідно з п. 26 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року члени ВККС виконують свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.

Таким чином, існує очевидна колізія між положеннями законів, що визначають строк повноважень членів ВККС, призначених у 2014 – на поч. 2015 рр.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

З огляду на тривалість і різні сценарії розгляду спорів щодо терміну повноважень членів ВККС у судах, взаємну залежність суддів і членів ВККС, а також зважаючи на численні проблеми в роботі ВККС під час конкурсу до Верховного Суду та в межах кваліфікаційного оцінювання, оптимальним шляхом є перезавантаження цього органу. Необхідно розглянути можливість реорганізації ВККС для того, щоб на період проведення реформи включити до складу органів з добору й оцінювання суддів більше представників громадського сектору, яким довіряє суспільство (правозахисники, журналісти, представники профільних громадських організацій), ніж самих суддів. Участь у таких органах представників міжнародних організацій посилить прозорість і довіру до процесу з боку міжнародної спільноти (вказана рекомендація висловлювалася в політичному аналізі подій 1-8.04.2019 року).

Що ж до негайного реагування. то членам ВККС, строк повноважень яких є предметом судового розгляду, варто утриматися від участі в процедурах, що проводяться Комісією. Діяльність суддів Окружного адміністративного суду м. Києва доцільного розглянути в межах дисциплінарних процедур.

 

Президент України призначив двох членів Вищої ради правосуддя, обійшовши судову заборону

1. Експертна думка ЦППР

11.03.2019 року Президент України підписав Указ №65/2019, яким визначив процедуру проведення відкритого конкурсу на призначення членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за квотою Президента України та склад відповідної конкурсної комісії.

22.04.2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив заяву про забезпечення позову щодо заборони конкурсній комісії подавати Президенту рекомендації щодо призначення будь-яких кандидатів. Суд мотивував своє рішення тим, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, поставить під загрозу ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся.

Однак 11.05.2019 року Президент обійшов цю судову заборону шляхом внесення змін до свого Указу від 11.03.2019 року. 13.05.2019 року глава держави призначив А. В. Василенка та М. Г. Ісакова на посади членів ВРП.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Згідно з формулюванням Указу від 11.05.2019 року про внесення змін до Указу Президента України від 11.03.2019 року №65, якщо комісія з будь-яких причин не може рекомендувати кандидатів на призначення, рекомендованими вважаються всі кандидати, які включені до переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка. Президент має право призначити членом ВРП будь-кого з-поміж рекомендованих у такий спосіб кандидатів.

Таким чином, Президент отримав можливість призначити членів ВРП за своєю квотою, формально не порушуючи судової заборони.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

На думку експертів ЦППР, призначення членами ВРП А. В. Василенка та М. Г. Ісакова є політичним, спрямованим на збереження впливу команди колишнього Президента Петра Порошенка над ключовим органом у системі суддівського врядування. На це вказує, зокрема те, що члени ВРП були призначені без конкурсу, за тиждень до закінчення повноважень Президента Порошенка, в обхід судової заборони. Водночас сам факт накладення судової заборони, спрямованої на недопущення реалізації Президентом своїх повноважень, а також низка інших сумнівних резонансних рішень Окружного адміністративного суду м. Києва протягом останнього місяця (щодо націоналізації «Приватбанку», закінчення повноважень членів ВККС тощо) вказують на те, що цей суд є політизованим органом.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Відповідно до ст. 131 Конституції України ВРП складається з двадцяти одного члена, з яких 10 – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, 2 – призначає Президент України, 2 – обирає Верховна Рада України, 2 – обирає з’їзд адвокатів України, 2 – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, 2 – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного суду є членом ВРП за посадою.

Порядок призначення членів ВРП за квотою Президента визначається Законом «Про вищу раду правосуддя». Відповідно до нього для призначення Президентом члена ВРП на веб-сайті Офіційного Інтернет-представництва Президента розміщується оголошення про проведення відкритого конкурсу. Положення про проведення відкритого конкурсу для призначення Президентом членів ВРП затверджується Президентом України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Призначення новообраних членів ВРП у політичний спосіб свідчить про те, що ключовий орган у системі суддівського врядування залишається насамперед політичним інструментом. За таких умов він не здатний забезпечувати незалежність судової системи. З огляду на це доцільно внести зміни до Конституції України щодо способу формування цього органу. Вважаємо, що за теперішніх умов не менше половини цього органу повинні призначатися з урахування позиції громадськості. Конкретний спосіб участі громадськості може бути визначений з урахуванням досвіду обрання членів Громадської ради доброчесності та Громадської ради міжнародних експертів. У разі, якщо досягти конституційних змін не вдасться, у законі слід передбачити обов'язкову перевірку доброчесності кандидатів на посаду членів ВРП. Наразі щодо кандидатів на посади членів ВРП проводиться лише спеціальна перевірка.

 

Ухвалено Закон про вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань

1. Експертна думка ЦППР

17 травня Верховна Рада України ухвалила в цілому, а 18 травня Президент України підписав Закон №5395-д, спрямований на підвищення ефективності роботи Державного бюро розслідувань.

Цей Закон дозволяє ДБР сформувати власні оперативні підрозділи, зокрема оперативно-технічні та особистої безпеки.

Проте ухвалений Закон містить дискусійне положення – запроваджено спеціальні звання для службовців ДБР, проте не визначено переліку посад, перебування на яких потребує присвоєння цих звань. Іншими словами, вирішення цього питання залишається на розсуд Директора ДБР та його заступників. Хоча раніше планувалося утворення ДБР як винятково «цивільного» органу.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Державне бюро розслідувань оприлюднило заяву про оголошення конкурсу на відповідні посади в оперативні підрозділи одразу тільки після набрання чинності Законом.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Рішення керівництва ДБР про якнайшвидший запуску конкурсний відбір оперативних співробітників дозволить швидко підвищити ефективність роботи органу.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про Державне бюро розслідувань».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Керівництву ДБР варто встановити, що спеціальні звання повинні присвоюватися тільки службовцям оперативно-технічних підрозділів та підрозділів забезпечення особистої безпеки.


Політичний аналіз подій 6–13 травня 2019 року

Обрано голову Вищого антикорупційного суду та визначено дату початку його роботи

1. Експертна думка ЦППР

7 травня відбулися перші Збори суддів Вищого антикорупційного суду (далі – ВАС), на яких обрано голову ВАС та визначено дату початку його функціонування. Головою ВАС стала суддя першої інстанції Олена Танасевич, а її заступником Євген Крук. Окрім того, у цей же день Збори суддів ВАС ухвалили рішення про те, що днем початку функціонування цього суду є 5 вересня 2019 року.

2. Контраргумент відповідного органу влади

-

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

-

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Згідно з пунктами 4, 6 розділу VI Закону «Про Вищий антикорупційний суд» день початку роботи ВАС визначається рішенням зборів цього суду, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України».

Згідно з ч. 2 ст. 20 та п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Голова ВАС та його заступники обираються на посади зборами суддів ВАС (з числа його суддів). При цьому у ст. 6 Закону «Про Вищий антикорупційний суд» визначено, що Голова ВАС може мати лише одного заступника.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Для вчасного та повноцінного початку функціонування ВАС у найкоротші терміни має бути:

1) забезпечено ВАС ще одним (або іншим, але набагато більшим) приміщенням, яке дозволить розмістити та забезпечити нормальне функціонування судових палат ВАС для здійснення правосуддя в першій інстанції;

2) здійснено ремонт усіх будівель і споруд, у яких розміщуватимуться судді та працівники апарату ВАС, а також здійснюватиметься правосуддя;

3) придбано офісні меблі, комп’ютерну, мультимедійну, копіювальну та іншу техніку та обладнання, яке необхідне для повноцінного функціонування цього суду;

4) забезпечено заповнення більшості посад апарату ВАС (наразі в апараті ВАС заповнено лише 5 зі 180 посад);

5) забезпечено отримання всіх дозволів і сертифікатів, необхідних для отримання суддями ВАС доступу до таємних матеріалів та санкціонування ними негласних слідчих дій;

6) запроваджено оперативний та ефективний документообіг, який не лише забезпечуватиме автоматизований розподіл кримінальних проваджень, максимально зручний та оперативний обмін документами та інформацією, а й виключатиме будь-яку можливість витоку інформації про діяльність ВАС та прийняті ним рішення;

7) вжито всіх необхідних заходів, пов’язаних із охороною приміщень ВАС, суддів та їхнього житла.

Окрім того, суддям ВАС бажано використати свої щорічні відпустки до 5 вересня (зокрема, присвятивши їх вирішенню власних питань побутового характеру), що забезпечило б максимально ефективне його функціонування у другій половині 2019 року.