exit
search

Січень 2019

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.

Політичний аналіз за 21–28 січня

Політичний аналіз за 14–21 січня

Політичний аналіз за 7–14 січня

 

Політичний аналіз за 21–28 січня

У Києві напали на знімальну групу «Стоп корупції»

1. Експертна позиція ЦППР

24 січня у Києві напали на знімальну групу «Стоп корупції», яка робила сюжет про незаконний видобуток піску на Видубичах: представників громадськості та журналістів побили, відібрали сумку з документами та грошима одного з них, а їхній автомобіль у прямому сенсі слова «порубали» сокирою. Окрім того, зловмисники стріляли зі зброї та погрожували, що наступного разу одразу вб’ють.

2. Позиція відповідних органів влади

Відразу після отримання інформації про факт учинення цього правопорушення поліція оголосила у м. Києві план-перехоплення. Протягом 24-25 січня працівники МВС здійснювали оперативні та слідчі дії, спрямовані на пошук та затримання правопорушників. Уже 25 січня правоохоронні органи затримали сімох осіб, яким було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 КК (розбій). Організатора цього злочину (Михайла Бурду) оголошено у розшук (наразі він переховується). Представники ГО «Стоп корупції» на своїх сторінках у ФБ неодноразово відзначали відмінну роботу поліції та прокуратури у питаннях розслідування та розкриття цього злочину.

26 січня Голосіївський районний суд м. Києва обрав затриманим особам запобіжний захід у виді домашнього арешту. Це рішення викликало обурення з боку як громадськості, так і працівників поліції та прокуратури, які вимагали взяття під варту цих осіб.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

статті 392–423 КПК, ст. 187 КК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва про обрання запобіжного заходу доцільно оскаржити в апеляційному порядку з метою забезпечення обрання більш суворого виду запобіжного заходу. У подальшому ж громадськості слід забезпечити систематичне висвітлення роботи правоохоронних органів в контексті розслідування та розкриття цього злочину, а також суду в контексті неупередженості та об’єктивності судового розгляду цього кримінального провадження.

Політичний аналіз за 14–21 січня

Неконституційний відбір кандидатів на посаду судді Конституційного Суду в Парламенті: розгляд питання самим Конституційним Судом

1. Експертна позиція ЦППР

Третя колегія Першого сенату Конституційного Суду України відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI. Справа стосується надання можливості виключно депутатським фракціям (депутатським групам), групам позафракційних народних депутатів подавати кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, що збільшує політичний вплив на суддів Конституційного Суду ще на етапі його призначення і суперечить частині третій статті 148 Конституції України, яка внаслідок конституційної реформи 2016 року встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

2. Позиція відповідних органів влади

На думку Третьої колегії Першого сенату Конституційного Суду Україну має бути відмовлено у відкритті конституційного провадження. Далі відповідно до ЗУ «Про Конституційний Суд України» остаточне рішення відкривати чи не відкривати провадження має ухвалити Велика Палата Конституційного Суду.

У середу, 23-го січня, Велика Палата розглядатиме це питання на своєму засіданні.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Парламент ухвалив неконституційні зміни до ст. 208-4  Регламенту, якими встановив, що «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи». Ці пропозиції подаються до Комітету з питань правової політики та правосуддя. Ще восени 2017 року в Парламенті ухвалено рішення, що кандидатури не можуть подаватися на конкурс самостійно. Але це суперечить ст. 148 Конституції України, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

У такій надважливій ситуації, що за своєю суттю є питанням можливості Конституційного Суду самостійно захистити себе від неконституційних положень, що негативно впливають на незалежність Конституційного Суду, КСУ має зайняти принципову позицію і розглянути питання неконституційності ст. 208-4 Регламенту.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 148 Конституції України, ст. 208-4  Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», ст. 12 Закону України «Про Конституційний Суд України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Велика Палата має відкрити конституційне провадження в цій справі і розглянути по суті питання неконституційності положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI.

Інакше неконституційна процедура відбору кандидатів на посаду судді КСУ в Парламенті буде використовуватися при майбутніх призначення суддів КСУ, а фактично ми будемо мати 6 суддів Конституційного Суду України, призначених Парламентом виключно за політичною підтримкою, без відбору на конкурсних засадах.

 

Політичний аналіз за 7–14 січня

Громадська рада міжнародних експертів поставила під сумнів доброчесність 47 зі 113 кандидатів на посади суддів до Вищого антикорупційного суду

1. Експертна позиція ЦППР

11 січня 2019 відбулося останнє (четверте) засідання Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), під час якого ініційовано питання про відповідність критеріям доброчесності ще 15 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАС). Загалом же ГРМЕ поставила під сумнів доброчесність 47 зі 113 таких кандидатів. Серед них 35 суддів, 9 адвокатів та 3 науковці.

2. Позиція відповідних органів влади

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

 –

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону «Про Вищий антикорупційний суд» питання про відповідність цих кандидатів на посади суддів ВАС критеріям доброчесності (ч. 4 ст. 8 Закону «Про Вищий антикорупційний суд») має бути розглянуто на спеціальному спільному засіданні ВККС та ГРМЕ. Рішення про відповідність кожного з цих 47 кандидатів критеріям доброчесності має бути ухвалене більшістю від спільного складу ВККС та ГРМЕ (за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ). У разі неухвалення такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Уже відомо, що 18 та 21 січня 2019 року відбудуться два спеціальні спільні засідання ВККС та ГРМЕ, на яких розглядатиметься питання відповідності зазначених кандидатів критеріям доброчесності. Українська влада в особі ВККС, представники громадськості та міжнародних інституцій мають докласти максимальних зусиль для того, щоб за результатами цих засідань припинили участь у конкурсі всі кандидати:

  • які не зможуть підтвердити законність походження свого майна;
  • рівень життя яких (або членів їхніх сім’ї) не відповідає задекларованим доходам;
  • спосіб життя яких не відповідає статусу судді ВАС;
  • які не мають достатніх і необхідних знань або практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАС.