exit
search

Жовтень

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка –прохання надіслати листа за адресою doboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації).

Політичний аналіз подій 21–28 жовтня 2019 року

Політичний аналіз подій 30 вересня – 4 жовтня 2019 року

 

Політичний аналіз подій 21–28 жовтня 2019 року

Законопроект Президента не вирішує проблему перевантаженості Верховного Суду

1. Експертна думка ЦППР

16 жовтня Парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (законопроект №1008, ініційований Президентом). Поряд із позитивними змінами (перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та перевірка чинних членів Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів) закон містить нічим не вмотивовану вимогу щодо скорочення вдвічі кількості суддів нового Верховного Суду (з 200 до 100). Не заперечуючи необхідності звільнення частини суддів цього суду у зв'язку з невідповідністю вимогам доброчесності, експерти Центру вважають, що в умовах значного навантаження на цей суд і за відсутності визначених процедур скорочення такий крок може виявитися шкідливим для користувачів судових послуг і для незалежності суддів з доброю репутацією. 

2. Контраргумент відповідного органу влади

25 жовтня Президент вніс до Парламенту законопроект про внесення змін до процесуальних кодексів щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку (№2314).

Серед іншого, законопроект покликаний зменшити навантаження на Верховний Суд.  Проектом передбачені додаткові обмеження щодо прийнятності касаційних скарг. Верховний Суд може відкрити касаційне провадження, лише якщо:

  • апеляційний суд в оскарженому рішенні застосував закон, проігнорувавши позицію Верховного Суду;
  • скаржник обґрунтує необхідність відхилення від попередньо висловленої позиції Верховного Суду;
  • відсутня позиція Верховного Суду щодо застосування закону в певних правовідносинах;
  • рішення суду оскаржується на основі підстав, передбачених для обов'язкового скасування рішення;
  • дисциплінарний орган притягнув до дисциплінарної відповідальності суддів, що входили до складу колегії апеляційного суду, яка вирішила справу, якщо їхня поведінка була вчинена у зв'язку з розглядом такої справи.

У цивільних і господарських справах, якщо ціна позову становить 500 прожиткових мінімумів (понад 1 млн грн) і менше, Верховний Суд зможе відкрити касаційне провадження, коли визнає, що справа має принципове значення для правозастосовної практики чи суспільства або важливе значення для скаржника або в деяких інших ситуаціях.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Ці положення не зменшать суттєво кількість справ у новому Верховному Суді.

По-перше, вони не стосуються наявних справ (а серед них тисячі справ, що перейшли від попередніх Верховного і вищих судів).

По-друге, у більшості випадків у касаційній скарзі, щоб її взяли до розгляду, достатньо посилатися на відсутність правового висновку Верховного Суду з певного питання.

По-третє, законопроект запроваджує нову підставу для касаційного оскарження (притягнення суддів апеляційного суду, які ухвалювали рішення до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з цим).

По-четверте, в будь-якому випадку в цивільних і господарських справах, якщо ціна позову становить до 500 прожиткових мінімумів, Верховний Суд повинен вирішити питання про прийнятність касаційної інстанції, як це робить суд сьогодні. Це положення не зачіпає адміністративних справ, яких найбільше у Верховному Суді.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

-

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Законопроект містить деякі корисні положення (вони тут не аналізуються, оскільки більшість з них за межами мети законопроекту), а тому його доцільно підтримати з подальшим доопрацюванням.

Водночас реалізація закону не забезпечить суттєвого зменшення кількості справ у Верховному Суді, а тому не запобіжить проблемам, зумовленим Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Актуальність невідкладного перегляду положень, запроваджених цим Законом, залишається (щодо скорочення Верховного Суду, слабкої ролі міжнародних експертів, можливості оскарження рішень конкурсної та етичної комісій до заполітизованого Окружного адміністративного суду м. Києва, замість Верховного Суду).

Зменшення Верховного Суду може стати стратегічною метою задля забезпечення послідовної практики, але потребує зміцнення апеляційних судів, підвищення якості їх діяльності та природного зменшення касаційних скарг і справ у Верховному Суді.

 

Профільний парламентський комітет не підтримав законопроект щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості (№ 2047)

1. Експертна думка ЦППР

У 2018 році до Податкового кодексу України були внесені зміни, які запровадили в Україні електронні «майданчики-посередники» між оцінщиками майна та електронною базою Фонду державного майна. Єдина функція цих «майданчиків» – пересилання даних, за що вони отримують від кожної операції 500-1800 грн, щодня – близько мільйона гривень.

4 вересня депутати від фракцій «Голос» і «Слуга народу» в Парламенті зареєстрували законопроект № 2047, який передбачав ліквідацію цієї корупційної схеми. Утім, 18 жовтня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики цей законопроект не підтримав.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Був поданий альтернативний законопроект № 2047-1, який підготували 19 народних депутатів від політичної партії «Слуга народу». Він закріплює монополію електронних «майданчиків» та розширює їхні повноваження, створюючи дворівневу систему без залучення оцінщиків. Після провалу Комітетом законопроекту № 2047 та подання альтернативного № 2047-1 групу депутатів запідозрили в отриманні неправомірної вигоди за зрив законопроекту № 2047 та намагання зберегти існуючі корупційні схеми в цій сфері.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Збереження корупційної схеми з електронними майданчиками та розширення їх повноважень неприпустимі.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

Конституція України, Закон України «Про Регламент Верховної Ради України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Комітет повинен переглянути своє рішення та рекомендувати законопроект № 2047 для подальшого його розгляду в першому читанні або забезпечити розробку нового законопроекту, який би ліквідував корупційну схему з електронними «майданчиками-посередниками» під час оцінки майна для продажу.


Політичний аналіз подій 30 вересня – 4 жовтня 2019 року

Проект Закону про реформу органів суддівського врядування підготовлено до другого читання: істотні зміни, недоліки, суперечності

1. Експертна думка ЦППР

12 вересня парламент прийняв у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який передбачав:

  • розпуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС) та формування нового складу Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) за новими правилами, за участю міжнародних експертів та членів Ради суддів України;
  • створення Комісії з питань доброчесності та етики з членів ВРП та міжнародних експертів, яка буде контролювати доброчесність членів ВРП та ВККС;
  • пришвидшення розгляду дисциплінарних справ щодо суддів;
  • скорочення чисельності суддів Верховного Суду (до 100 суддів);
  • зменшення розміру винагороди для суддів Верховного Суду, членів ВРП та ВККС;
  • люстрацію керівників ВККС та Державної судової адміністрації України.

Напередодні голосування у Верховній Раді України експерти ЦППР детально проаналізували ключові новації, які містяться у проекті закону, та дійшли висновку, що проект містить значні ризики посилення політичної залежності суддів та керованості суддівського корпусу.

2. Контраргумент відповідного органу влади

Під час розгляду законопроекту в Комітеті з питань правової політики були частково враховані рекомендації, викладені у висновку ЦППР, та внесені інші істотні зміни в положення законопроекту, зокрема:

  • закладена можливість оновлення чинного складу ВРП, оскільки доброчесність її членів має перевірити Комісія з питань доброчесності та етики, а за результатами перевірки може бути ухвалене рішення про звільнення члена ВРП;
  • розширені повноваження Комісії з питань доброчесності та етики, а саме їй надано право:
    • притягувати до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду (протягом 6 років) та вносити подання про їх звільнення;
    • проводити перевірку кандидатів до складу ВРП та ВККС на предмет відповідності принципам добросовісності (можливо, в тексті законопроекту міститься одруківка, оскільки, виходячи з його змісту, Комісія перевіряє доброчесність) та етичних норм судді. У випадку виявлення невідповідності кандидата у ВРП цим критеріям, Комісія може затвердити висновок, який перешкоджає призначенню особи на відповідну посаду;
    • спільно з ВРП розглядати подання Комісії з питань доброчесності та етики про звільнення члена ВРП. При цьому, обов’язковою умовою відхилення подання є підтримка такого рішення принаймні двома міжнародними експертами-членами Комісії;
  • вдосконалено нормативне регулювання діяльності Комісії з питань доброчесності та етики, зокрема, детально визначено її права, якими наділяються й працівники секретаріату Комісії;
  • ліквідовано потенційну можливість членів ВРП, які входять до складу Комісії з питань доброчесності та етики, блокувати її діяльність, оскільки рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів, що беруть участь у засіданні (а не від загального складу, як було передбачено в первісній редакції). Ключова роль у прийнятті рішень відведена членам Комісії –міжнародним експертам, оскільки при рівності голосів вирішальне значення мають саме їхні голоси;
  • збережено право ВККС самостійно затверджувати власний регламент;
  • збільшено строк дисциплінарного провадження (з 30 до 60 днів);
  • виключено положення щодо люстрації керівників ВККС та Державної судової адміністрації України.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Незважаючи на низку позитивних змін, під час доопрацювання комітетом законопроекту до другого читання в ньому залишилися положення, які несуть істотні ризики та проблеми, зокрема:

  • кількість членів ВККС має бути зменшена до 12. Зважаючи на чинне та прогнозоване навантаження на комісію, зменшення кількості її членів неодмінно призведе до зменшення її продуктивності та затягування процедур, які проводяться (насамперед – кваліфікаційного оцінювання);
  • вимога про належність кандидата до ВККС до правничої професії може бути витлумачена так, що це можуть бути виключно судді, прокурори та адвокати, тобто, представники тих систем, які потребують реформування. Це положення може бути використане для блокування входження до складу комісії агентів змін;
  • збережено істотний контроль ВРП за діяльністю ВККС, зокрема, ВККС самостійно затверджує лише власний регламент, натомість акти, які визначають порядок складення іспитів та їх оцінювання, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та ін., затверджує ВРП за поданням ВККС;
  • спори щодо формування ВККС не виведені з-під юрисдикції «сумнозвісного» Окружного адміністративного суду м. Києва, голова та судді якого підозрюються у намаганні заблокувати проведення кваліфікаційного оцінювання та втручанні у діяльність ВККС;
  • зменшення штатної чисельності суддів Верховного Суду (з 200 до 100) в умовах відсутності чітких критеріїв та порядку відбору суддів, які мають залишитися, може бути використано в політичних цілях для відсіву нелояльних суддів;
  • збережено положення, згідно з яким до складу Комісії з доброчесності та етики входять три члени ВРП. Таким чином, у тексті законопроекту відразу закладено конфлікт інтересів у діяльності Комісії, оскільки вона має перевірити доброчесність усіх членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), тобто й тих, які входять до її складу;
  • процедура дисциплінарного провадження не зазнала істотних змін. Незважаючи на те, що строк дисциплінарного провадження збільшений вдвічі порівняно з первісною редакцією (з 30 до 60 днів), без вдосконалення та спрощення механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності, присічні строки дисциплінарного провадження можуть бути використані суддями для ухилення від відповідальності.

У тексті законопроекту міститься низка дефектів, які унеможливлять повноцінну реалізацію запропонованих у ньому механізмів, а саме:

  • положеннями законопроекту передбачено право Комісії з питань доброчесності та етики оцінювати кандидатів до складу ВККС. Проте для перевірки доброчесності таких кандидатів у законопроекті передбачена інша Конкурсна комісія з відбору членів ВККС, до складу якої також входить три міжнародні експерти. Законопроект не визначає механізм участі Комісії з питань доброчесності та етики при відборі членів ВККС, зокрема, чи має право вона затверджувати висновки щодо невідповідності кандидата критеріям, або яке юридичне значення наданої такою комісією оцінки;
  • законопроект визначає, що строк дисциплінарного провадження не повинен перевищувати 60 днів з моменту отримання дисциплінарної скарги. Проте законопроектом не вносяться зміни до ч. 13 ст. 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яка визначає, що дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом 90 днів з дня її відкриття, і цей строк може бути продовжений.

4. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Законопроект № 1008 доцільно повернути на повторне друге читання.