exit
search

Травень

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресуdoboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації). 

Завантажити у pdf

 

КОНСТИТУЦіЯ

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

ПРОТИкорупції

Мережа UPLAN

АНОНСИ

 

КОНСТИТУЦіЯ

Підсумок місяця

14 травня Конституційний Суд України звільнив суддю КСУ з посади та обрав нового Голову КСУ. 20 травня новообраний Президент України склав присягу. 21 травня Президент постановив неконституційний Указ про дострокове припинення повноважень Парламенту.

 

Дострокове припинення повноважень Парламенту – неконституційне

21 травня 2019 року Президент України Володимир Зеленський постановив Указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» №303/2019. Центр політико-правових реформ вважає такий Указ неконституційним.

Дострокове припинення повноважень Парламенту на підставі пункту 1 частини другої статті 90 Конституції України передбачає відсутність коаліції протягом місяця та неможливість сформувати нову, що разом і створює підставу для реалізації Президентом свого права достроково припинити повноваження Верховної Ради України.

Юридичний факт відсутності коаліції було встановлено Головою ВРУ 17 травня 2019 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 90 та статті 83 Конституції депутатські фракції мають сформувати коаліцію до 17 червня 2019 року.

При цьому слід врахувати заборону розпускати Парламент в останні 6 місяців його діяльності, а цей строк починається з 27 травня 2019 року (частина п’ята статті 90 Конституції).

Тези про відсутність коаліції з 2016 року жодним чином не підкріплені аргументами. Указ Президента взагалі не містить жодного мотивування такого рішення. Зважаючи на це, варто дослідити позицію Президента, зазначену в новині на офіційному Інтернет-представництві Президента, у якій зазначено, що «головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції». Наголошуємо, що така підстава для дострокового припинення повноважень Парламенту в Конституції відсутня, що додатково свідчить про порушення Президентом частини другої статті 19 Конституції і вихід за межі своїх конституційних повноважень.

Звернемо увагу, що 14 квітня 2016 року при формуванні персонального складу Кабінету Міністрів України коаліція депутатських фракцій у ВРУ у складі депутатських фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» налічувала 236 народних депутатів.

Таким чином, відповідно до пункту 1 частини другої статті 90 Конституції Президент має право достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом одного місяця в Парламенті не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції. Отже, Указ Президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 21 травня 2019 року №303/2019, яким достроково припинено повноваження ВРУ на підставі пункту 1 частини другої статті 90, є грубим порушенням частини другої статті 19, пункту 1 частини другої статті 90 та пунктів 7 і 8 частини першої статті 106 Конституції.

Нагадаємо, що 20 травня ЦППР ініціював заяву, яку підтримала коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ, закликавши:

  • новообраного Президента України – гаранта додержання Конституції України – діяти виключно в межах своїх конституційних повноважень та, відповідно, відмовитися від дострокового припинення повноважень Верховної Ради України VIII скликання у неконституційний спосіб за відсутності для цього підстав;
  • народних депутатів України – невідкладно поставити питання конституційності указу Президента України про дострокове припинення повноважень ВРУ перед Конституційним Судом України у випадку його видання.

 

Конституційний Суд України звільнив суддю КСУ та обрав нового Голову КСУ

14 травня Конституційний Суд України звільнив з посади суддю КСУ Станіслава Шевчука, який обіймав посаду Голови КСУ.

Звільнення відбулося на підставі Висновку постійної комісії з питань регламенту та етики КСУ від 17 квітня 2019 року у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило невідповідність займаній посаді відповідно до пункту 3 частини другої статті 1491 Конституції України.

Цього ж дня на спеціальному пленарному засіданні Головою КСУ було обрано Наталю Шапталу.

Наталю Шапталу призначено суддею КСУ X з’їздом суддів України у вересні 2010 року. 30 вересня 2010 року нова Голова КСУ проголосувала за неконституційність Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 08 грудня 2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція в редакції 1996 року, що призвело до узурпації влади Януковичем.

 

Провести жоден референдум зараз неможливо

З огляду на останні заяви представників команди новообраного Президента України про необхідність проведення референдуму для вирішення формату закінчення війни з Російською Федерацією наголошуємо, що проведення жодного референдуму в Україні наразі неможливе. Для цього необхідно на рівні закону врегулювати процедури організації та проведення референдуму.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про всеукраїнський референдум» №2145а. Він пропонує закріпити на законодавчому рівні положення про підготовку та проведення всеукраїнського референдуму відповідно до вимог Конституції України, з урахуванням рекомендацій Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії) Ради Європи.

Законопроект підготувала робоча група, до складу якої входили відомі конституціоналісти, провідні експерти з виборчого права за сприяння профільної міжнародної організації IFES. Його ухвалення розблокує можливість проведення референдумів, і лише після цього можливий початок розмови про предмет референдуму.

27 травня ЦППР разом з коаліцією громадських організацій випустили заяву, у якій закликали Парламент забезпечити законодавчу можливість реалізації конституційного права громадян на участь у всеукраїнському референдумі шляхом ухвалення доопрацьованого проекту Закону №2145а.

 

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

Підсумок місяця

Після інавгурації новообраного Президента України Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що подасть у відставку. Він пішов з посади після проведення 22 травня чергового засідання Кабінету Міністрів України. 30 травня Верховна Рада України розглянула проект постанови про його відставку. «За» проголосували лише 97 народних депутатів, тому відставка Прем`єр-міністра України Володимира Гройсмана прийнята не була.

 

Чи продовжують працювати урядовці, якщо Прем`єр-міністр іде у відставку?

Питання, яке хвилює багатьох українців, як буде працювати Уряд, якщо Прем`єр-міністр України піде у відставку?

За інформацією Урядового порталу, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман прийняв рішення подати у відставку і подякував усім українцям за спільну роботу протягом останніх трьох років. Він зауважив, що новообраний Президент України Володимир Зеленський сказав, що Уряд має скласти свої повноваження перед новообраним Президентом. «Але я думаю, що ви розумієте, що Уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а не перед новообраним Президентом. Та разом з тим я прийняв для себе рішення подати у відставку. …Для мене країна є надзвичайно важливою, а стабільність в ній є пріоритетом. І сьогодні я хочу подякувати українцям за три роки роботи, за те, що нам вдалося зробити. Ми все зробили спільно і ми багато зробимо у майбутньому. І в новому Парламенті ми спільно з однодумцями сформуємо професійну команду, яка буде здатна служити державі і робити Україну успішною», – зазначив Володимир Гройсман у заяві для преси.

На думку голови правління ЦППР Ігоря Коліушка, важливо враховувати такий нюанс, що Прем`єр-міністр подав заяву про відставку від себе особисто, а не заяву про відставку від імені Уряду. Відповідно до частини 3 ст. 15 Закону «Про Кабінет Міністрів України» він звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України. Прийняття ВРУ рішення про відставку Прем`єр-міністра має наслідком відставку всього складу Уряду (частина 4 тієї ж статті Закону).

Якби ВРУ прийняла рішення про відставку Прем`єр-міністра, він був би звільнений з дня прийняття такого рішення. Уряд Володимира Гройсмана виконував би свої повноваження до початку роботи нового Уряду, але без нього. У цій ситуації повноваження Прем`єр-міністра виконував би, наприклад, Перший віце-прем`єр-міністр. Усі члени Уряду, який перебував би у відставці, як передбачено частиною 4 ст. 17 Закону «Про Кабінет Міністрів України», були б звільнені зі своїх посад з початком роботи новосформованого КМУ.

Якщо оцінювати не лише юридичний, а й політичний зміст заяви Прем`єр-міністра з урахуванням перспективи дострокових виборів, то, як вважає Ігор Коліушко, вона є цілком виправданою та могла б посприяти подальшій політичній кар`єрі Володимира Гройсмана.

 

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Підсумок місяця

Уряд має намір звузити вікно можливостей для збереження внутрішнього паспорта у формі книжечки.

 

Уряд вкотре звужує можливості для збереження внутрішнього паспорта у формі книжечки

Кабінет Міністрів України зареєстрував законопроект, що пропонує звузити перелік умов, за яких можна залишити старий внутрішній паспорт.

17 травня на веб-сайті Верховної Ради України з’явився урядовий законопроект «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (під реєстр. №10311). З його змісту випливає, що Уряд вирішив прискорити процес переходу громадян України від внутрішнього паспорта у формі книжечки до паспорта у формі картки (як пишуть ЗМІ – ID-картки). Якщо законопроект буде ухвалено – вікно можливостей для збереження паспорта старого зразка ще більше звузиться.

Нагадаємо, що з 5 жовтня 2018 року Уряд уже звузив перелік умов, за яких можна залишити старий внутрішній паспорт. Так, якщо особі виповнюється 25 або 45 років, вона має лише один місяць для того, щоб «продовжити життя» книжковому паспорта, вклеївши туди фото. Якщо цей строк пропущено, то особа зобов’язана отримати ID-картку. Однак тепер Уряд планує скасувати і цю можливість. Так, законопроект передбачає, що книжковий паспорт буде чинним лише до набрання чинності законом (у разі ухвалення) і лише за певних умов. Так, якщо особі виповнюється 25 чи 45 років, вона має до набрання законом чинності встигнути вклеїти фотокартку при досягненні цього віку. Тобто в разі ухвалення цього законопроекту книжковий паспорт назавжди може залишитися лише в тих, хто досяг 45 років і вчасно вклеїв фото, у громадян віком до 25 років – тільки до досягнення цього віку. А громадяни від 25 років зможуть зберегти свій паспорт лише до досягнення 45-річного віку.

На наш погляд, у сучасних умовах такий примус до переходу на паспорт нового зразка є дуже дискусійним. Уряду спершу варто вирішити проблеми, що виникають у користувачів паспорта нового зразка (у формі картки). Зокрема, необхідно:

  • забезпечити нанесення інформації про місце проживання на пластиковій поверхні ID-картки. Відсутність цієї інформації змушує громадян звертатися за довідкою формату А4 та носити цей незручний папірець з собою;
  • скасувати обов’язковий чіп (БЕН) у ID-картці. Цей документ не потрібен для безвізових поїздок до ЄС. Також є інші форми електронної ідентифікації (Bank-ID, mobile-ID тощо). Чіп призводить до здорожчання цього документа й обмеження точок доступу за паспортними послугами;
  • на рівні закону чітко визначити та оптимізувати перелік документів, потрібних для оформлення цього документа (а також і для закордонного паспорта);
  • у законі закріпити чіткі, прозорі розміри платежів за всі паспортні послуги, щоб громадяни не стикалися з раптовим їх підвищенням та незаконними поборами.

Отже, допоки ці проблеми не будуть вирішені – громадянам не варто нав’язувати паспорт нового зразка проти їхньої волі.

«Уряд спершу має звернути увагу на численні проблеми паспортної сфери, а вже потім підштовхувати громадян до обміну паспортів старого зразка на нові. Наразі громадяни мусять носити з собою незручні паперові довідки про «прописку», переплачувати за чіп у картці, який нині взагалі практично ніхто не використовує, а також мають шукати в підзаконних актах переліки документів для отримання паспортних послуг. Це негайно треба виправляти. І ключова роль тут у МВС і ДМС», – зазначив експерт Євген Школьний. 

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

Підсумок місяця

Окремі судді Верховного Суду призначені Президентом України усупереч Конституції України, нові призначення у Вищій раді правосуддя, спір про строки повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України перейшов у судову і політичну площини.

 

Окремі судді Верховного Суду призначені Президентом усупереч Конституції України

7 травня Президент України Петро Порошенко призначив 75 суддів Верховного Суду, з яких 51 суддя, 14 науковців, 7 адвокатів, 3 особи із сукупним стажем.

Водночас змінена в 2016 році Конституція України наділяє Президента повноваженням призначити на посаду судді лише раз. За перехідними положеннями Президент втратив повноваження переводити суддів з однієї посади на іншу торік. Друге призначення чинних суддів на посаду судді суперечить Конституції, оскільки ці особи вже перебувають на посаді судді і складали присягу. Лише Вища рада правосуддя уповноважена переводити на посади суддів Верховного Суду переможців конкурсу з числа чинних суддів.

 

Нові призначення у Вищій раді правосуддя

13 травня Президент України Петро Порошенко призначив М. Ісакова та А. Василенка членами Вищої ради правосуддя. Обставини, які супроводжували це призначення, свідчать про намагання зберегти вплив на ключовий орган у системі суддівського врядування.

Згідно із Законом Президент призначає членів ВРП за результатами конкурсу. 11 березня Президент підписав указ, яким визначив порядок проведення конкурсу.

22 квітня суд заборонив конкурсній комісії визначати кандидатів, які рекомендуються для призначення. Проте 8 травня Президент вніс зміни до свого указу про те, що в разі неможливості комісією визначити кандидатів, які рекомендуються для призначення, то рекомендованими вважаються всі кандидати, щодо яких проводиться спеціальна перевірка. Це дало змогу Президенту, усупереч судовій забороні та без проведення конкурсу, заповнити свою квоту у ВРП.

На думку експерта ЦППР Максима Середи, «призначення нових членів у політичний спосіб свідчить про те, що ключовий орган у системі суддівського врядування залишається насамперед політичним інструментом. За таких умов він не здатний забезпечувати незалежність судової влади».

 

Спір про строки повноважень членів ВККС перейшов у судову і політичну площини

Як раніше повідомляли експерти ЦППР, існує юридична невизначеність щодо строку повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, призначених у 2014 році.

15 травня Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою про забезпечення позову заборонив С. Козьякову виконувати повноваження члена ВККС та своїм рішенням встановив відсутність у нього повноважень члена ВККС з 25 жовтня 2018 року, виходячи з чотирирічного строку повноважень. Того ж дня цей же суд, але в іншій справі зобов'язав включити до складу комісії С. Остапця замість С. Щотки, строк повноважень якого нібито припинився.

ВККС відреагувала на ці рішення заявою: «Наявні у Комісії документи свідчать про інше», при цьому пославшись на судові рішення, у яких зроблений висновок про шестирічний строк повноважень членів ВККС, призначених у 2014 році.

Жодне з указаних судових рішень не набрало законної сили, окрім ухвал про забезпечення позову, які повинні виконуватися негайно. За цими ухвалами відкрито виконавче провадження.

Експерт ЦППР Роман Куйбіда: «Практика забезпечення позовів шляхом включення до штату нового члена ВККС є нетиповою і може призвести до нелегітимності процедур за участю цього нового члена, якщо в подальшому суд встановить його неповноважність. Забезпечення позову в такий спосіб має маніпулятивний характер і свідчить про політизацію роботи суду».

Колізійність законодавчого регулювання строку повноважень окремих членів ВККС, а також численні судові спори створюють ризики для функціонування Вищого антикорупційного та Верховного судів. У випадку, якщо суди дійдуть висновку, що повноваження окремих членів ВККС завершилися в 2018 році, під загрозою може опинитися легітимність процедур, проведених за їхньої участі.

 

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Підсумок місяця

Президент України підписав Закон про вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань, який здатний підвищити ефективність роботи ДБР.

 

Ухвалено Закон про вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань

17 травня Верховна Рада України ухвалила в цілому, а 18 травня Президент України Петро Порошенко підписав Закон (реєстр. №5395-д), який дозволяє Державному бюро розслідувань сформувати власні оперативні підрозділи, зокрема оперативно-технічні та власної безпеки.

ДБР оприлюднило заяву про оголошення конкурсу на відповідні посади в оперативні підрозділи одразу після набрання чинності Законом.

Проте ухвалений Закон містить дискусійне положення – вводяться спеціальні звання для службовців ДБР і не визначено переліку посад, перебування на яких потребує присвоєння цих звань. Іншими словами, вирішення цього питання залишається на розсуд директора ДБР та його заступників. Хоча раніше планувалося утворення ДБР як винятково «цивільного» органу.

На думку експертів ЦППР, керівництву ДБР варто встановити, що спеціальні звання повинні присвоюватися тільки службовцям оперативно-технічних підрозділів та підрозділів забезпечення власної безпеки.

 

Президент затвердив символіку Державного бюро розслідувань

19 травня Президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив символіку Державного бюро розслідувань. Хоча символікою, яку було затверджено главою держави, ДБР користується вже понад рік.

Водночас ані Конституція України, ані Закон «Про Державне бюро розслідувань» не надає Президенту повноважень з урегулювання своїми указами діяльності ДБР.

Нагадаємо, що раніше Президент Петро Порошенко також усупереч Конституції затвердив символіку органів прокуратури.

 

Уперше стартував прийом заяв від кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розпочала прийом заяв від кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

Заяви приймаються від кандидатів, які перед тим пройшли однорічну спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України та успішно склали кваліфікаційний іспит. Наразі потенційних кандидатів 248.

Це перший конкурс у прокуратурі, який відбувається в порядку, передбаченому Законом «Про прокуратуру» від 2014 року.

Однак такої кількості нових прокурорів недостатньо, оскільки, за інформацією Генеральної прокуратури України, у 2018 році за власним бажанням звільнилося 307 прокурорів, ще 33 прокурори були звільнені за результатами розгляду дисциплінарних проваджень КДКП.

 

ПРОТИкорупції

Підсумок місяця

Обрано голову та заступника голови Вищого антикорупційного суду та визначено дату початку його роботи.

 

Вищий антикорупційний суд почне працювати з 5 вересня 2019 року

У червні 2018 року Верховна Рада України ухвалила закони «Про Вищий антикорупційний суд» та «Про утворення Вищого антикорупційного суду», завдяки яким в Україні було утворено Вищий антикорупційний суду. Проте до початку реального функціонування цього суду має відбутися низка обов’язкових процедур.

Так, з серпня 2018 до березня 2019 рр. тривав конкурс з відбору кандидатів на посади суддів ВАС. 18 березня Вища рада правосуддя внесла Президенту України подання про призначення суддів, а 11 квітня Президент видав укази №128/2019 і №129/2019, якими призначив на посади суддів ВАС.

7 травня відбулися перші збори суддів ВАС, на яких обрано голову та визначено дату початку функціонування суду. Головою ВАС стала суддя першої інстанції Олена Танасевич, а її заступником – Євген Крук. Окрім того, у цей же день збори суддів ВАС ухвалили рішення про день початку функціонування суду – 5 вересня 2019 року.

На думку експертів ЦППР, позиція зборів суддів ВАС у цьому питанні є зваженою та обґрунтованою, а обрана ними дата початку роботи – правильною, адже станом на 7 травня 2019 року невирішеними лишалися питання відбору працівників апарату, забезпечення суду будівлями для роботи суддів і працівників апарату, технічного обладнання таких приміщень, оформлення дозволу на проведення судом діяльності, пов’язаної з доступом до державної таємниці, оформлення працівникам допуску до державної таємниці тощо.

Отже, для того, щоб ВАС почав свою роботу вчасно, уже в найкоротші терміни має бути:

  • забезпечено ВАС ще одним (або іншим, але набагато більшим) приміщенням, яке дозволить розмістити та забезпечити нормальне функціонування судових палат ВАС для здійснення правосуддя в першій інстанції;
  • здійснено ремонт усіх будівель і споруд, у яких розміщуватимуться судді та працівники апарату ВАС, а також здійснюватиметься правосуддя;
  • придбано офісні меблі, комп’ютерну, мультимедійну, копіювальну та іншу техніку та обладнання, необхідні для повноцінного функціонування суду;
  • проведено конкурси та забезпечене заповнення більшості посад апарату ВАС;
  • забезпечено отримання всіх дозволів і сертифікатів, необхідних для отримання суддями ВАС доступу до таємних матеріалів та санкціонування ними негласних слідчих дій;
  • запроваджено оперативний та ефективний документообіг, який не лише забезпечуватиме автоматизований розподіл кримінальних проваджень, максимально зручний та оперативний обмін документами та інформацією, а й виключатиме будь-яку можливість витоку інформації про діяльність ВАС та прийняті ним рішення;
  • вжито всіх необхідних заходів, пов’язаних із охороною приміщень ВАС, суддів та їхнього житла.

Окрім того, суддям ВАС бажано використали свої щорічні відпустки до 5 вересня (зокрема, присвятивши їх вирішенню особистих питань побутового характеру).

Директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк з цього приводу зазначив: «Як би нам усім не хотілося, щоб ВАС почав працювати вже в червні або липні 2019 року, усе ж це було б вкрай безвідповідальним і помилковим рішенням. Справа в тому, що з першого ж дня офіційного початку функціонування ВАС на адресу слідчих суддів почнуть надходити численні клопотання у всіх кримінальних провадженнях, підсудних цьому суду, а також вишикується довжелезна «черга» з кількох тисяч кримінальних проваджень, що будуть передаватися до ВАС іншими судами. ВАС повинен бути до всього цього готовий».

 

До питання про підсудність кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду

Після ухвалення Верховної Радою України Закону «Про Вищий антикорупційний суд», призначення суддів цього суду та визначення дати початку його роботи одним з найбільш актуальних залишається питання підсудних йому кримінальних проваджень.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону «Про Вищий антикорупційний суд» Кримінальний процесуальний кодекс України доповнюється ст. 33-1, ч. 1 якої має таку редакцію: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 Кримінального кодексу України, ст. 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України».

Так, у примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються:

а) злочини, передбачені ст. 91, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

б) злочини, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК.

У п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування певних кримінальних правопорушень у випадку наявності однієї з таких умов:

1) злочин вчинено спеціальним суб’єктом (Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом КМУ тощо);

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди;

3) злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної ч. 4 ст. 18 КК або п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК.

Експерти ЦППР проаналізували прикінцеві та перехідні положення Закону «Про Вищий антикорупційний суд» та підготували висновок щодо підсудності кримінальних проваджень ВАС. Відповідно до висновку ВАС підсудні винятково кримінальні провадження, досудове розслідування в яких здійснювали детективи НАБУ відповідно до приписів ч. 5 ст. 216 КПК. Вихід за ці межі підсудності ВАС, які є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 ЄКПЛ.

Окрім того, на думку експертів ЦППР, для усунення будь-яких сумнівів щодо підсудності ВАС важливими є законодавчі зміни до ч. 1 ст. 33-1 КПК, примітки до ст. 45 КК, а також ст. 216 КПК.

З повним текстом висновку можна ознайомитися на сайті ЦППР за посиланням: http://bit.ly/2vAyRK5.

 

UPLAN

Підсумок місяця

У травні експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN закінчили вчитися писати скарги на прокурорів, але почали вчитися писати грантові заявки, продовжили обговорювати законопроект «Про адміністративну процедуру» та запустили опитування про охорону громадського порядку. Також на порталі UPLAN побільшало цікавих матеріалів.

 

Подавати скаргу на прокурора навчали в Одесі

17 травня в Одесі відбувся заключний практичний семінар «Як написати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії». Загалом семінари охопили чотири міста – Дніпро, Львів, Харків та Одесу.

Учасники семінару дізналися про те, як формується склад і працює КДКП, як складати та подавати скаргу на прокурора і як уникнути найпоширеніших помилок при підготовці такої скарги.

 

У Дніпрі обговорили важливість ухвалення законопроекту «Про адміністративну процедуру»

22 травня в Дніпрі зібралися науковці, представники облдержадміністрації, міськрад та ЦНАП для ознайомлення з правилами ухвалення та виконання адміністративних актів, які передбачає законопроект №9456 «Про адміністративну процедуру».

На думку експертів, найбільша цінність закону – це чіткі та уніфіковані правила ухвалення адміністративних актів, що сприяють отриманню громадянами та бізнесом якісних державних послуг і захищають їх від свавілля недобросовісних чиновників.

 

Що ви думаєте про охорону громадського порядку в громаді?

Центр політико-правових реформ за участі Мережі UPLAN проводить опитування, що допоможе виявити проблеми участі громадськості в охороні громадського порядку та в діяльності громадських формувань, які сприяють правоохоронним органам у виконанні покладених на них завдань.

Анкета для заповнення – за посиланням.

Кінцева дата заповнення – 17 червня 2019 року.

 

Актуальні матеріали від експертів Мережі UPLAN

 

Слідкуйте за новинами Мережі UPLAN

на порталі http://uplan.org.ua
у фейсбуці https://www.facebook.com/UkrainianPlan/
у телеграмі https://t.me/gidreforms

 

АНОНСИ

  • Тренінг «Конституційна скарга» (10 червня, м. Одеса)
  • Прес-конференція «Конституційний Суд України: необхідні законодавчі зміни» (11 червня, м. Одеса)
  • Тренінг «Конституційна скарга» (18 червня, м. Чернігів)
  • Тренінг «Адміністративна процедура: нові правила взаємодії між владою і громадянами» (24 червня, м. Одеса)