exit
search

Червень

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресуdoboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації). 

Завантажити у pdf

 

КОНСТИТУЦіЯ

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

ПРОТИкорупції

Мережа UPLAN

ВИДАННЯ

АНОНСИ

 

КОНСТИТУЦіЯ

Підсумок місяця

Конституційний Суд України визнав Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Парламенту конституційним, відповідно, парламентські вибори відбудуться 21 липня. Рада суддів оголосила про початок відбору суддів КСУ, що мають бути призначені у вересні 2019 року.

 

КСУ визнав конституційним дострокове припинення повноважень ВРУ

20 червня Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо конституційності Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 21 травня 2019 року №303/2019 (далі – Указ). Указ визнаний конституційним.

По-перше, КСУ ухвалив Рішення до дня голосування, чим запобіг можливості встановлення неконституційності президентського рішення після обрання нового скликання Парламенту. Невирішеність питання конституційності дострокових виборів послаблювало б новообрану Верховну Раду України. Також відзначимо дотримання КСУ строків конституційного провадження, що так само було надважливим у цьому контексті.

По-друге, варто звернути увагу на саме Рішення КСУ. ЦППР послідовно відстоював протилежну позицію про неконституційність Указу. На жаль, її не було підтримано. Проте набагато більше питань викликає аргументація такого Рішення.

КСУ встановив відсутність належного законодавчого та конституційного регулювання для встановлення факту відсутності коаліції та дослідження процедури такого встановлення. Як наслідок, КСУ зафіксував наявність конституційного конфлікту, вирішення якого відповідає вимогам статті 5 Конституції України, що має наслідком конституційність Указу Президента.

На нашу думку, КСУ, навіть у межах логіки відсутності належного регулювання, мав встановити конституційність чи неконституційність Указу. Натомість він фактично самоусунувся від виконання своїх функцій, чим створив теоретично небезпечний у майбутньому прецедент.

Також відвертий подив викликає позиція КСУ, відповідно до якої стаття 8 Конституції (принцип верховенства права) є незастосовуваною до Указу.

На нашу думку, для збереження та підвищення авторитету такі надважливі рішення КСУ мають бути належно аргументовані.

 

Соціологія: ставлення українців до Конституції України

26 червня оприлюднені результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Результати опитування свідчать, що 56,2% опитаних не читали Конституцію України або читали про неї у ЗМІ. 34,3% опитаних вважають, що згідно з Конституцією носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є Президент. Порівняно з 2015 роком цей відсоток зріс, оскільки тоді таку відповідь надали 28,7% опитаних.

На думку 59,2% опитаних, головною причиною порушення Конституції є нехтування законами і правом з боку посадових осіб. На жаль, 18,5% опитаних вважають, що орган влади може порушити Конституцію, якщо це сприяє швидшому ухваленню рішень, які принесуть користь суспільству. Цей відсоток виріс з 2015 року майже вдвічі. При цьому цілком або переважно довіряє Конституційному Суду України 23,2% опитаних, що є вищим показником порівняно з попередніми опитуваннями.

Вважаємо позитивним те, що 37,2% опитаних підтримують думку, що розробляти зміни до Конституції має незалежний орган, до складу якого ввійдуть представники різних гілок влади та незалежні експерти.

 

Рада суддів оголосила початок відбору суддів КСУ

Рада суддів України ухвалила Рішення №28 від 21 червня 2019 року, яким оголосила про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та початок прийому документів від осіб, які виявили намір обійняти посаду судді КСУ, з 24 червня по 23 липня 2019 року включно.

Закликаємо осіб, що відповідають вимогам, брати участь у відборі, а З’їзд суддів та Раду суддів – провести реальний відбір кандидатів на посади суддів КСУ, особливо в контексті вимог високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності.

 

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

Яким має бути статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг?

13 червня Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон №1540). Втрата ними чинності відтермінована до 31 грудня цього року, оскільки визнання їх неконституційними призведе до прогалин у правовому регулюванні порядку організації діяльності Комісії та потребує приведення цього законодавства у відповідність до Конституції України. У зв`язку з цим законодавцю необхідно по-новому визначити правовий статус Комісії.

КСУ, зокрема, прийшов до висновку, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією. Повноваження Глави держави та Парламенту щодо формування конкурсної комісії, як і право Президента України призначати членів Комісії та достроково припиняти їхні повноваження, Конституцією не передбачені. Вказані повноваження, закріплені Законом №1540, виходять за межі конституційної компетенції Парламенту і Глави держави. Ухваливши Закон №1540, згідно з яким Комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент, що не передбачено Конституцією, ВРУ вийшла за межі своїх конституційних повноважень.

Комісія є так званим «незалежним регулятором». Такі органи були створені на основі досвіду деяких європейських країн вже після ухвалення Конституції. Їх метою було зменшення впливу Уряду на функціонування ринків, що перебувають у стані природних монополій. «Незалежні регулятори» повинні забезпечувати баланс між державою, споживачами і суб’єктами, які працюють на відповідних ринках. Тому Комісія має функціонувати автономно від КМУ, а значить – перебувати за межами системи ЦОВВ, яка підпорядкована Уряду.

На думку експертів ЦППР, з позиції необхідності належного здійснення регуляторних функцій та подолання практики прямого втручання в діяльність Комісії Урядом її перебування за межами системи ЦОВВ виправдане. Повернення Комісії до системи ЦОВВ означатиме відновлення її залежності від Уряду і, як наслідок, неналежне здійснення нею регуляторної функції. Це може призвести до порушення інтересів споживачів і недотримання належної якості послуг.

Виправити цю ситуацію і правильно визначити правовий статус Комісії, не порушуючи логіки її утворення, можна тільки внесенням змін до Конституції. Вони мають визначити Комісію окремою специфічною ланкою системи державного управління, не включаючи її до системи ЦОВВ. Крім цього, у Закон №1540 мають бути внесені зміни щодо процедури її створення та призначення її членів.

Як компроміс, на перехідний період до внесення змін у Конституцію, можна повернути Комісію у систему ЦОВВ, але як особливий ЦОВВ зі спеціальним статусом, чітко визначивши, що її відносини з КМУ повинні суттєво відрізнятися від відносин Уряду з міністерствами, службами, агентствами, інспекціями. Цей варіант також вимагатиме внесення змін у законодавство. Особливості правового статусу Комісії та її відносин з КМУ можна визначити у комплексному Законі «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», ухвалення якого підтримує ЦППР.

 

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Підсумок місяця

Вартість паспортних документів зростає з 1 липня. Сума збору за паспортні документи залишається непрозорою.

 

Вартість паспортних документів зростає з 1 липня

Червень – останній місяць, коли громадяни могли замовити паспорт у формі картки або закордонний паспорт за дешевшою ціною. Державна міграційна служба повідомила про подорожчання цих документів з 1 липня. Зокрема, оформлення внутрішнього паспорта за 20 робочих днів коштуватиме 345 грн (зараз – 279 грн), а за 10 робочих днів – 471 грн (зараз – 366 грн). Виготовлення закордонного паспорта обійдеться у 682 грн за 20 робочих днів (зараз – 557 грн) та 1 034 грн за 7 робочих днів (зараз – 810 грн). Нагадаємо, що згідно із Законом про Єдиний державний демографічний реєстр адміністративний збір за паспорти складається з кількох окремих платежів, один з яких встановлюється Урядом за вартість «послуги», а інший – монополістом Поліграфкомбінатом «Україна» за бланк документа. Відповідно, Поліграфкомбінат теж збільшив свою частину збору разом з Кабміном.

На наш погляд, такий непрозорий порядок встановлення платежів за паспортні та інші адміністративні послуги є неприйнятним. Так, в Україні досі не визначені критерії платності та безоплатності адмінпослуг та межі для встановлення розмірів плати за них. Через відсутність єдиного закону про нарахування та справляння адміністративних зборів спостерігається хаотичність нормативного регулювання сфери оплати за адмінпослуги, використовуються різні показники для визначення конкретних розмірів таких зборів. У результаті з громадян нерідко стягуються кошти без належних правових підстав і необґрунтованого розміру, як-от у ДП «Документ». Водночас низка адміністративних зборів за певні адмінпослуги є невиправдано низькими, що спричиняє недостатнє матеріально-технічне забезпечення діяльності відповідних органів влади (наприклад, за реєстрацію шлюбу справляється лише 85 копійок державного мита), або ж взагалі безоплатними (наприклад, реєстрація юридичних осіб).

Отже, час нарешті виконати вимогу Стратегії реформування державного управління про врегулювання на законодавчому рівні питання оплати адміністративних послуг. Необхідно ухвалити Закон «Про адміністративний збір», який би визначав поняття, види та функції адміністративного збору; принципи його встановлення, сплати та використання; порядок визначення конкретних розмірів адміністративних зборів; чіткі критерії розмірів таких зборів; перелік адміністративних послуг, які надаються на безоплатній основі; чіткий порядок та способи сплати адміністративного збору; механізми цільового використання коштів, що надходять від сплати цих зборів, звітності про використані кошти. Окрім того, закон має містити додаток з  переліком найпопулярніших серед громадян адмінпослуг та чіткими розмірами зборів за їх надання. Таким є досвід багатьох країн-членів ЄС, як-от Польща, Німеччина та Чехія.

«В Україні вже прийшов час нарешті покласти край недостатньо обґрунтованим платежам за адмінпослуги і тим паче незаконним поборам за їх надання. Уряд має затвердити законопроект про адміністративний збір, а нова Верховна Рада України – нарешті ухвалити його», – зазначив експерт ЦППР Євген Школьний.

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

Підсумок місяця

У практику повернулося рейдерство – атаки на бізнес, а також державні органи через судові рішення. Розгорнулася політична боротьба за зміну балансу впливів на Вищу кваліфікаційну комісію суддів і Вищу раду правосуддя. Члени Громадської ради доброчесності виграли суд проти ВККС щодо незаконності положень регламенту комісії, які створювали перешкоди для діяльності ГРД, а також викрили ВККС у ймовірних фальсифікаціях.

 

Президент Зеленський скасував укази свого попередника про призначення двох членів Вищої ради правосуддя й оголосив новий конкурс

10 червня Президент України В. Зеленський скасував укази свого попередника про призначення А. Василенка та М. Ісакова членами Вищої ради правосуддя.

Експерти ЦППР зазначали, що ці члени були призначені П. Порошенком усупереч закону, який вимагає проведення на ці посади конкурсу. Призначення відбулося, незважаючи на те, що конкурс не був завершений. Утім, спроба скасувати призначення членів ВРП також є сумнівною, адже закон визначає вичерпні підстави для припинення повноважень членів ВРП.

На думку ЦППР, проблема складу ВРП повинна бути вирішена комплексно. Доцільно внести законодавчі зміни, щоб запровадити перевірку на доброчесність членів ВРП, непроходження якої – підстава припинення повноважень для чинних членів або припинення участі в конкурсі для кандидатів. Таку перевірку могла б забезпечити Громадська рада міжнародних експертів, яка продемонструвала свою ефективність під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Також необхідно вивчити можливості для внесення конституційних змін щодо способу формування цього органу. За теперішніх умов доцільно, щоб не менше половини його складу призначалася з представників фахової громадськості.

 

Набуло поширення рейдерство бізнесу та державних органів через сумнівні судові рішення

24 травня Баришівський районний суд Київської області за заявою особи, чий рейс нібито відтермінували, у порядку забезпечення позову, зупинив дію ліцензії на авіаперевезення компанії-лоукостера SkyUP.

27 травня Суворовський районний суд м. Одеси в цивільній справі про визнання недостовірною інформації за позовом однієї особи до свого сусіда заборонив членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів вчиняти будь-які дії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання.

11 червня той же Баришівський суд у справі про визнання недостовірною інформації заборонив першій заступниці голови Національного банку України здійснювати свої повноваження.

На думку експерта ЦППР Романа Куйбіди, відновлення рейдерства стало можливим внаслідок нереалізації цілей судової реформи – очищення суддівського корпусу майже не відбулося. Поширеність корупції, вплив олігархів і фактична безкарність за ухвалені судові рішення дозволяє суддям іти на ухвалення таких рішень.

Зазначені ухвали не були виконані, дію однієї з них (щодо ВККС) було зупинено апеляційним судом. Свавільність таких рішень підриває основоположний принцип обов’язковості судових рішень. Це послаблює судову владу, адже створює небезпечний прецедент ігнорування судових рішень внаслідок їх несприйняття.

 

ГРД викрила ВККС у ймовірних фальсифікаціях і добилася скасування положень, які перешкоджали діяльності ГРД

12 червня під час засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів стався інцидент, який може свідчити про фальсифікацію її членами результатів кваліфікаційного оцінювання. За законом, ВККС може подолати висновок Громадської ради доброчесності за умови, що за це проголосують принаймні 11 з 16 членів ВККС.

Того дня на засіданні були присутніми 12 членів ВККС. Після розгляду питання щодо судді І. Грибан члени ВККС вийшли до нарадчої кімнати, з якої повернулися з рішенням про оголошення перерви. Як згодом виявилося, ВККС не змогла подолати висновок ГРД, оскільки рішення про це не набрало 11 голосів, бо два члени ВККС проголосували проти.

За законом, такий результат голосування мав стати підставою для внесення рекомендації про звільнення судді з посади, а не оголошення перерви. Тобто ВККС свідомо зманіпулювала результатами голосування. Це свідчить, що її діяльність спрямована не на реальне очищення судової влади, а на збереження на посадах недоброчесних суддів. Про це заявила як ГРД, члени якої стали свідками телефонної розмови одного з членів ВККС з головою ВККС, так і один з членів ВККС – А. Козлов, який після цього інциденту покинув засідання.

Така теза підтверджується і подіями наступних днів. Зокрема, 13 червня ВККС відклала пленарний розгляд питань щодо всіх суддів з висновками ГРД, обгрунтовуючи це тим, що надійшли матеріали, які потребують додаткового вивчення, зокрема і від ГРД. Які матеріали надійшли, кого вони стосуються, чому відкладається розгляд питань щодо всіх суддів, головуюча не зазначила. Наступного дня ВККС без будь-якого пояснення взагалі зняла з розгляду питання про підтримку рішень колегій щодо всіх суддів.

14 червня стало відомо, що член Комісії Т. Лукаш подав заяву про звільнення за власним бажанням, яка була задоволена.

26 червня пленарне засідання не відбулося  через відсутність кворуму.

27 червня з неофіційних джерел стало відомо, що омбудсмен звільнила з посади члена ВККС А. Козлова, який став викривачем фальсифікації голосування у ВККС.

З огляду на закінчення у липні строку повноважень членів Комісії С. Прилипка та П. Луцюка очевидно, що найближчим часом у ВККС буде відсутній кворум для проведення пленарних засідань.

На думку експертів ЦППР, ці події підтвердили неспроможність ВККС забезпечити повноцінне очищення судової влади. Необхідно розглянути можливість її реорганізації для того, щоб на період проведення реформи включити до складу органів з добору й оцінювання суддів більше представників громадського сектору, яким довіряє суспільство, ніж самих суддів.

Також 25 червня члени ГРД остаточно довели незаконність положень регламенту ВККС, які перешкоджали діяльності ради. Велика палата Верховного Суду залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду, яким були скасовані такі положення регламенту ВККС.

 

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Конституційний Суд на сторожі свободи осіб під час кримінального провадження

13 червня Конституційний Суд України ухвалив рішення про неконституційність положень частини 2 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Положення КПК України, які визнані неконституційними, встановлювали, що право на апеляційне оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою у суді першої інстанції може бути реалізовано лише при оскарженні рішення у справі. Тобто такі рішення не могли бути оскаржені до завершення розгляду обвинувачення.

КСУ дійшов висновку, що зазначені положення не дозволяли окреме апеляційне оскарження ухвал суду про продовження строку тримання під вартою до закінчення судового розгляду, а тому не гарантували особам ефективної реалізації права на судовий захист та не відповідали критеріям справедливості та співмірності (пропорційності).

26 червня КСУ ухвалив рішення про невідповідність Конституції України положень частини 5 статті 176 КПК України. Вони передбачали неможливість застосування альтернативних запобіжних заходів (крім тримання під вартою) до осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів проти держави. Ці положення КПК допускали тримання під вартою особи лише на підставі формального судового рішення, що порушувало принцип верховенства права. У рішенні наголошується, що оспорювана норма обґрунтовувала необхідність тримання під вартою самою лише тяжкістю інкримінованого діяння, що не забезпечувало гарантоване Конституцією право особи на свободу та особисту недоторканність.

Указані рішення ухвалені за результатами розгляду конституційних скарг осіб.

 

Президент України вніс подання про звільнення з посади Генерального прокурора

11 червня Президент України вніс до Парламенту подання про звільнення Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України.

Згідно з поданням Юрій Луценко не відповідає встановленим Законом «Про прокуратуру» вимогам до прокурора, у першу чергу в питанні наявності юридичної освіти і стажу роботи за спеціальністю, а тому не може перебувати на посаді в системі прокуратури.

Обґрунтування подання переконливе, оскільки базується на принципі єдності статусу прокурора та вимогах закону до посади прокурора.

Водночас такий порядок звільнення не відповідає статті 42 Закону «Про прокуратуру», адже відсутні визначені законом підстави для звільнення Генерального прокурора з цієї адміністративної посади.

 

Директор ДБР звільнив низку керівників

У червні стало відомо, що директор Державного бюро розслідувань звільнив з посад таких керівників: директора територіального управління у Полтаві, керівника Другого Управління організації досудового слідства, керівника Управління планово-фінансової діяльності та керівника Управління забезпечення діяльності. Їх було звільнено нібито через невідповідність займаній посаді за результатами строкового випробування, передбаченого Законом «Про державну службу».

Водночас такий порядок звільнення не відповідає профільному Закону «Про Державне бюро розслідувань», який передбачає, що директор ДБР призначає та звільняє з посад директорів територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату ДБР за поданням Конкурсної комісії (стаття 13). Окрім того, директор повинен погодити таке подання зі своїми заступниками (стаття 12). Ані подання, ані погодження не було зроблено.

 

ПРОТИкорупції

Підсумок місяця

Президент України Володимир Зеленський оновив склад Національної ради з питань антикорупційної політики. До неї увійшов директор з наукового розвитку, член правління ЦППР Микола Хавронюк.

 

Конституційний Суд ухвалив два рішення, якими скасував декларування антикорупційних активістів та визначив, що одне із повноважень НАБУ є неконституційним

6 червня цього року рішенням Конституційного Суду України було скасовано обов’язок представників громадських організацій, які працюють у сфері запобігання та протидії корупції, подавати майнові декларації.

На рішення КСУ очікували протягом тривалого часу, адже воно залишалося чи не єдиною можливістю скасувати ці положення, оскільки раніше Верховна Рада України так і не спромоглася ухвалити необхідні зміни до Закону «Про запобігання корупції». На нього чекали й міжнародні партнери, які більш ніж два роки закликали скасувати е-декларування для громадських активістів.

Нагадаємо, ініціатором відповідного конституційного подання став Центр політико-правових реформ, висновок якого ліг у його основу. Завдяки підтримці коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ, народних депутатів України та Уповноваженого ВРУ з прав людини питання про неконституційність електронного декларування антикорупційними активістами вдалося поставити перед КСУ. Членкиня правління ЦППР Юлія Кириченко разом з народними депутатами Альоною Шкрум та Єгором Соболєвим стала одним з уповноважених представників суб'єкта подання.

5 червня рішенням КСУ було визнано неконституційним право Національного антикорупційного бюро України «за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, визначеному законом».

За три роки суди задовольнили 35 позовів НАБУ. Рішеннями суду, які набрали законної сили, було визнано недійсними 97 правочинів. Це створювало передумови для повернення державі близько 6 млрд грн. Зазначене рішення КСУ суттєво ускладнить проведення відповідної роботи.

Хоча в рішенні й зазначено, що у структурі органів прокуратури наявна Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом і пов’язаних із корупційними правопорушеннями, наразі спроможність САП ефективно реалізувати відповідні повноваження викликає сумніви, а Закон «Про прокуратуру» визначає суттєві обмеження для прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді.

Зазначене рішення КСУ також унеможливить реалізацію моделі стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку було запропоновано Президентом України за два дні до ухвалення зазначеного рішення. Насамкінець, у тих випадках, коли згадані вище рішення судів за позовами НАБУ ще не були виконані, залишається можливість для перегляду цих рішень.

Оскільки рішення КСУ є остаточним і оскарженню не підлягає, слід запропонувати такі законодавчі зміни, які дозволять НАБУ та САП ефективно виконувати завдання з припинення корупційних злочинів та оскаржувати незаконні правочини.

 

Мережа UPLAN

Підсумок місяця

У червні експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN розповідали про конституційну скаргу в Одесі та Чернігові, вивчали тонкощі адмінпроцедури, дискутували про майбутнє конституційної реформи й інституту префектів, а також узяли участь у дводенній конференції в Києві.

 

В Одесі представили проблеми формування Конституційного Суду України та вчилися писати конституційну скаргу

Спочатку на тренінгу Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР, розповіла про основні вимоги до змісту та форми конституційної скарги. А вже наступного дня на прес-конференції експерт Мережі Дмитро Терлецький, адвокат та доцент НУ «Одеська національна юридична академія», зазначив: «За такої моделі особа, яка звертається до Конституційного Суду України, природно керується прагненням захистити власні права, отримати відшкодування та повернути відносини до попереднього стану, який передував застосуванню неконституційних положень закону України».

 

Центр політико-правових реформ підбив підсумки реалізації проектів, підтриманих у межах грантового конкурсу «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади»

Окремі проекти презентували партнери та експерти Мережі UPLAN. Серед них – новий районний поділ Запорізької та Дніпропетровської областей, шляхи забезпечення інтересів мешканців через внутрішню організацію самоврядування у містах, створення органів самоорганізації населення у м. Дніпро та популяризація інституту присяжних серед громадян.

 

Перспективи інституту префектів експерти обговорили в Харкові

26 червня експерти з Харкова та Києва, представники об’єднаних територіальних громад та районних державних адміністрацій узяли участь у панельній дискусії «Майбутнє конституційної реформи: чи запрацює в Україні інститут префектів?».

«Спочатку має відбутися укрупнення районів. Бажано, щоб законом про внесення змін до Конституції передбачалася й зміна назви – замість районів ми повинні перейти до повітів. І от коли Україна буде поділена приблизно на 110-120 повітів, тоді в кожному з таких повітів має з’явитися префект», – зазначив Ігор Коліушко, голова правління ЦППР.

 

Актуальні матеріали від Мережі UPLAN

Усі матеріали доступні на порталі uplan.org.ua. Переходьте за QR-кодом.

QR-код є в попередній версії

 

Слідкуйте за новинами Мережі UPLAN

 

ВИДАННЯ

Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Альтернативна доповідь за 2018 рік

Р. Смалюк, М. Середа

Альтернативна доповідь до Щорічної доповіді про стан незалежності суддів за 2018 рік, оприлюдненої Вищою радою правосуддя у квітні 2019 року і представленої під час фахового обговорення 21 червня 2019 року. Особливу увагу приділено фактам, які мають істотний вплив на незалежність суддів, проте залишилися невисвітленими в офіційній доповіді.

 

Підсумки конкурсу грантів «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади»

У виданні підбито підсумки реалізації грантів, підтриманих Центром політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» у 2018–2019 рр.

Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу.

 

АНОНСИ

  • Презентація результатів соціологічного опитування про обізнаність українців з судовою реформою (12 липня, м. Київ)
  • Семінар-тренінг «Адміністративна процедура: нові правила взаємодії між владою і громадянами» (17 липня, м. Київ)
  • Презентація альтернативної антикорупційної стратегії та державної програми з її реалізації (24 липня, м. Київ)