exit
search

Січень-лютий

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресуdoboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації). 

Завантажити у pdf.

 

Інформаційний бюлетень №15/2019 (січень-лютий)

КОНСТИТУЦіЯ

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

ПРОТИкорупції

МЕРЕЖА UPLAN

ВИДАННЯ

АНОНСИ

 

КОНСТИТУЦіЯ

Підсумок місяця

З 21 лютого європейський та євроатлантичний курси України закріплені на рівні Конституції та стають обов’язковими для влади. Реальна дія нових євроінтеграційних положень залежить від правозастосовної діяльності органів державної влади. Лише практика покаже, як саме будуть працювати нові повноваження та як реалізовуватимуться європейський та євроатлантичний курси України.

Україна закріплює євроатлантичну інтеграцію в Конституції як бачення свого розвитку

7 лютого 2019 року Верховна Рада України проголосувала за внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору). Мета запропонованих змін, як зазначено в Пояснювальній записці, – законодавче закріплення в Конституції цивілізаційного вибору, європейської ідентичності Українського народу та незворотності стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Конституційні зміни набули чинності 21 лютого 2019 року – наступного дня після їх офіційного опублікування.

Що ж змінилося?

Основні зміни до Конституції стосувалися Преамбули та повноважень Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України. Таким чином, Преамбула Конституції в контексті євроатлантичної інтеграції має виглядати так: «Верховна Рада України від імені Українського народу – … піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України … приймає цю Конституцію – Основний Закон України».

Додано нове повноваження ВРУ: «визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору» та нове повноваження КМУ: «забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Відповідно до проголосованих змін Президент став гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Також з Конституції вилучено положення пункту 14 Перехідних положень, яке передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

Отже, уже сьогодні європейський та євроатлантичний курси України закріплені на рівні Конституції та стають обов’язковими для влади.

Відтепер для зміни євроатлантичного державного курсу України необхідна буде обов’язкова зміна Конституції, оскільки вищі владні органи обмежені конституційними повноваженнями, що прямо встановили європейський та євроатлантичний курс України.

Проте Юлія Кириченко зазначає, що «реальна дія нових євроінтеграційних положень залежить від правозастосовної діяльності органів державної влади. Тому саме практика покаже, як саме будуть працювати нові повноваження та як реалізовуватимуться європейський та євроатлантичний курси України».

 

Конституційний Суд почав розгляд справи щодо (не)конституційності е-декларування активістів

Після ухвалення змін до Закону «Про запобігання корупції» активісти, які ведуть антикорупційну діяльність, набули статусу суб’єктів декларування та зобов’язані подавати декларації відповідно до ст. 46 цього Закону. Незважаючи на заклики міжнародної спільноти, парламентарії не скасували ці зміни.

Нові правила електронного декларування суперечать основним правам і свободам, закріпленим у Конституції України: рівності перед законом, недискримінації, невтручанню в приватне життя та забороні обмеження у правах за належність до громадської організації. Нововведення також передбачає набуття активістами статусу суб’єктів адміністративної та кримінальної відповідальності. Небажаним наслідком таких законодавчих змін може стати політично вмотивоване переслідування окремих діячів.

Тому влітку 2018 року Уповноважена Верховної Ради України з прав людини подала до Конституційного Суду подання щодо неконституційності електронного декларування активістів.

Інше подання, ініційоване експертами ЦППР та РПР, знайшло підтримку 65 народних депутатів і так само було подано до КСУ.

КСУ зі свого боку відкрив конституційні провадження в обох справах, а згодом об’єднав два провадження в одне. Цим кроком КСУ дав зрозуміти громадськості, що не залишить питання осторонь.

Однак КСУ вирішив розглядати цю справу в письмовому режимі. Таке рішення не дає змоги почути аргументацію законодавця про доцільність впровадження електронного декларування для активістів, а КСУ, у свою чергу, не зможе заслухати позиції громадськості з цього питання.

14 лютого відбулося перше засідання, на якому було заслухано матеріали справи. Наступний розгляд заплановано на 12 березня у форматі закритого засідання.

Ми занепокоєні тим, що КСУ не поспішає розглядати питання конституційності електронного декларування активістів, а натомість акцентує увагу на незаконному збагаченні, визнавши відповідну норму Кримінального кодексу України неконституційною.

Експерти ЦППР сподіваються, що КСУ звільнить активістів від неконституційного зобов’язання та винесе справедливе рішення до 1 квітня 2019 року – кінцевого терміну подачі декларацій активістами за 2018 рік.

Неконституційний відбір кандидатів на посаду судді Конституційного Суду в Парламенті може скасувати лише сам Конституційний Суд

Народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з проханням фактично захистити свою незалежність – визнати неконституційною обов’язкову політичну підтримку кандидатів на посаду судді КСУ в Парламенті. Так, Парламент ухвалив неконституційні зміни до ст. 208-4 Регламенту, якими встановив, що «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи». Ці пропозиції подаються до Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя. Ще восени 2017 року в Парламенті ухвалено рішення, що кандидатури не можуть подаватися на конкурс самостійно. Але це суперечить ст. 148 Конституції України, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

Проте неочікувано Третя колегія Першого сенату КСУ у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI.

На думку Третьої колегії Першого сенату КСУ, у відкритті конституційного провадження має бути відмовлено через відсутність обґрунтування неконституційності політичної підтримки кандидатів на посаду судді КСУ.

Проте конституційне подання містить обґрунтування неконституційності політичної підтримки кандидатів на посаду судді КСУ. Нові конституційні положення статті ст. 148 Конституції чітко встановлюють, що відбір кандидатур на посаду судді КСУ здійснюється на конкурсних засадах й очевидно, що встановлена в Регламенті ВРУ вимога щодо політичної підтримку майбутніх суддів КСУ не відповідає новим конституційним положенням.

Остаточне рішення – відкривати чи не відкривати провадження – має ухвалити Велика палата КСУ.

24 січня Велика палата мала розглядала це питання, проте рішення не було ухвалено. КСУ поставив на паузу його розгляд, оскільки воно так і не потрапило жодного разу до порядку денного КСУ протягом усього лютого.

Ця справа за своєю суттю є питанням бажання КСУ самостійно захистити себе від неконституційних положень, що негативно впливають на його незалежність.

Закликаємо КСУ зайняти принципову позицію і розглянути питання неконституційності ст. 208-4 Регламенту та не відмовлятися захищати свою незалежність.

 

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

Підсумок місяця

На початку року опубліковано нову редакцію Стратегії реформування державного управління України (Стратегії) та зміни до Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади (Концепції). Окрім того, Уряд утворив Стратегічний комітет, до складу якого входять усі урядовці, з метою формування та обговорення найважливіших питань політики та стратегічних планів.

Як у подальшому здійснюватиметься реформування державного управління?

Реформування державного управління та, зокрема, системи центральних органів виконавчої влади в подальшому буде здійснюватися відповідно до нових документів Уряду, підготовлених з урахуванням рекомендацій Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA).

Експерти ЦППР долучалися до обговорення нової редакції Стратегії та змін до Концепції. На відміну від попередньої редакції Стратегії, нова редакція враховує вже здобуті результати реформування за кожним із напрямків: формування і координація державної політики; модернізація державної служби та управління людськими ресурсами; забезпечення підзвітності органів державного управління; надання адміністративних послуг; управління державними фінансами. Строки реалізації Стратегії продовжені до 2021 року. Надалі прогрес у досягненні запланованих результатів реформи буде визначатися з використанням відповідних індикаторів на 2019, 2020, 2021 рр.

Нова редакція важлива тим, що враховує європейські стандарти належного адміністрування, сформульовані в документі SIGMA «Принципи державного управління». Структура Стратегії відповідає цим Принципам та визначає основні вимоги до системи органів державного управління. Попередня редакція Стратегії готувалася ще до проведення оцінки стану державного управління SIGMA, тому не враховувала низки важливих питань та не містила індикаторів оцінки результативності. Водночас недоліком нової редакції Стратегії є приділення значної уваги вже досягнутим результатам, існуючому стану справ, хоча вона переважно повинна визначати стратегічні напрями реформи.

Зміни, внесені в Концепцію, також враховують результати оцінки SIGMA та визначають низку проблемних питань, які потребують вирішення, але не були зазначені в Концепції.

Мета роботи новоствореного Стратегічного комітету – формування державної політики, затвердження пріоритетних реформ, схвалення політичних пропозицій міністрів. Стратегічний комітет опікуватиметься найважливішими питаннями державної політики та обговорюватиме документи політики.

На думку експертів ЦППР, ухвалення нової редакції Стратегії та змін до Концепції засвідчує прагнення влади продовжувати реформу державного управління. А діяльність Стратегічного комітету сприятиме впровадженню в практику таких напрямів реформи, як формування і координація державної політики; забезпечення підзвітності органів державного управління. Проте частина експертів має скептичне ставлення до ідеї створення Стратегічного комітету, вважаючи що він не зможе бути ефективним інструментом узгодження політичних рішень Уряду.

Нова редакція Стратегії 
Концепція оптимізації системи центральних органів виконавчої влади
Звіт SIGMA

 

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Підсумок місяця

Міністерство юстиції України продовжує вводити «новації» у сфері адміністративних послуг, у законності яких виникає сумнів. У січні запроваджено послугу «повторний шлюб», яка суперечить як Сімейному кодексу України, так і Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Це створює ризики визнання таких «шлюбів» недійсними. Окрім того, Мін’юст продовжує відкривати відомчі офіси «OpenSpace» для надання тільки власних послуг з реєстрації актів цивільного стану. Водночас законопроект №6150 про децентралізацію цих послуг лежить у Парламенті без руху. Така політика Мін’юсту повертає нас у минулі часи, коли громадяни зверталися за різними послугами в окремі установи й вистоювали за ними окремі черги. Отже, бюджетні кошти витрачаються неефективно, а План заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління на 2016–2020 роки не виконується.

Сумнівний повторний шлюб

У січні 2019 року Міністерство юстиції України вирішило вкотре всіх здивувати своїми «новаціями». Начальник Управління державної реєстрації актів цивільного стану Мін’юсту Ірина Дубиківська повідомила, що відтепер українці можуть пригадати минуле і провести ювілейну церемонію одруження повторно. Під час церемонії сімейним парам знову вручатимуть свідоцтво про шлюб, щоправда, з відміткою «повторно». За словами чиновниці Міністерства, відсвяткувати ювілей шлюбу можна, замовивши в будь-якому підрозділі ДРАЦС країни таку повторну церемонію.

Нагадаємо, що до того Мін’юст впровадив під виглядом пілотного проекту таке «ноу-хау», як «шлюб за добу». Новація передбачає, що державна реєстрація шлюбу проводиться у строк, визначений заявниками, у тому числі в день подання відповідної заявки. Розцінки на таку послугу можуть коливатися від 4 809 до 11 773 грн. Отже, «повторний шлюб» є продовженням саги інновацій від Мін’юсту.

Зазначимо, що такі експерименти викликають щонайменше здивування. Адже міністерство, яке мало б дбати про дотримання закону в Україні, навпаки, порушує законодавчі акти у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Оскільки закон має вищу юридичну силу, підзаконні акти не мають суперечити йому. Так, ані Сімейний кодекс України, ані Закон «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» не передбачають можливість реєстрації шлюбу в день подання заяви. Згідно з цими законодавчими актами державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви. Лише в разі поважної причини керівник органу ДРАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. А такої послуги, як «повторний шлюб», за відсутності розлучення ці законодавчі акти взагалі не передбачають.

Отже, настав час для Мін’юсту припинити займатися сумнівними експериментами та зароблянням на надуманих платних послугах, а натомість приділити увагу справжнім реформам, що вже давно чекають (як-от децентралізація послуг ДРАЦС, бюджетна децентралізація коштів, що надходять за видачу витягів з реєстрів Мін’юсту).

«Такі новації Міністерства юстиції України, як «шлюб за добу» і «повторний шлюб», викликають сумніви на предмет їх законності. Це несе загрозу і для громадян, адже такі шлюби мають ризики бути визнані недійсні, а вчинені з порушенням чинних законів. Тому я закликаю Мін’юст повернутися у правове поле», – зазначив експерт ЦППР Євген Школьний.

Замість децентралізації послуг ДРАЦС – новий ОpenSpace

11 лютого на веб-сайті Міністерства юстиції України з гордістю оприлюднили новину про відкриття «27-го центру європейського зразка OpenSpace». У новині повідомляється, що на базі Коростенського міськрайонного відділу ДРАЦС заступник міністра юстиції Ірина Садовська відкрила вже 27-й центр «OpenSpace». За словами чиновниці, цього року в планах Міністерства відкрити півсотні таких центрів по всій Україні. Отже, про децентралізацію послуг з реєстрації актів цивільного стану Мін’юст не надто задумується, а натомість будує власні плани з масового відкриття своїх відомчих офісів.

Така ситуація видається неприйнятною, адже Планом заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління на 2016–2020 роки передбачено, що закон про децентралізацію послуг з ДРАЦС мав бути ухвалений ще в IV кварталі 2017 році, а відповідальним за це міністерством визначено Мін’юст. Варто нагадати, що відповідний законопроект №6150 зареєстровано у Верховній Раді України ще в лютому 2017 році. Відтоді жодного прогресу з його просування не спостерігається. Кілька разів його ставили в порядок денний, але до розгляду справа так і не доходила. Мін’юст на словах законопроект підтримує, але його політика і дії свідчать зовсім про інше.

«Міністерству юстиції України варто припинити витрачати бюджетні кошти на власні відомчі офіси. Послуги з ДРАЦС мають надаватися в комплексі з іншими послугами в центрах надання адміністративних послуг. Так, після реєстрації шлюбу можна одночасно замовити новий паспорт, зареєструвати нове місце проживання тощо. Комплексними є і послуги, пов’язані з народженням дитини. Мін’юсту необхідно припинити ці недешеві піар-акції та зайнятися корисною справою», – зазначив експерт ЦППР Віктор Тимощук.

Нагадаємо, що сьогодні сфера ДРАЦС у сільських громадах – це традиційно відповідальність органів місцевого самоврядування. А от у містах і селищах (райцентрах) – відповідальність цілого Міністерства юстиції України. Тепер такий стан справ ще й перешкоджає процесу приєднання громад до міст обласного значення. У випадку децентралізації цих послуг кожен міг би отримати їх у виконавчих органах місцевої ради (як правило, у ЦНАП). Це наблизило б послуги з ДРАЦС до громадян та зробило б їх отримання зручнішим.

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

Підсумок місяця

У січні-лютому відбулися співбесіди з кандидатами до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду. Продовжився процес зміни складу Вищої ради правосуддя, повноваження більшості членів якої спливають у 2019 році. Спочатку року набули чинності доповнення до Кримінального процесуального кодексу України, які запровадили повну відеофіксацію судового процесу. Натомість запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, включаючи підсистему «Електронний суд», відкладено на невизначений строк.

Конкурси до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду на завершальному етапі

У січні-лютому відбулися співбесіди з кандидатами на посаду суддів Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду.

У межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду проведено співбесіди з 71 кандидатом на 41 вакантну посаду (12 з них – в Апеляційній палаті).

Нагадаємо, що початку співбесід з кандидатами до Вищого антикорупційного суду передувала робота Громадської ради міжнародних експертів. На основі перевірки міжнародних експертів виникли питання до 46 кандидатів, 39 з яких припинило участь у конкурсі за результатами спільних засідань Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У межах конкурсу до Верховного Суду ВККС за участі Громадської ради доброчесності провела співбесіди з 235 кандидатами. 46 з них не підтвердили здатності здійснювати правосуддя (37з них – за висновками ГРД). Водночас 31 кандидат з висновком від ГРД продовжив участь у конкурсі. Таким чином, рейтинг на зайняття 78 вакантних посад у Верховному Суді буде сформовано зі 189 кандидатів.

Експерт ЦППР, член ГРД Максим Середа: «Модель залучення міжнародних експертів безпосередньо до ухвалення рішень виявилася успішнішою, ніж модель з рекомендаційними висновками Громадської ради доброчесності, які ВККС залежно від персоналій могла легко ігнорувати. На жаль, загроза потрапляння до Верховного Суду недоброчесних і залежних кандидатів набагато більша, ніж до Вищого антикорупційного суду, рішення якого не будуть остаточними, а зможуть бути оскаржені до Верховного Суду».

Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) відкликано

28 лютого Вища рада правосуддя запропонувала Державній судовій адміністрації відкликати оголошення про створення ЄСІТС, оприлюднене 1 грудня 2018 року. Того ж дня ДСА ухвалила рішення відкликати офіційне оголошення про початок функціонування ЄСІТС, мотивувавши його численними скаргами від користувачів та необхідністю доопрацювання системи.

На думку експерта ЦППР Романа Куйбіди, «жодна публікація про «відкликання», зроблена після набрання чинності законом, не матиме юридичних наслідків. Оголошення про початок роботи електронної системи вже відбулося 1 грудня торік. Це факт, 90 днів після якого запускають дію закону. І цей факт нічим непередбаченим «відкликанням» не змінити. Рішення ДСА – дуже небезпечний прецедент, який породить стан юридичної невизначеності».

Набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо офіційної відеофіксації судового розгляду

1 січня набули чинності зміни до ч. 5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України щодо відеофіксації судового розгляду. Так, згідно з нововведеннями під час судового розгляду, а у випадках, визначених КПК, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Попри те, що ця новела сприяє більшій прозорості кримінального процесу, експерти стверджують, що підготовча робота з впровадження новації була провалена.

На думку експерта ЦППР Олександра Банчука, «суди наразі не готові забезпечувати виконання нового законодавства. Бракує обладнаних приміщень, підготовленого персоналу, відсутнє необхідне програмне забезпечення».

Відбулися з’їзди науковців та адвокатів з обрання нових членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

18 лютого відбувся з’їзд адвокатів України, який переобрав до Вищої ради правосуддя чинних членів Ради Олексія Маловацького та Павла Гречківського. Нагадаємо, що ці члени були обрані, попри законодавчу заборону обіймати цю посаду повторно. На думку члена ВРП Андрія Бойка, «правових підстав ще раз бути обраним на посаду члена ВРП немає. Закон «Про судоустрій і статус суддів» на момент нашого призначення передбачав, що члени Вищої ради юстиції обираються лише на один чотирирічний строк».

Окрім того, з’їзд адвокатів України вирішив звільнити з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Павла Луцюка та призначити замість нього Олександра Дроздова. Щоправда, Павлу Луцюку через забезпечення позову вдалося тимчасово зупинити дію рішення з’їзду адвокатів України про своє звільнення.

Як стверджують журналісти, такий результат з’їзду був прогнозований ще до його початку. У результаті адвокати обрали кандидатів, близьких до керівництва Національної асоціації адвокатів України і Президента України.

28 лютого відбувся з’їзд представників юридичних навчальних закладів та наукових установ, який мав обрати двох членів ВРП. Між учасниками з’їзду виникла дискусія про можливість представників відомчих навчальних закладів системи МВС брати участь у з’їзді з огляду на законодавчу заборону представникам вищих військових навчальних закладів брати участь у з’їзді. У результаті у з’їзді оголошено перерву до 14 березня.

Нагадаємо, що у 2019 році спливають повноваження більшості членів ВРП.

Експерт ЦППР Роман Куйбіда: «Події довкола формування нового складу ВРП свідчать про те, що цей орган не стане незалежним й орієнтованим на зміни. Виглядає, що більшість суб’єктів його формування розглядають ВРП тільки як інструмент впливу на суддів. Очевидно, що порядок формування цього органу слід змінювати, навіть якщо це потребуватиме змін до Конституції».

 

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Підсумок місяця

Набрали чинності Закон про посилення кримінальної відповідальності за домашнє насильство і злочини сексуального характеру, а також Закон про протидію булінгу (цькуванню) в освітніх закладах, положення яких жваво обговорюються українським суспільством. Кримінальне законодавство України приведене у відповідність до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Центр політико-правових реформ презентував дослідження «Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні»

29 січня відбувся круглий стіл, під час якого експерти ЦППР представили дослідження про практику притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів протягом 2017–2018 рр. Видання здійснено за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу. 

В окремих розділах Звіту описані стандарти щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, вивчені підстави для відкриття та відмови у відкритті дисциплінарного провадження, охарактеризовані порядок здійснення та закриття дисциплінарного провадження. Особливу увагу приділено видам дисциплінарних проступків прокурорів, які з них найчастіше фіксувалися протягом досліджуваного часу та, відповідно, описано практику призначення дисциплінарних стягнень за них.

В обговоренні висновків та рекомендацій дослідження взяли участь члени КДКП, представники Секретаріату КДКП, Генеральної прокуратури України, Вищої ради правосуддя, Ради прокурорів, адвокати, науковці, міжнародні експерти.

Загальний висновок дослідження: з часу набрання чинності у 2017 році положеннями Закону «Про прокуратуру» щодо дисциплінарного провадження прокурори стали більш захищеними від незаконного дисциплінарного переслідування і звільнення. А діяльність КДКП з розгляду дисциплінарних проваджень у цілому ґрунтується на вимогах закону, має тенденцію до послідовності і передбачуваності. Хоча експерти й констатували відсутність послідовної практики розгляду дисциплінарних проваджень, відсутність відкритого доступу до рішень членів КДКП про відмову у відкритті провадження, відсутність правил допустимості доказів і недостатню увагу КДКП до загальнопревентивної діяльності серед прокурорів.

Значну кількість рекомендацій звіту КДКП взяла до уваги і намагається реалізувати у своїй діяльності. За процесом змін можна слідкувати на сайті КДКП https://www.kdkp.gov.ua/.

 

ПротиКОРУПЦІЇ

Підсумок місяця

Основна подія місяця – скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Ідея криміналізації цього діяння закладена у ст. 20 Конвенції ООН проти корупції, яка ратифікована й Україною.

Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

26 лютого Конституційний Суд України своїм рішенням скасував ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка встановлювала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

У рішенні КСУ стверджується, що редакція статті 368-2 КК, яка встановлювала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, суперечить принципу презумпції невинуватості особи, порушує право особи не свідчити проти себе, а сама стаття, на думку суддів КСУ, не відповідає принципу юридичної визначеності.

Експерти ЦППР переконані, що підстави визнавати цю статтю неконституційною були відсутні. Такий висновок був наданий раніше на запит судді-доповідача КСУ в цій справі. Аналогічну позицію висловлювали експерти, залучені Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні. Хід розслідування злочинів, у т. ч. і злочину незаконного збагачення, визначається Кримінальним процесуальним кодексом України, який не містить будь-яких особливих процедур кримінального провадження щодо незаконного збагачення, а відтак – тягар доведення винуватості особи покладається тільки на сторону обвинувачення; особа має право зберігати мовчання та не свідчити проти себе, але при цьому зберігає за собою право надавати належні та допустимі докази на свій захист.

Тепер необхідно внести зміни до КК, запропонувавши нову редакцію цієї статті, яка, з одного боку, була б максимально наближена до міжнародного стандарту, а з іншого – відповідала Конституції та рішенню КСУ. Окрім того, варто приділити належну увагу можливості конфіскації активів публічних службовців, законність джерел походження яких не підтверджується доказами, у межах цивільного судочинства.

Експерти презентували Альтернативний звіт з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики в 2017–2018 рр.

26 лютого ЦППР презентував Альтернативний звіт з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики в 2017–2018 рр., у якому визначені основні успіхи та проблеми останніх двох років, зазначено головні висновки та надані рекомендації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції та іншим стейкхолдерам з реалізації антикорупційних заходів у подальшому. У підготовці звіту брали участь експерти ЦППР, ГО «TI Україна», «Statewatch» та незалежні фахівці. Альтернативний звіт підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Звіт мав би бути альтернативою для доповіді, яку щорічно зобов’язане готувати Національне агентство з питань запобігання корупції, а затверджувати – Верховна Рада України. Однак ще жодного разу така щорічна доповідь не затверджувалася, тому Альтернативний звіт фактично перетворився на єдиний комплексний аналітичний документ про стан антикорупційної політики.

Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної внутрішньої оцінки прогресу країни в антикорупції, яка вперше була застосована при підготовці аналогічного Звіту у 2015 році, за чотирма напрямами:

1) антикорупційна політика;
2) запобігання корупції;
3) криміналізація корупції та правоохоронна діяльність;
4) міжнародне співробітництво.

Нинішній звіт – уже третє видання, підготовлене експертами за цією методологією.

Окрім того, на основі альтернативного звіту підготовлено інфографіку, яка ілюструє його окремі положення або узагальнює інформацію. Інфографіку можна завантажити на сайті ЦППР http://pravo.org.ua.

Стан реалізації державної програми з реалізації антикорупційної стратегії на 2015–2017 рр.  
Стан реалізації антикорупційних положень програмних документів уряду  
Корупція: сприйняття та зображення  
З чим боремося і лабіринти підслідності  
Скільки корупціонерів насправді отримали покарання?

 

Мережа UPLAN

Підсумок місяця

У січні та лютому експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN вчилися контролювати політичні фінанси, комунікувати конституційну реформу, дізналися, як працюють сучасні ЦНАП та взяли участь у Шостій щорічній конференції аналітичних центрів.

Фінансування політичних партій: уміємо контролювати

У січні та лютому в Одесі, Львові, Харкові та Дніпрі громадські активісти, члени Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN та журналісти дізнавалися про реалізацію реформи політичних фінансів та вчилися контролювати витрачання коштів політичними партіями. Практична частина тренінгів була присвячена «зчитуванню» звітів і корисним лайфхакам, а випробувати свої знання учасники могли під час брейн-рингу.

В Одесі обговорили методологію викладання конституційного права в Україні

Систему викладання конституційного права обговорили 18 лютого в Одесі викладачі українських ВНЗ, експерти Мережі UPLAN та ЦППР. У підсумку учасники круглого столу вирішили створити робочу групу з опрацювання загальних методичних рекомендацій до викладання навчальних дисциплін конституційного блоку.

Конституція цікавить і тернопільських активістів

Експерти ЦППР Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко з метою розвитку Мережі провели тренінг долучилися до тренінгу«Комунікація конституційної реформи» в Тернополі. Учасники заходу тренінгу дізналися про значення Конституції в житті суспільства, процеси конституційних змін. Разом з учасниками обговорили основні проблеми конституційної реформи та поміркували над тим, як і чому треба про неї говорити. 

Аналітики об’єднують зусилля

Під час Шостої щорічної конференції аналітичних центрів керівники ЦППР та харківської організації «ЕкспертиЗА реформ» підписали Меморандум про співпрацю у рамках Мережі UPLAN. Ще раніше, у січні, до Мережі долучилися експерти київської організації «Центр Моніторингу Влади».

Голова правління ЦППР Ігор Коліушко, виступаючи на конференції, розповів про важливість мережування: «Ми пробуємо розбудовувати постійно діючу платформу – Громадську мережу публічного права та адміністрації UPLAN – для експертів, що працюють у наших сферах».

Інтеграція адміністративних послуг: ділимося досвідом і шукаємо нові практики

Під час тренінгу для представників ЦНАП у Києві експерт Фонду місцевої демократії та Мережі UPLAN Олег Конотопцев поділився досвідом інтеграції адміністративних послуг до ЦНАП на прикладі «Регіонального центру послуг» м. Харків. Експертка Львівського центру досліджень місцевого самоврядування Христина Тибінка презентувала результати дослідження роботи 16 ЦНАП по всій Україні протягом 2017–2018 рр.

Слідкуйте за новинами Мережі UPLAN
на порталі http://uplan.org.ua/
у Фейсбуці https://www.facebook.com/UkrainianPlan

 

ВИДАННЯ

Альтернативний звіт з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики
М. Хавронюк, О. Калітенко, Д. Калмиков, І. Коліушко, О. Лємєнов, Б. Малишев, А. Марчук, Р. Сіверс, В. Тимощук

У звіті подано комплексну внутрішню незалежну оцінку реального стану справ з корупцією в Україні та заходів, які виконує держава для боротьби з нею, і на цій основі зроблено висновки про ефективність указаних заходів та підготовлено рекомендації.

Завантажити
Завантажити резюме українською
Завантажити резюме англійською

Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні
О. Банчук, М. Каменєв, Є. Крапивін, Б. Малишев, В. Петраковський, М. Цапок

Дослідження присвячено вивченню практики притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів протягом 2017–2018 рр.

Завантажити
Завантажити резюме українською
Завантажити резюме англійською

Моніторинговий звіт про виконання у 2017–2018 роках стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки

У звіті проаналізовано виконання в 2017–2018 рр. кожного з напрямів Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 рр., указано як на досягнення, так і недоліки процесу її реалізації. Також видання містить пропозиції з активізації чи оптимізації напрямів реформи державного управління.

Завантажити

Механізми та виклики інтеграції базових адмінпослуг до ЦНАП
В. Тимощук, Є. Школьний

У виданні описано найактуальніші проблеми, з якими стикаються ЦНАП при введенні нових послуг, усі можливі та найефективніші шляхи їх інтегрування та окремі найкращі практики ЦНАП, які вже наблизилися до статусу «супермаркету послуг».

Завантажити

 

АНОНСИ

Презентація дослідження «Судочинство» в окремих районах Сходу України» (дата уточнюється)
Презентація посібника «Фінансування партій: хто, кому і як?» (дата уточнюється)
Круглий стіл «Забезпечення незалежності Конституційного Суду України: необхідні кроки» (18 березня, Київ)
Семінар «Як написати скаргу на прокурора до КДКП» (22 березня, Львів)