exit
search

Квітень

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресуdoboni@pravo.org.ua (Мар'яна Добоні, менеджер з комунікації). 

Завантажити у pdf

 

КОНСТИТУЦіЯ

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

ПРОТИкорупції

Мережа UPLAN

ВИДАННЯ

АНОНСИ

 

КОНСТИТУЦіЯ

Підсумок місяця

21 квітня 2019 року відбулося повторне голосування на виборах Президента України. За результатами голосування, оприлюдненими Центральною виборчою комісією 30 квітня 2019 року, Президентом обраний Володимир Зеленський.

 

Відбувся другий тур виборів Президента України

Другий тур виборів Президента України пройшов без істотних та системних порушень, що можуть вплинути на результат, тому можна стверджувати, що в Україні відбулися демократичні вибори Президента. За результатами «Національного екзитполу», оприлюдненого 21 квітня, Володимир Зеленський набрав 73,0% голосів, Петро Порошенко – 25,5%. Після опрацювання 100% протоколів Центральна виборча комісія 30 квітня опублікувала такі результати: Володимир Зеленський – 73,22%, Петро Порошенко – 24,45%. Громадянська мережа «Опора» констатує конкурентний характер виборчого процесу. Процес голосування та період передвиборчої агітації здебільшого відповідали базовим міжнародним стандартам демократичних виборів. Таким чином, наразі очікується складення присяги майбутнім Президентом.

 

Можливість дострокового припинення повноважень Парламенту

Протягом останнього тижня квітня активно обговорювалася можливість дострокового розпуску Парламенту VIII скликання новим Президентом України. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне детальніше зупинитися на цьому питанні. Відповідно до ч. 5 ст. 90 Конституції України повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом в останні шість місяців строку її повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції конституційний склад ВРУ – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Таким чином, строк повноважень ВРУ – 5 років. ВРУ VIII скликання набула повноважень 27 листопада 2014 року, отже, останній день можливого дострокового припинення повноважень Парламенту цього скликання – 27 травня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Конституції новообраний Президент вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Парламенту.

Щодо строків такого оголошення, то відповідно до ч. 14 ст. 86 Закону «Про вибори Президента України» при повторному голосуванні застосовуються строки, що й до першого туру, тобто відповідно до ч. 8 ст. 83 «окружна виборча комісія зобов’язана встановити підсумки голосування в межах територіального виборчого округу не пізніше ніж на п’ятий день з дня проведення виборів», а «протокол про підсумки голосування у межах територіального виборчого округу невідкладно після підписання транспортується до Центральної виборчої комісії». Далі відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦВК «протягом десяти днів, але не пізніше ніж на третій день з дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування» встановлює результати виборів Президента, про що складає протокол. «Не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати голосування» (ч. 4 ст. 86) офіційно публікує результати виборів (ч. 6 ст. 84). Тобто на всю процедуру в окружної виборчої комісії та ЦВК є до 18 днів з дня виборів, тобто до 9 травня.

Наголосимо, що рішення про дострокове припинення повноважень Парламенту VIII скликання з будь-яких підстав, ухвалене після 27 травня, є неконституційним.

 

Конституційний Суд відмовився захищати свою незалежність

Велика палата Конституційного Суду України на засіданні 18 квітня постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року №1861–VI. Суддя КСУ Сергій Головатий висловив розбіжну думку, у якій не погодився з рішення КСУ та вказав, «що відмова Суду відкрити провадження за цим конституційним поданням загалом позбавлення юридичного ґрунту».

Ідеться про неконституційні зміни до ст. 208-4 Закону «Про Регламент Верховної Ради України», якими встановлено, що «право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи», що суперечить ст. 148 Конституції, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

Таким чином, на сьогодні в Парламенті залишається чинним відбір кандидатів на посаду судді КСУ за політичною підтримкою, що є питанням залежності КСУ та його спроможності захистити Конституцію, зокрема від неконституційних дій Парламенту.

 

Уроки Грузії для України: конституційна реформа

11 квітня у м. Тбілісі ЦППР було організовано українсько-грузинський круглий стіл «Уроки Грузії для України: конституційна реформа». Українські та грузинські фахівці в галузі конституційного права обговорили практику внесення змін до конституції, а також обмінялися досвідом функціонування парламентської форми правління в Грузії та парламентсько-президентської – в Україні. ЦППР представляли голова правління Ігор Коліушко та член правління Юлія Кириченко. У своїх виступах експерти зупинилися на сучасних проблемах Конституції України та загрозах, що стоять перед нею, зокрема проведенні референдумів в обхід Парламенту та Уряду, та наголосили на важливості руху в напрямку посилення парламентаризму.

За словами Левана Алапішвілі, представника Центру стратегічних досліджень та розвитку Грузії, конституційна реформа в Грузії пройшла у закритому від громадянського суспільства режимі. Фактично це була забаганка влади, що стало причиною багатьох недоліків, зокрема хибної процедури обрання президента, появи на конституційному рівні пенсійного фонду тощо. На негативних наслідках такого підходу до реформування Конституції акцентувала також Теона Акубардія та Іване Апціаурі.

 

ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД

Підсумок місяця

Уся увага цього місяця була прикута до виборів Президента України. Відповідно до Конституції України Президент наділений низкою компетенційних та кадрових повноважень у сфері виконавчої влади. Тому це питання потрапило в поле зору експертного середовища більш предметно, ніж раніше.

 

Повноваження Президента повинні відповідати Конституції

Багато вітчизняних законів наділяють Президента України повноваженнями, які не відповідають Конституції України.

У ст. 106 Конституції міститься перелік повноважень Президента та зазначається, що він здійснює інші повноваження, визначені Конституцією. Тобто повноваження Президента не можуть виходити за межі конституційно визначених. Жоден закон не повинен наділяти Президента повноваженнями, які суперечать Конституції, або додатковими до конституційно визначених.

Але аналіз законодавства свідчить, що це не так. Повноваження Президента, визначені в законах «Про Антимонопольний комітет України», «Про Фонд державного майна України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національну поліцію», «Про телекомунікації» та інших, не відповідають Конституції. Наприклад, за законом Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом за згодою Верховної Ради України. А відповідно до Конституції Голову АКУ призначає ВРУ за поданням Прем`єр-міністра України.

Ця проблема не є новою для нашої держави. Але вона тривалий час не розглядалася як першочергова, така, що потребує невідкладного вирішення. Оскільки починається новий п’ятирічний строк президентських повноважень, експерти ЦППР повернулися до важливості її вирішення та підготували законопроект про внесення змін до законів, які містять неконституційні повноваження Президента.

Сподіваємося, що законопроект буде ухвалений найближчим часом, адже Конституція визначає, що Президент є гарантом її додержання.

Також цього місяця у ЗМІ активно обговорювалося відсторонення Указом Президента від 6 квітня голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Степанова від виконання обов`язків. Відповідно до ст. 154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину – щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом, вирішується Президентом на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством.

Оскільки не повідомлялася жодна інформація про порушення кримінальної справи, у межах якої було б клопотання прокурора, на думку експертів ЦППР, відсторонення Президентом голови місцевої державної адміністрації від посади було перевищенням його повноважень. До речі, це закріплене у КПК повноваження Президента експерти ЦППР також вважають неконституційним.

Наступного тижня голова Одеської ОДА Максим Степанов був звільнений за поданням КМУ з дотриманням процедури.

 

ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Підсумок місяця

Уряд планує зміни у сфері видачі посвідчень водія та реєстрації автомобілів.

 

Нові правила для послуг МВС: ключові зміни досі не передбачені

Уряд планує зміни у сфері видачі посвідчень водія та реєстрації автомобілів, але низки ключових змін, що потрібні для покращення якості послуг Міністерства внутрішніх справ України, досі не передбачено.

5 квітня на веб-сайті Головного сервісного центру МВС було опубліковано новину про майбутні новації у сфері реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія, які планує впровадити Кабінет Міністрів України своєю постановою. Варто зазначити, що з того часу відповідний акт Уряду ще не опубліковано в офіційний джерелах. Однак новина набула великої популярності серед вітчизняних ЗМІ. Відповідно до неї у зазначеній вище сфері плануються такі нововведення: запровадження відеофіксації процесів складання іспитів на знання правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами; теоретичний і практичний іспити можна буде скласти тільки в одному територіальному сервісному центрі МВС за вибором особи; уперше посвідчення водія видаватимуть тільки на 2 роки; отримати або обміняти посвідчення водія буде неможливо без відмітки про місце реєстрації в документі, що посвідчує особу; автошколи не будуть зобов’язані придбавати в територіальних сервісних центрах МВС бланки свідоцтв про закінчення навчання у них тощо. Варто нагадати, що, окрім цієї постанови, у Парламенті зареєстровано законопроект №9251, яким також передбачаються зміни у сфері реєстрації автомобілів та видачі водійських посвідчень.

Низка з пропонованих змін є позитивними, проте частину з них ЦППР не підтримує. Зокрема, недоцільно видавати перше водійське посвідчення лише на 2 роки, адже у злісних порушників дорожнього руху його і так відберуть. Навіщо добросовісним водіям через 2 роки знову витрачати час на спілкування з органами влади і платити за нове посвідчення?

Важливо також зауважити, що ключових змін у сфері надання послуг МВС жоден із проектів актів не передбачає. Зокрема, законопроект не передбачає передання повноважень з видачі/обміну посвідчення водія та реєстрації/перереєстрації автомобілів від МВС до місцевого самоврядування. Хоча це вимагається Стратегією реформування державного управління до 2021 року. Немає жодних змін щодо поточної практики «подвійного» складання іспитів: спершу в автошколі, а потім у сервісному центрі МВС, що є недоцільним. Залишиться і зайва бюрократія при реєстрації автомобілів. Так, законопроект передбачає проведення звірки, огляду, дослідження ідентифікаційних номерів складових автомобіля під час його реєстрації. Це спричиняє зайву бюрократію й ускладнює процес інтеграції цих послуг до ЦНАП, адже МВС вимагає від них облаштування оглядових майданчиків.

«Низка змін, що пропонуються Урядом, є позитивними. Але більшість з них – косметичні. А нам потрібна децентралізація послуг МВС і спрощення процедур їх надання. Ось що потрібно зробити Уряду та Парламенту», – зазначив експерт ЦППР Євген Школьний. 

 

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

Підсумок місяця

Президент України призначив окремих суддів Вищого антикорупційного суду всупереч Конституції України, Вища рада правосуддя затвердила новий штатний розпис суддів, державні органи своїми діями делегітимізують склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Експерти ЦППР презентували два дослідження – про кваліфікаційне оцінювання суддів у 2016–2018 рр. та «судоустрій» на окупованому Донбасі.

 

Президент України призначив окремих суддів Вищого антикорупційного суду всупереч Конституції України

11 квітня Президент України призначив 27 суддів Вищого антикорупційного суду та 11 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на підставі відповідного подання Вищої ради правосуддя. З 38 призначених суддів Вищого антикорупційного суду 22 раніше працювали суддями, 13 – адвокатами, а ще 3 – науковці.

Водночас згідно з оновленою у 2016 році Конституцією України Президент призначає на посаду судді, але не переводить чинних суддів з однієї посади на іншу (повноваження переводити суддів Президент втратив у жовтні минулого року). Тобто Президент уповноважений призначити на посаду судді Вищого антикорупційного суду лише науковців та адвокатів, які перемогли на конкурсі. Натомість Вища рада правосуддя повинна перевести на посади суддів Вищого антикорупційного суду переможців з числа суддів, адже вони вже є на посаді судді і складали присягу. Друге призначення чинних суддів на посаду судді суперечить не лише Конституції, але й тезі Президента Петра Порошенка про те, що політичні органи усунуті від вирішення питань щодо суддівської кар’єри та впливу на долю судді.

 

Експерти ЦППР дослідили «судоустрій» на окупованому Донбасі

У квітні експерти ЦППР презентували дослідження «Судочинство» в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на тимчасово окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)», у якому вперше проаналізовано «судові системи» самопроголошених т.зв. «Донецької/Луганської народних республік». За результатами дослідження було встановлено, що незаконні збройні формування створили розгалужену систему «судів» на окупованих територіях, у якій функціонують «суди першої інстанції» та «суди», що переглядають рішення (т.зв. «верховні суди»), а розгляд справ здійснюється як на підставі українських законів, так і самостійно прийнятих актів (які значною мірою копіюють російські процесуальні закони). Близько 40% «судового корпусу» складають колишні та діючі українські судді.

У роботі виокремлені проблеми, з якими зіткнеться українська правова система під час деокупації та реінтеграції цих територій через існування на них паралельних «судових систем». Проведене дослідження дало вихідні дані для розробки механізму швидкого та ефективного відновлення правосуддя на окупованому Донбасі, який наразі відсутній.

Дослідження здійснено за підтримки Європейського Союзу в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

 

Експерти ЦППР презентували дослідження про кваліфікаційне оцінювання суддів

У квітні 2019 експерти ЦППР презентували дослідження про кваліфікаційне оцінювання суддів у 2016–2018 роках (повна та коротка версії).

Станом на 1 квітня 2019 року за різними процедурами кваліфікаційне оцінювання успішно пройшло 2 253 чинних суддів, що становить близько 37% від усього суддівського корпусу України. З них 293 судді пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання (5 – з другого разу), 1 660 суддів – кваліфікаційне оцінювання у межах оцінювання на відповідність займаній посаді, 300 суддів – під час першого і другого конкурсів до Верховного Суду, а також конкурсу до Вищого антикорупційного суду.

Не підтвердили відповідність займаній посаді за наслідками кваліфікаційного оцінювання 156 суддів. З них 5 – у межах первинного кваліфікаційного оцінювання, 151 — у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Серед суддів, що не змогли успішно пройти кваліфікаційне оцінювання, половина (76 суддів) – не склали іспит, інша (75 суддів) – після співбесіди не набрали мінімально допустимий бал. Таким чином, 3% суддів не склали кваліфікаційне оцінювання через недостатній професійний рівень, ще 3% – за сукупністю показників професійної етики, доброчесності та компетентності. Станом на 1 квітня 2019 року внаслідок негативних результатів кваліфікаційного оцінювання Вища рада правосуддя звільнила лише 15 суддів, або 0,6% від усіх суддів, щодо яких закінчено процедури кваліфікаційного оцінювання.

Експерти також назвали ключові проблеми кваліфікаційного оцінювання: непрозоре оцінювання практичних завдань суддів, відсутність будь-якого контролю за виставленням балів під час психологічного тестування, різна оцінка одних і тих же фактів за тією самою методологією, мотивування рішень лише балами, походження яких не зрозуміле тощо.

Дослідження підготовлено за підтримки Європейського Союзу, Посольства Королівства Нідерланди та Агентства США з міжнародного розвитку.

 

Вища рада правосуддя затвердила новий штатний розпис суддів

Стратегія реформування судоустрою, затверджена у 2015 році, передбачала оптимізацію системи судів та кількості суддів у них. Штатна чисельність суддів у місцевих та апеляційних судах у 2016 році (станом на березень) становила 8 706 суддів, у 2017 році (станом на вересень) – 7 235 суддів, у 2018 році – 6 985 суддів (зменшення відбулося за рахунок погодження штатного розпису в новостворених апеляційних судах). Згідно з даними Державної судової адміністрації України станом на грудень 2018 року 1 962 посади суддів були вакантними.

18 квітня Вища рада правосуддя погодила тимчасову кількість суддів в окружних та апеляційних судах на 2019 рік, яка становить 6 342 судді, тобто порівняно з попереднім роком кількість суддів зменшено на понад 600, що одночасно призвело і до зменшення кількості вакантних посад суддів, які мають заповнити Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя. Затвердження штатної чисельності суддів в окружних судах дасть змогу розпочати переведення суддів з місцевих судів, які знаходяться в процесі припинення, у новостворені, укрупнені окружні суди, що своєю чергою завершить процедуру оптимізації судової системи.

 

Державні органи своїми діями делегітимізують склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Різні суб’єкти, включаючи державні органи, своїми діями створюють підстави для того, щоб вважати чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів незаконним.

4 квітня Уповноважена Верховної Ради України з прав людини призначила членом ВККС М. Сіроша у зв'язку із закінченням повноважень члена ВККС Т. Весельської. Нагадаємо, що Уповноважена ВРУ з прав людини оголосила конкурс на цю посаду 4 березня, а 29 березня конкурсна комісія одноголосно визнала суддю у відставці М. Сіроша переможцем конкурсу на посаду члена ВККС. 15 квітня Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив Т. Весельській у забезпеченні позову щодо зупинення дії Указу Уповноваженої ВРУ з прав людини щодо призначення членом ВККС М. Сіроша.

12 березня Голова Державної судової адміністрації оголосив конкурс на посаду члена ВККС замість С. Щотки, призначеного на цю посаду в грудні 2014 року. Сам факт призначення конкурсу на посаду члена ВККС свідчить про те, що Голова ДСА вважає, що повноваження С. Щотки закінчилися.

Питання щодо строку повноважень членів ВККС, яких спершу призначили на 6 років, а потім закон скоротив термін повноважень членів ВККС до 4 років, не є однозначним з погляду законодавства, яке допускає різночитання.

Окрім того, відповідно до інформації з сайту Окружного адміністративного суду м. Києва до суду надійшли позови щодо відсутності повноважень у членів ВККС М. Мішина, А. Заріцької, М. Макарчука, Ю. Тітова та В. Устименко. На думку позивача, 4-річний строк повноважень цих членів Комісії закінчився 29 березня цього року.

Раніше, 15 лютого, з'їзд адвокатів України вирішив достроково звільнити призначеного за квотою адвокатів члена ВККС П. Луцюка та призначити замість нього О. Дроздова. 19 лютого Рівненський окружний адміністративний суд до вирішення спору зупинив дію цього рішення з'їзду адвокатів України, і П. Луцюк продовжує брати участь у засіданнях ВККС.

Відсутність юридичної визначеності щодо повноважень окремих членів ВККС, включаючи Голову ВККС, та статусу новопризначених членів ставить під загрозу легітимність процедур, що проводяться Комісією. Зважаючи на те, що спори щодо легітимності членів Комісії ведуться у розпал виборчої кампанії, існують серйозні загрози політичних впливів на ці процеси.

 

ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Підсумок місяця

Підписаний Президентом України Закон про кримінальні проступки в частині змін до Кримінального процесуального кодексу України може стати своєрідною контрреволюцією у кримінальній юстиції.

 

Президент України підписав Закон про кримінальні проступки, який розкритикували міжнародні експерти та громадськість

19 квітня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Експерти Ради Європи у 2018 році підготували негативний висновок на цей документ. Зокрема, у ньому йдеться: «Необхідність ефективного реагування на масову злочинність щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіями. На жаль, таке нехтування буде наслідком запропонованої процедури , що дозволить застосовувати процесуальні заходи перед внесенням будь-якої інформації до Єдиного реєстру як в обставинах, що призводили до зловживань у минулому, так і в інших випадках, стосовно яких не створено положень для застосування належних гарантій від такого зловживання; крім того, воно залишить незрозумілим обмеження щодо тривалості розслідування та створить можливість здійснення тиску на підозрюваних з метою примушування визнання себе винними і позбавлення сторони захисту основоположних прав» (пункти 193, 194 висновку).

«Ще в грудні 2018 року експерти РПР написали чинному Президенту листа з розлогим обґрунтуванням того, які загрози несе Закон, і просили його ветувати. Однак відповіді від Президента так і не отримали. Відтак, до часу набрання чинності Законом (1 січня 2020 року) необхідно привести його положення у відповідність до висновку Ради Європи», – вважає експерт ЦППР Олександр Банчук.

 

Формування Ради громадського контролю при ДБР заблоковано через суд

12 квітня Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив, що до суду надійшов позов до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови КМУ про порядок формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань через онлайн-голосування. Відкривши провадження за цією позовною заявою, суд одночасно зупинив дію оскаржуваної постанови Уряду та заборонив ДБР проводити конкурс до РГК.

Новий порядок утворення РГК при ДБР затверджений постановою КМУ від 13 березня 2019 року на підставі пропозицій громадських і міжнародних організацій та з огляду на позитивну практику функціонування аналогічних рад в інших державних органах, у тому числі нових антикорупційних інституціях.

Формування нового складу РГК при ДБР було заплановано на 18 квітня. Громадські організації, у тому числі ЦППР, висунули 54 кандидатів для участі в конкурсі, який цього разу мав проводитися за допомогою Інтернет-голосування.

«Виходячи з положень Закону «Про Державне бюро розслідувань», Уряд у межах своїх повноважень має можливість визначати будь-яку форму голосування за кандидатів до складу РГК (у тому числі через онлайн-голосування). Тому Уряду та ДБР слід використати всі юридичні аргументи та в межах судової процедури довести правомірність перегляду й осучаснення процедури формування складу РГК», – заявляє експерт ЦППР Володимир Петраковський.

 

ПРОТИкорупції

Підсумок місяця

11 квітня Президент Україи видав Указ про призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду. Тепер запуск цього суду вийшов на фінальну стадію – новопризначені судді мають визначити день початку його роботи.

 

Експерти ЦППР узяли участь у проведенні тренінгів для суддів Вищого антикорупційного суду

2–5 квітня експерти ЦППР та залучені фахівці провели тренінги для кандидатів, рекомендованих на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Навчання проводили д. ю. н., професор, член правління, директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк, к. ю. н., член правління ЦППР Олександр Банчук, к. ю. н., доцент Руслан Шехавцов, д. ю. н., професор Олександр Дудоров, д. ю. н., професор Вячеслав Навроцький. Захід відбувся за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні у межах тритижневої орієнтаційної програми для новообраних суддів. Ця частина навчання охоплювала питання кримінального права і кримінального процесу, під час занять розглядалися пов’язані з цими аспектами проблемні питання та приклади з практики.

Уже 11 квітня Президент видав Указ про призначення суддів Вищого антикорупційного суду. Тепер протягом 30 днів з цієї дати найстарший за віком суддя повинен скликати збори суддів Вищого антикорупційного суду, на яких має бути вирішено питання про дату початку роботи цього суду. Після відповідної дати Вищий антикорупційний суд нарешті зможе почати судовий розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів.

 

Книгу «Корупційні схеми» презентували для детективів НАБУ та слідчих ДБР

16 та 17 квітня детективам Національного антикорупційного бюро України та слідчим Державного бюро розслідувань презентували практичний посібник «Корупційні схеми: їх кримінально-правова кваліфікація і досудове розслідування». Участь у підготовці книги взяли восьмеро визнаних фахівців з кримінального права та кримінального процесу, а редактором посібника виступив д. ю. н., професор, член правління, директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк.

На відміну від інших подібних видань, цей посібник містить приклади методів і тактики проведення розслідування корупційних, пов’язаних з корупцією злочинів, а також опис реальних ситуацій, що виникали під час проведення розслідувань. Представники обох органів досудового розслідування отримали по 100 примірників книги, яка має стати в пригоді під час розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів.

Підготовка та видання посібника здійснені за підтримки Європейського Союзу в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

 

Мережа UPLAN

Підсумок місяця

У квітні експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN вчилися писати скарги на прокурорів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, досліджували роль аналітики та аналітичних центрів у передвиборчий період, ділилися досвідом зі студентами, вивчали питання регіональних антикорупційних програм.

 

Як написати скаргу на прокурора до КДКП: практичний семінар відбувся у Харкові

12 квітня у Харкові відбувся семінар «Як написати скаргу на прокурора». Експерт ЦППР Олександр Банчук представив підсумки роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у 2017–2018 рр. Вимоги до підготовки дисциплінарної скарги розтлумачив член Секретаріату КДКП Сергій Гриненко. Про загальну процедуру розгляду справ Комісією слухачі семінару дізналися від експерта УМДПЛ Євгена Крапивіна, а про підстави притягнення прокурорів до відповідальності та звільнення розповів експерт ЦППР Володимир Петраковський. 

 

Дніпровські студенти-правники дізналися про соціологію права

Регіональний координатор Мережі UPLAN, голова Дніпровського центру соціологічних досліджень Анна Колохіна прочитала лекцію студентам юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Студенти дізналися про характеристики кількісних та якісних методів досліджень, фокус-групу, контент-аналіз, глибинне інтерв’ю, аналіз документів. 

 

Антикорупційні програми – дорожні карти реформ Львівщини

Що таке антикорупційні програми місцевої влади, яка їхня мета та особливості у Львівській області – розповів в інтерв’ю експерт Мережі UPLAN, голова інформаційно-аналітичного центру «Вільний голос» Олексій Роговик.

«Якість як національної, так і регіональних антикорупційних програм залишає бажати кращого. Окрім того, методичні рекомендації НАЗК фактично обмежують антикорупційні програми в можливостях бути досконалішими, акцентуючи на ризиках, а не на конкретних реформах, зосереджуючи увагу на чотирьох визначених сферах ризиків, а не на системному баченні необхідних змін», – вважає Олексій Роговик.

Читати інтерв’ю повністю можна на порталі uplan.org.ua

 

Тепер UPLAN і в Telegram

Канал «Гід реформ» стає путівником по змінах у країні.

На каналі можна прочитати про складні реформи доступною мовою, знайти посилання на національну та регіональну аналітику, ознайомитися із думками експертів. А також оригінальні підбірки з корисними джерелами. З аналітиками та для аналітиків!

Підписуйтеся та читайте оновлення двічі на тиждень: https://t.me/gidreforms

 

Слідкуйте за новинами Мережі UPLAN

на порталі http://uplan.org.ua/
у Фейсбуці https://www.facebook.com/UkrainianPlan
у Телеграмі https://t.me/gidreforms

 

ВИДАННЯ

Кваліфікаційне оцінювання суддів 2016–2018: промiжнi результати

Р. Куйбіда, М. Середа, Р. Смалюк, К. Бутко, Р. Маселко, Г. Чижик

У публікації проаналізовано результати кваліфікаційного оцінювання суддів, тобто перевірки суддів на відповідність займаній посаді, за 2016–2018 рр. Окрім того, подано рекомендації для проведення такого оцінювання. Звіт підготовлено за підтримки Європейського Союзу, Посольства Королівства Нідерланди та Агентства США з міжнародного розвитку.

 

«Судочинство» в окремих районах Сходу України (аналітичний огляд ситуації на тимчасово окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)

Р. Смалюк

Дослідження присвячено формуванню та структурі «судової системи» в самопроголошених т. зв. «ДНР» та «ЛНР». Окрім того, акцентовано на проблемних питаннях, які можуть виникнути під час реінтеграції окупованих територій Донбасу. Публікацію здійснено за підтримки Європейського Союзу.

 

АНОНСИ

Семінар «Як написати скаргу на прокурора до КДКП» (17 травня, м. Одеса)

Тренінг «Адміністративна процедура: нові правила взаємодії між владою та громадянами» (22 травня, м. Дніпро)

Тренінг «Конституційна скарга» (24 травня, м. Одеса)