exit
search

Напрямки діяльності

Питання реформ назрівало в Україні давно. Про реформування країни говорять всі, хто тільки може це робити. Зараз цю тему особливо розвивають кандидати у народні депутати, таким чином маніпулюючи вибором електорату. Однак окрім гучних заяв, до діла так і не доходить. Можливо, через те, що реформи відійшли на другий план через війну на Сході, а, можливо, вони нікому не вигідні. Інтрев'ю кореспондента «Вголосу» із Ігорем Коліушком про важливість проведення реформ в Україні і про те, чи реально їх проводити в умовах гібридної війни на Донбасі. Які реформи сьогодні є на часі, не зважаючи на те, що в Україні йде війна? І як, зрештою, проводити реформи у фактично воєнний час? По-перше, треба зрозуміти, за що ведеться ця війна. А ця війна з боку Росії проти України йде за те, щоб Україна не проводила реформ і не розвивалася. Тому, якщо ми не проводимо реформ, то ми, відповідно, програємо війну з Росією. Ми, в принципі, відстаємо, та й на Заході ми нікому не цікаві без реформ. Тому нам залишається або гнити і врешті-решт померти як держава, або зразу здатися Росії. Тож, якщо ми хочемо залишатися і розвиватися, ми повинні провести реформи. В першу чергу це реформа Кабінету міністрів та органів виконавчої влади. Друге – це реформа державної служби яка може бути поєднана з люстрацією, тобто люстрація може бути її елементом, але не навпаки. Третє – це децентралізація. Четверта – це судова реформа і її елементом може бути реформа прокуратури або окремо можна назвати реформу правоохоронних органів. Ну і знову ж таки – конституційна реформа. Вона, як правило, виноситься за дужки, але саме вона створює умови для тих чи інших реформ, вона, так би мовити, є елементом всіх тих реформ, які я перерахував. Крім того, треба реформувати економіку і розвивати галузі, маю на увазі і освіту, і охорону здоров’я та інші. Зрозуміло, що на фоні воєнних дій це робити складно. Але ми не маємо іншого виходу, ми мусимо це робити, причому мусимо це робити досить швидко, інакше не має заради чого і воювати. Чи підштовхне ратифікація Угоди про асоціацію впровадження реформ в Україні? Я сподіваюся на те, що підштовхне. Хоча реформи треба було і раніше проводити. Якщо вони не проводилися раніше, то може хоч тепер це буде відбуватися. Я цього не виключаю і сподіваюся, що певний імпульс наша влада від цього отримає. Зрештою ратифікація Угоди про асоціацію зобов’язує впроваджувати реформи. Однак, у нас було багато таких документів, які зобов’язували проводити реформи, але вони не проводилися. Тому відповідь тут неоднозначна. Але все ж таки сподіваємося, що імпульс буде і результат також. Пане Ігорю, розкажіть чим власне важлива децентралізація влади про яку всі так говорять? Децентралізація влади необхідна для того, щоб ми, як суспільство, почали розвиватися, бо за 23 роки нашої незалежності ми не спромоглися створити ефективний центральний уряд. А в умовах неефективного центрального уряду децентралізація – це єдиний спосіб отримати шанс розвиватися. Існує багато міфів, пов’язаних з децентралізацією. Хтось говорить, що децентралізація потрібна для того, щоб припинити війну на Донбасі. Це повна ахінея. Децентралізація не має жодного відношення до того, що відбувається на Сході. Більше того, поки на Донбасі не буде наведено  порядок, то там ніякої децентралізації проводити не потрібно. Тому я так критикував цей закон про особливий статус Донбасу. Але сьогодні децентралізація потрібна решті України, щоб створити умови, щоб енергія людей реалізовувалася не тільки раз в десять років на Майдані, а в щоденному житті для вирішення своїх проблем. Ви не схвалюєте прийняття закону, який надає Донбасу особливого статусу? З юридичної точки зору цей закон абсолютно не зрозумілий. Якщо б мене запитали, як його виконувати, то я б не мав відповіді на це запитання. Цей закон – як якийсь елемент позаправових відносин, якихось переговорів з Путіним, з терористами. Я не знаю, суспільству нічого не пояснили. Чому саме така редакція цього закону потрібна? Чому в ньому потрібно порушувати Конституцію України? Чому в ньому потрібно прописувати такі абсурдні з точки зору речі, як амністія для учасників подій, що відбулися в Донецькій і Луганській області. Яких подій? Коли відбулися? І так дальше. Я не розумію цього, тому і критикую. Чи будуть місцеві вибори на Донбасі 7 грудня легітимними, якщо голосування за цей закон проводилося, в такий, м’яко кажучи, дивний спосіб? Я вважаю, що голосування за цей закон проводилося не у відповідності з регламентом Верховної Ради. По-перше, не можна приймати закони на закритих засіданнях Верховної Ради. По-друге, цей закон не дає відповіді, на яку саметериторію він поширюється. І вже тепер пішли спекуляції. Якщо в проекті закону було чітку сказано, що цей закон поширюється на територію антитерористичної операції, то потім це замінили на те, що ВР пізніше визначиться на яку він все-таки територію поширюється. А  потім ще раз замінили взагалі на те, що керівник АТО визначить на яку територію він поширюється. Саме тому сьогодні одні говорять, що він поширюється на ту територію, яку не контролює українська влада, і не зрозуміло, як там проводити вибори і щось робити. А інші кажуть, що навпаки, він поширюється на ту територію, яка звільнена від терористів. І тоді не зрозуміло, чому там якесь місцеве самоврядування має всупереч Конституції затверджувати голів судів і керівників прокуратур, чому там не має функціонувати державна мова, чому там має бути якась народна міліція і чому там не мають діяти державні органи влади? Нічого не зрозуміло з цього закону. Поки що більше запитань, ніж відповідей. Як ви вважаєте, чи пропоновані урядом Яценюка закони і  програми є реформаторськими і чи новий уряд щось зробив на благо держави? Уряд Яценюка зробив дуже велику справу: він стримав ситуацію в Україні і забезпечив функціонування держави після подій лютого 2014 року. Це було дуже непросто – казна розграбована, апарат державної влади був чужий народу. Тому те, що вони стримали ситуацію і забезпечили функціонування держави і більше-менш стабільний режим роботи, це велика їхня заслуга. Що ж стосується реформ, то тут є проблеми. Деякі реформи готуються і проводяться, а деякі стратегічні реформи, на мій погляд, ігноруються. Насамперед проблема в тому, що прем’єр-міністр не хоче проводити реформу самого Кабміну та міністерств. А без цієї реформи ми не маємо шансів мати ефективну владу. Щодо підготовки реформи децентралізації, то тут багато зроблено, але все вперлося у внесення змін до Конституції. І на сьогодні так виглядає, що не має політичного рішення, що робити з цим. Також готується добрий закон про державну службу, як з один з елементів реформи державного управління, прийнято ряд законів про боротьбу з корупцією. Але сьогодні вже не має сподівань на цей склад парламенту, тому всі надії лише на новообрану Раду, бо для проведення реформ потрібні закони. Як Ви вважаєте, чи зможе проведення реформ зупинити війну? Протистояння на сході в короткостроковій перспективі не пов’язане з реформами, це речі паралельні. Але в довгостроковій перспективі, то, звичайно, що зупинить. Якщо ми  не проведемо реформи і не будемо розвиватися, то ми втратимо не тільки Донбас, а й інші регіони. Але якщо ми будемо розвиватися і матимемо успіх від проведення реформ, то до нас повернуться і Донбас, і Крим.

19 вересня 2014

Експерти РПР представили "Дорожню Карту Реформ для майбутнього парламенту"

18 вересня експерти РПР представили «Дорожню Карту Реформ для майбутнього парламенту», де визначено програмні документи у 20 найважливіших галузях, які потребують невідкладного реформування.

17 вересня 2014

Закон про «амністію» для «сепаратистів та терористів» незастосовний на практиці

На думку Миколи Хавронюка, найбільшою проблемою Закону "Про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей" є те, що його неможливо застосувати на практиці. Цю позицію підтримують також інші експерти

17 вересня 2014

Про «диктаторські» закони демократичної держави

12 серпня Верховна Рада без обговорення, поспіхом ухвалила три закони, що регламентують певні кримінально-процесуальні процедури та повноваження правоохоронних органів у районі проведення АТО. Закони можуть привести до грубого, масштабного порушення загальновизнаних міжнародних стандартів у сфері прав людини. Незважаючи на публічне засудження ухвалених законів правозахисниками та громадськими організаціями, вони набули чинності.

13 вересня 2014

Коліушко назвав чотири основних успіхи за 100 днів президентства Порошенка

Директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко нарахував чотири основні успіхи і не менше недопрацювань за 100 днів президентства Петра Порошенка. 

7 вересня 2014

Паспортне свавілля: коло замкнулося

Уряд і чиновники продовжують ставитися до видачі закордонного паспорта як до надприбуткового бізнесу. Чиновники, особливо ті, що контролюють ці фінансові потоки (і в МВС, і в Кабміні, і в парламенті), ніколи не захочуть втратити годівницю. І фактично у громадян немає іншого виходу, аніж обирати у Верховну Раду тих, хто чує суспільство...

1 вересня 2014

Актуальні проблеми системи державних закупівель за кошти бюджетів в Україні

Після понад дворічної перерви у законодавчому регулюванні конкурентності режиму здійснення державних видатків Україна запровадила концепцію конкурентного режиму взаємовідносин між потенційними постачальниками товарів, робіт та послуг – одержувачами бюджетних коштів

Архів