Напрямки діяльності
«Проблема Т.» і законні засоби її вирішення
«Проблема Т.» — це проблема перебування в місцях позбавлення волі політичного діяча, лідера найпотужнішої опозиційної партії. Вона, з огляду на резолюцію ПАРЄ та інші відомі заяви щодо політичної вмотивованості вироку суду, стала проблемою державної влади. Водночас це — проблема суспільства, що сьогодні як два дроти до вибухівки: ніхто не знає напевно, вибухне чи ні, якщо не чіпати жодного або перерізати котрийсь. І це — проблема кожного з нас, бо ми і є суспільство. Оскільки «проблема Т.» може коштувати надто дорого, до того ж рано чи пізно її доведеться вирішувати, слід з’ясувати можливі юридичні засоби цього.
Знову рішення Конституційного Суду України вимагають переосмислення теорії права
13 березня Конституційний Суду виніс рішення, яким деякі положення Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" були визнані неконституційними. З точки зору права незрозуміло, чому обов’язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларувати свої видатки з дня набрання чинності Законом суперечить принципу незворотності дії в часі законів. Це судове рішення є непереконливим і складається враження, що причину його винесення слід шукати не у праві.
Дрімуче правове невігластво влади - виклик суспільству
Як повідомили 2 березня кілька десятків українських ЗМІ з посиланням на «Kherson.pro», в Херсоні міліція затримала двох студентів місцевого вузу за розклеювання «антипрезидентських» листівок, які, на думку правоохоронців, «в грубій і образливій формі висміюють главу держави». Дніпровський райвідділ міліції Херсона порушив проти студентів кримінальну справу за частиною 2 статті 296 КК України (групове хуліганство). Однак саме по собі, без порушення спокою інших громадян, висміювання або інший прояв особистої неприязні та явної неповаги до тієї чи іншої особи, навіть до глави держави, ніким не може бути розцінене як неповага до суспільства
Корупція у парламенті. Коментар Центру політико-правових реформ
У ЗМІ було поширено копію відповіді заступника Генерального прокурора України В. Занфірова на заяву народного депутата України Р. Забзалюка про факти хабарництва у парламенті. У цьому листі вказано, що зазначені у заяві дані не свідчать про факти вчинення злочинів, передбачених статтями 368, 369 Кримінального кодексу, і у зв’язку з цим відмовлено у порушенні кримінальної справи. Коментар ЦППР з приводу цієї позиції Генеральної прокуратури.
Наступний конституційний контроль за виборчим законодавством України
Конституційний контроль не обмежується визначенням конституційності правових актів та припиненням дії їх положень, що суперечать конституційним нормам та приписам. Конституційний контроль має не допускати у майбутньому появи у законодавстві правових актів, якими правові відносини регулюються у спосіб, який визнано неконституційним за рішенням органу конституційної юрисдикції.