exit
search
21 січня 2014

Правозахисники розказали, як будуть боротися з законом про диктатуру

Правозахисники готові протидіяти закону про диктатуру та попереджають: влада має підготуватись до нищівної критики, а окремі посадовці – до індивідуальних санкцій. Вони заявляють, що вже почали працювати для активізації різних міжнародних механізмів для захисту прав людини та не виключають звернення до Європейського суду з прав людини.

Представники правозахисних організацій наголосили, що закони були прийняті з порушенням вимог Конституції (ч. 1, ст. 89). Вони не були розглянуті комітетами Верховної ради. А це є конституційні повноваження Комітетів Верховної Ради. Також було порушено право кожного народного депутата на внесення пропозицій до відповідних законопроектів, і це право гарантовано ч.1 ст. 93 Конституції України. 

Тетяна Мазур, виконавчий директор Міжнародної Амністії в Україні, переконана: якщо цей закон вступить у силу, він призведе до переслідування журналістів, активістів громадянського суспільства, закриття громадських організацій, новинних інтернет-сайтів та, можливо, навіть релігійних організацій. 

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, зазначає: «Якщо б четвергові події в парламенті відбулися в нормальній країні, то можна спробувати змоделювали прес-реліз служби публічного обвинувачення (прокуратури). Він був би приблизно такого змісту: “Група невстановлених осіб провела збори в залі сесійних засідань Верховної Ради. Ця група себе назвала «групою 235», хоча їх кількість не була встановлена. Вони шляхом підняття рук ухвалили певне рішення. Далі у змові зі спікером парламенту певний документ незрозуміло з яким змістом підписаний і надісланий Президенту. Встановлюються особи, причетні до цих дій, і проводяться дії з розслідування цих фактів”.

Експерт чекає подібної реакції Генеральної прокуратури України на прийняття законів, спрямованих на звуження прав людини в країні.

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, відзначив, що прийняття подібних законів означає, що влада боїться громадян, які не згодні з тим, що відбувається в країні та ще й висловлюють це вголос. Адже тепер такі висловлювання підпадають під визначення «екстремістська діяльність.  

Бущенко зазначає, що багато юристів аналізують ці закони, шукають шляхи юридичних дій для того, щоб оскаржити прийняття законів і виробити якісь стратегії і тактики дій у разі, якщо ці закони будуть застосовуватись. 

Йосиф Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, вважає, що в Україні фактично створена “законодавча” база для поліцейської держави, для масових репресій.

«Якщо виконувати ці прийняті закони, як вони виконуються у правовому суспільстві, тобто повністю і рівно для всіх, то півкраїни, більше 20 мільйонів людей, спочатку оштрафують, а потім пересаджають»,- продовжив свою думку Зісельс.

Також дисидент вважає, що більшість репресивних законів ані в Узбекистані, ані в Росії, ані в Білорусії не застосовуються, бо є застарілими.

«Ми порахували, що за 60-ті, 70-ті та 80-ті роки, не беручи до уваги часів, коли був збройний опір, сиділо, може, три тисячі осіб, тобто одночасно сиділо 300-400 осіб. Навіть ту статтю, за яку я відсидів шість років, не всім приписували. Чи буде так зараз - ніхто не знає. Але зараз на вулиці - не сімдесяті роки. Якщо влада, застосовуючи ці прийняті закони, посадить 20-30 осіб, це приведе на Майдан мільйон протестувальників, якщо посадять 200-300 - п'ять мільйонів. Вони не можуть включити репресивну машину, бо оперують механізмами ХХ століття, а ми живемо вже у ХХІ»,- переконаний Йосип Зісельс

Правозахисники в п’ятницю відправили кожному з 450 народних депутатів запит із запитанням, чи голосували вони за цей закон. Відповіді будуть розміщені на спеціально створеному веб-ресурсі. 

Фоторепортаж тут