Конституціоналізм / Конституційна реформа
7 серпня у Києві Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко провели черговий тренінг «Конституційна скарга» для адвокатів, правників та громадських активістів.
Експерти РПР закликали депутатів підтримати законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади
Законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади вкрай необхідний для реалізації у повній мірі реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Законопроект №2217а поліпшує редакції більшості норм Конституції, що існують сьогодні та не несе надмірних загроз
Нова редакція закону про референдум - документ за міжнародними стандартами
Коаліція громадських організацій "За чесний референдум" провела публічне обговорення нової редакції Закону "Про всеукраїнський референдум"
Пропозиції щодо забезпечення незалежності Конституційного Суду
Необхідно реформувати Конституційний Суд з метою формування державної інституції, здатної виконати високе завдання – забезпечити верховенство Конституції в Україні.
Що таке децентралізація в інтересах українського суспільства?
Незалежні, авторитетні експерти та науковці виклали своє бачення децентралізації, яка необхідна сьогодні українському суспільству
Конституційна реформа знову на порядку денному в Україні
Можна виокремити чотири напрями необхідних сьогодні конституційних змін: 1) удосконалення механізму державної влади (форми правління); 2) створення конституційних передумов для децентралізації влади; 3) посилення незалежності та професійності судової влади; 4) вирішення дилеми гарантування Конституцією певного обсягу соціально-економічних прав людини
Конституційна реформа: що про це знають і думають громадяни
Як можна зрозуміти із заяв Президента та спікера Верховної Ради, незабаром розпочнеться конституційна реформа. Проводити її в сьогоднішніх умовах буде нелегко. Потрібна ретельно продумана стратегія реформи із врахуванням усіх ризиків. Для укладення стратегії необхідно з’ясувати думку суспільства. Саме тому на замовлення ЦППР було проведено соціологічне дослідження щодо Конституції та конституційної реформи →
Внесено конституційне подання щодо неконституційності Закону «Про всеукраїнський референдум»
1 грудня народні депутати України - колишні журналісти та громадські активісти, позафракційні парламентарі, експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, активісти Реанімаційного пакету реформ передали Конституційному Суду України конституційне подання щодо визнання Закону "Про всеукраїнський референдум" таким, що суперечить Основному Закону.
Політиків просять посунутися: змінити Конституцію мають незацікавлені експерти
Експерти "Реанімаційного пакету реформ" наголошують, що конституційні зміни мають розробити експерти у галузі конституційного права, які не претендують на державні посади
"Без реформ ми втратимо не тільки Донбас"
Питання реформ назрівало в Україні давно. Про реформування країни говорять всі, хто тільки може це робити. Зараз цю тему особливо розвивають кандидати у народні депутати, таким чином маніпулюючи вибором електорату. Однак окрім гучних заяв, до діла так і не доходить. Можливо, через те, що реформи відійшли на другий план через війну на Сході, а, можливо, вони нікому не вигідні. Інтрев'ю кореспондента «Вголосу» із Ігорем Коліушком про важливість проведення реформ в Україні і про те, чи реально їх проводити в умовах гібридної війни на Донбасі. Які реформи сьогодні є на часі, не зважаючи на те, що в Україні йде війна? І як, зрештою, проводити реформи у фактично воєнний час? По-перше, треба зрозуміти, за що ведеться ця війна. А ця війна з боку Росії проти України йде за те, щоб Україна не проводила реформ і не розвивалася. Тому, якщо ми не проводимо реформ, то ми, відповідно, програємо війну з Росією. Ми, в принципі, відстаємо, та й на Заході ми нікому не цікаві без реформ. Тому нам залишається або гнити і врешті-решт померти як держава, або зразу здатися Росії. Тож, якщо ми хочемо залишатися і розвиватися, ми повинні провести реформи. В першу чергу це реформа Кабінету міністрів та органів виконавчої влади. Друге – це реформа державної служби яка може бути поєднана з люстрацією, тобто люстрація може бути її елементом, але не навпаки. Третє – це децентралізація. Четверта – це судова реформа і її елементом може бути реформа прокуратури або окремо можна назвати реформу правоохоронних органів. Ну і знову ж таки – конституційна реформа. Вона, як правило, виноситься за дужки, але саме вона створює умови для тих чи інших реформ, вона, так би мовити, є елементом всіх тих реформ, які я перерахував. Крім того, треба реформувати економіку і розвивати галузі, маю на увазі і освіту, і охорону здоров’я та інші. Зрозуміло, що на фоні воєнних дій це робити складно. Але ми не маємо іншого виходу, ми мусимо це робити, причому мусимо це робити досить швидко, інакше не має заради чого і воювати. Чи підштовхне ратифікація Угоди про асоціацію впровадження реформ в Україні? Я сподіваюся на те, що підштовхне. Хоча реформи треба було і раніше проводити. Якщо вони не проводилися раніше, то може хоч тепер це буде відбуватися. Я цього не виключаю і сподіваюся, що певний імпульс наша влада від цього отримає. Зрештою ратифікація Угоди про асоціацію зобов’язує впроваджувати реформи. Однак, у нас було багато таких документів, які зобов’язували проводити реформи, але вони не проводилися. Тому відповідь тут неоднозначна. Але все ж таки сподіваємося, що імпульс буде і результат також. Пане Ігорю, розкажіть чим власне важлива децентралізація влади про яку всі так говорять? Децентралізація влади необхідна для того, щоб ми, як суспільство, почали розвиватися, бо за 23 роки нашої незалежності ми не спромоглися створити ефективний центральний уряд. А в умовах неефективного центрального уряду децентралізація – це єдиний спосіб отримати шанс розвиватися. Існує багато міфів, пов’язаних з децентралізацією. Хтось говорить, що децентралізація потрібна для того, щоб припинити війну на Донбасі. Це повна ахінея. Децентралізація не має жодного відношення до того, що відбувається на Сході. Більше того, поки на Донбасі не буде наведено порядок, то там ніякої децентралізації проводити не потрібно. Тому я так критикував цей закон про особливий статус Донбасу. Але сьогодні децентралізація потрібна решті України, щоб створити умови, щоб енергія людей реалізовувалася не тільки раз в десять років на Майдані, а в щоденному житті для вирішення своїх проблем. Ви не схвалюєте прийняття закону, який надає Донбасу особливого статусу? З юридичної точки зору цей закон абсолютно не зрозумілий. Якщо б мене запитали, як його виконувати, то я б не мав відповіді на це запитання. Цей закон – як якийсь елемент позаправових відносин, якихось переговорів з Путіним, з терористами. Я не знаю, суспільству нічого не пояснили. Чому саме така редакція цього закону потрібна? Чому в ньому потрібно порушувати Конституцію України? Чому в ньому потрібно прописувати такі абсурдні з точки зору речі, як амністія для учасників подій, що відбулися в Донецькій і Луганській області. Яких подій? Коли відбулися? І так дальше. Я не розумію цього, тому і критикую. Чи будуть місцеві вибори на Донбасі 7 грудня легітимними, якщо голосування за цей закон проводилося, в такий, м’яко кажучи, дивний спосіб? Я вважаю, що голосування за цей закон проводилося не у відповідності з регламентом Верховної Ради. По-перше, не можна приймати закони на закритих засіданнях Верховної Ради. По-друге, цей закон не дає відповіді, на яку саметериторію він поширюється. І вже тепер пішли спекуляції. Якщо в проекті закону було чітку сказано, що цей закон поширюється на територію антитерористичної операції, то потім це замінили на те, що ВР пізніше визначиться на яку він все-таки територію поширюється. А потім ще раз замінили взагалі на те, що керівник АТО визначить на яку територію він поширюється. Саме тому сьогодні одні говорять, що він поширюється на ту територію, яку не контролює українська влада, і не зрозуміло, як там проводити вибори і щось робити. А інші кажуть, що навпаки, він поширюється на ту територію, яка звільнена від терористів. І тоді не зрозуміло, чому там якесь місцеве самоврядування має всупереч Конституції затверджувати голів судів і керівників прокуратур, чому там не має функціонувати державна мова, чому там має бути якась народна міліція і чому там не мають діяти державні органи влади? Нічого не зрозуміло з цього закону. Поки що більше запитань, ніж відповідей. Як ви вважаєте, чи пропоновані урядом Яценюка закони і програми є реформаторськими і чи новий уряд щось зробив на благо держави? Уряд Яценюка зробив дуже велику справу: він стримав ситуацію в Україні і забезпечив функціонування держави після подій лютого 2014 року. Це було дуже непросто – казна розграбована, апарат державної влади був чужий народу. Тому те, що вони стримали ситуацію і забезпечили функціонування держави і більше-менш стабільний режим роботи, це велика їхня заслуга. Що ж стосується реформ, то тут є проблеми. Деякі реформи готуються і проводяться, а деякі стратегічні реформи, на мій погляд, ігноруються. Насамперед проблема в тому, що прем’єр-міністр не хоче проводити реформу самого Кабміну та міністерств. А без цієї реформи ми не маємо шансів мати ефективну владу. Щодо підготовки реформи децентралізації, то тут багато зроблено, але все вперлося у внесення змін до Конституції. І на сьогодні так виглядає, що не має політичного рішення, що робити з цим. Також готується добрий закон про державну службу, як з один з елементів реформи державного управління, прийнято ряд законів про боротьбу з корупцією. Але сьогодні вже не має сподівань на цей склад парламенту, тому всі надії лише на новообрану Раду, бо для проведення реформ потрібні закони. Як Ви вважаєте, чи зможе проведення реформ зупинити війну? Протистояння на сході в короткостроковій перспективі не пов’язане з реформами, це речі паралельні. Але в довгостроковій перспективі, то, звичайно, що зупинить. Якщо ми не проведемо реформи і не будемо розвиватися, то ми втратимо не тільки Донбас, а й інші регіони. Але якщо ми будемо розвиватися і матимемо успіх від проведення реформ, то до нас повернуться і Донбас, і Крим.
Експерти РПР представили "Дорожню Карту Реформ для майбутнього парламенту"
18 вересня експерти РПР представили «Дорожню Карту Реформ для майбутнього парламенту», де визначено програмні документи у 20 найважливіших галузях, які потребують невідкладного реформування.
Висновок щодо законопроекту про внесення змін до Конституції, поданого Президентом
Науковці та громадські експерти відзначаються як позитивні, так і негативні аспекти Законопроекту, однак загальний висновок полягає у необхідності його істотного концептуального та техніко-юридичного доопрацювання
Ігор Коліушко: Україні потрібні децентралізація та створення системи якісного публічного урядування
Інтерв'ю з експерта з публічного права, голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка для інтернет-видання "Діалог"
Експерти обговорили необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури
26 червня у Великому конференц-залі НАН України експерти обговорили необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури
Експерти обговорять необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури
Круглий стіл проводить Центр політико-правових реформ спільно з робочою групою з судової реформи і реформи прокуратури громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»
Анонс: п’ятниця, 20 червня відбудеться фахове обговорення на тему: «Конституційна реформа: удосконалення змішаної форми правління»
Під час обговорення експерти розглянуть концептуальні питання змін до розділів IV – VI, XII Конституції України
Громадськість обговорила проект змін до Конституції України щодо децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування
12 червня в Києві відбувся круглий стіл «Конституційна реформа: децентралізація влади та зміцнення місцевого самоврядування. Ризики та загрози»
Анонс: 12 червня відбудеться круглий стіл «Конституційна реформа: децентралізація влади та зміцнення місцевого самоврядування. Ризики та загрози»
Круглий стіл відбудеться у Великому конференц-залі НАН України за адресою вул. Володимирська, 55. Початок о 10:30
Експерти закликають створити нову Конституційну комісію замість парламентської
Науковці-конституціоналісти та громадські експерти України закликають Верховну Раду ліквідувати ТСК з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Основного закону та створити Конституційну комісію, більшість членів якої мають представляти незалежне наукове та експертне середовище.
Звернення до Верховної Ради та громадянського суспільства щодо конституційної реформи в Україні
Ми, науковці-конституціоналісти та громадські експерти, ініціюємо проведення публічного обговорення конституційної реформи в інтересах суспільства
3 червня - суспільний діалог на тему: “Конституційна реформа: сценарії проведення, їх ризики та загрози”.
Два місяці тому Верховна Рада створила комісію з підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. Протягом цього періоду громадянське суспільство, науково-експертне середовище було виключено з цього процесу. Жодного результату роботи Тимчасової спеціальної комісії суспільству представлено не було. Пропонуємо об’єднати зусилля для забезпечення проведення відкритого процесу конституційної реформи.
Чи має моральне право Верховна Рада цього скликання міняти Конституцію?
Парламент цього скликання прийняв масу антиконституційних законів та загалом показав себе як надійний інструмент в руках узурпатора Януковича. То чи цим людям вносити зараз зміни до Конституції? А якщо так, то які правки у тексті головного закону потрібні, щоб об'єднати Україну зараз?
В Брюсселі відбулась експертна дискусія з конституційної реформи в Україні
Учасниками дискусії стали представники аналітичних центрів, чиновники Європейського Союзу та НАТО, дипломати країн ЄС, журналісти українських та брюссельських видань
Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському конкурсі студентських есе «Європейський вектор конституційної і судової реформ»
Центр політико-правових реформ у рамках проекту «Спідометр "Україна - ЄС": конституційна і судова реформи» оголошує Конкурс студентських есе «Європейський вектор конституційної і судової реформ»
Громадські експерти пропонують механізм, як запобігти узурпації влади в Україні
Громадські фахівці-конституціоналісти підготували рекомендації для законодавців щодо змін, які необхідно здійснити, аби запобігти узурпації влади в Україні парламентом чи президентом
Прес-анонс: експерти та науковці представлять журналістам своє бачення конституційної реформи
Півтора місяці тому Верховна Рада створила Тимчасову спеціальну комісію з підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. До цього часу жодного результату представлено не було. Проте, свій варіант конституційних змін підготували провідні громадські експерти-конституціоналісти та науковці
Конституційна самоорганізація
Повалити погане, свавільне правління – це лише перший крок. Він не веде до автоматичних змін. Збудувати в державі добре, правдиве правління на основі правового порядку – ось кінцева мета, заради якої все й починалося. Краса Української революції може бути увіковічена лише досягненням її кінцевої мети
Проведення всеукраїнського референдуму 25 травня є нелегітимним - Юлія Кириченко
Втім, провести референдум можливо разом із достроковими парламентськими виборами.
Пропозиції науковців та громадськості щодо конституційних змін
Пропонуємо до обговорення консолідовану поріняльну таблицю конституційних змін, яка є проміжним результатом роботи трьох науково-громадських груп
Прес-конференція «Міраж Всеукраїнського референдуму»
18 квітня у «Главкомі» відбулася прес-конференція, на якій Юлія Кириченко та Ігор Когут обгрунтували позицію щодо недоцільності з політичної точки зору та неможливості - з правової, провести всеукраїнський референдум разом з достроковими президентськими виборами 25 травня
Звернення коаліції «За чесний референдум» до Верховної Ради з приводу ініціювання Головою Верховної Ради всеукраїнського референдуму
Ми, представники Коаліції громадських організацій «За чесний референдум», вважаємо юридично необґрунтованою заяву Голови Верховної Ради України про можливість проведення 25 травня 2014 року голосування з всеукраїнського референдуму