exit
search
9 грудня 2015

Реформа децентралізації та судова реформа: слово за Парламентом

Завдяки фінансовій децентралізації бюджет Харківської області цього року збільшився на 4 млрд. грн. Через зміни до Бюджетного та Податкового кодексів бюджети невеликих міст і селищ Харківщини матимуть змогу і наступного року отримати кошти для свого розвитку. Але для того, щоб головні положення реформи децентралізації, як і судової реформи, були впроваджені в життя, Верховна Рада України до кінця січня 2016 року повинна ухвалити напрацьовані зміни до Конституції. 

Україна знаходиться на фінішній прямій в процесі змін до Конституції, для завершення якого потрібно не менше 300 голосів Верховної Ради України – органу, сформованого Українським народом для виконання цього завдання.

З березня 2015 року створена Президентом Конституційна Комісія працювала над розробкою змін до Конституції і на сьогодні вони вже внесені на розгляд до Парламенту. Позитивно оцінили зусилля України у проведенні конституційної реформи з децентралізації та судочинства в Європарламенті.

Але на сьогодні саме від народних обранців залежить, чи стануть дієздатними новоутворені громади, чи підвищиться ефективність судової влади та чи зросте довіра українців до влади в цілому. Не зважаючи на постійні чвари та відсутність спільного бачення подальшого курсу розвитку нашої країни, в питанні змін до Конституції парламентарі повинні об’єднатися, взявши на себе спільну відповідальність за впровадження першочергових реформ.

Центр політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР) продовжує всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої – роз’яснення конституційних змін та інформування звичайних громадян про важливість кожного етапу конституційного процесу.

Харків стане четвертим із 20 обласних центрів, де буде реалізовуватись проект.

«Свої зусилля ми направили на донесення до звичайних людей важливості тих реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, а тим паче, зміни до Конституції, повинні бути орієнтовані на звичайних українців, а отже, кожен із нас повинен знати на якому етапі перетворень знаходиться наша держава і від кого залежить повноцінне впровадження важливих реформ», – переконаний Ігор Коліушко, експерт з публічного права, голова правління Центру політико-правових реформ. 

Що саме зміниться, після затвердження Парламентом конституційних змін в частині децентралізації?

В першу чергу, саме громада стане базовим рівнем територіального устрою, на другому рівні – район, та третьому – регіон (область). При цьому, села не зникнуть і не об’єднаються між собою. Об’єднуються лише органи управління цими селами – один орган управління буде на 7-10 сіл. Це значно скоротить витрати на утримання сільських рад та їх працівників, адже зараз у невеликих селах 90% бюджетних коштів йде виключно на утримання апарату ради.

В центрі об’єднаної громади будуть знаходитись всі державні органи: Пенсійний фонд, органи реєстрації, Фонд соціального захисту населення та інші. Такі громади отримають від держави значні фінансові ресурси на виконання повноважень у сфері освіти, медицини – такі ж, як зараз мають міста обласного значення. Пропонується спрямовувати до місцевих бюджетів до 60% податку на доходи фізичних осіб, 10% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, 100% земельного податку та податку з нерухомості. 

По-друге, наближення послуг до місця проживання громадян. Середня відстань від населеного пункту до центру громади, де можна буде отримати всі послуги, зменшиться майже на третину – з 25 км до 11 км. Саме цей аспект і відповідає головному завданню децентралізації – зменшення дистанції між громадянином та органом, який має повноваження. 

По-третє, самостійне встановлення громадами місцевих податків і зборів, що забезпечить фінансову незалежність від району та держави. Громади отримають також право розпоряджатися землею на всій своїй території, у тому числі за межами населених пунктів. Після внесення змін до Конституції громадам буде гарантовано фінансове забезпечення всіх повноважень місцевого самоврядування, зокрема шляхом надання частки загальнонаціональних податків. В державну скарбницю будуть йти лише ті кошти, що необхідні для виконання державних функцій. Це буде головною відмінністю від нині діючої фіскальної системи. 

По-четверте, об’єднання фінансових, майнових та інтелектуальних ресурсів, що дозволить громаді покращити інфраструктуру населених пунктів (дороги, водопостачання, освітлення тощо) та підвищити якість медичних, освітніх та інших послуг. 

Не менш важливими будуть зміни до Конституції і в рамках судової реформи

В першу чергу, планується зменшити залежність суддівської кар’єри від політичної волі. Іншими словами, політики (Президент, депутати і т.д.) не повинні втручатись у питання призначення-звільнення-переатестації суддівського корпусу. «Саме політичний вплив, який нині спостерігається в системі не дає можливості громадянам сподіватись на неупередженість прийняття суддями рішень», – говорить Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.

По-друге, запровадження відкритого конкурсу на посади суддів, в якому можуть взяти участь не тільки «старі» кадри, але й люди, що досі не належали до суддівського корпусу. Звісно, такі кандидати повинні довести належний рівень знань права, та переконати конкурсну комісію у своїх високих моральних якостях. Вивченню підлягає й походження статків кандидата. При цьому до конкурсу на посади суддів вищих судових органів також потрібно допускати кандидатів, які раніше не працювали в судових органах, але є чесними й порядними людьми.

По-третє, обов’язкове оновлення суддівського корпусу. Для цього має бути на рівні закону встановлено механізм перепризначення суддів, який відкриє шлях чесним правникам до посади судді та очистить судову владу від непрофесійних та корумпованих суддів. Зміни до Перехідних положеннях Конституції дозволяють це врегулювати на законодавчому рівні, що дозволить повернути довіру громадян до суддів.

По-четверте, введення інституту конституційної скарги. Це дає можливість громадянам звертатися до Конституційного Суду з питань неконституційності законів. На сьогодні громадяни такої можливості не мають. 

Це основні положення змін до Конституції, які спрямовані на остаточну передачу влади на місця, забезпечення функціонування справедливого та неупередженого суду в Україні.

«І від того, на скільки відповідально до процесу внесення змін до Конституції поставиться кожен народний депутат, залежить, чи зможе Україна далі йти шляхом повноцінної європейської інтеграції, чи у нас і надалі відбуватиметься бутафорна імітація реформування країни», – зауважив Михайло Жернаков, головний експерт групи судової реформи Реанімаційного пакету реформ.