exit
search
25 листопада 2015

Конституція повинна стати повноцінним суспільним договором між громадянами, а влада має виступати лише інструментом у цьому процесі

Відповідно до результатів дослідження, проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ, з Конституцією України ознайомлені 37% населення, 8% з яких читали її повністю і 29% лише окремі розділи. Ще 14% українців читали про Конституцію у засобах масової інформації. В той же час, майже половина населення (49%) ніколи в житті не читала Основний Закон. Ще гірші показники обізнаності громадян в змінах до нього, які готуються 4 місяці поспіль Конституційною Комісією.

Лише 12% українців добре орієнтуються у змісті змін до Конституції, які парламент ухвалив у першому читанні 31 серпня 2015. А тих, чий рівень обізнаності низький або нульовий – 83%. (соцопитування групи «Рейтинг», вересень 2015 року на замовлення Міжнародного республіканського інституту).

Центр політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР) впровадив всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої – роз’яснення конституційних змін та залучення звичайних громадян до цього процесу.

Львів стане третім із 20 обласних центрів, де буде реалізовуватись проект. «Свої зусилля ми направили на донесення до звичайних людей важливості тих реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, тим паче, зміни до Конституції, повинні відбуватись за участі тих, для кого, власне, вони і здійснюються – громадян України», – переконана Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.

Конституція – це договір громадян між собою, а не влади з громадянами, як довгий час нав’язувалось українцям. Від усвідомлення важливості своєї участі в реформуванні країни, внесенні змін до Основного Закону та належного контролю його виконання залежить не лише сьогодення українців, але і без перебільшення доля наступних поколінь. Тільки постійний контроль з боку громадян дасть поштовх проведенню конституційної реформи в інтересах людини та змусить Конституцію працювати. Адже саме від внесення змін до Основного Закону залежать необхідні для нашої країни реформи децентралізації, створення спроможної публічної адміністрації та незалежного правосуддя.

«Для успішної реалізації кожної з реформ необхідно, щоб зміни у відповідних законах були зафіксовані у Конституції, на яку можна було б спиратись, як на основу. Ми повинні зводити не лише «стіни», але й потурбуватись про міцний «фундамент», – переконаний Ігор Коліушко, експерт з публічного права, голова правління центру політико-правових реформ.

Зміни до Основного Закону будь-якої країни не вносяться щороку, це складний процес із суворим дотриманням усіх процедур, головною з яких є громадське обговорення, або принаймні інформування громадян про хід конституційного процесу. Однак, для того, щоб долучитись до цього важливого історичного процесу та стати його учасником, а не пасивним спостерігачем, українці повинні добре орієнтуватись в положеннях діючої Конституції.  

Здавалося б, дійсно, будь-яка розсудлива і дієздатна людина має знати хоча б основні положення Основного Закону. В реальному житті, на жаль, все по-іншому. Дуже багато людей не вважають за необхідне вивчати зміст Конституції. Причини цього найрізноманітніші: від відвертої байдужості до невіри в те, що знання Основного Закону може хоч у чомусь допомогти. Нерідко доводиться чути: мовляв, ми люди маленькі, яка різниця, знаємо або не знаємо, від нас же нічого не залежить! Але це в корені хибна і навіть шкідлива позиція. Знати Основний Закон повинен кожен, інакше, подальше нехтування ним буде і надалі гальмуватиме розвиток нашої країни як правової європейської держави.

Дуже часто доводиться стикатися з недобросовісними чиновниками всіх рівнів, які намагаються під тим або іншим приводом, наприклад, відмовити громадянину в його законному праві вчасно отримати довідку, соціальні пільги чи навіть медичну допомогу. Але практика показує, що якщо з ними починаєш говорити мовою закону, чітко посилаючись на ті, чи інші статті Конституції, то їх поведінка відразу змінюється.

Скориставшись низьким авторитетом Основного Закону в Україні, екс-президент Віктор Янукович шляхом нелегітимного внесення змін до Конституції в 2010 році фактично узурпував владу. Відповідні зміни були внесені Конституційним судом, а не Парламентом, як того вимагає Конституція, однак ці дії реакції суспільства не викликали. На сьогодні за фактом нелегітимного внесення змін до Конституції в 2010 році триває кримінальне провадження проти колишнього Президента та суддів Конституційного Суду, які приймали в цьому участь.

Отже, яким чином громадяни можуть впливати та контролювати Конституційний процес?

Перший спосіб, найпростіший – сайт Конституційної Комісії http://constitution.gov.ua. Кожен громадянин може туди зайти, ознайомитись з інформацією про останні досягнення Конституційної комісії в процесі формування змін до Основного Закону та при бажанні залишити свої пропозиції. Для заповнення відповідної форми на сайті необхідно всього декілька хвилини і ще стільки ж для викладення свого бачення. Це мінімальні втрати часу та зусиль, які продемонструють не лише свідому участь українця в процесі внесення конституційних змін, але і контроль за ходом реформи. Дехто може заперечити доступність такого способу, мовляв, не у всіх є доступ до мережі Інтернет, але за інформацією Держкомстату доступ до мережі Інтернет має кожен третій українець. 

Другий спосіб, для реалізації якого навіть не потрібен доступ до мережі Інтернет. Свідомий українець може подати свої пропозиції до Конституції через народного депутата, який був обраний від вас. Справа в тому, що до складу Конституційної комісії окрім представників Адміністрації Президента України, органів виконавчої влади, науковців та експертів, увійшли також народні депутати від всіх фракцій. Тому навіть у маленькому населеному пункті, записавшись на прийом депутата кожен громадянин може вимагати, аби його думка була почута. І не важливо, це стосується нагальних проблем окремого села чи змін до Основного Закону всієї країни. Саме для того були обрані представники влади на місцях, аби вивчати думку громади, захищати її інтереси та бути  «провідниками» між громадянином та парламентарями.

Спосіб третій – засоби масової інформації. Події останніх років неодноразово засвідчували, що влада дослухається до реакції у ЗМІ на ті чи інші події в країні. За допомогою місцевих газет та журналів громада може висловити свою ініціативу, занепокоєння та небайдужість до суспільно важливих процесів.

Від активної участі громадянського суспільства в процесі творення Конституції залежатиме якість нашого життя. Цей процес має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення. Саме така позиція перетворить «синю книжечку із зображенням герба на обкладинці» на повноцінний суспільний договір, який після детального обговорення буде ухвалено 300-ма голосами Верховної Ради України –органом, сформованим українським народом для виконання цього завдання.