exit
search
23 листопада 2015

Час "Ч" для чиновників і президента

Голосування за законопроект про держслужбу покаже, чи готовий Порошенко по-справжньому щось змінювати в країні.

За два роки усіх вже втомили розмови про зміну системи влади, що за цей час так і не відбулася. Але 26 листопада 2015 року відбудеться серйозний тест на те, чи здатна теперішня влада до такої зміни в принципі. Адже саме цього дня планується голосування у Верховній Раді законопроекту № 2490 "Про державну службу" (у новій редакції).

Чому цей законопроект настільки важливий? Бо після невдалих спроб перезавантаження судової системи, "пробуксовування" прокурорської реформи дуже важливо отримати позитивний результат. Тим більше, що цей законопроект стосується не лише понад 300 тисяч діючих державних службовців – він стосується кожного українця, який стикається з чиновниками у повсякденному житті.

Законопроект має непросту історію. Він був розроблений понад рік тому Національним агентством державної служби спільно з громадськістю та іноземними експертами. Законопроект отримав позитивну оцінку відповідної європейської структури – Програми SIGMA. Потім була купа пригод: тривале "доопрацювання" в секретаріаті Уряду; близько 20 голосувань, аби отримати 226 голосів у першому читанні; понад 1300 поданих поправок (2/3 з них стосуються лише кількох статей законопроекту); шість місяців копіткої роботи спеціальної робочої групи та профільного парламентського комітету; скандал на Національній раді реформ за участі президента (коли була зроблена спроба ініціювати відкликання цього законопроекту).

Що ж ми маємо нині? Цілком пристойний законопроект, який однозначно потрібно приймати у версії парламентського комітету. Звісно, у всіх учасників процесу є бажання досі удосконалювати деякі норми законопроекту, але дискусії були проведені уже кілька разів по колу, і кращих рішень сьогодні не буде.

Найважливіше, що дає цей законопроект - це шанс змінити ставлення до державної служби та почати її реальне перезавантаження. Законопроект робить акцент на оздоровлення системи державної служби через її вищий корпус. Тут є кілька принципових новацій:

1) виключно конкурсний добір на усі посади державної служби включно з найвищими (це керівники центральних органів виконавчої влади і голови місцевих державних адміністрацій); 2) чітке відмежування від посад державної служби інших посад (політичних, патронатних тощо); 3) запровадження притаманного для усіх розвинених демократичних країн інституту професійних менеджерів у міністерствах (так звані "державні секретарі міністерств"). Саме з верхівки державної служби має розпочатись її професіоналізація та деполітизація. Лише так Україна може отримати кваліфікованих чиновників, які професійно допомагатимуть розробляти і впроваджувати реформи політикам і кваліфіковано надаватимуть послуги громадянам. Чому ж так важко просувається цей законопроект? Основна причина – це спротив керівників держави, страх втратити контроль над своєю інтуїтивно-партійно-бізнесовою кадровою політикою.

Відповідальність за ухвалення законопроекту 26 листопада лежить насамперед на президентові. Бо за наявною інформацією саме фракція БПП досі не визначилася у потребі консолідованого голосування за законопроект. Із 139 депутатів фракції наразі готові проголосували "за" тільки у 50-60. Виною цьому є саме специфічна позиція глави держави. Порошенко повинен дати чіткий сигнал депутатам про однозначну підтримку цього законопроекту. Сьогодні від цього кроку його, найімовірніше, стримує процедура призначення голів місцевих державних адміністрацій. У поданому урядом законопроекті вже було погоджено, що добір кандидатур робить комісія. Тільки спочатку це була комісія при Адміністрації президента. Але депутати на засіданні комітету, де розглядався законопроект виправили цю неконституційну норму(одноголосно!), бо згідно зі ст. 118 Конституції України, призначення на ці посади відбуваються за поданням уряду. Відтак для добору усіх вищих службовців до законопроекту була внесена правка, відповідно до якої кандидатів на посади голів міськдержадміністрацій має добирати єдина комісія, сформовану урядом (але за участі представників президента, парламенту, громадськості тощо). І в будь-якому разі остаточне рішення при призначенні голів МДА залишається за президентом. Отже, четвер покаже, чи спроможний президент не лише європейську риторику, але й на реальну зміну системи прийняття рішень та прозоре перезавантаження найчисельнішого владного корпусу – чиновників.

Віктор Тимощук,

для ТСН.Блоги