exit
search
2 листопада 2015

Судова реформа - на низькому старті. Чого бракує?

Зміни до Конституції щодо реформи судової системи депутати сподіваються проголосувати у першому читанні до кінця року.

Наразі існує два варіанти конституційних змін в частині правосуддя: перший варіант розробила Конституційна комісія, другий - експерти "Реанімаційного пакету реформ" (РПР). Конституційна комісія пропонує переатестовувати суддів, а експерти РПР кажуть про новий набір на посади через відкритий конкурс. 

Але заміна суддів - не єдиний елемент, що пропонується. Хоча саме довкола нього було найбільше суперечок. Аж до того, що "діагноз" Україні змушена була ставити Венеційська комісія, а експерти потім змушені були цей "діагноз" тлумачити "людською" мовою для українських громадян.

Експерти пропонують низку змін, що допоможуть зробити судову систему більш справедливою та незалежною. Серед них - такі:

  • набір суддів через прозорий конкурс
  • відкриті суддівські досьє з інформацією про суддів та їхні статки
  • залучення громадських активістів та журналістів до відбору кандидатур
  • передача Вищій раді правосуддя повноважень щодо переведення суддів 
  • деполітизація процедури призначення Генерального прокурора
  • запровадження не лише професійних, але й психологічних тестів для кандидатів на посади суддів
  • усунення монополії адвокатів

Що мала на увазі Венеційська комісія?

Роман Куйбіда, заступник голови Центру політико-правових реформ, експерт РПР, вважає унікальною ситуацію, коли українська влада направила на розгляд Венеційської комісії і офіційний проект Конституційної комісії, і пропозиції громадськості щодо перезавантаження судової системи.

Венеційська комісія, за його словами, підкреслила, що розуміє основні проблеми судової системи України: кваліфікація суддів, їхня корумпованість та низький рівень довіри до суддів. З огляду на це комісія вважає переатестацію можливою.

Водночас, у пункті 37 свого висновку Венеційська комісія написала, що "звільнення всіх суддів не відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права".

Саме цей фрагмент, зауважує Куйбіда, був розтиражований багатьма ЗМІ, але при цьому не звернули увагу на продовження, у якому йшлося про виняток - так званий "конституційний дисконтуїтет".

Експерт пояснив, чому цей нюанс є важливим. Це термін, який вживається в конституційному праві і позначає перерву в дії демократичної Конституції, коли тоталітарний режим приходить на зміну демократії або навпаки.

"Якщо проаналізувати режим Януковича, то через зміни до Конституції за допомогою Конституційного суду, через повернення оцих великих повноважень, власне, і відбулася ось така перерва у демократичному регулюванні. Конституційний суд фактично легалізував і переведення суддів, і ліквідацію судів президентом. Це все у сукупності дало можливість президенту встановити контроль зокрема і над судовою владою. Тепер відбувається зворотній процес, пов’язаний з відходом від авторитарного режиму, що дає можливість говорити про те, що це можна робити", - пояснює Роман Куйбіда.

Єдине застереження – такий процес звільнення не має призвести до перерв у відправленні правосуддя. Судді мають завершити справи, які вже почали розглядати, і також при цьому потрібно зважати на те, що, на відміну, наприклад, від міністра, суддя не може бути виконуючим обов’язки.

Пропозиції Конституційної комісії

Оксана Сироїд, віце-спікерка Верховної Ради, член Конституційної комісії, зауважує, що існує перспектива і повноцінної судової реформи, і оновлення суддівського корпусу, застереження полягає лише в одному – наскільки це можливо буде втілити.

"Законопроект, який був підготовлений Конституційною комісією, від початку містив дуже багато хороших новел. Це, зокрема, і запровадження конституційної скарги, і ліквідація прокуратури як окремої гілки влади, і усунення Верховної Ради від впливу на кар’єру судді, і визнання юрисдикції міжнародних судів, зокрема, Міжнародного кримінального суду - це дозволить нам нарешті до нього звертатися", - говорить Оксана Сироїд.

Система без вищих судів та прозорий конкурс

Завдяки висновку Венеційської комісії та після відповідних врахувань на засіданні робочої групи Конституційної комісії експерти дійшли згоди щодо переходу на триланкову судову систему, тобто ліквідації вищих судів. Оксана Сироїд стверджує, що це буде більш розумно, простіше для людей та відповідатиме європейським стандартам. Також передбачається створення нового Верховного суду.

"Створення нового Верховного суду дозволить набрати нових людей. Ми дамо можливість тим суддям, які сьогодні працюють у судах, подати свої кандидатури. Але ми разом будемо працювати над тим, щоб у тому органі, який буде добирати їх, присутність громадськості й публічність цього процесу була така, щоб люди, які не відповідають умовам доброчесності, ніколи не потрапили до цього Верховного суду", - зазначає віце-спікерка парламенту.

При цьому віце-спікерка підкреслила, що доводити доброчесність судді, його некорумпованість, відповідність статків зарплаті має сам суддя, а не комісія, яка здійснюватиме відбір на посади. До роботи комісії важливо залучити громадських активістів, журналістів, та навіть сусідів кандидатів на посади.

Суддів звільнятимуть поступово

"Венеційська комісія сказала, що перезавантаження суддівського корпусу в нашій країні можливе, але як виняток і через зміни до Конституції. Що абсолютно відповідає ситуації, яка є сьогодні в нашій країні", - зазначає Леонід Ємець, депутат Верховної Ради, член Конституційної комісії

За його словами, Венеційська комісія вказала на те, що одномоментне звільнення всіх суддів містить ризик дисбалансу системи. Але насправді проект конституційних змін, поданий групою експертів РПР та групою народних депутатів, і не передбачає одночасного звільнення всіх суддів, йдеться про поступове звільнення.

Народний депутат нагадав, що завтра відбудеться засідання Конституційної комісії, депутати та експерти чекатимуть на пропозиції президента щодо конституційних змін, після цього парламент буде визначатися, наскільки запропоновані інструменти реформи судової системи є ефективними.

Генпрокурор та політичні впливи

Пропозиції змін щодо усунення політичних впливів на суди були враховані повністю або частково на засіданні робочої групи Конституційної комісії, говорить експерт РПР Михайло Жернаков. Венеційська комісія також зазначила, що повноваження щодо переведення суддів мають належати Вищій раді правосуддя як фаховому органу, а не президенту України чи Верховній Раді як політичним органам. Але на найближчі два роки за президентом зберігаються повноваження переводити суддів з одного суду до іншого.

При цьому експерт зауважив, що поки що немає відповіді на питання, яке ставила зокрема і Венеційська комісія, - щодо деполітизації призначення Генерального прокурора: "Ми знаємо, які зараз відбуваються події щодо Генеральної прокуратури і Генерального прокурора в тому числі. На моє глибоке переконання, якби Генеральний прокурор був призначений на конкурсних засадах, не політично, то цих подій можна було би уникнути".

Суддівські досьє та "демонополізація" адвокатури

Також вирішується питання щодо обмеження монополії адвокатів, але загалом робоча групу дійшла до того, що представництво інтересів громадян у судах лише адвокатами має бути не абсолютним, а обмеженим щодо певної категорії судових спорів: соціальних чи трудових, тобто таких, де особа може захистити себе сама.

Крім того, і експерти, і народні депутати наголошують на необхідності такого елементу, як відкрите суддівське досьє. Коли вся інформація про суддю, його декларації буде відкритою для громадськості, буде легше встановити невідповідність судді вимогам доброчесності. Також експерти пропонують запровадити окрім професійних ще й психологічні тести, за допомогою яких можна буде перевірити кандидата на чесність та моральну стійкість.

Коли все станеться?

За словами Оксани Сироїд, для ухвалення змін щодо реформування судової системи потрібно скерувати проект до Конституційного суду, отримати його висновок та проголосувати у першому читанні – це, за попереднім планом, має відбутися впродовж цієї сесії Верховної Ради, тобто до нового року. Леонід Ємець вважає, що парламент підтримає зміни, якщо вони передбачатимуть всі три основні елементи реформи: перезавантаження суддівського корпусу, триланкову систему і усунення політичних впливів.

Вікторія Найдьонова, Центр інформації про права людини