exit
search
29 травня 2015

Новообрані члени Вищої ради юстиції: хто вони?

Близьким до завершення є процес формування нової Вищої ради юстиції (ВРЮ), від якої залежить формування суддівського корпусу і звільнення суддів з посад. Нагадаємо, що з часу закінчення Революції гідності не звільнено жодного судді. У квітні минулого року законодавець припинив повноваження усіх членів ВРЮ, яка обслуговували інтереси режиму Януковича. За рік так і не вдалося сформувати новий склад, деякі призначення були заблоковані в судах, дехто не призначив членів взагалі.

Хто і як потрапив до складу цього органу? Чому він досі так і не працює? І чи зможуть нові члени ВРЮ активно узятися за роботу? Щоб відповісти на ці запитання, слід розібратися, з тим, як відбувалося формування цього органу.

Нова процедура

Новий імпульс для перезавентаження ВРЮ дав ініційований Президентом і прийнятий у лютому цього року закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Процес формування розпочався спочатку – Президент, Верховна Рада, адвокати, прокурори і науковці мали призначити 14 нових членів. Законодавець визнав вибір лише з’їзду суддів, який обрав трьох членів у вересні минулого року. Всього ж у ВРЮ має бути 20 членів, включаючи Голову Верховного Суду України (ВСУ), Міністра юстиції України і Генерального прокурора України, які входять до її складу за посадою,

Закон запровадив більш відкриту процедуру формування цього органу – із самовисуванням кандидатів, завчасним оприлюдненням відомостей про них. Ті, хто призначав членів, а так само громадськість могли завчасно ознайомитися із даними кандидатів на сайтах ВРЮ, Президента і Верховної Ради.

Інакше врегулювали порядок складення присяги, що є умовою для набуття повноважень члена ВРЮ. Це й зіграло злий жарт, але про це згодом.

Станом на сьогодні цей орган налічує 17 членів, для початку роботи достатньо 14. Адвокати, науковці і парламент не обрали по одному члену.

Адвокатські маніпуляції

Найпершими членів ВРЮ обирали адвокати. Водночас їхній з’їзд супроводжувався скандалом. Спершу міліція та тітушки заблокували вхід до приміщення, в якому цей захід відбувався, не допустивши до нього делегатів від адвокатів Києва та одного з претендентів у члени ВРЮ Ростислава Кравця. Потім організатори з’їзду влаштували маніпуляції з виборами, провівши повторне голосування за кандидатів у члени ВРЮ, які перед тим не отримали підтримку, що суперечить закону «Про забезпечення права на справедливий суд».

Таким чином, під ранок було обрану суддю Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (ВССУ) Аллу Лесько, чию кандидатуру, за деякими даними, активно лобіювали в Адміністрації Президента, та адвоката-мільйонера Павла Гречківського, який був помічений у діях, що мали ознаки підкупу делегатів. Також Гречківськогопов‘язують з представниками «Народного фронту».

З’їзд не затвердив результатів голосування делегатів. Це питання чомусь навіть не піднімалося. А свою присягу переможці виборів давали у присутності меншості, адже в залі засідань на той час залишилося всього лише 113 осіб.

Такі порушення ставлять під сумнів легітимність цих виборів. Тож, не виключено, що результати їх проведення будуть або й уже оскаржені в судовому порядку, як це відбувалося минулого року. Тоді судом були заблоковані рішення з’їзду адвокатів, зокрема й обрання членів ВРЮ, серед яких тоді також був Павло Гречківський. Тож ймовірно, що подібний результат слід очікувати й цього разу…

До речі, адвокати двічі не підтримали кандидатуру Вадима Беляневича, для підтримки якого, за деякими даними, Адміністрація Президента задіяла чимало адміністративного ресурсу. Тож, третього члена вони не призначили. Тому оголосили в засіданні з’їзду перерву до червня місяця цього року. Однак, це також є порушенням закону. Про що впевнено заявляє заступник голови Національної асоціації адвокатів України Катерина Коваль, яка пропонує адвокатам закінчувати з цією ганебною практикою обрання у незаконний спосіб членів ВРЮ і радить усім претендентам до цього органу зняти свої кандидатури, щоб провести «новий з’їзд і нове висунення гідних претендентів без політичної складової та підтримки державних службовців найвищого рівня».

На її думку, сценарій цього скандального з’їзду, що проходив під контролем голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової, яку пов’язують з діяльністю Віктора Медведчука та Андрія Портнова, розроблений у Москві. Таким чином, на думку Катерини Коваль, вороги України намагаються зірвати поновлення роботи ВРЮ. Тому «Президент України має звернути увагу на команду авторів виборів адвокатів, що закладають такі порушення і роблять все, щоб заблокувати роботу ВРЮ…».

Існують й інші пропозиції з цього приводу. Так, експерт Центру політико-правових реформ з судівництва Роман Куйбіда вважає, що через скандальність проведення мало не кожного з‘їзду адвокатів, яке вказує на те, що адвокатська спільнота не здатна забезпечити результат обрання членів ВРЮ, якому б довіряли в суспільстві, слід під час внесення змін до Конституції України вилучити це зібрання з числа тих, хто бере участь у формуванні цього органу.

Альтернативою йому, як і іншим подібним заходам прокурорів та науковців, може стати конкурсна комісія, подібна до тої, що нещодавно обирала голову Національного антикорупційного бюро. Бо процедура з організацією з’їздів та конференцій є дуже затратною, займає великий проміжок часу і часто пов’язана із різними маніпуляціями, над якими потім мудрують суди. Це негативно впливає на роботу і на репутацію ВРЮ, — вважає Роман Куйбіда. – Тому обирати членів ВРЮ мають моральні авторитети, які будуть входити до конкурсної комісії. Таким чином, вдасться уникнути скандальних ситуацій, які ми не раз спостерігали під час проведення з’їздів адвокатів.

Вибір прокурорів та науковців

Що ж стосується вибору всеукраїнської конференції працівників прокуратури, то її делегати обрали кращих кандидатів з тих, що претендували до ВРЮ. Серед них – суддя Апеляційного суду Києва Вадим Нежура, за яким не спостерігається конкретної політичної приналежності, хоча є певні сигнали, які шкодять його репутації, та адвокат Володимир Комков, що також не помічений у зв’язках з провідними представниками минулої та нинішньої влади.

Водночас, хотілося б зазначити, що вибори членів ВРЮ повинні відбуватися відкрито та публічно без будь-яких обмежень для представників громадськості та ЗМІ. Із чим на всеукраїнській конференції працівників прокуратури були проблеми.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ пройшов без подібних порушень. Цього року він проходив під егідою Міністерства освіти та науки, а не кишенькової організації Сергія Ківалова, яка раніше займалася проведенням цього заходу. Тому не дивно, що у 2009 році саме завдяки з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ до ВРЮ потрапив особисто Ківалов та його колишній соратник Портнов. Від результатів їхньої діяльності досі не може оговтатися українська Феміда…

Цього ж разу делегати з’їзду обрали до ВРЮ декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Бойка та заступника декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолія Мірошниченка.

Обоє відповідають прописаним у законі критеріям, згідно з якими, членом цього органу може стати відомий фахівець у галузі права, що має бездоганну професійну репутацію.

Водночас жоден із кандидатів-суддів не набрав під час голосування на цьому з’їзді необхідної кількості голосів. Що не дивно, адже до кожного з них були претензії відносно зв’язків з певними політичними силами та невідповідності їхнього майнового стану задекларованим доходам.

- На сьогодні, узагалі, складно обирати суддів до ВРЮ, бо кількість людей, що мають відповідний досвід, кваліфікацію і репутацію, дуже невелика, особливо серед тих, у кого є 15 років стажу, — упевнений член ініціативної групи «Реанімаційний пакет реформ», суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков. – Тому, можливо, слід внести зміни до закону, які б надали право балотуватися до цього органу більш молодим суддям.

Цікаво, що претендент на членство у ВРЮ – суддя ВСУ Олександр Волков на з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ сам зняв свою кандидатуру. Такий вчинок заслуговує на повагу, адже, попри йогоборотьбу з соратниками Януковича, він має пряме відношення до нинішньої влади, оскільки після перемоги Революції Гідності певний час обіймав посаду в Адміністрації Президента.

Парламентсько-президентські кандидати

Свій внесок у формування ВРЮ зробив і Президент України Петро Порошенко, який своїм указом призначив до її складу таких членів, як суддя Вищого господарського суду України (ВГСУ) Ігор Бенедисюк, адвокат Тетяна Малашенкова та суддя ВСУ Микола Гусак. Останній виглядає найдостойнішим кандидатом серед усіх, хто претендував у члени ВРЮ від Президента. Адже відрізняється не лише професійними досягненнями у сфері судочинства, а й активною громадянськоюпозицією.

Водночас статки судді ВГСУ Ігора Бенедисюка викликають сумніви, що живе він на одну зарплату. Адже дві земельні ділянки 2320 та 635 квадратних метрів, квартиру 97,34 квадратних метрів, садовий (дачний) будинок 245,4 квадратних метрів, а також автомобіль Volkswagen Touareg, навряд чи можна придбати на дохід судді при незначних доходах членів сім‘ї.

На жаль, Президент не уникнув спокуси протягнути до ВРЮ своїх людей. Так, адвокат Тетяна Малашенкова балотувалася на останніх парламентських виборах від «Блоку Петра Порошенка» (85-ий номер у списку).

Гучними цього року виявилися й вибори членів ВРЮ у Верховній Раді. Спершу народні депутати заявили, що кандидатура судді Ірини Мамонтової, яка єдина під час Євромайдану не кинула за ґрати мітингувальників, відпустивши їх під домашній арешт, не викликає у них сумнівів, а от відносно молодого адвоката Олексія Маловацького, який є депутатом Київської міської ради від фракції «УДАР-Солідарність» та в 2014 році балотувався на виборах до Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» (№84 у списку), висловили свої застереження на раді коаліції. Адже, попри явну політичну приналежність цього кандидата до нинішньої влади, у нього ще й недостатньо стажу роботи у сфері права (передбачених законом 15 років ще не пройшло з моменту отримання ним диплому юриста у 2001 році). Тому вирішення питання з обрання парламентарями членів ВРЮ було перенесено майже на тиждень. Президент звинуватив у блокуванні одну з фракцій, яка в обмін на підтримку Маловацького начебто вимагала посаду голови Рахункової палати.

Цікаво, що після обговорення на раді коаліції кандидати до ВРЮ залишилися незмінними. Ба, більше! Під час таємного голосування народних депутатів саме Маловацький набрав більше голосів – 269, ніж Мамонтова (261 голос).

На думку народного депутата Єгора Соболєва, який вболіває за люстрацію в Україні, у цьому голосуванні криється«прокляття кадрової політики нинішнього керівництва держави – разом із приходом гідних людей неформальна коаліція «Клептократична Україна» протягує «нужних людєй».

Незабаром парламент повинен обрати третього члена ВРЮ, яким обов’язково має бути суддя, з кандидатурою якого повинні визначитися найменші фракції коаліції – «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія».

Тонкощі присяги

Фактично новообрані члени ВРЮ могли б уже приступати до роботи, якби не одна проблема, що зумовлена помилками і прогалинами, які допустили автори закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Вона виникла з трьома суддями – Наталією Волковицькою (ВГСУ),  Олексієм Муравйовим (ВАСУ) та Аллою Олійник (ВССУ), обраними минулоріч до її складу з’їдом суддів України, а також з Генеральним прокурором Віктором Шокіним. Адже вони досі не склали присяги члена цього органу. Нещодавно законом «Про забезпечення права на справедливий суд» були внесені зміни у цю процедуру, відповідно до яких присягатися члени ВРЮ мають не перед парламентом, як раніше, а перед органом, який їх обрав. А от питання про складення присяги тими членами ВРЮ, які входять до неї за посадою, взагалі не врегульоване.

Зрозуміло, що ніхто не буде скликати заради цього з’їзд суддів. Тому у парламенті зареєстрували законопроект №2860, яким пропонується внести зміни до закону, що дозволять таким членам ВРЮ скласти присягу на засіданні Верховної Ради.

Тож сьогодні є лише 13 повноважних членів ВРЮ, що склади присягу, яких не достатньо для початку роботи. На жаль, такі помилки адміністрації Президента і парламенту дорого обходяться державі і суспільству. Адже у ВРЮ, яка не працювала більше року, чекають на прийняття сотні рекомендацій на призначення суддів і, що найважливіше, звільнення тих, що приймали незаконні рішення по євро- та автомайданівцям.

На сьогодні від Тимчасової спеціальної комісії, яка займається перевіркою суддів на предмет участі у переслідуванні учасників Євромайдану, до цього органу було скеровано кілька десятків таких пропозицій. Але, з часом, їх може стати значно більше, оскільки до ТСК усього подано 2 193 скарг на суддів, з яких встигли опрацювати тільки 309.

Але робота у цьому напрямку триває. Тож, коли запрацює ВРЮ, в українців зажевріє надія на те, що справа з люстрацією у судовій системі нарешті зрушить з мертвого місця.

Леся Шутко, для “ОРД”