exit
search
30 березня 2015

Ухвалення завідомо неправосудних рішень: чи карають суддів за цей злочин?

Коли прокуратура висунула звинувачення трьом суддям Печерського районного суду м. Києва в ухваленні завідомо неправосудних рішень, багато ЗМІ подавали це як перший досвід звинувачення суддів у вчиненні такого злочину.

Однак це не так. На наш запит Державна судова адміністрація відмовилася надати інформацію про кількість розглянутих судами справ за цією статтею кримінального закону, посилаючись на відсутність таких даних. Проте у Єдиному державному реєстрі судових рішень ми віднайшли 8 справ за статтею 375 Кримінального кодексу України (ухвалення завідомо неправосудного судового рішення).

П’ятеро суддів, обвинувачених за цією статтею, були визнані винуватими, одного суддю виправдано, матеріали справ щодо інших двох суддів перебувають на додатковому розслідуванні та новому розгляді в суді першої інстанції відповідно.

Лише двоє суддів, визнаних винуватими, засуджені до реального відбування покарання. Решта – звільнена від відбування покарання з випробуванням або у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Один з них, до речі, претендує у члени Вищої ради юстиції.
Характерно, що апеляції у справах за статтею 375 КК можуть бути успішними. Показовим прикладом є справа судді Червоноградського міського суду Л. Рака, щодо якого тричі виносився вирок суду першої інстанції, однак щоразу апеляційний суд скасовував вирок і скеровував справу до першої інстанції на новий розгляд. Цікаво, що в більшості випадків органи обвинувачення кваліфікували дії суддів за ч. 2 ст.375 КК, яка передбачає, що злочин призвів до тяжких наслідків або вчинений з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах. Проте на практиці довести тяжкі наслідки, корисливий мотив або інші особисті інтереси судді при ухваленні завідомо неправосудного рішення вдалося лише одного разу.

Лише троє суддів, визнаних винуватими у вчиненні злочину за статтею 375 КК, звільнені з посади судді. Прикметно, що строк між набуттям законної сили обвинувальним вироком щодо судді і його реальним звільненням з посади є невиправдано великим. Наприклад, суддя С. Таранцов досі не звільнений з посади судді, незважаючи на те, що рішення про визнання його винуватим набуло законної сили понад рік тому – 7 лютого 2014 року. В одному випадку суддю незадовго до винесення вироку звільнили за заявою про відставку (!).

Завантажити довідку про кримінальні справи про звинувачення суддів в ухваленні завідомо неправосудних рішень