exit
search
27 червня 2014

Експерти обговорили необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури

26 червня у Великому конференц-залі НАН України експерти обговорили необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури. 

Круглий стіл провів Центр політико-правових реформ спільно з робочою групою з судової реформи і реформи прокуратури громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

Експерти розглянули зокрема такі питання:

  • яким вимогам має відповідати суддя майбутнього?
  • як призначати суддів аби уникнути політичних впливів?
  • чи потрібні суддям імунітети?
  • нова роль Вищої ради юстиції і суддівського самоврядування?
  • скільки ланок і розгалужень повинна мати система судів?
  • чи бути мировим суддям, народним засідателям та присяжним?
  • нова прокуратура: далі «розвивати» радянську модель чи створити заново?

У дискусії взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента, судді, науковці, експерти і громадські активісти, що намагаються змінити систему правосуддя.

Суддя Верховного Суду у відставці Віталій Бойко вважає, що питання очищення суддівського корпусу є непростим, але нагальним і необхідним. Однак парламент як політичний орган має бути усунуто від вирішення кадрових питань у судовій системі. Також він висловив переконання, що потрібно запровадити обов’язок судді доводити легальність походження коштів для видатків на нерухомість, автомобілі тощо.

Народний депутат Наталія Агафонова підтримала ідею, що більшість у складі Вищої ради юстиції повинні становити судді, обрані суддями. Але важливо продумати, як формувати іншу частину цього органу. Сумнівним, на її думку, є варіант, запропонований Реанімаційним пакетом реформ, щодо обрання членів Вищої ради юстиції жеребкуванням з кандидатур, запропонованих громадськими об’єднаннями, правничими професійними організаціями, вищими навчальними закладами. Такий підхід сприятиме поданню кандидатур від різних «технічних» організацій. Агафонова вважає, що варіант, коли певну кількість членів Вищої ради юстиції обирають з’їзди адвокатів, науковців, є кращим.

Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук підкреслив необхідність виокремлення адміністративної юстиції з системи судів загальної юрисдикції. Однак виділити потрібно не лише адміністративні суди, але й визначити особливі вимоги до суддів цих судів, гарантії незалежності, особливий порядок фінансування.

Активіст Реанімаційного пакету реформ Олександр Білоус висловив обурення, що судді не використали тих інструментів самоврядування, які були надані законом про відновлення довіри до судової влади, для очищення судової системи. Нещодавній з‘їзд суддів не обрав членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Без змін залишився і склад Конституційного Суду. Окремі політичні сили намагаються через судові рішення позбавити повноважень нових членів цих органів від з’їздів адвокатів і науковців, аби зберегти свій контроль над судами.

Суддя Михайло Жернаков, який був делегатом на з‘їзді, вважає, що з’їзд не виправдав сподівань ні суспільства, ні значної частини суддів, оскільки не прийнято ключових рішень. Тому суспільство може вимагати більш радикальних реформ, у тому числі через зміни до Конституції щодо зміни суддівського корпусу.

На думку судді Алли Лесько, судді завдяки закону про відновлення довіри до судової влади отримали реальну можливість брати участь у самоврядуванні, але їм потрібен час, щоб навчитися користуватися цим інструментом. Загалом суспільство обізнане переважно з негативними прикладами діяльності суддів, але ці приклади не відображають реальну ситуацію в судовій системі, оскільки значна частина суддів працює добросовісно і про це мало говорять.

Валентина Данішевська з Центру комерційного права сказала, що з’їзд суддів не дав жодного позитивного посилу для суспільства про бажання змінюватися, тому серед громадськості думка про необхідність люстрації лише утвердилася. Але добросовісні судді мають сприймати люстрацію як позитивне явище, оскільки це дасть можливість позбутися системи, у якій таким суддям було некомфортно, а то й неможливо працювати.

Представник Адміністрації Президента Олександр Волков вважає, що судді мають нести матеріальну відповідальність в порядку регресу за ту матеріальну шкоду, яка завдана їхніми злочинними діями і рішеннями або якщо є рішення Європейського Суду з прав людини щодо порушення ними Конвенції з прав людини.

Експерт Центру політико правових реформ і Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда зазначив, що судді і суспільство все ще живуть у різних системах координат і цінностей, та висловив сподівання, що подібні заходи дають можливість для зближення позицій, для пошуку спільних варіантів виходу з цієї кризи довіри до судової влади.

Як зазначив голова правління Центру політико правових реформ Ігор Коліушко, дискусія під час круглого столу підтвердила необхідність змін до Конституції України щодо врегулювання судової влади.  Такі зміни дозволять нашій країні значно ефективніше провести оздоровлення судової влади після перекосів під тиском авторитарного режиму. Ігор Коліушко підкреслив, що конституційна реформа необхідна також з огляду на євроінтеграційні зміни в Україні.

 

Захід відбувся в рамках проекту «Спідометр Україна – ЄС: конституційна і судова реформи» завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу.