exit
search
4 грудня 2013

Відбулося обговорення проблем закону про Єдиний демографічний реєстр

2 грудня 2013 року в офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл на тему «Проблематика Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» в контексті права особи на захист її персональних даних Україні».

Захід був організований Центром політико-правових реформ, Центром громадянських свобод та Центром інформації про права людини за сприяння Представника Уповноваженого з питань захисту персональних даних та за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Представник Уповноваженого з питань захисту персональних даних Маркіян Бем у своєму виступі зосередився на двох аспектах: новій інституційній організації сфери захисту персональних даних та питанні створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР).

За його словам, найбільшим аргументом органів влади за створення ЄДДР є спрощення процедур видачі документів та системи надання адміністративних послуг. «На сьогодні кожен орган має свою відомчу базу даних. Для того, щоб отримати той чи інший документ, послугу, відповідний орган має звертатись до баз інших органів, що забирає багато часу.  Коли буде такий реєстр, то вся інформація буде в одній базі і відповідний орган, що надає адмінпослуги, має звертатись лише в одну базу», - сказав він.

Разом з тим, присутні на круглому столі представники неурядових організацій, засобів масової інформації та церкви вкотре розкритикували цей закон.

«Цей закон (про ЄДДР) приймався начебто на вимогу євроспільноти для запровадження безвізового режиму, але в країнах ЄС нема подібних баз даних. Демократичні держави з різними правовими системами зазначають, що збір інформації про людину в одній базі даних – це дуже небезпечно, бо надто великі спокуси для неправомірного використання цієї інформації», - зазначила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Незалежний експерт Дмитро Котляр зупинився на питанні, чи відповідає закон про ЄДДР міжнародним стандартам.

За його словами, у законі міститься безліч нечітких формулювань (наприклад, «додаткові біометричні дані та параметри»), а багато положень, які є засадничими, відсилають до підзаконних актів, що, на думку експерта, є неприпустимим.

Як зазначив Дмитро Котляр, в законі відсутня мета збору і зберігання персональних даних: «Відбувається збір інформації з різних відомчих баз даних, але відсутня обґрунтована потреба в цьому».

Ще однією проблемою, як наголосив експерт, є те, що перелік інформації, що міститься в реєстрі необмежений, що є неприйнятним.

«Всі документи, які передбаченні цим законом, містять біометричні дані на електронних чіпах. Не зрозуміло, для чого це у всіх документах? Тим більше в Україні відсутня будь-яка інфраструктура для зчитування цієї інформації», - додав Котляр.

«Цей закон не відповідає засадам демократичності, бо в єдиному реєстрі буде міститися широка інформація про усіх мешканців України, включно з біометричними даними. Навіщо державі така інформація?» – запитує Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ. За його словами, в інших державах, наприклад, у ФРН, Нідерландах тощо біометричні дані зберігаються лише в документі особи, а в держави їх немає. Не існує у демократичних державах і подібних централізовано-інтегрованих баз даних.

Як альтернативу ЄДДР Віктор Тимощук пропонує зберегти відомчі реєстри, обмін інформацією між якими проходитиме через контрольовані запити, а біометричні дані повинні зберігатися лише в документі, виданому особі. Ще надійнішим з точки захисту приватності є локальні бази даних, коли, наприклад, реєстри місця проживання та виданих посвідчень особи ведуться лише на рівні місцевих громад та районів.   

Також, за його словами, закон про демографічний реєстр не полегшує надання адміністративних послуг, адже у ньому (всупереч Закону «Про адміністративні послуги») не визначено взагалі процедур надання паспортних послуг, зокрема, документів, які має подати особа органу влади для отримання, наприклад, закордонного паспорта. Закон не встановлює  розмірів оплати паспортних послуг, що призвело до збереження свавілля у підрозділах Державної міграційної служби, коли за паспорт замість законних 170 гривень стягують від 400 гривень і більше.

«Закон про ЄДДР має бути скасовано, а новий закон повинен бути розроблений за участі громадськості», - підсумував експерт.

Центр політико-правових реформ запрошує всіх бажаючих обговорити альтернативні варіанти проведення державної політики з проблемних питань. На основі цього будуть підготовлені законопроектні пропозиції, зокрема, нова редакція Закону «Про документи, що посвідчують особу».