exit
search
17 жовтня 2013

300 тисяч збережених надій, або Інший бік нового КПК

Як ви ставитеся до лікаря, який робить діагноз на підставі результату одного аналізу? Очевидно, скептично. Я також.Та недавно з’явилася публікація про новий Кримінальний процесуальний кодекс, основний висновок якої: виправдувальних вироків поменшало — реформа кримінальної юстиції не відбулася. Чи відповідає такий «діагноз» реальності?

Що змінилось, а що ні

За даними звітів із сайту Державної судової адміністрації, частка виправдань збільшилася, хоч і в незначному обсязі. З 0,25% від загальної кількості вироків у І півріччі 2012 року до 2% з-поміж вироків 2013-го, ухвалених за правилами КПК 1960 року. Рівень виправдань за новим КПК також зріс і становить 0,4%.

Було б невиправданим оптимізмом сподіватися, що ухвалення іншого кодексу в один момент змінить ситуацію в системі кримінального правосуддя. Ця теза знаходить підтвердження, зокрема, у тому, що 9 із 10 клопотань прокурорів суди задовольняють. Таке саме співвідношення було й у попередні роки.

Також постійно збільшується кількість доступів і арештів речей та документів органами розслідування, насамперед податковою міліцією. Вони мають доступ до вказаних об’єктів у середньому 2,5 раза за одне кримінальне провадження.

Масово порушується закон, коли не розпочинається провадження за кожною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, представники сторони обвинувачення не відмовилися від практики необгрунтованих обмежень прав сторони захисту. Як наслідок, під загрозою порушення перебувають права осіб на захист, свободу та особисту недоторканність, невтручання в приватне життя, недоторканність власності.

Проте за час дії нового КПК виявилися інші, позитивні, тенденції.

Цифри як аргумент

По-перше, кількість зареєстрованих кримінальних проваджень збільшилася на 35%, або на 20 тис. (у 2012 році щомісяця порушувалося близько 38 тис. справ, а у 2013-му кожного місяця в реєстрі залишається 58 тис. проваджень). Автоматичний початок провадження щомісяця збільшує шанси 20 тис. потерпілих осіб на розслідування їхніх справ і притягнення винуватих до відповідальності.

По-друге, чисельність засуджених зменшилася на 25%, або на 20 тис. (у І півріччі 2012 року засуджено 76 тис. осіб, а за аналогічний період 2013-го — 56 тис.).

По-третє, кількість осіб, звільнених судом від кримінальної відповідальності, зросла майже на 20%, або на 1350 (з 6500 у І півріччі 2012 року до 7850 за перші 6 місяців 2013-го). Отже, рівень репресивності кримінального правосуддя суттєво знижується, що має наслідком зменшення кількості «тюремного населення».

По-четверте, пішов на спад такий показник, як «кримінальні процесуальні затримання». Їх менше на 25%, або на 700 випадків щомісяця (з 2800 щомісячних затримань у 2012 році до 2100 — протягом 8 місяців 2013-го). Це відбулося завдяки обмеженню в законі випадків фактичного затримання осіб та забезпеченню адвокатської допомоги кожному затриманому.

По-п’яте, понад 45 тис. людей скористалися безоплатною правовою допомогою захисників, наданих державою. Це повинно суттєво зменшити обсяг маніпуляцій з боку слідчих і прокурорів.

По-шосте, на 45%, або 14,4 тис., стало менше осіб, які перебували в СІЗО (з 32 тис. станом на 1.12.2012 до 17,6 тис. — на 15.08.2013).

По-сьоме, на 45% поменшало клопотань про взяття під варту (з 2,5 тис. щомісячних подань у 2012 році до 1,4 тис. — у 2013-му). Порівняння з 2011 роком показує падіння на 70% (щомісячна кількість зазначених подань тоді сягала 4350).

По-восьме, на 25% убавилося обшуків (з 4 тис. щомісячних у 2011 році до 3 тис. у І півріччі 2013-го).

По-дев’яте, на 20% скоротилася кількість наданих судом дозволів на прослуховування осіб. Протягом 2013 року щомісячно слідчі судді давали 1650 таких дозволів. А в попередні роки було 2000—2100 дозволів на місяць.

І останній, десятий, аргумент: кількість угод про примирення становить 8% від загальної кількості проваджень, надісланих до суду (1075 угод на місяць протягом 2013 року). Передбачена законом можливість домовленості між підозрюваним (обвинуваченим) і потерпілими значною частиною населення сприйнята позитивно та стає поширеним альтернативним способом вирішення кримінально-правового конфлікту.

Попередні висновки

Наведені 10 фактів дозволяють зробити попередній висновок про серйозну гуманізацію кримінальної юстиції України. 300 тис. — приблизно стільки осіб відчули або потенційно могли відчути зміни, які приніс новий кодекс.

Ідеться про:

• потерпілих, розслідування справ яких держава своєчасно взяла під свій контроль;

• затриманих та інших підозрюваних, до яких вчасно прибули професійні захисники, котрі при цьому надали безоплатну правову допомогу;

• обвинувачених, звільнених від кримінальної відповідальності;

• підозрюваних, яких не було заарештовано, бо щодо них застосували більш м’які запобіжні заходи;

• десятки тисяч незатриманих, незасуджених, необшуканих тощо осіб.

Вони б обов’язково стали такими за умови чинності старого КПК .

Ці зміни — непомітні на перший погляд. Але впевнений: вони поступово перетворюють наше кримінальне судочинство на кримінальну юстицію європейського зразка. А нас самих роблять більш людяними й водночас більш правослухняними.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ

Опубліковано у газеті "Закон і бізнес" №41 (1131) 12.10—18.10.2013