exit
search
3 жовтня 2012

Реформа прокуратури повинна бути цілісною, а не косметичною – коментар Олександра Банчука

Ухвалений парламентом та підписаний Президентом Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» не є свідченням того, що українська влада виконала свою обіцянку про реформу прокуратури.

Про це заявив експерт Центру політико-правових реформ, кандидат юридичних наук Олександр Банчук в ефірі Радіо Ера.

За його словами, раніше вище керівництво держави висловило наміри ухвалити цілісний закон про прокуратуру протягом року від ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК). (Зокрема, про це йдеться в указі Президента від 12 січня 2011 року).

«Натомість влада відволікається на несуттєві зміни і відходить від головної мети – цілісної реформи прокуратури», – вважає експерт. 

«Я думаю, у Європі бояться того, що українська влада скаже, що цими косметичними змінами вона привела діяльність прокуратури у відповідність до європейських стандартів», - додав він, коментуючи заяву Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон та комісара ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефана Фюле щодо підписання Президентом України змін до законів про функціонування органів прокуратури.

Олександр Банчук додав, що зараз у Венеціанській комісії (ВК) на експертизі перебуває розроблений Комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України за участі ряду фахівців у галузі права новий проект закону про прокуратуру, який передбачає докорінну реформу цього відомства. Його розгляд у ВК планується на початок жовтня. 

«Питання в тому, чи буде готова влада взяти цей текст законопроекту з висновком Венеціанської комісії доопрацювати його і внести», – зауважив експерт.

Повертаючись до ухвалених змін до закону про прокуратуру, Олександр Банчук зазначив, що в прийнятих змінах є проблема, яка може звести нанівець всі новації КПК, – щодо забезпечення прав осіб при кримінальному переслідуванні. Йдеться про те, що під час перевірок прокурори мають можливості безперешкодного доступу в приміщення, отримання інформації, навіть з обмеженим доступом, з комерційною, банківською таємницею, а також можливість відбирати письмові та усні пояснення. 

«Ці повноваження є основними для розслідування будь-якої кримінальної справи. Водночас, за новим КПК, це все можна здійснювати тільки через слідчого суддю», – сказав Олександр Банчук.

На його думку, існує небезпека, що прокурори з 19 листопада, коли вступить в дію новий КПК, не йтимуть за офіційною процедурою розслідування, а проводитимуть прокурорські перевірки, отримуватимуть необхідні документи перевірок, а потім будуть вводити це в кримінальний процес. 

Прес-служба Центру політико-правових реформ