exit
search
29 травня 2008

Про Порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції

 

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

Про Порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції

Рада суддів України постановляє:

1. Затвердити Порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції (далі – Порядок).

2. Державній судовій адміністрації України:
1) оприлюднити цей Порядок на офіційному веб-порталі судової влади та довести його до відома судів загальної юрисдикції;
2) розробити та апробувати на базі декількох судів усіх рівнів комп’ютерну програму для розподілу справ відповідно до цього Порядку;
3) не пізніше 1 грудня 2009 року представити комп’ютерну програму для розподілу справ на розгляд Ради суддів України;
4) протягом трьох місяців привести свої акти у відповідність до цього Порядку.

3. Судам загальної юрисдикції:
1) не пізніше 15 грудня 2009 року розробити і затвердити на зборах суддів правила розподілу судових справ;
2) не пізніше 15 днів після затвердження правил розподілу судових справ, а також після внесення до них змін направити один примірник правил (з урахуванням змін) до Державної судової адміністрації України для розміщення на сторінці відповідного суду на офіційному веб-порталі судової влади.

 

Затверджено Рішенням Ради суддів України №__ від __ _______ 200__ р.

Порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції

Порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції (далі – Порядок) встановлений з метою забезпечення права особи на законного суддю у своїй справі та запобігання впливу суб’єктивних чинників (бажання сторони чи судді) на розподіл справ у судах.

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення судді (суддів) для розгляду в суді:
– позовної заяви, заяви у справі наказного чи окремого провадження або справі про банкрутство; заяви про забезпечення позову чи доказів до подання позовної заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів; заяви (подання) про вирішення судом питання, пов’язаного з виконанням судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи), крім випадків, якщо це питання вирішує той самий склад суду, що розглянув справу; клопотання про визнання рішення іноземного суду або надання дозволу на його примусове виконання; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду, заяви про скасування рішення третейського суду;
– обвинувального висновку прокурора з матеріалами кримінальної справи, скарги потерпілого про злочин, визначений у частині першій статті 27 Кримінально-процесуального кодексу; подання органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, прокуратури; скарги на рішення, дії органу дізнання, досудового слідства, прокуратури, які подаються до розгляду кримінальної справи в суді; справи про застосування примусових заходів медичного характеру; постанови слідчого чи прокурора про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; заяви чи подання, що пов’язані з виконанням вироку, постанови, ухвали суду, що винесені відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України;
– матеріалів справи про адміністративні правопорушення;
– апеляційної скарги (подання), апеляції;
– касаційної скарги (подання);
– скарги за винятковими обставинами, подання прокурора про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження;
– заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, крім випадків, якщо це питання вирішує той самий склад суду, що розглянув справу.

2. Правила розподілу судових справ розробляються у кожному суді з урахуванням цього Порядку і затверджуються зборами суддів, а також переглядаються ними у разі виникнення потреби.
Правила розподілу судових справ є доступними для відвідувачів суду, вивішуються на дошці оголошень суду та розміщуються на відповідній інтернет-сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади.

3. Розподіл між суддями судових справ відбувається одним із методів:
1) автоматичною випадковою вибіркою;
2) за списком суддів в алфавітному порядку;
3) за спеціалізацією суддів.
Метод розподілу справ у кожному суді визначається Правилами розподілу судових справ.

4. Розподіл справ автоматичною випадковою вибіркою здійснюється за допомогою комп’ютерної програми, в яку вводяться імена суддів цього суду. Після реєстрації справи програма методом випадкового числа обирає ім’я одного судді зі списку, якому передається справа. Ім’я судді, якому розподілена справа, тимчасово вилучається зі списку розподілу, поки наступні справи не будуть почергово розподілені між усіма іншими суддями.
У загальних судах програма може здійснювати розподіл окремо за цивільними, кримінальними, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення.

5. Розподіл справ за списком суддів в алфавітному порядку здійснюється шляхом розподілу справ у міру їх реєстрації почергово – в порядку розташування прізвищ суддів у списку відповідно до абетки. При надходженні справи до суду, вона реєструється і розподіляється першому судді зі списку, наступна справа – другому, і так далі до кінця списку. Далі розподіл починається спочатку.
У загальних судах розподіл може здійснюватися за списками, складеними окремо для цивільних, кримінальних, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

6. Розподіл справ за спеціалізацією суддів здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів на розгляді певних категорій справ.
Список категорій справ і суддів, які на них спеціалізуються, на наступний рік є додатком до правил розподілу справ і затверджується зборами суддів відповідного суду щороку не пізніше 15 грудня. Якщо до 15 грудня цього не зроблено, тоді такий список затверджує голова суду.
Під час реєстрації справи відповідальним службовцем апарату суду визначається її категорія, після чого вона передається на розгляд судді, який спеціалізується на розгляді справ цієї категорії. Якщо таких суддів декілька, тоді розподіл справ між ними після визначення спеціалізації здійснюється автоматичною випадковою вибіркою або за списком суддів в алфавітному порядку.
Якщо спеціалізацію для певних справ не визначено (тобто їх може розглядати кожен суддя цього суду) або у разі відсутності суддів, які спеціалізуються на розгляді таких справ, їх розподіл здійснюється автоматичною випадковою вибіркою або за списком суддів в алфавітному порядку.

7. Для забезпечення рівномірного навантаження на суддів збори суддів кожного суду мають право у правилах розподілу судових справ встановити для категорій справ рівень складності від 1 (найлегша справа) до 4 (найскладніша справа) залежно від середнього часу, що необхідний для розгляду справи певної категорії.
Рівень складності враховується при розподілі справ: суддя, який отримав справу 2 рівня складності, не залучається до розподілу після того, як буде розподілено наступні справи між іншими суддями, один раз; справу третього рівня – два рази, четвертого рівня – три рази.
Запровадження рівня складності справ можливе за будь-якого методу розподілу справ, що визначений пунктом 3 цих Правил.

8. У разі тимчасової відсутності судді (у зв’язку із захворюванням, відрядженням, відпусткою тощо) його ім’я вилучається зі списку суддів для розподілу справ до моменту його повернення. У разі відпустки чи відрядження тривалістю 30 днів і більше ім‘я судді вилучається зі списку за п’ятнадцять днів до початку відпустки чи відрядження.

9. У разі повернення справи на новий розгляд за наслідками перегляду у суді вищої інстанції її розподіл здійснюється за правилами, що діють у суді, з урахуванням тієї вимоги, що суддя, який брав участь у її розгляді, не залучається до розподілу.
Так само здійснюється розподіл справи у разі відводу (самовідводу) судді, який розглядав справу, або його вибуття у зв’язку зі звільненням з посади, досягненням 65-річного віку, закінченням строку призначення тощо, а також у випадку, якщо тривале відрядження чи захворювання судді перешкоджає своєчасному розгляду справи.

10. Процесуальні питання, пов‘язані з виконанням судового рішення, передаються на розгляд судді за правилами розподілу справ, що діють у суді, якщо закон не вимагає їх розгляду тим самим складом суду, що вирішував справу.

11. Для судді, який обіймає адміністративну посаду в суді, бере участь в органі суддівського самоврядування, є членом кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради юстиції, викладає в Академії суддів України, є представником України у міжнародній суддівській організації, збори суддів відповідного суду визначають певний відсоток робочого часу, що необхідний для виконання відповідних несуддівських функцій. Такий суддя не залучається до розподілу справ пропорційно до цього відсотка.

12. У разі об‘єднання справ відповідно до процесуального закону об’єднана справа передається на розгляд судді, якому першому була розподілена одна зі справ, що потім була об‘єднана з іншою (іншими).

13. У разі роз‘єднання справи відповідно до процесуального закону одна справа залишається на розгляді судді, якому її було розподілено, а розподіл іншої (інших) здійснюється за загальними правилами, що діють у суді.

14. У разі необхідності розгляду справи колегіальним складом суду інші професійні судді вибираються до складу колегії так само як і суддя, що був визначений для підготовки її до розгляду.
Якщо в суді визначається рівень складності справи, тоді для залучених до колегії суддів він має буди нижчим, ніж для судді, який здійснює її підготовку.
Головуючим у колегії суддів є суддя, який здійснював підготовку справи, або старший за віком суддя, або інший суддя, що визначається відповідно до правил розподілу справ.

15. Результати розподілу справ фіксуються у відповідних реєстраційних журналах, обліково-статистичних картках, алфавітних покажчиках. У разі зміни судді для розгляду справи відповідно до цього Порядку у відповідному журналі (обліково-статистичні картці, алфавітному покажчику) має бути чітко зазначено підставу для цього.
Якщо звернення до суду подано через канцелярію суду, тоді відразу після його реєстрації особі, яка подала звернення, повідомляється ім’я судді, який буде його розглядати.

16. Втручання у систему розподілу судових справ у суді з метою спрямування справи конкретному судді або запобігання її розгляду певним суддею забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом за втручання у здійснення правосуддя.
Спрямування справи до судді з порушенням правил розподілу судових справ може бути підставою для відводу (самовідводу) судді, оскільки викликає об’єктивні сумніви у неупередженості судді.
 

Пояснювальна записка
до проекту Порядку розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції

Підстави розроблення проекту
Підставами для розроблення проекту Порядку розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції є:
1) частина друга статті 130 Конституції України, згідно з якою для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування;
2) пункти 1, 3 частини п’ятої статті 116 Закону України „Про судоустрій України”, відповідно до яких Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації;
3) пункт 2 розділу VIII Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10 травня 2006 року, згідно з якою збори суддів відповідного суду повинні вирішувати питання, пов'язані із запровадженням спеціалізації суддів, а також затверджувати порядок розподілу заяв і судових справ між суддями, порядок утворення колегій суддів і призначення головуючих, порядок заміщення суддів у разі їх відсутності.

Існуюче регулювання розподілу справ
Порядок розподілу судових справ в судах загальної юрисдикції регулюється дуже суперечливо. У Цивільному процесуальному кодексі України і Кодексі адміністративного судочинства України передбачено, що справи передаються суддям в порядку черговості. Інструкції з діловодства в судах також зазначають принцип черговості, але в одних випадках зазначається, що справа передається апаратом суду, а в інших – за резолюцією керівництва суду.
Так, судові справи розподіляються між суддями апаратом суду:
1) у порядку черговості з урахуванням спеціалізації суддів, що визначається головою суду, та розрахункових норм часу, необхідного для розгляду справ, і поправочних до них коефіцієнтів, що мають бути затверджені Радою суддів України (Інструкція з діловодства у місцевому загальному суді, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року, Інструкція з діловодства в апеляційному загальному суді, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року);
2) за резолюцією керівництва суду (Інструкція з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2006 року, Інструкція з діловодства в господарських судах, затверджена наказом Голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року).
У будь-якому випадку голова суду завжди має можливість втрутитися у цей процес і використати це для забезпечення певних результатів розгляду справи або для впливу на суддю. Зазвичай голови судів беруть на себе функцію розподілу справ, посилаючись на відведені їм Законом України „Про судоустрій України” повноваження з організаційного керівництва діяльністю суду, хоча прямо повноваження голів судів розподіляти справи між суддями не передбачене жодним законом.

Міжнародні стандарти
Міжнародні стандарти відносять питання розподілу судових справ до внутрішньої судової адміністрації (пункт 14 Основних принципів незалежності судових органів 1985 р.). Монреальська загальна декларація про незалежність правосуддя 1983 року (пункт 35) передбачає, що лише судді мають відповідати за розподіл судових справ між окремими суддями або групами суддів згідно із законодавством або правилами суду.
Міжнародні стандарти не виключають можливості розподілу судових справ головами судів, якщо такий розподіл гарантує незалежність судді та запобігає свавіллю (Висновок „Адміністрація суду в контексті незалежності суддів” Першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів 1981 р.).
Водночас принцип І (2) (е) Рекомендації № (94) 12 „Незалежність, дієвість та роль суддів” Комітету Міністрів Ради Європи більш конкретний і жорсткий: на розподіл судових справ між суддями не повинно впливати бажання однієї із сторін у справі або будь-якої особи, яка заінтересована у результатах розгляду справи. Такий розподіл може здійснюватися, наприклад, жеребкуванням, через систему автоматичного розподілу за алфавітним порядком або через іншу подібну систему.
Таким чином, згідно з міжнародними стандартами, розподіл справ:
1) є внутрішнім питанням організації діяльності судів;
2) повинен гарантувати незалежність судді і запобігати свавіллю чи впливу будь-якої заінтересованої особи;
3) має здійснюватися за системою, що виключає вплив суб’єктивних чинників.

Цілі проекту
Проект спрямовано на уніфікацію систем розподілу справ у судах, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів, підвищення ролі суддівського самоврядування, зменшення можливостей суддів, що обіймають адміністративні посади, для незаконного впливу на суддів та результати розгляду справ.

Методи розподілу справ
Для досягнення зазначених цілей проектом Порядку передбачено обрання у кожному суді зборами суддів одного з таких методів розподілу справ:
1) метод автоматичної випадкової вибірки;
2) за списком суддів в алфавітному порядку;
3) за спеціалізацією суддів.
Перший метод передбачає наявність комп’ютерної програми, яка почергово шляхом генерування випадкових чисел обиратиме суддю для розгляду справ у міру їх реєстрації (пункт 4 проекту).
Другий метод передбачає послідовний розподіл справ за списком прізвищ суддів, розміщених за абеткою (пункт 5 проекту). Такий розподіл може здійснюватися як за допомогою комп’ютера, так і без нього.
Третій метод полягає у запровадженні спеціалізації суддів за рішенням зборів суддів, що регулярно (не рідше одного разу у рік) може переглядатися. Цей метод передбачає поділ справ на категорії і закріплення певної категорії справ за суддею (суддями). Він доцільний у судах з великою кількістю суддів. Розподіл справ між декількома суддями, які спеціалізуються на їх розгляді, має здійснюватися одним із перших двох методів. Так само може здійснюватися розподіл справ, для яких спеціалізацію суддів не запроваджено (пункт 6 проекту).

Забезпечення рівномірного навантаження
Для забезпечення рівномірного навантаження на суддів кожен з методів розподілу прав може ураховувати рівень складності справи, що визначається у кожному суді емпірично і затверджується зборами суддів (пункт 7 проекту). Наприклад, перший рівень складності (найпростіші справи) може бути присвоєно справі наказного провадження, матеріалам за заявою про забезпечення позову чи доказів до подання позовної заяви, справі про адміністративні правопорушення тощо; а четвертий рівень складності (найскладніші справи) – кримінальним справам, де є декілька підсудних або епізодів, або про злочин, за який передбачено довічне позбавлення волі тощо.
При розподілі справ, незалежно від обраного методу, має враховуватися також тимчасова відсутність судді  у зв’язку з відрядженням, відпусткою тощо (пункт 8 проекту). Для суддів, які поєднують функції з іншою діяльністю (на адміністративній посаді, у кваліфікаційній комісії тощо), встановлюється менше навантаження щодо розгляду судових справ (пункт 11 проекту).

Формування колегії суддів
Добір суддів до колегії суддів здійснюється тим самим методом, за яким було визначено суддю для підготовки справи до розгляду. Головуючим у колегії суддів може бути суддя, який здійснював підготовку справи, або старший за віком суддя, або інший суддя, що визначається відповідно до правил розподілу справ, що затверджуватимуться зборами суддів (пункт 14 проекту).

Заміна судді
У разі необхідності заміни судді, який розглядав справу, через відвід, звільнення з посади, досягнення 65-річного віку, закінчення строку призначення, тривале відрядження чи захворювання судді розподіл справи відбувається за загальними правилами, але такий суддя до розподілу не залучається (пункт 9 проекту).

Наслідки порушення правил розподілу справ
Втручання у систему розподілу справ з метою спрямування справи конкретному судді або запобігання її розгляду певним суддею має тягнути за собою відповідальність, встановлену законом за втручання у здійснення правосуддя, аж до кримінальної відповідальності відповідно до статті 376 Кримінального кодексу України.
Порушення правил розподілу справ може бути підставою для відводу (самовідводу) судді, оскільки викликає об’єктивні сумніви у його неупередженості (пункт 16 проекту).
Правила розподілу справ мають бути доступні учасникам процесу та іншим відвідувачам суду, а тому їх слід розмістити на дошці оголошень суду та на Інтернет-сторінці суду (пункт 2 проекту).

Порядок впровадження
Кожен суд протягом одного року після затвердження Порядку має затвердити на зборах суддів правила розподілу судових справ, розроблені відповідно до цього Порядку.
Протягом цього ж періоду Державна судова адміністрація України розробляє, апробовує на базі декількох судів усіх рівнів комп’ютерну програму для розподілу справ у судах загальної юрисдикції відповідно до цього Порядку (з урахуванням трьох методів розподілу справ, спеціалізації та інстанційності судів) і представляє її на розгляд Ради суддів України. Відтак Рада суддів України може рекомендувати впровадити цю програму в усіх судах.
Впровадження правил розподілу справ вимагає перегляду деяких положень інструкцій з діловодства в судах.